Ухвала
від 22.04.2024 по справі 240/27445/23
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/27445/23

категорія 109000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви Керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України та до Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт Блексі" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,

встановив:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин та до Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт Блексі", в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 14.11.2017 №4153;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6291, виданий 23.10.2018 Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт Блексі".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/27445/23 за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області було визначено суддю Черняхович І.Е.

Перевіривши дотримання позивачем вимог процесуального законодавства при зверненні з даним позовом до суду, суддею було встановлено, що позовна заява керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області подана до суду не у строк, встановлений статтею 122 КАС України. У зв`язку із цим, суд виніс ухвалу від 02.10.2023, якою позовну заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури було залишив без руху та встановив йому строк для усунення недоліків шляхом надання до суду, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску із зазначенням інших підстави для поновлення такого строку ніж ті, що були вказані в заяві, поданій до суду одночасно з позовом.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали керівник Коростишівської окружної прокуратури надав до суду заяву (вх.№72105/23 від 26.10.2023) про поновлення пропущеного строку на звернення з даним позовом до суду.

Розглянувши вказану заяву суд не встановив наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах передбаченого законом строку, а тому виніс ухвалу від 06.11.2023, якою повернув позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та до Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт Блексі" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, заступника керівника Житомирської обласної прокуратури оскаржив її до апеляційного суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури було задоволено: скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі №240/27445/23, а саму справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

При цьому, приймаючи вказану постанову апеляційний суд в її мотивувальній частині зазначив, що:

"Постановляючи оскаржувану ухвалу від 06.11.2023, суд першої інстанції, в її описовій частині надав оцінку доводам позивача, що викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, однак в резолютивній частині ухвали неповажними їх не визнав та повернув позовну заяву заявнику.

В даному випадку, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, неправомірно повернув позовну заяву позивачу, не залишивши останню повторно без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повторно повідомити інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду".

Вказане свідчить, що підставою для скасування ухвали від 06.11.2023 у справі №240/27445/23 стали висновки апеляційного суду про ненадання судом першої можливості позивачу повторно повідомити інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду. Натомість, вказаним в цій ухвалі висновкам Житомирського окружного адміністративного суду про неповажність причин пропуску Керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури процесуального строку на звернення до суду, Сьомий апеляційних адміністративний суд правової оцінки не надавав.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, головуючим суддею для продовження розгляду адміністративної справи №240/27445/23 було визначено суддю Черняхович І.Е.

Крім того, одночасно із надходженням адміністративної справи №240/27445/23 до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду до суду надійшло клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин, в якій відповідач просив залишити позов без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем процесуального строку на звернення до суду.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує:

- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу;

- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, перевіряючи дотримання позивачем процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Згідно з абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 14.11.2017 №4153 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 6291, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт Блексі".

Таким чином, правовідносини з приводу яких позивач звернувся до суду виникли у листопаді 2017 року та в жовтні 2018 року, водночас даний позов про їх скасування керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області подав до суду 15 вересня 2023 року.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено передбачений статтею 122 КАС України трьохмісячний строк на звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до вимог частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивач одночасно з позовною заявою, а також 26.10.2023 (вх.№72105/23) подавав до суду заяви, в яких просив поновити йому пропущений строк на звернення з даним позовом до суду.

На обґрунтування поданих заяв позивач зазначив, що протягом 2018-2019 років обласною прокуратурою, як самостійним позивачем, пред`явлено до суду 19 позовів про скасування рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин стосовно апробації запасів корисних копалин, а також про скасування виданих спеціальних дозволів на користування надрами. Із заявлених позовів, 13 - залишені судами без розгляду через відсутність підстав для самостійного звернення прокурора з таким позовом, оскільки є державні органи, які уповноважені здійснювати відповідні повноваження. Частина таких судових рішень залишені в силі Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 16.06.2021 по справі №240/4936/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що прокурор у спірних правовідносинах не може звертатися до суду з позовом до вказаних органів, оскільки відповідними повноваженнями наділений Кабінет Міністрів України. Таким чином, упродовж 2019-2022 року суди не підтримували позиції прокурора щодо можливості пред`явлення ним, як самостійним позивачем, позовів вказаної категорії, а тому питання про перепред`явлення вказаних позовів упродовж 2019 - 2022 років не ставилося. Від своїх попередніх висновків Верховний Суд відступив лише у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 та зазначив про наявність у прокурора повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. Враховуючи те, що зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах була невизначена, позивач зазначив, що це унеможливлювало перепред`явлення ним позовів вказаної категорії раніше, а тому він просив поновити йому пропущений строк на звернення з даним позовом до суду.

Розглянувши вказані клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд зазначає, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Ключовою є фраза "з поважних причин", а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Розглянувши зазначені в поданих заявах про поновлення строку звернення до суду доводи позивача про зміну судової практики щодо можливості пред`явлення позову прокурором в даній категорії спорів, суд зазначає, що зміни судової практики не є поважними підставами для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, правовий висновок щодо можливості пред`явлення позову прокурором в даній категорії спорів, про який зазначає сам позивач, був викладений ще в листопаді 2022 року (постанова Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19). Відтак, навіть у випадку обрахунку початку процесуального строку на звернення з даним позовом до суду з моменту зміни правової позиції, дана позовна заява подана до суду з пропуском передбаченого статтею 122 КАС України трьохмісячного строку на звернення до суду, оскільки у такому випадку процесуальний строк для звернення з даним позовом до суду розпочався для позивача 30.11.2022 та, з урахуванням ч. 2 ст. 4 Європейської конвенції про обчислення строків, закінчився 28.02.2023. Водночас даний позов керівник Коростишівської окружної прокуратури подав до суду 15 вересня 2023 року, тобто з пропуском процесуального строку на звернення.

Посилання позивача на те, що в подальшому, правова позиція, викладена у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19, була підтримана Верховним Судом у справі №240/3379/19 (постанова від 21.01.2023) та у справі №806/2202/18 (постанова від 22.03.2023), суд вважає безпідставними та відхиляє, адже зміна правової позиції, яка надала прокурору підстави для звернення з даним позовом до суду, відбулася саме при прийнятті Верховним Судом постанови від 29.11.2022 у справі №240/401/19, а тому саме з моменту прийняття цієї постанови слід обраховувати початок процесуального строку на звернення до суду, а не постанов від 21.01.2023 з справі №240/3379/19 та від 22.03.2023 у справі №806/2202/18.

Жодних інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду позивачем в заяві про поновлення такого строку, поданій на виконання вимог ухвал про залишення позовної заяви без руху, не вказано.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду, а тому приходить до висновку про неповажність вказаних позивачем у заяві, поданій одночасно з позовною заявою, а також у заяві від 26.10.2023 (вх.№72105/23) причин пропуску ним процесуального строку на звернення до суду.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги

Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Однак, після прийняття ухвали від 06.11.2023 про повернення позовної заяви, позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами було повернуто позивачу.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутній оригінал поданої Керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури позовної заяви з додатками, а також копії цієї позовної заяви та копій всіх доданих до неї документів (для відповідачів), суд приходить до висновку, що позовачу слід надати їх до суду.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області та встановити позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог із зазначенням інших підстави для поновлення такого строку ніж ті, що були вказані ним у заяві, поданій одночасно з позовною заявою, а також у заяві від 26.10.2023 (вх.№72105/23);

- оригіналу позовної заяви Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області з додатками, а також копій цієї позовної заяви та копій всіх додатків до неї (в 3-х примірниках: для відповідачів та третьої особи), які було повернуто судом позивачу відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2023.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску Керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, вказані ним у заяві, поданій одночасно з позовною заявою, а також у заяві від 26.10.2023 (вх.№72105/23).

Позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович

СудЖитомирський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.04.2024
Оприлюднено25.04.2024
Номер документу118560826
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері

Судовий реєстр по справі —240/27445/23

Ухвала від 06.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Постанова від 07.10.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Біла Л.М.

Ухвала від 04.09.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Біла Л.М.

Ухвала від 10.07.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Біла Л.М.

Ухвала від 05.06.2024

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Черняхович Ірина Едуардівна

Ухвала від 22.04.2024

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Черняхович Ірина Едуардівна

Постанова від 19.02.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Біла Л.М.

Ухвала від 23.01.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Біла Л.М.

Ухвала від 18.12.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Біла Л.М.

Ухвала від 04.12.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Біла Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні