Постанова

від 23.04.2024 по справі 620/11895/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/11895/23 Суддя першої інстанції: Поліщук Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Шведа Е.Ю.,

суддів - Голяшкіна О.В., Заїки М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Ладанської селищної ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2023 року Ладанська селищна рада (далі - Позивач, Рада) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (далі - Відповідач, Управління), третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Третя особа, ФОП ОСОБА_1 ), про визнання протиправним та скасування висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 26.07.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-21-008775-а.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не було надано доказів виникнення у нього правових підстав для здійснення моніторингу, вимога замовника щодо усунення порушень щодо учасника містила всі передбачені законодавством відомості, а подання ФОП ОСОБА_1 ряду документів до моменту оголошення його переможцем не може мати своїм наслідком висновок про відсутність таких документів взагалі та неможливість їх перевірки замовником. Крім іншого, суд зауважив, що у межах спірних правовідносин вимога оскаржуваного висновку про розірвання з переможцем укладеного договору не відповідає принципу пропорційності.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що всупереч висновків суду в Управління були правові підстави для здійснення моніторингу, у той час як обов`язку із зазначення інформації, отримання якої передувало прийняттю відповідного рішення, чинне законодавство не встановлює. Підкреслює, що судом не було враховано невідповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам чинного законодавства. Наголошує, що судом залишено поза увагою, що ряд документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, повинен подавати саме переможець процедури закупівлі, а відтак подання із ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції не свідчить про їх оприлюднення після визначення його переможцем. Окремо звертає увагу, що визначена у спірному висновку вимога до замовника усунути виявлені порушення шляхом припинення зобов`язань за договором та оприлюднення про це інформації є чітким визначенням необхідних до вжиття заходів, що узгоджується з рядом правових позицій Верховного Суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 28.03.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що Відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано висновки суду першої інстанції про те, що Управлінням не надано доказів виникнення правових підстав для здійснення моніторингу, а також порушення Позивачем вимог чинного законодавства щодо змісту повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей. Крім того, зауважує, що подання ФОП ОСОБА_1 необхідних документів у складі тендерної пропозиції, а не після оголошення його переможцем, не позбавляло замовника можливості перевірити особу на відповідність нормативним критеріям. Окремо звертає увагу, що Відповідачем не було жодним чином спростовано висновок суду про непропорційність визначеного способу усунення порушень.

Відзиву на апеляційну скаргу від Третьої особи не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що Ладанською селищної радою за допомогою електронної системи закупівель на веб-порталі акредитованого учасника електронної системи публічних закупівель України ProZorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-21-008775-a), шляхом відкритих торгів, відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-03-21-008775-a (т. 1 а.с. 215-217), проведено закупівлю послуг з поточного середнього ремонту «Послуги з відновлення асфальтного покриття частини вул. Перша Стадіонна, в смт Ладан, Прилуцького району, Чернігівської області» (ДК 021:2015 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)».

За результатами проведеної процедури закупівлі між Ладанською селищною радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір від 02.06.2023 №42 (т. 1 а.с. 228-233).

Водночас, 24.07.2024 Відповідачем опубліковано повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі на підставі інформації, отриманої від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель (т. 1 а.с. 82-83).

Начальником Управління 26.07.2023 затверджено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-21-008775-а (т. 1 а.с. 22-26), згідно якого:

- за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошені про закупівлю відповідно до вимог закону встановлено порушення п. 16 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій з урахуванням вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості), встановлено порушення вимог абз. 3 пп. 3 п. 41 Особливостей;

- за результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог постанови №710, повноти відображення інформації у річному плані закупівель та в оголошенні про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства, виконання рішення колегії АМК України, своєчасності укладення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, правомірності внесення змін до договору, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законом - порушень не встановлено.

Із змісту констатуючої частини оскаржуваного висновку вбачається, що порушення замовником вимог п. 16 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» отримало свій вияв у відсутності у повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей інформації про перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Крім того, в порушення положень абз. 3 пп. 3 п. 41 Особливостей після оприлюднення 23.05.2023 повідомлення про намір укласти договір переможець торгів ФОП ОСОБА_1 протягом наступних чотирьох днів не оприлюднив в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 2, 5, 6, 7 і 12 пункту 44 Особливостей, чим не дотримався вимог тендерної документації замовника.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління зобов`язало Раду вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.

Позивачем 01.08.2023 опубліковані заперечення на оскаржуваний висновок Відповідача, в яких Рада зазначила про незгоду з таким висновком через відповідність повідомлення вимогам чинного законодавства та відсутності заборони з надання учасником документів, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 2, 5, 6, 7 і 12 пункту 44 Особливостей, до моменту визначення його переможцем (т. 1 а.с. 84-85).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон про фінансовий контроль), ст. ст. 8, 29 та п. 3-7 розд. Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки матеріалами справи не підтверджуються у повній мірі виявлені у ході моніторингу порушення, а недотримання строків подання окремих документів не може мати своїм наслідком розірвання вже укладеного договору.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно статті 5 указаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктом 5 частини 2 якої передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Із змісту наведених норм випливає, що для проведення відповідної перевірки достатньо лише наявності певної інформації, отриманої від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. При цьому, як правильно зауважив Апелянт, чинним законодавством не вимагається конкретизація ознак порушення (порушень), що стали підставою для проведення моніторингу, а також необхідність їх зазначення у висновку.

Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 у справі № 160/14058/21 зазначив, що моніторинг є контрольним заходом та одним з чотирьох видів державного фінансового контролю, що насамперед ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них замовнику. Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення. Тому, конкретизуючи перелік підстав, за яких проводиться моніторинг, законодавець лише визначив загальний перелік випадків, за яких приймається рішення про початок процедури моніторингу. Разом з тим, безпосередній аналіз ознак, що свідчать про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель вже здійснюється у сукупності з оцінкою інформації, що може бути використана під час такої перевірки.

Матеріали справи свідчать, що моніторинг процедури закупівлі №UA-2023-03-21-008775-а розпочався згідно наказу Управління від 24.07.2023 №40-3 (т. 2 а.с. 248-249). Підставою визначено інформацію, отриману від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Відтак, хоча, як було зазначено вище, чинним законодавством не регламентовано обов`язку контролюючого органу вказувати у висновку адресата чи суті отриманої від громадських об`єднань інформації про наявність ознак порушення (порушень) вимог законодавства у сфері публічних закупівель, суб`єкт владних повноважень в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України зобов`язаний в силу вимог процесуального закону надати такі відомості суду. Разом з тим, як правильно зауважив суд першої інстанції, належних і допустимих доказів наявності правових підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі, висновок в якій є предметом оскарження, Відповідачем не надано.

Приписи ч. 6 ст. 8 Закону визначають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

При цьому, за правилами частини 7 цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Надаючи оцінку твердженням суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків Управління про порушення Радою законодавства у сфері публічних закупівель, колегія суддів, у розрізі доводів апеляційної скарги та наданого на їх спростування відзиву, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

За висновками Управління, в розміщеному повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей Радою не зазначена інформація, передбачена ч. 16 ст. 29 Закону, що свідчить про порушення замовником відповідних правових норм.

Матеріали справи свідчать, що 17.05.2023 Радою на веб-порталі Уповноваженого органу було опубліковано до ФОП ОСОБА_1 вимогу про усунення невідповідностей наступного змісту: «Пропозиція учасника містить недоліки, а саме: порушення вимог п.13 Додатку 2 «Технічне завдання» Тендерної документації - не надано сканкопію діючого договору оренди чи отримання послуг техніки для надання послуг; вся документація адресується -голові тендерного комітету, а не уповноваженій особі; в календарному графіку, в довідці про санкції та в довідці в якій зазначено, що учасник не визнаний банкрутом - внесена недостовірна інформація в частині реквізитів.» (т. 2 а.с. 253).

Аналіз змісту вказаної вимоги свідчить, що вона містить перелік виявлених невідповідностей, перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей, а також посилання на чіткий пункт додатку до тендерної документації, щодо якого виявлені невідповідності.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність з боку Ради порушень при складанні вимоги про усунення невідповідностей, а відтак і про недотримання нею вимог ч. 16 ст. 29 Закону.

Щодо позиції контролюючого органу про порушення замовником вимог пп. 3 п. 41 Особливостей, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до абз. 3 пп. 3 п. 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей.

Підпунктом 5.5 пункту 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації, затвердженої протокольним рішенням уповноваженої особи від 20.03.2023 №8, передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у пунктах 3, 5, 6, 7 і 12 та в абзаці 14 пункту 44 Особливостей (т. 1 а.с. 62-63).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, після оприлюднення в електронній системі закупівель 23.05.2023 повідомлення про намір укласти договір про закупівлю ФОП ОСОБА_1 не забезпечив оприлюднення документів, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у п. 44 Особливостей.

Водночас, матеріали справи свідчать, що у складі тендерної пропозиції Третьою особою були надані документи, передбачені підпунктами 2, 3, 5, 6, 7, 12 і абзацом 14 пункту 44 Особливостей (т. 1 а.с. 154, 155, 156, 159, 160, 161, 162).

Суд першої інстанції правильно зауважив, що, беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, перелік яких міститься у Тендерній документації, для того, щоб замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі.

Подання Третьою особою вказаних у підпункті 5.5 пункту 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації документів у спосіб, визначений у тендерній документації (шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель), раніше встановленого строку (до оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, у складі пропозиції), на переконання судової колегії, не позбавляє замовника можливості належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі.

За таких обставин колегія суддів не може не погодитися з позицією суду першої інстанції про те, що встановлене Відповідачем порушення зводиться до невідповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, оскільки не пов`язане із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Прийняття рішень, вчинення дій пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який слідує з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на рішення у справі «Беєлер проти Італії», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Відтак, на переконання судової колегії, Відповідач як суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішення щодо зобов`язання Позивача припинити (розірвати) договір, укладений за результатом процедури закупівлі, повинен керуватися принципом пропорційності та враховувати співмірність між виявленим порушенням замовником торгів та засобам його усунення, що визначений суб`єктом владних повноважень. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб`єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них з боку держави.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, у межах спірних правовідносин Відповідач при прийнятті оскаржуваного висновку залишив поза увагою принцип пропорційності, не врахувавши, що Третьою особою надано Позивачу всі визначеній у Тендерній пропозиції документи шляхом оприлюднення таких документів в електронній системі закупівель хоча й до моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір.

Відтак, оскільки у ході як розгляду справи судом першої інстанції так і під час апеляційного перегляду судового рішення не було документально підтверджено позицію контролюючого органу, викладену у спірному висновку щодо результатів моніторингу процедури закупівлі, то колегія суддів погоджується з твердженням Чернігівського окружного адміністративного суду про те, що у Ради не було правових підстав, встановлених пп. 3 п. 41 Особливостей, для відхилення пропозиції ФОП ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції щодо необхідності скасування оскаржуваного висновку, оскільки виявлені під час моніторингу порушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо аргументів апеляційної скарги про те, що в оскаржуваному висновку на виконання вимог чинного законодавства чітко конкретизовано, які саме заходи повинен вжити Позивач, колегія суддів зазначає, що, як було зазначено вище, підставою для скасування спірного рішення Відповідача визначено відсутність документального підтвердження виявлених у ході здійснення моніторингу порушень, а не незазначення останнім способу їх усунення.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді О.В. Голяшкін

М.М. Заїка

Повний текст постанови складено та підписано 23 квітня 2024 року.