Рішення

від 23.04.2024 по справі 300/557/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р.справа № 300/557/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині вирішення питання про судові витрати у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Івано-Франківської райдержадміністрації, Департаменту соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації, Міністерства у справах ветеранів України, третя особа на стороні відповідача АТ «Державний ощадний банк України» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання здійснити перерахунок коштів

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Парфан Тарас Дмитрович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з заявою про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 300/557/24 про стягнення з Управління соціального захисту населення Івано-Франківської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень.

Заява мотивована тим, що при прийнятті рішення судом не вирішено питання стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши в порядку письмового провадження подану суду заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 300/557/24 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Івано-Франківської райдержадміністрації щодо невнесення подання та неприйняття рішення про виплату грошової компенсації ОСОБА_1 , як уповноваженому члену сім`ї в порядку та строки, що встановлені п. 11, 37 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 20.06.2019 №206. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Івано-Франківської райдержадміністрації внести подання та прийняти рішення про виплату грошової компенсації ОСОБА_1 , як уповноваженому члену сім`ї в порядку встановленому п. 11, 37 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 20.06.2019 №206. В задоволенні решти позовних вимог та до інших відповідачів - відмовлено. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Івано-Франківської райдержадміністрації (код ЄДРПОУ 44379468, вул.. Галицька, 32, м. Тисмениця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77701) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченого судового збору в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Судом питання розподілу судових витрат в частині стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Судом встановлено, згідно ордеру від 23.01.2024 серії АТ №1018566, договору про надання правової допомоги від 01.08.2022, додаткової угоди від 19.01.2024, детального опису наданих послуг від 19.04.2024, адвокат Парфан Тарас Дмитрович надав позивачу послуги відповідно до вказаних договору про надання правової допомоги та додаткової угоди вартістю 15000 грн., зокрема: підготовка позовної заяви - 12000 грн.; підготовка відповіді на відзив - 3000 грн.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно частин 5, 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 січня 2020 року у справі №300/941/19 вказав, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Розмір понесених позивачем витрат в сумі 15000 грн. підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Положенням Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено відшкодування судових витрат в разі відмови у задоволенні вимог позивача.

Як встановлено та рішенням суду від 15.04.2024 у справі № 300/557/24 позов задоволено частково, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що заяву представника позивача слід задовольнити частково, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Івано-Франківської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 гривень.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 300/557/24 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Івано-Франківської райдержадміністрації (код ЄДРПОУ 44379468, вул. Галицька, 32, м. Тисмениця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77701) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 (дев`ять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГригорук О.Б.