Ухвала

від 18.04.2024 по справі 280/3268/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

18 квітня 2024 року об 11 год. 30 хв. Справа № 280/3268/21 СН/280/36/23 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернової Ж.М.,

за участю секретаря судового засідання Юхименка Г.В.,

представника позивача Хілько А.В.

представника відповідача Коцарь Г.С.

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівний Завод Квік про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівний Завод Квік до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеня

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ТОВ «Машинобудівний завод «Квік» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного Управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 26 січня 2021 року №00007450701.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суд від 17.11.2021 по справі №280/3268/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022, позов задоволено.

Постановою Верховного суду від 19.10.2023 по справі №280/3268/21 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду та постанову Третього апеляційного адміністративного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду І інстанції.

З тексту постанови ВС вбачається, що: «…у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростувати ці доводи.» п.44.

Пунктом 49 зазначено, що сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Пункт 71 містить вказівку про те, що судам попередніх інстанцій необхідно здійснити дослідження не лише наявності відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо руху цього товару від виробника або від первісного продавця; яким чином та за яких умов цей товар транспортувався, зокрема від виробника або первісного продавця; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладання і вчинення спірних правочинів.

Також, в постанові зазначено, що позивачем взагалі не надано до суду податкові накладні, документи складського обліку придбаної продукції тощо.

При з`ясуванні обставин справи, відповідно до пояснень представника позивача стало відомо, що підприємством не вівся складський облік придбаної продукції в тому розумінні, як вбачає Верховний Суд, оскільки підприємство позивача має декілька складів, які розташовані в різних місцях. Проте, за замовлення та отримання необхідної продукції була відповідальна особа головний технолог ОСОБА_1 .

Ознайомившись з поясненнями позивача, заслухавши думку представника відповідача, з врахуванням наявних у справі доказів, суд дійшов до думки, що для встановлення обставин на які звернув увагу Верховний Суд, необхідно викликати до судового засідання для отримання свідчень, як свідка ОСОБА_1 . Проте, на теперішній час ОСОБА_1 проходить службу у складі ЗСУ, що підтверджується довідкою ТЦК та Наказом №4-к від 01.03.2022, у зв`язку з чим на даний час він не має можливості надати свої свідчення щодо того як ним приймалася продукція та як здійснювався контроль за станом виконання відповідних робіт.

Враховуючи вказане, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі.

Крім того, постановою ВС зазначено про необхідність дослідження руху товару від виробника чи від первісного продавця до підприємства позивача.

Представник позивача вважає, що у зв`язку з тим, що контролюючий не проводив перевірки контрагентів та не надсилав запити щодо надання інформації, а обмежився лише податковою базою, а позивач не був учасником даних операцій, а тому у нього відсутні будь-які документи, які б підтверджували або спростовували господарські операції від виробника або від первісного продавця, тому позивач вважає за необхідне встановити вказані обставини без документів та інформації наявної у контрагентів позивача.

Оскільки, вказані контрагенти територіально знаходилися на окупованій на даний час території та відповідно неможливо отримати необхідні докази, позивач також і з цього приводу вважає за необхідне зупинити провадження по справі.

Проте, відповідач не погоджується з заявленим клопотанням позивача, оскільки відповідно до реєстру юридичних осіб, засновники підприємств деяких контрагентів позивача мають адресу реєстрації у м.Харкові, а не на тимчасово окупованій території. Крім того, відповідач по справі вважає, що не лише головний технолог може надати необхідні свідчення, а й перевізник, за послугами якого звертався позивач.

Враховуючи зазначене сторонами, оглянувши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання позивача щодо зупинення провадження по справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану»у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 9 Закону встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно зі ст.12-2 Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону Про правовий режим воєнного стану, відповіднодоякої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповіднодоКонституції України (ч.1 ст.26).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26).

Відповіднодоч. 6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 236 КАС України, суд зупиняєпровадженняу справі у разі:

1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, -довстановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи -довступу у справу законного представника; 3) об`єктивної неможливості розгляду цієї справидовирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційногопровадження,адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, -донабрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, у тому числі шляхом медіації, -дозакінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; 5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповіднодозакону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залученідопроведення антитерористичної операції, -доприпинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповіднодозакону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залученідопроведення антитерористичної операції; 6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді -доприпинення врегулювання спору за участю судді.

Суд має правозупинити провадженняу справі в разі:

1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттюдосуду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, -доодужання; 2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, -доповернення з відрядження; 3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі -доприпинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 4) призначення судом експертизи -доодержання її результатів; 5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду -донабрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів -донадходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення; 7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення викликудосуду чи інших документівдоіноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави -донадходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення викликудосуду чи інших документів; 9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриттяпровадженняу зразковій справі -донабрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі; 10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом -дозакінчення виконавчогопровадженняз вилучення доказів для дослідження судом.

Таким чином, з метою уникнення порушення гарантій справедливого судового розгляду, а саме принципів рівності, змагальності, та диспозитивності сторін, згідно з якими кожному учаснику процесу гарантовано право надати суду докази на підтвердження власної правової позиції, та довести їх переконливість, враховуючи правовий режим воєнного стану в Україні,суд вважає за необхідне зупинити провадженняу справі №280/3268/21 (провадження №СН/280/36/23) до 20 грудня 2024 року та зобов`язати позивача повідомити суд про демобілізацію головного свідка по справі №280/3268/21 (провадження №СН/280/36/23) - головного технолога ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 236, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівний Завод Квік задовольнити частково.

Зупинити провадження у справі № 280/3268/21 (провадження №СН/280/36/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівний Завод Квік до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеня до20 грудня 2024 року.

Зобов`язати позивача повідомити суд про демобілізацію головного свідка по справі №280/3268/21 (провадження №СН/280/36/23) - головного технолога ОСОБА_1 .

У задоволенні решти клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 22.04.2024.

Суддя Ж.М. Чернова

18 січня 2024 року 10:00