Постанова

від 23.04.2024 по справі 120/630/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/630/22-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

23 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення 12 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради №702 від 13.07.2021 про відмову ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;

-зобов`язати Агрономічну сільську раду прийняти рішення, яким затвердити розроблений Юридичним земельним союзом "Альянс" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року позов задоволено частково:

-визнано протиправним та скасовано рішення 12 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради №702 від 13.07.2021 року;

-зобов`язано Агрономічну сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог, відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю: рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову та зобов`язано Агрономічну сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено:

-зобов`язано Агрономічну сільську раду прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0520680200:01:004:2373, площею 2,0000 ОСОБА_1 , яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та передати земельну ділянку ОСОБА_1 у власність.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

15.02.2024 року відповідач подав заяву про відстрочення виконання рішення у справі №120/630/22 до припинення воєнного стану в Україні. в обгрунтуванні якої зазначено що Законом України №2145-ІХ від 24.03.2022 року заборонено передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення документації до закінчення (скасування) воєнного стану. Відтак, просить суд зупинити виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року заяву задоволено:

-відстрочено виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2022 року у справі №120/630/22 в частині зобов`язання Агрономічної сільської ради прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0520680200:01:004:2373, площею 2,0000 ОСОБА_1 , яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та передати земельну ділянку ОСОБА_1 у власність до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду заяви, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення заяви.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. Зокрема, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №451/2023 від 26.07.2023 року дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, в Україні діє правовий режим воєнного стану, визначений Законом України "Про правовий режим воєнного стану" №389-VIII від 12.05.2015 року.

Водночас, Законом України від 24.03.2022 року №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Зазначив, що незважаючи на те, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 року зобов`язано Агрономічну сільську раду прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0520680200:01:004:2373, площею 2,0000 ОСОБА_1 , яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та передати земельну ділянку ОСОБА_1 у власність, виконання цього рішення відповідачем є неможливим через встановлену законодавчу заборону щодо передачі земель у приватну власність.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже, відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Крім того, згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Наведені норми не містять конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Колегія суддів зауважує, що відстрочення виконання судового рішення це процесуальний засіб, який адміністративні суди застосовують у виключних випадках, зокрема, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення; застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення в подальшому стане взагалі неможливим.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2023 року (справа № 160/9291/18) звернув увагу, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення.

Отже, підставами для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, такими підставами є явища, події, факти, сукупність умов, які виникли у боржника та ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з цим, законодавча заборона безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, передбачена пп.5 п.27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, за своїм змістом є загальнообов`язковим нормативним правилом, а не обставиною, яка виникла у боржника та ускладнює виконання рішення суду або робить його неможливим.

Крім того, положення пп.5 п.27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачають заборону надання дозволів на розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою, однак не свідчать про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення на час дії такої заборони.

Таким чином, вказана законодавча заборона не може розглядатись як обставина, у тому числі й така, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, й, відповідно, не може слугувати підставою для відстрочення виконання судового рішення. Одночасно з цим, законодавчий припис на заборону вчинення певних дій не наділяє відповідача правом і повноваженнями виконати дане рішення всупереч прямій забороні Закону.

З урахуванням наведеного у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2022 року у справі №120/630/22 в частині зобов`язання прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0520680200:01:004:2373, площею 2,0000 ОСОБА_1 , яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та передати земельну ділянку ОСОБА_1 у власність до припинення (скасування) воєнного стану в Україні, та задоволення заяви Агрономічної сільської ради про відстрочення виконання судового рішення.

Колегія суддів, окрім іншого зазначає, що Вінницький окружний адміністративний суд, постановляючи оскаржувану ухвалу про відстрочення виконання судового рішення, не врахував, що рішення зобов`язального характеру ухвалено Сьомим апеляційним адміністративним судом (постанова від 24.10.2023).

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, що призвело до безпідставного відстрочення виконання рішення суду, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 370, 378 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про відстрочення виконання судового рішення, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.