Постанова

від 22.04.2024 по справі 758/14398/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8347/2024

Справа № 758/14398/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 квітня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Подільського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Захарчук С.С. в м. Київ 01 лютого 2024 року про відмову ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

У січні 2024 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просив поновити йому строк на подання доказів витрат на правничу допомогу, ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл витрат на правничу допомогу, стягнувши з ТОВ «Рембудсервіс» на користь ОСОБА_1 4050 грн. витрат на правничу допомогу.

Заяву мотивував тим, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала справа № 758/14398/19 за позовом ТОВ «Рембудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 27526,97 грн., рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року в позові відмовлено.

Рішення від 03 жовтня 2023 року було отримано представником відповідача 19 січня 2024 року, що є підставою для поновлення строку на подання даної заяви. Оскільки судом не було вирішено питання про судові витрати та з огляду на право подання доказів понесення таких витрат протягом п`яти днів з моменту отримання рішення, з метою ухвалення додаткового рішення просив ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат, з огляду на те, що відповідачем було заявлено в письмових поясненнях від 05 квітня 2023 року про витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн., при цьому в резолютивній частині рішення не було вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

Оскільки справа розглядалась в спрощеному провадженні, згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, ця заява подається протягом п`яти днів після отримання рішення з проханням поновити строк на подання цієї заяви.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідач не заявляв попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу разом з відзивом тому, що на той момент він не користувався правничою допомогою, а готував відзив самотужки. Лише 04 жовтня 2022 року відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Вербицький та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги № 04/10-22 від 04 жовтня 2022 року, а 23 лютого 2023 року ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Вербицький та партнери» було укладено додаткову угоду № 5 від 23 лютого 2023 року, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу, що полягає в представленні інтересів замовника у суді першої та (за потреби) апеляційної інстанції у справі № 758/14398/19 за позовом ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 27526,97 грн.

Відповідачем виконано умови договору та додаткової угоди № 5 та сплачено Адвокатському об`єднанню «Вербицький та партнери» 4050 грн., доказом чого є квитанція від 07 листопада 2023 року.

Наводив зміст ч. 1, 3 ст. 133, ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року в справі № 161/20630/18 про те, що неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Наголошував, що судом першої інстанції не враховано, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу не подавався разом із відзивом, адже правнича допомога на той момент відповідачу не надавалася; попередній розрахунок на правничу допомогу в розмір 4000 грн. надавався тоді, коли ця правнича допомога відповідачу надавалась - разом з письмовими поясненнями від 06 квітня 2023 року, що надавались адвокатом; ці пояснення від 06 квітня 2023 року надсилались позивачу, але він не заперечував проти такого попереднього розрахунку; позивач не заперечував проти розміру витрат на правничу допомогу, коли йому надсилалась заява про ухвалення додаткового рішення з усіма доказами розміру витрат та їх фактичним понесенням. Розмір витрат на правничу допомогу був обґрунтований і відповідав складності справи та обсягу наданих послуг. Отже, у суду були відсутні підстави для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Повідомляв про понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката, попередній розрахунок яких складає 1500 грн., відповідно вартості однієї години роботи у 1500 грн., участь у судовому засіданні 2000 грн., докази понесення цих витрат будуть надані відповідно до закону.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

В судове засідання 22 квітня 2024 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені. Від відповідача ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просив розгляд справи здійснювати без участі сторони відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2019 року позивач ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» заборгованість в розмірі 27526,97 грн. (а. с. 6).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 квітня 2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а. с. 98).

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та отримав позовну заяву з додатками (а. с. 114).

09 листопада 2021 року ОСОБА_1 особисто подано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву (а. с. 117 - 118).

05 квітня 2023 року до суду першої інстанції подано письмові пояснення ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 по суті спору, а також заявлено про понесення ним витрат на правничу допомогу, орієнтовний розрахунок яких складає 4000 грн. відповідно вартості однієї години роботи у 1500 грн., і що докази понесення цих витрат будуть надані відповідно до закону (а. с. 179).

До письмових пояснень надано докази направлення копії цих пояснень на адресу позивача ТОВ «Рембудсервіс ЛТД», а саме копію опису вкладення до листа з номером накладної (а. с. 182).

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року, ухваленим за відсутності учасників справи, в позові відмовлено. При цьому питання стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем ОСОБА_1 , судом першої інстанції не вирішувалось (а. с. 194 - 196).

24 січня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просив поновити йому строк на подання доказів витрат на правничу допомогу в справі № 758/14398/19, ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути з ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» на користь ОСОБА_1 4050 грн. витрат на правничу допомогу.

До заяви про ухвалення додаткового рішення надано копію договору про надання правничої допомоги від 04 жовтня 2022 року, укладеного ОСОБА_1 з Адвокатським об`єднанням «Вербицький та партнери» 04 жовтня 2022 року, згідно п. 6 якого за надання послуг, передбачених даним договором, замовник сплачує виконавцеві гонорар (винагороду), розмір якої визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору. Замовник оплачує послуги виконавця на підставі додаткових угод за цим договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця в строк, що зазначається у відповідній додатковій угоді. Оплата здійснюється банківським переказом коштів. Ціна цього договору складає суму винагороди (гонорару) за його виконання виконавцем, що буде здійснена фактично замовником протягом строку його дії (а. с. 203 - 206).

Також до заяви про ухвалення додаткового рішення надано копію додаткової угоди № 5 від 23 лютого 2023 року, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу, що полягає в представленні інтересів замовника в суді першої та (за потреби) апеляційної інстанції у справі № 758/14398/19 за позовом ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 27526,97 грн., в тому числі надання письмових пояснень (за потреби) - 1500 грн. за одну годину, вартість 4000 грн., підготовка і направлення до суду апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду (за потреби) - 1500 грн. за одну годину, вартість від 1500 грн. Сторони дійшли згоди відповідно до п. 6.4 договору визначити розмір винагороди за цією додатковою угодою в розмірі фактично виконаних послуг згідно актів прийому-передачі наданих послуг. Винагорода сплачується замовником протягом 5 днів після вчинення виконавцем процесуальних дій, передбачених п. 1 цієї додаткової угоди, але у будь-якому разі не пізніше 5 днів після винесення (проголошення) судом рішення за наслідком розгляду позову (а. с. 207).

Також до заяви про ухвалення додаткового рішення надано копію рахунку № INV-000042 від 02 листопада 2023 року зі строком оплати до 07 листопада 2023 року, складеного Адвокатським об`єднанням «Вербицький та партнери» на підставі додаткової угоди № 5 від 23 лютого 2023 року до договору про надання правничої допомоги № 04/10-22 від 04 жовтня 2022 року, призначення платежу - гонорар адвоката за підготовку і подання письмових пояснень в справі № 758/14398/19 до Подільського районного суду м. Києва; опис: підготовка і подання письмових пояснень, ставка/год. 1500 грн., сума - 4050 грн. (а. с. 208).

Також до заяви про ухвалення додаткового рішення надано копію акту наданих послуг від 02 листопада 2023 року, підписаного ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Вербицький та партнери», згідно якого виконавець надав, а замовник прийняв виконані у відповідності до договору про надання правничої допомоги від 04 жовтня 2022 року послуги правничої допомоги, що полягали у представленні інтересів заявника у Подільському районному суді м. Києва в справі № 758/14398/19 за позовом ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: підготовка і подання письмових пояснень у справі № 758/14398/19 до Подільського районного суду м. Києва, кількість годин 2,70, ставка 1500 грн./год., сума 4050 грн. (а. с. 209).

Також до заяви про ухвалення додаткового рішення надано копію квитанції monobank від 07 листопада 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 перераховано на користь Адвокатського об`єднання «Вербицький та партнери» 4050 грн., призначення платежу - підготовка і подання письмових пояснень у справі № 756/14396/19 до Подільського районного суду м. Києва (а. с. 211).

Також до заяви про ухвалення додаткового рішення надано докази відправлення копії цієї заяви на адресу позивача ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» (а. с. 212 - 214).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України виходив із того, що першою заявою по суті спору відповідача є відзив від 10 листопада 2021 року, разом із тим, попередній розрахунок суми судових витрат представником відповідача подано 06 квітня 2023 року, а отже, в порушення вимог ст. 134 ЦПК України відповідачем не було подано попереднього розрахунку суми судових витрат разом з першою заявою по суті спору, отже суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про прийняття додаткового рішення.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Так, дійсно частиною другою статті 134 ЦПК України передбачено право суду відмовити стороні у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в разі неподання цією стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.

У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 161/7163/20 (провадження № 61-4004св21) зазначено, що для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Проте сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Реалізація судом цього права в кожному конкретному випадку залежить від встановлених обставин справи, а також інших чинників, зокрема внаслідок доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 08 березня 2023 року в справі № 755/7694/20, від 22 листопада 2023 року у справі № 757/31792/20, від 13 грудня 2023 року в справі № 134/1710/22.

Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та належним чином не перевірив, чи призвело неподання відповідачем ОСОБА_1 попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат до порушення принципів змагальності та рівності, з огляду на наявність в матеріалах справи доказів направлення відповідачем копії письмових пояснень від 05 квітня 2023 року, в якій зроблено заяву про очікуваний розмір витрат на правничу допомогу, та копії заяви про ухвалення додаткового рішення від 24 січня 2024 року іншому учаснику справи - позивачу ТОВ «Рембудсервіс ЛТД», у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу.

Також судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що перша заява відповідача по суті спору відповідача є відзив від 10 листопада 2021 року, поданий ним самостійно, в той час як лише 04 жовтня 2022 року відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Вербицький та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги № 04/10-22 від 04 жовтня 2022 року, що унеможливлювало очікування відповідачем понесення витрат на правничу допомогу станом на час подання відзиву.

Крім того, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Разом із тим, відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції не вирішив заявлене ним клопотання про поновлення строку на подання доказів витрат на правничу допомогу та можливість розгляду заяви про ухвалення судового рішення по суті, відтак, висновки суду першої інстанції щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення та відмову в цій заяві є передчасними.

Відповідно до приписів п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, та з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Апеляційний суд враховує, що відповідачем в апеляційній скарзі заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

22 квітня 2024 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про долучення доказів витрат на правничу допомогу, а саме копію рахунку від 16 лютого 2024 року № INV-000077, копію квитанції від 17 лютого 2024 року, копію акту наданих послуг від 16 лютого 2024 року № INV-000077, та в якій відповідач просив стягнути на свою користь з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 2250 грн.

Вирішуючи дану заяву, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова апеляційного суду складається зокрема з резолютивної частини з зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в ст. 141 - 142 ЦПК України.

Частиною тринадцятої статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом з тим, такий обов`язок у випадку направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в зв`язку із скасуванням ухвали на апеляційний суд не покладено.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду заяви.

У справі, що переглядається, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, тобто остаточного рішення по суті апеляційним судом не було прийнято, а тому підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат на даній стадії судового розгляду відсутні.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18).

Керуючись ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.