Рішення

від 22.04.2024 по справі 160/1810/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 рокуСправа №160/1810/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Циклон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Циклон» з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.02.2022 року № 0033590709 про застосування до ПП «Циклон» фінансових санкцій (штрафу) на суму 125000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ПП «Циклон» отримало засобами поштового зв`язку податкове повідомлення-рішення № 0033590709 від 17.02.2022 року, відповідно до якого контролюючим органом застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 125000 грн. за порушення податкового законодавства, зокрема відсутність реєстрації в єдиному державному реєстрі витратомірів лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизному складі, та витратомірів-лічильників на місці відпуску пального у період з 01.04.2020 року по 11.08.2020 року; незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсягу пального, (а саме: звітів у кількості 5 штук: 05.04.2021, 11.05.2021, 05.06.2021, 24.06.2021, 11.08.2021).

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, таким, що прийняте з порушенням норм податкового законодавства, та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що згідно з вимогами пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.2 пп. 80.2.5, п. 80.2. ст. 80, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на підставі наказу від 12.01.2022 р. №є60-п та направлень на перевірку від 12.01.2022 р. №56 та №57 проведена фактична перевірка ПП «ЦИКЛОН» за місцем знаходження господарської одиниці: Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Комарова, буд. 1 з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

Перед початком фактичної перевірки, враховуючи пункт 80.4 статті 80 ПК України, здійснено контрольно-розрахункову операцію. Придбано бензин об 13:07:46 А-95 3,50 л вартістю 28.50 грн., що підтверджується фіскальним чеком №1271 від 13.01.2022 р. та зафіксовано актом фактичної перевірки.

Наступним, 13.01.2022 р. о 13:14 особі, що фактично здійснює розрахункові операції - оператору АЗС ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було ознайомлено з наказом, вручено направлення на перевірку, про що свідчить особистий підпис на виконання п. 81.1 статті 81 ПК України.

Перевіркою встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників рівня пального у резервуарі на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизному складі, та витратомірів-лічильників на місці відпуску пального з акцизного складу, а саме: відсутність за період з 01.04.2020 по 11.08.2020 р. реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників на 3 місцях відпуску пального з резервуарів на акцизному складі №є1011514 за адресою: Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Комарова, буд. 1., що підтверджується Довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри J0210301 основною та коригуючою від 08.09.2020 року; незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 грн. за кожний неподаний електронний документ.

Вказані порушення викладені в акті фактичної перевірки від 24.01.2022 року № 174/04-36-07/099/РРО/ НОМЕР_1 та у повному обсязі підтверджуються доказами та є доведеними контролюючим органом.

Відповідач впевнений, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.02.2024 р. в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви Приватного підприємства «Циклон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення відмовлено.

Позовну заяву Приватного підприємства «Циклон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення залишено без руху.

Встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Постановлено визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.

Ухвалою суду від 21.02.2024 року продовжено розгляд справи №160/1810/24 після без руху.

11.03.2024 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

Позивач звертає увагу на те, що у наказі начальника податкового органу, всупереч вимогам, наведеним у п. 81.1 ст. 81 ПК України, відсутнє посилання на конкретні підстави проведення перевірки, які визначені пунктом 80.2 ст. 80 ПК України, а міститься лише загальне посилання на норми Податкового кодексу України.

Крім того, позивач зазначає, що контролюючим органом встановлено порушення за період з 01.04.2020 року по 11.08.2020 року, з 01.09.2020 року по 08.09.2020 року, у той час, коли фактична перевірка проведена у період з 13.01.2022 року по 21 січня 2023 року.

Позивач впевнений, що використання податкової інформації та документів, в тому числі даних за минулі періоди передбачено виключно під час проведення документальних та камеральних перевірок.

Порушення, зазначені в акті перевірки, встановлені не в порядку та не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, відтак, такий акт перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

14.03.2024 року відповідачем надіслано до суду заперечення на відповідь на відзив, які долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, зокрема, що фактична перевірка позивача призначена для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу підакцизних товарів, що є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу право проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Циклон» (код ЄДРПОУ 22426614) зареєстровано в установленому законодавством порядку, відомості про підприємство містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності підприємства позивача є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

На підставі п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, с. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі п.п. 80.2.5, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 52-2 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.01.2022 року № 60-п, направлень на перевірку від 12.01.2022 року № 57 та № 56 проведено фактичну перевірку ПП «Циклон» за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Магдалинівка, вул. Комарова, буд. 1, з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

Відповідно до п. 3 наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.01.2022 року № 60-п перевірку розпочати 13.01.2022 року, тривалістю не більше 10 діб. Період діяльності, який буде перевірятися: згідно ст. 10 ПК України.

За результатами фактичної перевірки було складено акт від 24.01.2022 року № 174/04/36/07/04/РРО/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників рівня пального у резервуарі на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизному складі, та витратомірів-лічильників на місці відпуску пального з акцизного складу, а саме: відсутність за період з 01.04.2020 по 11.08.2020 р. реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників на 3 місцях відпуску пального з резервуарів на акцизному складі №є1011514 за адресою: Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Комарова, буд. 1., що підтверджується Довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри J0210301 основною та коригуючою від 08.09.2020 року; незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового.

Судом встановлено, що не погоджуючись зі змістом акту перевірки від 24.01.2022 року № 174/04/36/07/04/РРО/ НОМЕР_1 , позивачем надано до контролюючого органу заперечення до акту.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки від 24.01.2022 року № 174/04/36/07/04/РРО/ НОМЕР_1 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2022 року № 0033590709, відповідно до якого до ПП «Циклон» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 125 000,00 грн.

Не погодивсь з вказаним податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2022 року № 0033590709, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яка визначає права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Водночас згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального; (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного податкового законодавства, та доводів сторін, суд зазначає наступне.

Здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме спочатку провести податкову перевірку.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 19.11.2019 р. у справі № 160/8859/18.

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі № 826/17123/18 зазначено, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Суд звертає увагу, що на підставу для проведення фактичної перевірки позивача у наказі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 12.01.2022 року № 60-п зазначено п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, с. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі п.п. 80.2.5, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 52-2 підрозділу ХХ Податкового кодексу України.

Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але, при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього товариства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

Для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

Означена позиція суду, кореспондується позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 08.09.2020 р. (справа №640/21536/19), в тексті якої зазначено про необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення.

У вказаній постанові уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен вказати одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, та у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

З наказу контролюючого органу від 12.01.2022 р. № 60-п вбачається, що відповідач зазначив кілька окремих та самостійних підстав для проведення фактичної перевірки ПП «Циклон», але при цьому жодним чином не обґрунтував наявність підстав для перевірки, передбачених підпунктом 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, зокрема щодо отримання контролюючим органом в установленому порядку інформації про порушення платником податків тих вимог чинного законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки.

Формулювання підстав перевірки, зазначених в оскаржуваному наказі, не дає цілковитого розуміння того, що підставою перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, оскільки в наказі міститься лише посилання на сам підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Навіть за наявності у податкового органу права на проведення перевірки, у зв`язку із здійсненням функцій контролю, вказане не позбавляє такий податковий орган обов`язку конкретизувати у наказі на призначення перевірки одну з передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав.

В оскаржуваному наказі поряд з підпунктом 80.2.5 міститься посилання і на підпункт 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, як на одну з підстав призначення перевірки.

Так, підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України визначає, що фактична перевірка проводиться з підстави наявності та/або отримання у встановленому законодавством порядку податковим органом інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій.

Водночас у наказі відсутні посилання і на це джерело виникнення податкової інформації стосовно наявності порушень позивачем визначених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України норм законодавства.

Спірний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом.

Відповідачем не надано доказів існування чи отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, що свідчила б про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за якими покладено на органи ДПС України.

Формулювання конкретного змісту наказу хоча і є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Означена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2022 р. у справі №120/5728/20-а.

Більше того, конкретизація підстав проведення перевірки, як то наявність податкової інформації чи здійснення функцій контролю, дає платнику податків можливість оцінити правомірність конкретно визначеної підстави та, у випадку незгоди, реалізувати своє право на оскарження такого наказу саме з вказаної підстави.

Наказ контролюючого органу - наказ №60-п від 12.01.2022 року не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, оскільки в ньому відсутнє посилання на фактичну підставу для проведення перевірки, відповідачем не зазначено яка саме інформація стала підставою для її призначення.

До функцій контролюючих органів, відповідно до статті 19-1 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14.); здійснення заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (пп. 19-1.1.16.) та ін.

Разом з тим, реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення таких перевірок не є безмежною.

Певні функції має будь-який суб`єкт владних повноважень, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не в будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, така перевірка може бути призначена. Жодних правових підстав, які б вказували на необхідність реалізації своїх функцій, відповідачем не наведено та відповідних доказів не надано.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 08.04.2021 року по справі № 640/21528/19 інформація на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Більше того, відповідно до правової позиції Верховного Суду по справі №826/17123/ 18 від 21.02.2020 року, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді ППР та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких ППР.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Вчинення державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Отже, наявність порушення при призначенні та/або проведенні перевірки може бути покладено в підстави позову про скасування ППР чи іншого рішення, якщо таке було прийнято за результатами перевірки.

Верховний Суд у постанові від 22.09. 2020 року по справі №520/8836/18 констатував, що ППР, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом (у разі визнання незаконним факту призначення й проведення перевірки), не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що вказане є беззаперечною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2022 року № 0033590709.

За вказаних обставин оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Решта доводів сторін висновків суду не спростовує.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо розподілу судового збору, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3028,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №440 від 12.01.2024 року, яка містяться в матеріалах справи.

Отже, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду, підлягає стягненню з відповідача у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Циклон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.02.2022 року № 0033590709 про застосування до ПП «Циклон» фінансових санкцій (штрафу) на суму 125 000 грн

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Циклон» (код ЄДРПОУ 24426614, адреса: 51100, Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, смт Магдалинівка, Комарова, 1) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька