Рішення

від 23.04.2024 по справі 520/5751/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 р. № 520/5751/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій протиправними та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся з адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

1) визнати дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області при винесенні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 №Ф-00000193306 та прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.02.2020 №00001643306 незаконними;

2) скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 №Ф-00000193306 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.02.2020 № 00001643306;

3) стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на банківський рахунок платника: ІВАN НОМЕР_3 судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 №Ф-00000193306 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.02.2020 №00001643306 є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцевою О.В. від 12.05.2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.

Представником відповідача 09.06.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувані позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 №Ф-00000193306 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.02.2020 №00001643306 є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року по справі № 520/5751/2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішеннями Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/13958/19.

У зв`язку з перебуванням судді Старосєльцевої О.В. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 року, справу передано на розгляд с.Горшковій О.О.

Ухвалою суду від 09.10.2020 року прийнято адміністративну справу №520/5751/2020 до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Горшкової О.О., та зупинено до набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/13958/19.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 03-05/32 та відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року адміністративну справу № 520/5751/2020 прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року поновлено провадження у справі № 520/5751/2020.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , є фізичною особою-підприємцем з 1998 року, знаходиться на загальній системі оподаткування, є платником ПДВ та займається міжнародними перевезеннями.

Крім того судом встановлено, що від Міністерства податків Азербайжанської республіки надійшла відповідь від 05.04.2019 № 1917020013483300, в якій зазначено, що відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) від 22.03.2016 р. № 316061 на адресу азербайджанського платника податків ЖСК «KRISTAL ABSERON» надійшов товар від компанії «GRANDEKO WALLFASHION GROUP BELGIUM NV» (м. Тіелт, Бельгія) загальною вагою 19.6 тон. Перевізником вказаного вантажу по міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) від 22.03.2016 р. № 316061 є СО ОСОБА_1 . За надані вантажні перевезення по міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) від 22.03.2016 р. № 316061 перевізнику СО ОСОБА_1 була здійснена сплата підприємством-нерезидентомЖСК «KRISTAL ABSERON» (Азербайджан) у квітні 2016 року в готівковій формі в розмірі 4750,00 євро.

Підприємством - нерезидентом ЖСК «KRISTAL ABSERON» (Азербайджан) були підтверджені взаємовідносини з СО ОСОБА_1 за надані підприємцем вантажні перевезення. За вказані послуги перевізнику СО Ламкову О. А. підприємством-нерезидентом ЖСК «KRISTAL ABSERON» (Азербайджан) було сплачено 4750 євро.

Отримавши вищезазначену інформацію, на адресу ФОП ОСОБА_1 . ГУ ДПС у Харківській області був направлений запит від 06.09.2019 № 162/ФОП /20-40-33-06-16 щодо надання пояснення та документальне підтвердження стосовно наданих послуг з перевезення вантажу по міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) від 22.03.2016 р. № 316061 та отримання доходу в готівковій формі в розмірі 4750,00 євро за перевезення вантажу для підприємства-нерезидента ЖСК «KRISTAL ABSERON» (Азербайджан). У вказаному запиті контролюючий орган просив надати наступні документи, зокрема, а не вичерпно: зовнішньоекономічний контракт за експортною угодою від 23.02.2016р, надходження коштів від 01.04.2016, додаткові угоди до контракту (за наявності), виписки банку по валютному рахунку через які проводилися розрахунки з нерезидентами по вищезазначеному контракту, або інші документи, документи щодо претензійно - позовної роботи по вказаному контракту (за наявності), наслідки відображення проведених операцій в обліку підприємця, копії інших документів, які підтверджують надходження валютних цінностей, заявки на міжнародні перевезення, акти виконаних робіт, інші документи, що стосуються обставин справи.

22.10.2019 на адресу ГУ ДПС у Харківській області від ФОП ОСОБА_1 надійшла відповідь на запит від 06.09.2019 № 162/ФОП /20-40-33-06-16 про надання інформації, в якій зазначено, що господарські відносини у нього були виключно з ТОВ "АПОЛОС" (Україна), з яким є підписаний договір та заявка на перевезення. А ні з ЖСК «KRISTAL ABSERON», ні з «GRANDEKO WALLFASHION GROUP BELGIUM NV» ніяких угод у нього не було, тому проводити із ним розрахунки у готівковій або безготівковій формі у даних фірм немає ніяких підстав. Крім того, позивач по справі стверджував, що якщо подивиться на дати перетинів кордонів, які засвідчені в СМR, то 01.04.2016 (дата отримання готівки за вашим ствердженням) перевезення ще не було ним виконано, тому знову відсутні підстави для проведення із ним розрахунків. По-трете, судовим рішенням по справі № 520/1210/19, встановлений факт, що господарські відносини у позивача складались виключно з ТОВ «АПОЛОС» (Україна) - посередником та експедитором. Судове рішення набрало законної сили. По-четверте, документальною плановою виїзною перевіркою ГУ ДФС у Харківській області встановлено, що за позивачем рахується дебіторська заборгованість від ТОВ «АПОЛОС» (Україна) (ЄДРПОУ 39987881) у сумі 618060,00 грн., що відображено у акті перевірки № 2314/20-40-13-15-07/2242011653 від 07.06.2018. Зазначив, що у період з 01.03.2016 по 30.04.2016 він не виїжджав за межі України взагалі ні в якому напрямку.

На підтвердження вказаному позивачем було надано до податкового органу, копію договору від 14.01.2019 № 140116, копію заявку до договору 140116, копію СМR № 316061, копію листа Державної прикордонної служби України.

Контролюючим органом було видано наказ № 2545 від 29.11.2019 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 » з тих підстав, що позивачем були надані пояснення та їх документальне підтвердження але не в повному обсязі.

Відповідно до наказів від 20.03.2018 № 1936, від 08.05.2018 № 3326, від 23.05.2018 № 3781 та направлення від 08.05.2018 № 1036 ТУ ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, про що складено акт перевірки від 07.06.2018 № 2314/20-40-13-15-07/2242011653.

Зазначені обставини встановлено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 року по справі № 520/13958/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також судом встановлено, що позивач в період з 01.01.2015 по 31.12.2017 знаходився на загальній системі оподаткування та здійснював вантажні перевезення на власному вантажному автомобільному транспорті на території України та за її межами (Німеччина, Чехія, Бельгія, Грузія, Нідерланди, Росія та інші).

До складу витрат позивачем у 2015 році віднесена вартість дизельного пального на загальну суму 265 560,08 гривень (без ПДВ).

За результатами зустрічної звірки встановлено, що TOB «El00 У А» (ЄДРПОУ 39359172) на користь ФО-П ОСОБА_1 у 2015 році було відвантажено дизельного пального на загальну суму 1462 838,93 грн. (у т.ч. ПДВ 61 325,73 грн), зокрема, відвантажено дизельного пального за межами України на загальну суму 1 083 441,69 грн, а в декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік до складу витрат віднесено лише 265 560,08 гривень.

31.05.2018, в останній день документальної планової перевірки ФО-П ОСОБА_1 було надано пояснення, що станом на 31.12.2017 у нього лічиться дебіторська заборгованість за надані транспортні послуги в міжнародному сполученні в розмірі 3 109 439,00 грн по таких контрагентах:

-ТОВ «ТОРГ КОМЮНІТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ»- 682 080,00 грн;

-ТОВ «ВЕЛІМЕКС» - 508 100,00 грн;

-ТОВ «УКРТЕХПРОМСЕРВІСБУД» - 396 070,00 грн;

-ТОВ «ГРЕЙН ЛОДЖІСТИК» - 410 110,00 грн;

-TOB «АРРІВЕР ТРАНС» - 618 060,00 грн;

-ТОВ «ЧЕРКАСИТЕХНОТРЕЙД» - 368 210,00 грн:

-ТОВ « АРІАДНА ЛОГІСТИК» - 19 665,00 грн;

-ТОВ «РОМДИ Україна» - 70 000,00 грн;

-ТОВ «ТРАНСЛОЙД» - 11 000,00 грн;

-ТОВ «СОНОРА-Харьков» - 26 144,00 гривень.

Первинних документів (договорів, видаткових, податковий накладних, актів виконаних робіт, тощо), які підтверджують господарські відносини ФО - П Ламкова О. А. з вищезазначеними контрагентами, по яких, відповідно до письмового пояснення підприємця, лічиться дебіторська заборгованість за надані транспортні послуги в міжнародному сполучені, під час проведення планової документальної перевірки позивачем не надано, у зв`язку з чим відповідачем було зроблено висновок щодо порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 ПКУ, що призвело до зниження податку на додану вартість на загальну суму 607 888,00 гривень..

Крім того під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем було подано заперечення на акт перевірки, в якому без будь-яких позивач змінює перелік трьох контрагентів, по яких значилася дебіторська заборгованість, а саме:

- замість ТОВ «ВЕЛІМЕКС» - дебіторська заборгованість - 508 100,00 грн зазначає TOB «ТДМ-12» (ЄДРПОУ 38333792) - дебіторська заборгованість - 508 100,00 грн;

-замість TOB «АРРІВЕР ТРАНС» дебіторська заборгованість - 618 060,00 грн, в казус ТОВ «АПОЛОС» (ЄДРПОУ 39987881) - дебіторська заборгованість - 618 060,00 грн;

-замість ТОВ «ЧЕРКАСИТЕХНОТРЕЙД» дебіторська заборгованість - 368 210,00 грн вказує ТОВ «АТЛАС ФЛАЙТ» (ЄДРПОУ 39915691) - дебіторська заборгованість - 368 201,00 гривень.

За результатами планової документальної позапланової перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 30.07.2018 р. № 00010021315, № 00010031315, які були оскаржені платником податків в адміністративному порядку.

З метою розгляду скарги ФО-П Ламкова О. А. та перевірки наданих до скарги документів наказом ДФС України від 22.10.2018 № 678 було призначено проведення позапланової документальної перевірки ФО - П Ламкова О. А. з питань, що стали предметом оскарження.

Під час перевірки позивачем в підтвердження існування дебіторської заборгованості по підприємствам ТОВ «Укртехпромсервісбуд», ТОВ «Торг Комюніті девелопмент», ТОВ «Грен лоджістик», ТОВ «ТДМ 12», ТОВ «Атлас флайт», ТОВ «АПОЛОС» були надані лише договори по організації транспортного експедування по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні, заявки та CMR. В CMR не передбачено зазначення замовника, а лише відправника, отримувача та перевізника. Акти виконаних робіт, які фіксують факт здійснення господарської операції, по даним договорам надані не були.

Крім того, під час перевірки також було встановлено, що договір від 14.01.2016 № 140116 на міжнародні перевезення вантажним автомобільним транспортом, укладений з ТОВ «Аполос», за підписом СО Ламкова О. А. (Перевізник) та директором ОСОБА_3 (Замовник) та надані заявки (від 14.01.2016 р., 19.01.2016 р., 01.03.2016 р., 21.03.2016 р.) до вказаного договору підписані ФО - П Ламкова О. А. та директором ТОВ «АПОЛОС» Підько С. В.

Відповідно до баз даних ІС «Податковий блок» у період з 14.01.2016 р. (момент підписання договору) по 21.03.2016 р. (момент підписання останньої заявки на надання послуг перевезення) ОСОБА_3 не був директором ТОВ «Аполос», директором ТОВ «Аполос» був ОСОБА_4 (податковий номер 2885115710).

З метою встановлення замовника транспортних послуг, здійснених ФО-П Ламковим О. А., відповідно до наданих на перевірку міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), ТУ ДФС у Харківській області були направлені відповідні запити.

З огляду на вищевикладене відповідачем за результатами перевірки встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 141784,83 грн, що призвело до заниження єдиного соціального внеску на загальну суму 31 192,66 грн, внаслідок чого застосовані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 12 477,06 грн.

Стосовно тверджень позивача, що громадянин ОСОБА_1 з 01.03.2016 по 30.04.2016 не перетинав державний кордон України, що підтверджується листом Державної Прикордонної Служби України від 04.09.2019 №184/Л-12991, але в листі Міністерства податків Азербайджанської республіки зазначено про доставку вантажу та отримання сплати за надані послуги перевізником СО Ламковим О. А., а не про громадянином ОСОБА_1 . До того ж в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 22.03.2016 А№316061 вказані реквізити перевізника СО ОСОБА_1 , тобто номер транспортного засобу, який належить позивачу.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства та нормами Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом приписів пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які перебувають як на загальні системі оподаткування, так і на спрощеній.

З 01 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010р. №2464-VI (далі Закон №2464-VI ) Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016р. №1774-VIІІ, згідно з якими приписами п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI встановлено, що з 2017 року у разі якщо платником єдиного внеску фізичною особою-підприємцем (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Так, пунктом другим частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції Закону від 06.12.2016р. №1774-VIІІ) передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, відповідно до абз.1 п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI (в редакції Закону від 06.12.2016р. №1774-VIІІ) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч.5 ст.8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 9 Закону №2464-VI встановлено порядок обчислення і сплати єдиного внеску.

Так відповідно до абз.1 ч.1 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Абзацом 1 частини 5 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Крім того, з січня 2018 року набули чинності зміни до Закону №2464-VI, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії від 03.10.2018р. №2148-VIІІ, в частині термінів сплати ЄСВ, зокрема, фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Так, відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI (в редакції Закону від 03.10.2018р. №2148-VIІІ) з січня 2018 року платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

З огляду на наведене, починаючи з 01.01.2018р. фіскальним органом розроблено алгоритм автоматичного розрахунку нарахувань сум єдиного внеску.

Згідно п.10 ст.9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Частиною 2 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Абзацом 3 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з абз.4-6 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Згідно з абз.8 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацами 9-10 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до п.1 розділу 1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015р. №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №469) (далі Інструкція №449) ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Згідно з п.3 розділу 7 Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Згідно з пунктом 7 Розділу VI Інструкції № 449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Відповідно до частини 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Вищенаведеними нормами Закону №2464-VI встановлений безальтернативний обов`язок фізичної особи-підприємця регулярно сплачувати єдиний внесок з дати державної реєстрації підприємницької діяльності до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, при цьому, в разі неотримання доходу, за будь-яких умов, з 2017 року єдиний внесок має бути сплачений не менше розміру мінімального страхового внеску на місяць. Звільнені від обов`язкової сплати єдиного внеску тільки фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію або соціальну допомогу.

Як зазначалося вище, згідно з ч.4 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 №Ф-00000193306 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.02.2020 №00001643306 є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій протиправними та скасування вимоги - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.