Ухвала

від 23.04.2024 по справі 520/2411/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

23 квітня 2024 року справа № 520/2411/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Григоров Д.В.,

при секретарі судового засідання - Глівінська Ю.О.,

за участю:

позивач - не прибув ,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача -не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логистик Секьюрити" (вул. Холодногірська, буд. 3А, оф. 10,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61098, код ЄДРПОУ41853598) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логистик Секьюрити" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило :

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення Головною управління ДПС у Харківській області від 24.08.2023р. № 0264010414 в частині нарахування (застосування) штрафу на суму 110419,03 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24.08.2023р. № 0264010414 в частині нарахування (застосування) штрафу на суму 110419,03 грн.

Ухвалою суду від 01.02.2024р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 05.03.2024р. о 10:30.

28.02.2024р. представником позивача - адвокатом Подольською Т.В. до суду надано клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з виїздом за межі України, згідно якого адвокат просила відкласти підготовче судове засідання та повідомила, що приблизний час повернення в Україну - 25.03.2024р.

З урахуванням вказаного клопотання судове засідання було відкладено на 26.03.2024р. на 10:30.

25.03.2024р. представником позивача - адвокатом Подольською Т.В. подано клопотання про відкладення розгляду справи, обгрунтоване ракетними обстрілами енергетичної системи м. Харкова та влучанням "ракетного обстрілу" у місцезнаходження позивача. Жодних доказів зазначених обставин до суду не надано. Також адвокат зазначила про намір подати до суду заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 26.03.2024р. підготовче судове засідання відкладено на 09.04.2024р. на 10:30.

09.04.2024р. представником позивача до суду надано клопотання про відкладення розгляду справи, подане з посиланням на влучання у місцезнаходження позивача, необхідність відновлення документів, не отримання адвокатом відзиву на позову заяву. Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин адвокатом не надано.

Розгляд справи було відкладено на 23.04.2024р. на 10:30.

23.10.2024р. жоден представник позивача - ТОВ "Логистик Секьюрити" , повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув без зазначення причин.

В судовому засіданні судом поставлено питання про залишення позовної заяви без розгляду, керуючись наступним.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч.2 ст.205 КАС України).

Частиною 5 ст. 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе за таких умов:

а) повідомлення позивача належним чином про судовий розгляд;

б) відсутність поважних причин неприбуття позивача або відсутність інформації про такі причини;

в) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2021р. по справі № 682/210/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Загальнообов`язкові процесуальні правила, визначені в статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 9901/949/18.

Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.1 ч.4 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21.

В даній справі позивачу - ТОВ "Логістік Секьюрити" судові повістки про виклик направлялись на адресу, яка повідомлена суду та яка згідно відповіді № 556149 від 23.04.2024р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є дійсною на момент розгляду справи та вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду (м. Харків, вул. Холодногірська, 3-а, 2 пов., кімната 10).

Судова кореспонденція повернулася до суду з відмітками відділення поштового зв`язку про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання, а судова повістка про виклик на 23.04.2024р. - через відсутність за вказаною адресою.

Суд зазначає, що іншої адреси, на яку необхідно здійснювати відправлення кореспонденції суду, матеріали справи не містять. Таким чином, з урахуванням пунктів 94-109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009р. вбачається, що позивач, повідомлений відділенням поштового зв`язку про надходження на його ім`я поштового відправлення, яке містило ухвалу суду, та необхідність отримати поштове відправлення, не прибув для його отримання протягом визначеного Правилами терміну.

Отже, судом було вжито всіх необхідних процесуальних заходів для повідомлення учасника справи про виклик до суду.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас, суд зазначає, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.,п 6,7 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом, однак позивач не виявив зацікавленості у розгляді справи за своїм позовом та не направив до суду свого представника для участі у судовому засіданні. Так само він не подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Що стосується повідомлення представника позивача - адвоката Подольської Т.В., то вона повідомлялася про виклик до суду та неодноразово надавала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, ті з яких, де адвокат посилалася на неможливість прибути до суду через влучання ракети в "місцезнаходження позивача" та необхідність відновлення документів, не містили жодних доказів зазначених обставин, а також неможливості адвоката прибути на виклик суду через зазначені підстави. Тим більше, що місцем знаходження адвоката згідно позовної заяви зазначено АДРЕСА_1 , а місцем знаходження позивача - місто Харків, вул. Холодногірська , 3-а, кім. 10.

В зв`язку з цим так само необгрунтованими є посилання адвоката на таку підставу відкладення розгляду справи як обстріли енергетичної інфраструктури міста Харкова.

Також питання отримання чи неотримання відзиву на позовну заяву не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання та може бути вирішено в ході такого засідання.

Крім того, адвокат не скористалася можливістю надати до суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд зауважує, що позивач не був позбавлений можливості обрати іншого представника для здійснення представництва його інтересів в суді, а поведінка обраного ним представника свідчить про нехтування ним своїми процесуальними обов`язками.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги повторне неприбуття позивача до суду без поважних причин, суд дійшов висновку про залишення позову в цій справі без розгляду, враховуючи неможливість її розгляду за відсутності сторони позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 240, 243, 256, 294 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено та підписано 23.04.2024р.

Головуючий суддя Д.В. Григоров