Ухвала

від 17.04.2024 по справі 359/1968/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №359/1968/24 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2620/2024 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2024 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Поліське, Поліського району, Київської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2023 року за ч. 1 ст. 362 КК України (штраф 34 000 грн. 00 коп. з відстрочкою у сплаті на 10 місяців в розмірі 3400 грн. 00 коп. щомісячно),

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

встановила:

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2024 року задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Поліське, Поліського району Київської області, громадянина України, українця, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Взято ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.

Перебіг строку тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту взяття під варту - з 14 години 15 хвилин 28 лютого 2024 року.

Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначено в межах строку досудового розслідування до 14 години 30 хвилин 23 квітня 2024 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.

Визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 438 000 (чотириста тридцять вісім тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим щодо обставин, які стосуються кримінального провадження.

Визначено двох місячний строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваногоОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснено підозрюваному, що з моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу якою застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні з покладенням необхідних обов`язків на підозрюваного.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою, такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, ігноруванням практики ЄСПЛ.

Апелянт вказує на численні порушення норм процесуального права, оскільки суддя не здійснила оголошення рішення у встановлений у ухвалі термін та працівники суду ухилялась від надання захисникові повного тексту ухвали, яку було складено та надано захисникові лише 13.03.2024 року. В справі відсутній аудіо та відео запис проголошення повного тексу ухвали.

Також апелянт зазначає, що до клопотання слідчого не додано жодного суттєвого доказу який би підтверджував пред`явлення обґрунтованої підозри, не кажучи вже про тримання особи під вартою, а саме:

- не було проведено почеркознавчої експертизи, яка-б відповіла на питання - хто саме підписав документ на підставі якого ґрунтується повідомлення про підозру;

- не було проведено жодної слідчої дії та не наведено жодного доказу факту знайомства підозрюваного ОСОБА_7 з членами організованої групи та іншими фігурантами цього кримінального провадження;

- жоден свідок, жоден підозрюваний даного кримінального провадження згідно протоколів допиту, не вказує на причетність ОСОБА_7 до організованої групи та взагалі на саме його причетність до скоєного злочину.

Крім того, жодних доказів які б прямо підтверджували причетність ОСОБА_10 до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, не має.

Слідчим суддею не взято до уваги, те що матеріальна шкода відсутня. Підозрюваний ОСОБА_7 здійснює догляд за двома літніми батьками, які є інвалідами 2-ї групи віком 72 і 66 років. Злочин не пов`язаний проти життя та здоров`я. Підозрюваний є особою з серйозним розладом здоров`я внаслідок черепно-мозкової травми, та чудово розуміє відповідальність за порушення покладеного на нього зобов`язання.

Жодний ризик, передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Підозрюваному ОСОБА_7 не має сенсу переховуватись від органів слідства так як, про нього є багато інформації у правоохоронних органів, він завжди з`являвся до органів попереднього слідства за першим викликом для проведення будь яких слідчих дій. Крим того підозрюваний розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі.

Оскільки протягом розгляду клопотання не доведено в повному обсязі обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, та не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, апелянт вважає наявними всі підстави для застосування, у відповідності до частини 4 статті 194 КПК України, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Також апелянт вважає, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобов`язання, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою із заставою 150 розмірів прожиткового мінімуму (з максимальним розміром передбаченим щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму відповідно до пункту 5 статті 182 КПК України) є занадто суворим запобіжним заходом, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України та є непомірно великою сумою для підзахисного.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку поданої апеляційної скарги, яку останні просили задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що вказана апеляційна скарга, з доповненнями задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що у провадженні СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020111100000069 від 30 червня 2020 року, за підозрою ОСОБА_7 , за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_11 у липні 2019 року, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 організував та очолив організоване злочинне об`єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, керуючись при цьому бажанням спільного здійснення тяжких злочинів на території Бориспільського району Київської області, метою яких було заволодіння чужим майном - земельними ділянками та їх подальшого продажу, що відбувалось систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_11 . З метою забезпечення існування та функціонування організованої злочинної групи між її учасниками був розроблений єдиний план з розподілом функцій кожного з учасників групи. Відповідно до вказаного плану завданнями і метою існування організованої групи було заволодіння чужим майном, а саме земельними ділянками з метою їх подальшого продажу для забезпечення незаконного збагачення учасників групи. Так, ОСОБА_11 , будучи особою, яка має високий рівень знань, володіє відповідними навиками та досвідом у земельній сфері, які надали йому можливість ефективно приховувати злочинні схеми, пов`язані з незаконним заволодінням земельними ділянками, усвідомлюючи неспроможність одноособово реалізувати свій злочинний намір, спланував досягнути поставленої мети за рахунок створення керування стійкою злочинною групою, яку він почав формувати у липні 2019 року, обравши направленістю її діяльності - заволодіння чужим майном, а саме земельними ділянками на території Бориспільського району Київської області та їх подальшого продажу. Визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника організованої групи, ОСОБА_11 особисто підібрав її учасників. Забезпечуючи стійкість організованої групи, керованість і тривалість намічених ним злочинних дій, він використовував для відбору індидатів їх особисті якості - схильність до вчинення корисливих злочинів, умови та спосіб їх життя, зв`язки, здатність до підпорядкування, тощо. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 у липні 2019 року залучив до складу організованої групи ОСОБА_7 , який тривалий час був працівником органів Держгеокадастру, має відповідний досвід у сфері земельних відносин, відповідні навички щодо державної реєстрації земельних ділянок та особисті зв`язки у вказаних органах для безперешкодного вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з протиправним заволодінням чужим майном - земельними ділянками та подальшим їх продажем. Формуючи в подальшому склад організованої групи, ОСОБА_11 при встановлених досудовим розслідуванням обставинах запропонував ОСОБА_7 прийняти участь у запланованих ним злочинах, пов`язаних із заволодінням земельними ділянками на території Бориспільського району Київської області та їх подальшого продажу, повідомивши останньому свої наміри щодо механізму його вчиненні на що отримав згоду останнього на спільну злочинну діяльність у складі організованої групи. ОСОБА_11 за покладеними на себе функціями її організатора і керівника групи, з метою підготовки до вчинення корисливих злочинів, дотримання співучасниками заходів конспірації для протидії викриттю правоохоронними органами довів ОСОБА_7 загальний план вчинення злочинів, при цьому визначив останньому, як співвиконавцю злочинів, роль особи, яка на підставі наданих йому повноважень державного кадастрового реєстратора Головного правління Держгеокадастру у Київській області, виконуватиме функції зміни кадастрових номерів земельних ділянок шляхом подачі відповідної електронної заяви та за наслідком дій отримання Протоколу виправлення помилки, відповідно якого земельним ділянкам буде присвоєно новий кадастровий номер для здійснення подальших правочинів, пов`язаних із відчуженням земельних ділянок з новими кадастровими номерами.

ОСОБА_7 , будучи активним учасником організованої ОСОБА_11 злочинної групи, згідно розподілених функцій, використовуючи повноваження державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області, з метою приховування протиправної діяльності організованої злочинної групи та ускладнення її викриття правоохоронними органами, усвідомлюючи, що надані йому для проведення відповідних реєстраційних дій документи є підробленими, забезпечував перереєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі шляхом зміни кадастрових номерів земельних ділянок, видавав Протоколи виправлення помилки, відповідно до якого земельним ділянкам присвоєно нові кадастрові номери для здійснення подальших правочинів, пов`язаних з перепродажем земельних ділянок.

Досудовим розслідуванням установлено, що у липні 2019 року (точна дата та місце досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_7 , діючи у складі організованої групи, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 , відповідно до заздалегідь розробленого плану та виконуючи розподілені між собою ролі, вирішили шахрайським шляхом заволодіти чужим майном, а саме земельними ділянками на території Бориспільського району Київської області.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_11 , діючи у складі організованої ним групи, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , діючи узгоджено, умисно та з корисливих мотивів, відповідно до заздалегідь розробленого плану та виконуючи розподілені між собою ролі, маючи умисел на заволодіння чужим майном - земельними ділянками з подальшим їх продажем, доручив ОСОБА_14 , який обіймав посаду керівника СТ «Тополька-1», підшукати на території очолюваного ним садового товариства вільні від забудови земельні ділянки, які у подальшому за допомогою підроблених документів та підконтрольних осіб можливо буде продати, а грошові кошти розподілити між учасниками організованої злочинної групи. Виконуючи доручення ОСОБА_11 , ОСОБА_15 на території СТ «Тополька-1» підшукав вільну від забудови земельну ділянку із кадастровим номером 3220881700:05:003:0385, яка належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вересні 2019 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_7 , діючи у складі організованої групи, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , продовжуючи реалізацію заздалегідь розробленого плану та виконуючи розподілені між собою ролі, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, а саме земельною ділянкою на території Бориспільського району Київської області з кадастровим номером 3220881700:05:003: 0385 площею 0,1200 га для ведення садівництва, розташованою в СТ «Тополька-1» в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпочали вчиняти незаконні дії з метою отримання можливості через підконтрольних осіб здійснити переоформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0385 на ОСОБА_17 . Використавши для зміни кадастрових номерів електронну заяву № ЗВ- 9708245962019 з додатком у вигляді підроблених Державного акту серії ЯЖ № 672553, паспорту серії НОМЕР_1 , картки фізичної особи - платника податків від 23 червня 2007 року, державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та невстановленою особою, яка видавала себе за « ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », використав завідомо підроблені документи з метою вчинення дій, спрямованих на заволодіння шляхом шахрайства земельною ділянкою ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел щодо заволодіння шляхом шахрайства земельною ділянкою ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , діючи відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, на початку грудня 2019 року, з метою приховування протиправних дій організованої злочинної групи та ускладнення викриття злочину у випадку його документування правоохоронними органами, вирішили організувати передоручення повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою від ОСОБА_18 до ОСОБА_19 , якого для цих цілей підшукав ОСОБА_20 . Реалізуючи наступну частину злочинного плану, ОСОБА_11 , діючи у складі організованої злочинної групи з ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 підшукав приватного нотаріуса ОСОБА_21 , яка здійснює свою нотаріальну діяльність за адресою : АДРЕСА_2 та спільно з ОСОБА_13 13 грудня 2019 року організував явку ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до приватного нотаріуса ОСОБА_21 для надання довіреності від 04 жовтня 2019 року за реєстраційним № 613 та усіх інших документів, необхідних для оформлення передоручення права розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3220881700:05:003:0385 (3220881700:05:003:0600) від ОСОБА_18 до ОСОБА_19 . Отримавши довіреність від 04 жовтня 2019 року за реєстраційним № 613, документи, що посвідчують особу ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , приватний нотаріус ОСОБА_21 , будучи переконаною, що ОСОБА_18 на передоручення своїх повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою дійсно уповноважив справжній власник земельної ділянки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не будучи обізнаною про кримінально-протиправні наміри ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22 та ОСОБА_15 , які вводили нотаріуса в оману, свідомо не повідомляючи їй відомості про справжнього власника земельної ділянки з метою її подальшого продажу, погодилась посвідчити відповідну довіреність та посвідчила її 13 грудня 2019 року за реєстраційним № 968. Посвідчену довіреність від 13 грудня 2019 року за реєстраційним № 968 приватний нотаріус ОСОБА_21 передала ОСОБА_23 , який в свою чергу передав довіреність ОСОБА_11 та ОСОБА_24 . Разом з цим ОСОБА_19 усвідомлював, що він мав бути лише номінальним розпорядником земельної ділянки та за першою вимогою ОСОБА_11 і ОСОБА_22 мав здійснити її відчуження на користь осіб, визначених останніми. В період з 13 по 28 грудня 2019 року ОСОБА_11 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 , маючи в своєму розпорядженні довіреність від 13 грудня 2019 року за реєстраційним № 968, якою ОСОБА_19 уповноважений здійснити розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3220881700:05: 003:0385 (3220881700:05:003:0600), вирішив організувати укладення угоди купівлі-продажу вказаної земельної ділянки без згоди її справжнього власника ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом введення в оману приватних нотаріусів та потенційних покупців щодо дійсного власника земельної ділянки.

Реалізуючи спільний кримінально-протиправний намір, ОСОБА_11 , діючи у складі організованої групи з ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 , відповідно до раніше розподілених злочинних ролей, доручив ОСОБА_24 підшукати особу, якою виявився ОСОБА_25 (знайомий ОСОБА_26 ), який погодився бути покупцем земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:0385 (3220881700:05: 003:0600), але не був обізнаний про те, що за його участі фактично сплановано вчинення заволодіння земельною ділянкою шляхом шахрайства. Разом з цим, ОСОБА_25 усвідомлював, що буде лише номінальним власником земельної ділянки та за першою вимогою ОСОБА_11 і ОСОБА_22 мав здійснити відчуження цієї земельної ділянки на користь осіб, визначених останніми.

За наведених обставин ОСОБА_7 , діючи у складі організованої ОСОБА_11 злочинної групи, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 шляхом обману заволоділи чужим майном - земельною ділянкою з кадастровим номером 3220881700:05:003:0385 оціночною вартістю 109482 грн, що належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошовими коштами ОСОБА_17 та ОСОБА_27 в сумі 25000 грн. 00 коп. та 31000 доларів США (що станом на 14 січня 2020 року становило 740900 грн. 00 коп.), а всього на загальну суму 765900 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 22 листопада 2018 року).

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , діючи у складі організованої ОСОБА_11 злочинної групи, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, під час вчинення кримінального правопорушення щодо шахрайського заволодіння земельною ділянкою, яка належала ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та грошовими коштами ОСОБА_27 та ОСОБА_17 на загальну суму 1390000 грн. 00 коп., вчинив кримінальні правопорушення, пов`язані з незаконним використанням завідомо підроблених документів за наступних обставин.

29 жовтня 2019 року ОСОБА_7 , на виконання вказівки ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_28 та ОСОБА_15 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка видавала себе за « ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », будучи державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області, на підставі електронної заяви № ЗВ-9708245962019 поданої невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка видавала себе за власника земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05: 003:0385, оформив протокол виправлення помилки № НОМЕР_2 від 30 жовтня 2019 року, відповідно якого земельній ділянці 3220881700:05:003:0385 присвоєно новий кадастровий номер 3220881700:05:003:0600 та вніс відповідні зміни до ДЗК. Використавши для зміни кадастрових номерів електронну заяву № ЗВ- 9708245962019 з додатком у вигляді підроблених Держакту серії ЯЖ № 672553, паспорту серії НОМЕР_1 , картки фізичної особи - платника податків від 23 червня 2007 року, державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та невстановленою особою, яка видавала себе за « ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », використав завідомо підроблені документи з метою вчинення дій, спрямованих на заволодіння шляхом шахрайства земельною ділянкою ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у використанні завідомо підроблених документів, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні криміналь-ного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_7 , повторно, діючи у складі організованої ОСОБА_11 групи, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , відповідно до заздалегідь розробленого плану та виконуючи розподілені між собою ролі, шахрайським шляхом заволоділи земельною ділянкою з кадастровим номером 3220881700:05:003:0386 площею 0,1200 га для ведення садівництва, розташо-ваною в СТ «Тополька-1» в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка належить ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 13 лютого 2020 року ОСОБА_7 , на виконання вказівки ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 з метою незаконного особистого збагачення, плануючи заволодіння земельною ділянкою шляхом шахрайства, спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка видавала себе за ОСОБА_29 , використовуючи заздалегідь виготовлені підроблені документи від 25 травня 2006 року, будучи державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області, на підставі електронної заяви № 3B-3219555962020 поданої невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка видавала себе за власника земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:0386, оформив протокол виправлення помилки № 57975298 від 13 лютого 2020 року, відповідно якого земельній ділянці 3220881700:05:003:0386 присвоєно новий кадастровий номер 3220881700:05: 003:0649 та вніс відповідні зміни до ДЗК. Використавши для зміни кадастрових номерів електронну заяву № ЗВ- 3219555962020 з додатком у вигляді підроблених Державного акт серії ЯЕ № 734990, паспорт серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_29 , картку фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_29 , державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та невстановленою особою, яка видавала себе за ОСОБА_29 , використав завідомо підроблені документи з метою вчинення дій, спрямованих на заволодіння шляхом шахрайства земельною ділянкою ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 22 листопада 2018 року).

В подальшому, 13 лютого 2020 року ОСОБА_7 , повторно, на виконання вказівки ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_28 та ОСОБА_15 з метою незаконного особистого збагачення, плануючи заволодіння земельною ділянкою шляхом шахрайства, спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка видавала себе за ОСОБА_29 , використовуючи заздалегідь виготовлені підроблені документи від 25.05.2006, будучи державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області, на підставі електронної заяви № 3B-3219555962020 поданої невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка видавала себе за власника земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:0386, оформив протокол виправлення помилки № 57975298 від 13 лютого 2020 року, відповідно якого земельній ділянці 3220881700:05:003:0386 присвоєно новий кадастровий номер 3220881700:05:003:0649 та вніс відповідні зміни до ДЗК. Використавши для зміни кадастрових номерів електронну заяву № ЗВ- 3219555962020 з додатком у вигляді підроблених Держакт серії ЯЕ № 734990 , паспорт серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_29 , картку фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_29 , державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_28 , ОСОБА_15 та невстановленою особою, чка видавала себе за ОСОБА_29 , використав завідомо підроблені документи з !Єтою вчинення дій, спрямованих на заволодіння шляхом шахрайства земельною ділянкою ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у використанні завідомо підроблених документів, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

26.02.2024 слідчий СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_30 , звернулась до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказав, що в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Запобігання ризикам переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою. З метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_25 , ОСОБА_18 ( ОСОБА_18 ).

Застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків. Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою Враховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 тому останньому необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту затримання, що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства, передбаченого ст. 2 КПК України.

28.02.2024 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Взято ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.

Перебіг строку тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту взяття під варту - з 14 години 15 хвилин 28 лютого 2024 року.

Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначено в межах строку досудового розслідування до 14 години 30 хвилин 23 квітня 2024 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.

Визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 438 000 (чотириста тридцять вісім тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відповідно до вимог ст. 2 КПК Україниосновним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з`ясував, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах.

Зокрема, такими доказами, як встановлено колегією суддів та вбачається з клопотання є:

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_29 від 10 липня 2020 року, відповідно показань якої, вона була власником земельної ділянки кадастровим номером 3220881700:05:003:0386 площею 0,1200 га в СТ «Тополька-1» на території Вороньків-ської сільської рада Бориспільського району, на підставі Держакту серії ЯЕ №734990 , зареєстрований в книзі за №010832501204, підписаний повноважними особами 24 вересня 2008 року. 07 липня 2020 року вона дізналась від в.о. голови СТ «Тополька-1» ОСОБА_32 про те, що на її земельній ділянці проводяться підготовчі роботи для подальшого будівництва. В подальшому вона дізналась від свого знайомого ОСОБА_33 , що на її земельній ділянці працювали працівники, яких найняв ОСОБА_34 .

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_16 від 10 липня 2020 року, відповідно показань якого, він був власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:0385 площею 0,1200 га в СТ «Тополька-1» Вороньківської сільської ради Бориспільського району, на підставі Держакту серії ЯЖ №672553, зареєстрований в книзі за №010832501203, підписаний повноважними особами 24 вересня 2008 року. 07 липня 2020 року він дізнався від в.о. голови СТ «Тополька-1» ОСОБА_32 про те, що на його земельній ділянці проводяться підготовчі роботи для подальшого будівництва. В подальшому він дізнався від свого знайомого ОСОБА_33 , що на його земельній ділянці працювали працівники, яких найняв ОСОБА_34 .

- протокол допиту свідка ОСОБА_32 від 28 вересня 2020 року, відповідно якого він є в.о. голови СТ «Тополька-1» на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району. 07 липня 2020 року до нього звернувся ОСОБА_34 з проханням пропустити автомобіль з працівниками на територію СТ «Тополька- I» з метою облаштування земельних ділянок для будівництва. В подальшому він побачив, що облаштування працівниками ОСОБА_35 проводяться на земельних ділянках належних ОСОБА_29 та ОСОБА_16 , і повідомив про цей факт ОСОБА_36 , який невідкладно приїхав.

- протокол виїмки копії нотаріальної справи від 10 червня 2021 року, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 25 травня 2021 року за №359/4350/21. Відповідно вилучених у приватного нотаріуса ОСОБА_37 документів нотаріальної справи, ОСОБА_25 (Продавець) продав ОСОБА_38 земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0600 за 46000 грн. 00 коп.

- протокол виїмки копії нотаріальної справи від 28 травня 2021 року, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 20 травня 2021 року за № 359/4352/21. Відповідно вилучених у приватного нотаріуса ОСОБА_39 документів нотаріальної справи, ОСОБА_40 (представник Продавеця), діючи від імені ОСОБА_29 (Продавець) продала ОСОБА_41 земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0649 за 38904 грн. 00 коп.

- протокол виїмки копії документа нотаріальної справи від 25 червня 2021 року, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 22 червня 2021 року за №359/5506/21. Відповідно вилучених у приватного нотаріуса ОСОБА_21 копії документа нотаріальної справи, ОСОБА_40 діючи від імені ОСОБА_16 на підставі довіреності від 04 жовтня 2019 року за № 613, уповноважує ОСОБА_19 здійснити продаж земельної ділянки останнього з кадастровим номером 3220881700:05:003:0385.

- протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 25 червня 2021 року, відповід-но якого в грудні 2019 року він на прохання свого знайомого ОСОБА_25 узяти участь в продажу земельної ділянки за грошову винагороду. Від ОСОБА_25 йому стало відомо, що фінансує цей проект ОСОБА_42 , який як йому відомо працює на ОСОБА_35 . Невдовзі ОСОБА_25 його до нотаріуса в м. Бориспіль, де молода дівчина на прізвище ОСОБА_43 , оформила на нього доручення на розпорядження якоюсь земельною ділянкою. Після цього, ОСОБА_25 передав йому від ОСОБА_44 грошові кошти в сумі 5000 грн. 00 коп. В кінці місяця він продав цю земельну ділянку ОСОБА_25 , за вказівкою останнього, за що отримав грошову винагороду, за рахунок грошових коштів, які передав ОСОБА_42 .

- протокол допиту свідка ОСОБА_25 від 05 липня 2021 року, відповідно якого приблизно взимку 2020 року на прохання ОСОБА_45 , погодився оформити на своє ім`я за угодою купівлі-продажу, земельну ділянку, за грошову винагороду. Через деякий час, відповідно попередньої домовленості він купив таку земельну ділянку у ОСОБА_19

- висновок експерта від 09 вересня 2021 року за № СЕ-19/111-21/41874-03, відповідно якого: 1) ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 3220881700: 05:003:0649 (первинний власник ОСОБА_29 ) станом на 13 березня 2020 року могла складати 72028 грн. 00 коп.; 2) ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 3220881700:05:003:0600 (первинний власник ОСОБА_16 ) станом на 28 грудня 2019 року могла складати 109482 грн. 00 коп..

- протокол допиту ОСОБА_18 ( ОСОБА_18 ) від 22 липня 2021 року, від 03 вересня 2021 року, відповідно якого в 2019 році - її рідний брат ОСОБА_46 , який на даний час проживає в м. Луганськ, по телефону попросив її допомогти його знайомим. Так в грудні 2019 року їй зателефонувати з цього приводу, організували поїздку на таксі в м. Бориспіль, де вона у нотаріуса уповноважила ОСОБА_19 , діючи від імені власника земельної ділянки ОСОБА_16 , у тому числі продати таку земельну ділянку. Під час цього були присутні також ОСОБА_11 та ОСОБА_20 . В подальшому, вона також на прохання свого брата, в березні 2020 року у нотаріуса в м. Борисполі продала якусь земельну ділянку жінці. При цьому до нотаріуса її привіз той же чоловік, що і перший раз, коли передоручала продаж земельної ділянки.

