Постанова

від 16.04.2024 по справі 260/6596/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/6596/23 пров. № А/857/25666/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання : Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року (ухвалене головуючим-суддею Ващиліним Р.О., час проголошення рішення 09 год 20 хв у м. Ужгороді, повний текст судового рішення складено 27 листопада 2023 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ужфарм до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року ТзОВ Ужфарм (далі - ТзОВ Ужфарм, Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) ГУ ДПС №000/4082/07-16-04-05/22102876 від 12.12.2022.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ Ужфарм у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в контексті положень п.п.69.18 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, у період воєнного стану платник податку не може зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у святковий чи вихідний день, у тому числі, якщо такий день є граничним днем їх реєстрації та у робочі дні після 18 години. Спростовуючи висновки суду першої інстанції щодо неспроможності контролюючого органу забезпечити своєчасне проведення реєстрації податкових накладних зазначає, що причиною від`ємного залишку реєстраційного ліміту є те, ТзОВ Ужфарм не перераховувало потрібну суму коштів зі свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ для збільшення реєстраційної суми в проміжок часу з 30.06.2022 до 11.07.2022, адже згідно даних системи Архів електронної звітності ІТС Єдине вікно подання електронної звітності підсистеми Реєстр операцій СЕА ПДВ по ТзОВ Ужфарм (код ЄДРПОУ- 22102876) сума податку, на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 30.06.2022 11:13 був від`ємним. Судом першої інстанції було перекладено відповідальність платника податків за належне ведення податкового обліку (в тому числі позитивне значення реєстраційного ліміту) на контролюючий орган, що є неприпустимо. Відсутність коштів у платника на казначейському рахунку ПДВ (позитивне значення реєстраційного ліміту), що є однією з основних умов реєстрації податкових накладних, є результатом неналежного введення платником податків податкового обліку і ніяким чином не може стосуватися контролюючого органу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Хамуляк О.Б. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою суду від 09.04.2023 було задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проте проведення відеоконференції не відбулось з технічних причин.

Частиною п`ятою статті 195 КАС України передбачено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Хамуляка О.Б., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного

З матеріалів справи видно, що 31.10.2022 посадовою особою ГУ ДПС було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - ПДВ) ТзОВ Ужфарм, за результатами чого складено акт №5184/07-16-04-05/22102876 від 31.10.2022

Згідно висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення Товариством граничних строків реєстрації податкових накладних (далі - ПН) з ПДВ за періоди квітень, червень, вересень 2022 року.

Так, згідно даних системи Архів електронної звітності підсистеми Єдиний реєстр податкових накладних, Товариством зареєстровано 41 ПН з порушенням граничних строків реєстрації, визначених п.201.10 ст.201 ПК України.

За результатами проведеної податкової перевірки, у зв`язку з виявленими порушеннями, ГУ ДПС сформувало ППР №000/4082/07-16-04-16-04-05/22102876 від 12.12.2022, яким до Товариства застосовано штраф у сумі 161062,24 грн.

12.01.2023 Товариство скерувало на адресу ДПС України скаргу на спірне ППР, за результатами розгляду якої рішенням №6375/6/99-00-06-03-01-06 від 16.03.2023 оспорюване рішення залишене без змін, а скарга без задоволення.

Вважаючи протиправним оспорюване ППР, ТзОВ Ужфарм звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що хоча норма п.п.69.18 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, на яку посилається відповідач щодо обов`язку платника податків у період дії воєнного стану здійснювати реєстрацію податкових накладних у робочі дні до 18 год, і обмежує час надсилання електронних документів, однак не змінює визначення терміну операційний день та не встановлює нових правил реєстрації податкових накладних. У вказаному пункті визначено час, у який здійснюється приймання контролюючим органом електронних документів від платників податків, тобто графік роботи електронних сервісів податкового органу, а не встановлено обов`язок платників податків подати у вказаний період часу податкову накладну для її реєстрації. Метою зазначених змін є лише обмеження роботи електронних сервісів для захисту прав платників податків, а не обмеження строків реєстрації податкових накладних та відповідно обмеження прав платників ПДВ. Відтак, суд вважав, що наведена норма ПК України не може застосовуватись до спірних відносин, оскільки вона безпосередньо не регулює питання реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Надаючи оцінку доводам представника відповідача про реєстрацію податкових накладних, поданих позивачем, із затримкою на 11 днів у зв`язку із від`ємним залишком реєстраційного ліміту по ПДВ в позивача станом на 30.06.2022, який виник по причині обмежень у зв`язку з введенням воєнного стану в зазначений період та наявністю значної черги на проведення реєстрації податкових накладних та здійснення відповідних реєстраційних дій в порядку черговості надходження, суд першої інстанції вказав, що неспроможність контролюючого органу забезпечити своєчасне проведення реєстрації податкових накладних не може створювати негативні наслідки для платників податків у вигляді накладення на них штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 1201.1 ст.1201 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі : 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість,

Відповідно до абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз.10 п.201.10 ст. 201 ПК України).

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН (абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України).

Отже, квитанція в електронній формі, яка надсилається платнику податку є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246).

Згідно п.2 Порядку №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

Відповідно до п.10 Порядку №1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг "та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п.11 Порядку №1246).

Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки питань, перелік яких наведено у даному пункті.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п.14 Порядку №1246).

Законом України Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану №2120-IX від 15.03.2022 (далі - Закон №2120) підпункт 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ викладено в наступній редакції : Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години. Якщо протягом наступного операційного дня після операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається не пізніше наступного операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Системний аналіз приведених вище норм ПК України та Порядку №1246 дає підстави для висновку, що прийняття чи неприйняття ПН, надісланих засобами електронного зв`язку, відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу у межах операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває у робочі дні з 8 год 00 хв до 20 год 00 хв. Податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття ПН, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації ПН.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації ПН, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації ПН у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

При цьому, вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.11.2018 по справі №826/19172/16, від 23.07.2019 по справі №620/3609/18, від 02.07.2019 по справі №2340/3802/18, від 20.08.2019 по справі №1640/3125/18.

Як видно з матеріалів справи, Товариство направило ПН на реєстрацію в ЄРПН за допомогою платного програмного забезпечення M.e.doc 30.06.2022 у проміжок часу з 18:00 до 20:00, про свідчить скріншот цієї програми.

Однак такі були зареєстровані в ЄРПН тільки 11.07.2022, тобто із затримкою 11 календарних днів.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що зі знімку екрана у програмі M.E.Doc, який міститься в матеріалах справи, підтверджується факт направлення позивачем на реєстрацію спірних ПН у ЄРПН у проміжок часу з 18:00 до 20:00 саме 30.06.2022.

За таких обставин, колегія суддів зазначає про відсутність вини платника податків в несвоєчасній реєстрації ПН, оскільки позивачем виконано свій обов`язок, щодо своєчасного направлення (а саме 30.06.2022) на реєстрацію ПН, проте такі не були зареєстровані з причин, які не залежать від його волі.

При цьому, факт своєчасного направлення Товариством для реєстрації ПН в ЄРПН підтверджується представником відповідача, який пояснив це від`ємним залишком реєстраційного ліміту по ПДВ в позивача станом на 30.06.2022. При цьому причини виникнення такого від`ємного залишку обґрунтував тим, що з огляду на наявні обмеження у зв`язку з введенням воєнного стану в зазначений період виникла значна черга на проведення реєстрації ПН та здійснення відповідних реєстраційних дій в порядку черговості надходження.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

З аналізу вищенаведеного випливає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації ПН, передбачених ст.1201 ПК України, лише за наявності його вини.

Колегія суддів наголошує, що Товариством було виконано податковий обов`язок щодо здійснення реєстрації вказаних ПН в межах строку для реєстрації.

Таким чином, в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем вказаних ПН відбулася не з його вини, ним вживались відповідні заходи щодо вчасної реєстрації, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій оспорюваним ППР.

Колегія суддів враховує принципи податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України).

Відповідно п.56.21 ст.56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Колегія суддів зазначає, що юридична конструкція норми п.56.21 ст.56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом.

При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.02.2021 по справі №380/671/20.

З огляду на встановлені обставини справи та їх нормативне регулювання в сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про те, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасність реєстрації податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який, в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваного ППР та наявності підстав для його скасування.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року по справі №260/6596/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 23.04.2024