Постанова

від 23.07.2024 по справі 520/2411/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 р.Справа № 520/2411/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логистик Секьюрити" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 (суддя Григоров Д.В.; м. Харків; повний текст складено 23.04.2024) по справі № 520/2411/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логистик Секьюрити"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логистик Секьюрити" (далі по тексту позивач, ТОВ "Логистик Секьюрити") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУДПС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення Головною управління ДПС у Харківській області від 24.08.2023 № 0264010414 в частині нарахування (застосування) штрафу на суму 110419,03 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24.08.2023 № 0264010414 в частині нарахування (застосування) штрафу на суму 110419,03 грн..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 по справі № 520/2411/24 адміністративний позов залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачу право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку.

Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 по справі № 520/2411/24, справу направити для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновкам суду обставинам справи.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи спірну ухвалу, суд першої інстанції, беручи до уваги повторне неприбуття позивача до суду без поважних причин, дійшов висновку про залишення позову в цій справі без розгляду, враховуючи неможливість її розгляду за відсутності сторони позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч. 2 ст.2 05 КАС України).

Частиною 5 ст. 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе за таких умов:

а) повідомлення позивача належним чином про судовий розгляд;

б) відсутність поважних причин неприбуття позивача або відсутність інформації про такі причини;

в) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2021 по справі № 682/210/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Загальнообов`язкові процесуальні правила, визначені в статті 205 КАС України, є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 9901/949/18.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 1 ч. 4 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21.

Так ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 по справі № 520/2411/24 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 05.03.2024 о 10:30.

28.02.2024 представником позивача - адвокатом Подольською Т.В., до Харківського окружного адміністративного суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з виїздом за межі України, згідно з яким адвокат просила відкласти підготовче судове засідання та повідомила, що приблизний час повернення в Україну - 25.03.2024.

З урахуванням вказаного клопотання, Харківським окружним адміністративним судом судове засідання було відкладено на 26.03.2024 на 10:30.

25.03.2024 представником позивача - адвокатом Подольською Т.В., подано клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване ракетними обстрілами енергетичної системи м. Харкова та влучанням "ракетного обстрілу" у місцезнаходження позивача. Жодних доказів зазначених обставин до суду не надано. Також адвокат зазначила про намір подати до суду заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 підготовче судове засідання відкладено на 09.04.2024 на 10:30.

09.04.2024 представником позивача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи через влучання у місцезнаходження позивача, необхідність відновлення документів, неотримання адвокатом відзиву на позову заяву. Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин адвокатом не надано.

Розгляд справи Харківським окружним адміністративним судом було відкладено на 23.04.2024 на 10:30.

23.04.2024 жоден представник позивача - ТОВ "Логистик Секьюрити", повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув без зазначення причин.

Постановляючи спірну ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 4 ст. 240 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач тричі належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, та не надав заяву про розгляд справи без його участі.

Як зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Згідно із ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Тобто, позовну заяву може бути залишено без розгляду, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Колегія суддів зауважує, що, залишаючи позовну заяву без розгляду, судом першої інстанції не встановлено, яким чином неявка позивача та його представника перешкоджала розгляду вказаної справи, при цьому не навів жодних мотивів та обґрунтування такого висновку.

Водночас, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17, від 05 березня 2021 року у справі № 682/210/17.

Разом з тим, в порушення наведених вимог, в оскаржуваній ухвалі, відсутні посилання на думку відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви у даній справі без розгляду.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

З тексту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст. 320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логистик Секьюрити" задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 по справі № 520/2411/24 скасувати.

Справу № 520/2411/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 02.08.2024 року