- протокол впізнання за фотознімками від 29 липня 2021 року з участю свідка ОСОБА_18 ( ОСОБА_18 ), відповідно якого вона впізнала під № 2 ОСОБА_19 , як особу яка знаходилась 13 грудня 2019 року в офісі приватного нотаріуса.

- протокол впізнання за фотознімками від 29 липня 2021 року за участі свідка ОСОБА_18 ( ОСОБА_18 ), відповідно якого вона впізнала під № 3 ОСОБА_11 , як особу яка знаходилась 13 грудня 2019 року в офісі приватного нотаріуса.

- протокол впізнання за фотознімками від 20 вересня 2021 року з участю свідка ОСОБА_18 ( ОСОБА_18 ), відповідно якого вона впізнала під № 2 ОСОБА_22 , як особу яка знаходилась 13 грудня 2019 року в офісі приватного нотаріуса.

- протокол виїмки копії нотаріальної справи від 10 серпня 2021 року, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 21 липня 2021 року за № 359/6342/21. Відповідно вилучених у приватного нотаріуса ОСОБА_39 документів нотаріальної справи, 13 березня 2020 року ОСОБА_40 (представник Продавця), діючи від імені ОСОБА_29 (Продавець) уклала договір купівлі- продажу з ОСОБА_41 (Покупець) земельної ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003: 0649 за 40000 грн. 00 коп.

- протокол виїмки копії нотаріальної справи від 06 серпня 2021 року, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 21 липня 2021 року за №359/6344/21. Відповідно вилучених у приватного нотаріуса ОСОБА_21 документів нотаріальної справи, 28 грудня 2019 року ОСОБА_19 (представник Продавця), діючи від імені ОСОБА_16 (Продавець) уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_25 (Покупець) земельної ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0600 за 38904 грн. 00 коп.

- висновок експерта від 25 серпня 2021 року №СЕ-19/111-21/28264-ПЧ, відповідно якого підпис в графі «Підпис» в довіреності посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_47 за № 613 від імені ОСОБА_16 , виконана не останнім а іншою особою;

- висновок експерта від 27 серпня 2021 року № СЕ-19/111-21/28268-ПЧ, відповідно якого підпис та рукописний напис « ОСОБА_29 » у графі «Підпис» і в оригіналі довіреності від 06 березня 2020 року зареєстрованої в реєстрі за № 171, виконані не ОСОБА_29 , а іншою особою;

- протокол впізнання за фотознімками від 20 вересня 2021 року з участю свідка ОСОБА_19 , відповідно якого він впізнав під № 4 ОСОБА_22 , як особу яка 13 грудня 2019 року знаходилась в приймальні офісу нотаріуса та спілкувалась з чоловіком на ім`я ОСОБА_48 , який надавав останньому усні вказівки;

- відповідь Вороньківської сільської ради від 23 вересня 2021 року за №2001/02-17, щодо повноважень ОСОБА_11 як депутата сільради.

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_41 від 28 жовтня 2021 року, відповідно показань якої, вона з своїм чоловіком ОСОБА_41 вирішила купити земельну ділянку в Київській області. Через інтернет сайт «ОЛХ» її чоловік знайшов пропозицію щодо продажу земельної ділянки на території Вороньківської сільської ради від продавця ОСОБА_49. Під час особистого спілкування з ОСОБА_49 , останній звів їх з ОСОБА_11 , який організував їм продаж земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:0600, а пізніше з кадастровим номером 3220881700:05:003:0649. За земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0600 вона з чоловіком заплатила особисто ОСОБА_11 25000 грн. 00 коп. як завдаток, а після укладення угоди купівлі-продажу, за проханням ОСОБА_11 передали 31000 доларів США особі ім`я ОСОБА_50 , як представнику ОСОБА_11 , який був разом з продавцем цієї земельної ділянки ОСОБА_25 . Купівлю земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05: 003:0649 та ціну за неї в сумі 25000 доларів США вона погодила з ОСОБА_51 . Грошові кошти в сумі 25000 доларів вона віддала у нотаріуса продавцю ОСОБА_18

- протокол впізнання за фотознімками від 28 жовтня 2021 року за участі потерпілої ОСОБА_27 , відповідно якого вона впізнала під № 3 ОСОБА_11 , як особу з якою вона та її чоловік ОСОБА_52 у вересні 2019 року зустрічались в приміщенні кафе «Околиця» в АДРЕСА_3 , з метою обговорення питання купівлі земельної ділянки з кадастровим 3220881700:05:003:0385 (3220881700:05:003:0600). У цей же день ОСОБА_11 вивіз їх на місце розташування цієї земельної ділянки, та оскільки вона їм сподобалась, вони передали ОСОБА_11 завдаток за неї в сумі 25000 грн. 00 коп.

- висновок експерта від 27 червня 2022 року за № СЕ-19/111-22/21247-ДД, відповідно якого відтиски гербовий печаток «Бориспільської районної державної адміністрації Київської області» та «Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі» підроблені.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПКкримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 , до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій за ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, потребують перевірки та оцінки, у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, під час подальшого досудового розслідування.

Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК Українина які вказує слідчий у клопотанні, існують та вважав їх доведеними, з урахуванням того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, які за ступенем тяжкості є злочинами середньої тяжкості та тяжкими злочинами: санкцією ч. 4 ст. 190 КК України передбаченого покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років та санкцією ч. 4 ст. 358 КК України передбаченого покарання у виді обмеженням волі на строк до двох років.

З огляду на вищевикладене, а також, що підозрюваний ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, корисно-суспільною працею не займається, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність міцних соціальних зв`язків та постійного джерела прибутку. Ці обставини в сукупності, обґрунтовано переконали слідчого суддю у великій вірогідності існування ризику переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнути відповідальності за вчинене, у разі визнання його винуватим.

Крім того, слідчим суддею вірно враховано фактичні обставини, за яких підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, характер вчиненого злочину та спосіб його вчинення, а також те, що злочин спрямований проти майна особи.

Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.

Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків в даному кримінальному провадженні.

На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим відносно ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.

Таке обмеження права ОСОБА_7 , на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд на законних підставах визначив йому заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 438 000 (чотириста тридцять вісім тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відтак, колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді, оскільки визначена слідчим суддею застава у вказаному розмірі зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України.

Приймаючи вказане рішення слідчий суддя врахував фактичні обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правомірно визначив на даному початковому етапі досудового розслідування саме такий розмір застави.

Доводи сторони захисту про те, що протягом розгляду клопотання не доведено в повному обсязі обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, та не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Таким чином колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для застосування такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Щодо тверджень апелянта, що суддя не здійснила оголошення рішення у встановлений в ухвалі термін та в справі відсутній аудіо та відео запис проголошення повного тексу ухвали, колегія суддів зазначає, що згідно довідки та журналу судового засідання від 04.03.2024 оголошення повного тексту оскаржуваної ухвали відбулось саме 04.03.2024, як було зазначено у вступній та резолютивній частині ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2024 року, доказів зворотнього стороною захисту в суді апеляційної інстанції не надано, а тому такі доводи не можуть бути прийняті до уваги.

Крім того, щодо того, що в справі відсутній аудіо та відео запис проголошення повного тексу ухвали, колегія суддів вказує наступне.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так, відповідно матеріалів провадження, а саме довідки від 04.03.2024, складеної секретарем судового засідання, фіксування судового засідання не здійснювалось за допомогою технічного засобу, у зв`язку з неявкою учасників судового засідання /т. 1 а.с. 58/.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК Українине є безумовними підставами скасування оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3