Постанова
від 23.04.2024 по справі 420/28679/23
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28679/23

Головуючий в 1 інстанції: Попов В. Ф.

Час і місце ухвалення: м.Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Дірект", третя особа на стороні позивача Департамент культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради про зобов`язання відновити будівлю - пам`ятку містобудування та архітектури

В С Т А Н О В И Л А :

19.10.2023 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації до ТОВ Універсал Дірект, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради, в якій просить про таке:

- зобов`язати ТОВ Універсал Дірект відновити будівлю - пам`ятку містобудування та архітектури місцевого значення - особняк Гавсевича, споруджений у 1903 році за проектом архітектора ОСОБА_1 , розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 1-Б.

26.02.2024 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю, загальною площею 1168,40 кв. м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 1-Б (пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення - особняк Гавсевича), реєстраційний номер: 1647345251101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Універсал Дірект (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, код за ЄДРПОУ: 42265996), іншим юридичним та фізичним особам, а також будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі, загальною площею 1168,40 кв. м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 1-Б (пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення - особняк Гавсевича), реєстраційний номер: 1647345251101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Заява обґрунтована тим, що у зв`язку із наявністю судового провадження у Господарському суді Одеської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, що стосується будівлі, через неналежне утримання якої і виник цей спір, є ймовірність зміни власника цього нерухомого майна. Наведена обставина може відбутись за результатами продажу будівлі (архітектурної пам`ятки) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. На думку заявника, зміна власника призведе до ускладнення виконання рішення у цій справі або взагалі унеможливить його.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відчуження об`єкта культурної спадщини або вчинення інших дій направлених на зміну власника зазначеного майна призведуть до ускладнення або навіть до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог адже зазначений у позові відповідач не буде мати правомочностей власника такого майна. Вказує, що у зв`язку із наявністю судового провадження № 916/4914/23 у Господарському суді Одеської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, що стосується будівлі, через неналежне утримання якої і виник цей спір, є ймовірність зміни власника цього нерухомого майна.

Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, як і не надано доказів на підтвердження наявності таких обставин. Вказав, що позиція позивача ґрунтується на припущеннях, тобто на обставинах, які ймовірно можуть настати.

Надаючи правову оцінку ухвалі суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями ч.1 ст. 151 КАС України визначені види забезпечення позову, а саме:

1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) заборона відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяви про забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/5233/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.

Так, судом першої інстанції зазначено, що метою спору у цій справі першочергово є збереження будівлі - пам`ятки шляхом зобов`язання власника відновити її зруйновані частини, і зміна власника, у цьому випадку, не змінює статус будівлі та обсяг зобов`язань щодо її збереження, а з урахуванням того, що відповідач вже є неплатоспроможним, на що посилається прокурор, то саме ця обставина є такою, що унеможливить відновлення будівлі та виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції правомірними та погоджується, що зміна власника, у цьому випадку, не змінює статус будівлі та обсяг зобов`язань щодо її збереження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).

Частиною 1 Закону № 1805-III визначено, що пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно положень ст.18 Закону № 1805-III, об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам`яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам`ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця (ст. 22 Закону № 1805-III).

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (ст. 24 Закону № 1805-III).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що метою спору у цій справі першочергово є збереження будівлі - пам`ятки шляхом зобов`язання власника відновити її зруйновані частини, і зміна власника, у цьому випадку, не змінює статус будівлі та обсяг зобов`язань щодо її збереження.

Всі посилання заявника фактично зводяться до перелічення можливих у майбутньому негативних наслідків, проте не містять реальних та актуальних обставин та доказів, що їх підтверджують для застосування заходів, визначених ст. 150 КАС України.

Також колегія суддів вказує, що позивачем не наведено жодних достатніх та обґрунтованих підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову та обставин, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову та необхідності вжиття заходів забезпечення.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 288, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 23 квітня 2024 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова

СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення23.04.2024
Оприлюднено25.04.2024
Номер документу118564751
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Судовий реєстр по справі —420/28679/23

Ухвала від 18.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Коваленко Н.В.

Ухвала від 12.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Коваленко Н.В.

Постанова від 23.07.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Ухвала від 11.06.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Ухвала від 21.05.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Ухвала від 21.05.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Постанова від 23.04.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Рішення від 11.04.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Попов В.Ф.

Ухвала від 26.03.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Попов В.Ф.

Ухвала від 19.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні