Рішення

від 18.04.2024 по справі 214/5037/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/5037/23

Провадження № 2/210/217/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 квітня 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Скотар Р.Є.

за участю секретаря Новосилецький В.О.,

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_12

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Кривий Ріг матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

В обґрунтування свої позовної заяви ОСОБА_4 зазначила, що 08.12.2012 року уклала шлюб з ОСОБА_5 02.10.2020 року рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу по справі № 210/4378/20 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Від шлюбу позивач з відповідачем мають доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконанні у Довгинцівському відділі державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться судовий наказ № 211/6688/20, виданий 18.01.2021 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення аліментів у розмірі частини з усіх видів доходу, заробітку відповідача.

Також зазначила, що за три місяці до початку війни відповідач виїхав до Польщі та на теперішній час там перебуває. Перебуваючи в Польщі відповідач тероризує позивача з приводу місця проживання дитини, між тим, участі у вихованні не приймає взагалі. Позивач займається вихованням та розвитком дитини, водить дитину в гуртки та спортивні секції. Позивач має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Малолітня донька ОСОБА_6 зареєстрована за адресою проживання позивача. За вказаною адресою для проживання та розвитку дитини створені всі необхідні умови. Мати дитини постійно приділяє увагу питання здоров`я дитини, її розвитку та вихованню. На теперішній час позивач не працює, оскільки перебуває в декретній відпустці по догляду за другою дитиною. Позивач вважає, що з урахуванням віку дитини, її індивідуальних та психологічних особливостей, відповідати інтересам дитини буде визначення її місця проживання разом з матір`ю за місцем її проживання. Враховуючи викладене просить суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рух по справі

Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.39).

Аргументи учасників

Позивач ОСОБА_4 при розгляді справи присутня не була, скориставшись правом представництва своїх інтересів у суді зі сторони представників.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , кожен окремо, в судовому засіданні позов підтримали, та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини з матір`ю в повному обсязі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, оскільки це суперечить інтересам дитини.

06 грудня 2023 року Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради Козачук Л.В. надала до суду заяву ОСОБА_5 від 15.11.2023 року, згідно якої ОСОБА_7 категорично проти зміни реєстрації доньки, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

21 березня 2024 року від представників позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надійшли до суду письмові пояснення, в яких зазначили, що рідний батько ОСОБА_5 не бере участі у вихованні ОСОБА_8 . За час навчання жодного разу не поцікавився успіхами і результатами навчання доньки. На даний момент в цілях безпеки сім`я виїхала за кордон до Ірландії. Зареєстрована родина за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання задовільні. Також зазначили, що станом на 19.03.2024 року заборгованість зі сплати аліментів відповідача складає 12 129,35 грн. Крім того, повернення дитини в Україну не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця її проживання. Проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним із батьків в Україні. Враховуючи викладене просили задовольнити позов в повному обсязі.

18 квітня 2024 року від представників позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання про долучення до матеріалів справи скріншотів переписки відповідача з донькою.

Фактичні обставини справи встановлені судом

Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який укладений 08 грудня 2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану було зроблено відповідний актовий запис № 533, який рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2020 року розірвано (а.с. 13-15).

Під час спільного проживання однією сім`єю у сторін народилася донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області серії НОМЕР_1 , батьками якої є: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_9 (а.с.16).

Постановою державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Стицьковою Ольгою Сергіївною відкрите виконавче провадження № 64759913 від 10.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 аліментів у розмірі частини з усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку(а.с.17-18).

Відповідно до заяви від 12.04.2021 року ОСОБА_5 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.19-20).

21 грудня 2021 року ОСОБА_10 та ОСОБА_9 уклали шлюб, після укладення шлюбу дружина взяла прізвище ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 21.12.2021 року (а.с.23).

Згідно відомостей Реєстру Криворізької міської територіальної громади № 3994 від 14.ю07.2022 року ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 25.01.2021 року по теперішній час (а.с.21).

Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи, складеної відділом реєстрації місця проживання громадян 25 січня 2021 року № 58 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 25.01.2021 року по теперішній час (а.с.22).

Згідно заяви ОСОБА_5 , яка надана до справи Службою у справах дітей Металургійної районної у місті ради від 15.11.2023 року, ОСОБА_5 категорично проти задоволення позову та зміни місця проживання дитини ОСОБА_6 , оскільки це надасть матері дитини можливість вирішувати житлові та інші питання без згоди батька (а.с.53-54).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності № 241466971 від 22.01.2021 року ОСОБА_9 на праві приватної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 78).

Згідно Висновку виконкому Металургійної районної у місті ради, як органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виконкому Металургійної районної у місті ради відсутні правові підстави для надання висновку, оскільки дитина проживає разом з матір`ю за межами України (а.с.90).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем Веремієнко А.О., заборгованість ОСОБА_5 станом на 19.03.2024 року складає 12 129,95 грн (а.с.121-122).

Малолітня дитина з моменту розлучення і по теперішній час проживає з матір`ю.

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ст. 161 СК України:

1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

2. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

3. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд з огляду на рівність прав та обов`язків батька й матері щодо дитини має зважати на необхідність забезпечення у першу чергу найкращих інтересів дитини. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Мотиви та висновки суду

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частинами 4-6 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до Порядку провадження органами опіки і піклування діяльності, пов`язаної з захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 866 (далі - Порядок), органами опіки та піклування є районні, районі у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад. Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 72 Порядку вказано, що під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини. При вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 9 Конвенції «Про права дитини» визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що міжнародним правом визнається за необхідне участь компетентних органів держави у прийняття рішення щодо визначення місця проживання дитини, в разі якщо її батьки проживають окремо.

Згідно статті 17 СК України орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов`язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Зі формулювання положень частини 5 статті 19 СК України вбачається, що її вимоги про підготовку та подачу до суду органом опіки та піклування висновку щодо розв`язання спору є імперативними.

З огляду на викладене надання відповідних висновків органом опіки та піклування є його обов`язком, при цьому, матеріали справи висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання справи не містять.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_5 на адресу суду подав письмову заяву від 17 квітня 2024 року, в якій зазначив про те, що він категорично проти визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Частиною 1 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Аналіз змісту вказаних норм СК України свідчить про те, що першочерговим критерієм визначення місця проживання дитини, є спільна згода батьків (ч. 1 ст. 160 СК України).

І тільки у випадку наявності спору між батьками щодо місця проживання малолітньої дитини, такий спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (ч. 1 ст. 161СК України).

Натомість, зі змісту пояснень позивача, зазначених нею у позовній заяві, вбачається, що між нею та відповідачем відсутній будь-який спір щодо місця проживання їхньої малолітньої доньки.

Крім того, відповідач по справі у поданій до суду заяві заперечує лише про зміну та визначення місця проживання дитини з матір`ю, проте не заперечує проти проживання дитини з матір`ю.

Тобто сторони, як це і передбачено ч. 1 ст. 160 СК України, визначили місце проживання дитини з матір`ю за взаємною згодою.

Відтак, за відсутності між сторонами відповідного спору суд позбавлений можливості вирішувати такі питання в судовому порядку, оскільки завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав особи.

Сімейні відносини, враховуючи їх особистісний характер, повинні в першу чергу вирішуватися за згодою їх учасників, і тільки в разі відсутності такої згоди (існування між ними спору) - зокрема, в суді.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 18 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Фактично у даному випадку спір щодо місця проживання дитини ініційований матір`ю дитини, з якою дитина і так фактично проживає, і від якої батько дитини не вимагає зміни її місця проживання.

Після звернення матері дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини відповідач у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з собою, не звертався, будь-яких належних доказів, які б свідчили про його бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із ним, як батьком, суду не надав.

За встановлених обставин у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення ОСОБА_4 , до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка, фактично проживала і проживає разом з нею, між батьками дитини виник спір саме щодо її місця проживання, оскільки батько дитини не вимагає від матері дитини змінити її місце проживання, не порушує в судовому порядку питання щодо відібрання дитини у позивача, не звертався до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом з собою.

В той же час, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.

При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

Вказані обставини підлягають перевірці судом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з відстутністю між сторонами спору щодо місця проживання дитини та відсутності висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним з батьків.

Щодо судових витрат

Пунктом 2 частини 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст. 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 8, 51 Конституції України, ст. ст. 7, 75, 80, 84, 141, 150, 157, 160, 161, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 22 квітня 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради (50006, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 16, ЄДРПОУ 35600728).

Суддя: Р. Є. Скотар