Постанова

від 05.09.2024 по справі 160/4664/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4664/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 ( суддя першої інстанції Серьогіна О.В.) в адміністративній справі №160/4664/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецредуктор до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" - адвокат Авраменко Артем Вікторович до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:

визнати протиправним дії Державної податкової служби України щодо відхилення податкової накладної №3 від 03.02.2022, яку Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.09.2023;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" №3 від 03.02.2022 датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023.

Також позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Спецредуктор" в процесі виконання господарської діяльності, керуючись п. п. 201.1, 201.10 Податкового кодексу України подало на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №3 від 03.02.2022. Після чого позивачу надійшла квитанція № 1 про доставку цієї податкової накладної до ДПС України, у якій зазначено: Документ не може бути прийнятий. Порушено вимоги статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг - відсутні інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3261208137 ОСОБА_1 ). Зареєстровані підписи особи: директор з 21.08.2023 по 29.09.2023 , директор з 22.08.2023 по 21.08.2024, бухгалтер з 23.08.2023 по 29.09.2023. Вважає такі дії відповідача протиправними з огляду на те, що податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу на реєстрацію їх в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" (код ЄДРПОУ 38657955) з 2013 року є платником податків та платником єдиного внеску.

ТОВ СПЕЦРЕДУКТОР є платником податку на додану вартість з податковим номером №386579504077, що підтверджується Витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1704074500049.

Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД є 28.15. Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів.

TOB СПЕЦРЕДУКТОР на праві власності належить офісне приміщення за місцем реєстрації підприємства, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №86154544 від 28.04.2017.

31.01.2022 між ДП Селидіввугілля (покупець) та ТОВ Спецредуктор (Постачальник) був укладений договір №СП1/4-2022 на постачання товару.

03.02.2022 ДП Селидіввугілля на підставі рахунку №5 від 31.01.2022 було сплачено часткову передоплату за товар позивачу в розмірі 163 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №5292 від 03 лютого 2022 року.

ТОВ Спецредуктор на дану передоплату було складено та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №3 від 03.02.2022.

17.08.2023 протоколом засідання загальних зборів учасників ТОВ Спецредуктор було вирішено звільнити директора ОСОБА_2 та призначити на його посаду нового директора ОСОБА_3 .

Згідно з наказом №79 від 18.08.2023 ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ СПЕЦРЕДУКТОР з 18.08.2023.

Позивачу надійшла квитанція № 1 про доставку податкової накладної №3 від 03.02.2022 до ДПС України, у якій зазначено: Документ не може бути прийнятий. Порушено вимоги статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг - відсутні інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3261208137 ОСОБА_1 ). Зареєстровані підписи особи: директор з 21.08.2023 року по 29.09.2023, директор з 22.08.2023 по 21.08.2024, бухгалтер з 23.08.2023 по 29.09.2023.

Не погоджуючись із діями Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації податкової накладної №3 від 03.02.2022, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Зазначеною нормою, також, визначено граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що податковим законодавством розмежовані поняття «складання податкової накладної» та «подання податкової накладної на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних». Відповідно, моменти вчинення вказаних дій платником податків також є відмінними: податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань, а подається на реєстрацію - в межах граничних строків, встановлених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю / покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Такі ж правила викладені в п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), відповідно до якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірка, у тому числі, чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для неприйняття перелічених вище податкових накладних є висновок ДПС України про порушення позивачем вимог ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», який ґрунтується на тому, що відсутні інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3261208137 ОСОБА_1 ). Зареєстровані підписи особи: директор з 21.08.2023 по 29.09.2023, директор з 22.08.2023 по 21.08.2024, бухгалтер з 23.08.2023 по 29.09.2023.

Надаючи оцінку обґрунтованості зазначеного висновку колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

За приписами ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

У свою чергу, положеннями ст. 1 цього ж Закону обов`язковий реквізит електронного документа визначено як обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Положеннями ч.2 ст.6 вказаного Закону визначено, що саме накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 (далі - Порядок № 1307), податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що електронний підпис уповноваженої платником особи є обов`язковим реквізитом податкової накладної. Податкова накладна підлягає складенню на дату виникнення податкових зобов`язань платника податку.

Водночас, вимога про скріплення податкової накладної електронним підписом на дату її складення Порядком №1307 не встановлена. Натомість, скріплення податкової накладної електронним підписом є умовою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про те, що скріпивши податкові накладні електронним підписом в день їх направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних та використавши для цього електронний підпис особи, яка обіймає посаду керівника станом на день вчинення таких дій, ТОВ Спецредуктор не порушило вимог ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно, у контролюючого органу не було підстав для відмови в прийнятті податкових накладних для процедури їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, при вирішенні даного спору колегія суддів враховує положення п.10 Порядку №1246, яким, серед іншого, передбачено можливість делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі.

Зазначене додатково свідчить про необґрунтованість позиції контролюючого органу про те, що податкова накладна приймається на реєстрацію виключно у випадку, коли підписана кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, що є чинним на дату виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість (формування податкової накладної).

Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.04.2024 по справі №160/18959/21.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПС України не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ Спецредуктор, а тому підстав для задоволення скарги відповідача колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 в адміністративній справі №160/4664/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 вересня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 09 вересня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров