Ухвала

від 24.04.2024 по справі 303/3552/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/3552/24

2-о/303/166/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

24 квітня 2024 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити, що є єдиною особою зайнятою постійним доглядом за ОСОБА_2 .

Вивчивши подану заяву, слід прийти до висновку про необхідність залишення її без руху за таких підстав.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

У поданій заяві заявником зазначено його місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання заінтересованої особи. Водночас до заяви не додано доказів, що підтверджують зазначене місце проживання заявника, в той час як згідно з копії довідки про реєстрацію місця проживання особи, зареєстрованим місцем проживання заявника є АДРЕСА_1 .

Крім того, суду не додано жодних доказів на підтвердження родинних зв`язків між заявником та заінтересованою особою, тільки в позові зазначено, що такі є далекими родичами. Вказане потребує виправлення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).

До того ж, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Разом з тим, до поданої заяви та в самій заяві заявником ОСОБА_1 не зазначено та не подані документи, які підтверджують обставину не визнання державними органами або установами обставин, зазначених у заяві про встановлення факту постійного догляду за особою, тобто ким такий факт не визнається, а також не зазначено з якою метою такий факт заявник просить встановити. Крім того, заявником ОСОБА_1 не додано доказів про те, що чинним законодавством не передбачено адміністративного порядку з отримання документу, який би підтверджував факт того, що заявник здійснює догляд за особою і, відповідно, такий факт може бути встановлений виключно рішенням суду.

Враховуючи викладене, заявник має додатково обґрунтувати підстави звернення до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту постійного догляду.

Крім того, звертається увага і на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження у розмірі 605,60 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Мукачівська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313141206000007383; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір; призначення платежу «судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, та долучити відповідні платіжні документи до заяви.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи зазначене, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний