Рішення

від 09.04.2024 по справі 456/3076/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3076/23

Провадження № 2/456/118/2024

РІШЕННЯ

іменем України

09 квітня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить визнати незаконним і скасувати наказ в.о. начальника Будівельно монтажного управління №8 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 11 травня 2023 року №07-к про звільнення ОСОБА_1 , начальника дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельно-монтажного управління №8, 15 травня 2023 року у зв`язку з скороченням, п. 1 ч.1 ст.40 КЗпП України, поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді начальника дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельне монтажного управління №8 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства "Укртрансгаз" з 15.05.2023 року та стягнути з Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд Акціонерного товариства "Укртрансгаз", на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 покликається на те, що 12 лютого 1998 року він був прийнятий на роботу в Будівельне управління №7 Закритого акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд». Наказом №27-к від 08.02.2017 переведений на посаду начальника дільниці №1 Будівельно-монтажного управління №8 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства "Укртрансгаз". Згідно наказу №142-к від 15.07.2020 переведений на посаду начальника дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельно-монтажного управління №8 Філії «Будівельно- монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства "Укртрансгаз". 14 березня 2023 року позивач отримав попередження про виведення з штатного розпису з 16 лютого 2023 року посади - начальника дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельно-монтажного управління №8 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства "Укртрансгаз". У зв`язку з цим позивачу були запропоновані інші існуючі вакансії по АТ «Укртрансгаз» за списками. Ознайомившись із повідомленням про можливість переведення на інші посади підприємства, які в порівнянні з його посадою були нижчі як за кваліфікацією, так і за окладом, а також вимагали зміни постійного місця проживання та розлучення із родиною, тому позивач вважав, що відповідачем не було запропоновано належної роботи, так як пропозиції не відповідали розміру заробітної плати, місцю розташування підрозділу підприємства, а також не відповідали рівню його кваліфікації. Відповідач мав можливість перевести позивача за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, оскільки вакансії на підприємстві з`являлися, і як наслідок, у керівництва підприємства була можливість запропонувати вакантні посади або перевести його на іншу роботу.

Відповідно до наказу в.о. начальника Будівельно-монтажного управління №8 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» від 11 травня 2023 року №07-к «Про звільнення», позивача звільнено з посади начальника дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельно-монтажного управління №8 (табельний номер - 31090019), 15 травня 2023 року у зв`язку із скороченням, п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Підставою видачі вищезгаданого наказу зазначені: наказ АТ «Укртрансгаз» №86 від 15.02.2023 року «Про затвердження змін до штатних розписів»; наказ АТ «Укртрансгаз» №45 від 25.01.2023 року «Про поновлення заходів щодо оптимізаціі організаційної структури філії БМФ «Укргазпромбуд»; попередження ОСОБА_1 про виведення зі штатного розпису працівників БМФ «Укргазпромбуд» від 14.03.2023р.

Позивач вважає наказ в.о. начальника Будівельно-монтажного управління №8 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» від 11 травня 2023 року №07к «Про звільнення» незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Так, зі змісту наказу АТ «Укртрансгаз» від 25.01.2023 №45 «Про поновлення заходів щодо оптимізації організаційної структури філії БМФ «Укргазпромбуд» вбачається, що на підприємстві відбулася зміна в організації виробництва і праці з 01 лютого 2023 року передано основні засоби, необоротні і оборотні активи, зобов`язання та відповідні документи Будівельно-монтажного управління №8 «БМФ «Укргазпромбуд» до Будівельно-монтажного управління №4 «БМФ «Укргазпромбуд». Зазначеним наказом директору філії ОСОБА_2 наказано забезпечити 01 лютого 2023 року переміщення (переведення) працівників БМУ №8 до БМУ №4 згідно зі ст. 32 КЗпП України відповідно до затверджених змін до штатного розпису БМУ №4. Передачу майна БМУ №8 до БМУ №4 станом на 31.01.2023 без зміни матеріально відповідальних осіб та місця розташування з оформленням відповідних документів (пп. 1, 2.1, 2.2. наказу). Таким чином, із самого змісту наказу № 45 від 25.01.2023 випливає, що в БМУ №8 не відбулося жодних змін в організації праці та виробництва, не була проведена реорганізація або перепрофілювання управління, натомість, місце розташування виробництва, основних засобів, робочих місць та матеріально відповідальних осіб не змінилося. На даний час БМУ №8 не реорганізоване та не ліквідоване. Також, згаданий вище наказ №45 від 25.01.2023 був виданий з урахуванням наказу АТ «Укртрансгаз» від 15.02.2022 №89 «Про затвердження змін до штатних розписів». В той же час, як на підставу видачі оскаржуваного наказу №07-к відповідач посилається на наказ АТ «Укртрансгаз» №86 від 15.02.2023 року «Про затвердження змін до штатних розписів», яким затверджено зміни та введені в дію з 16.02.2023 року штатні розписи працівників філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (п.1.5 наказу). Причиною звільнення в оскаржуваному наказі зазначено у зв`язку із скороченням, п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП України, проте відповідачем при звільненні позивача ОСОБА_1 було грубо порушено вимоги ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України, якими передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 3)працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації. Однак, питання щодо переважного права на залишення позивача на роботі, встановлення рівня кваліфікації і продуктивності праці не було предметом розгляду відповідної комісії з визначення переважного права працівників на залишення на роботі, що призвело до порушення трудових прав позивача при звільненні з роботи. Крім того, враховуючи кількість прийнятих працівників на інженерні та керівні посади в АТ «Укртрансгаз» за період з 14.03.2023 по 15.05.2023, відповідач зобов`язаний був виконати вимоги ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України.

Позивач вважає, що при звільнені його з роботи взагалі не відбулося змін в організації виробництва і праці на підприємстві, звільнення було проведене за відсутності процедури визначення переважного права на залишення працівників на роботі, у зв`язку з чим, переважне право було помилково визначене за іншим працівником, роботодавцем при звільненні не було одержано згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом виборного органу якої є позивач, що призвело до незаконного звільнення позивача з роботи.

Представник відповідача А.Швед подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Покликається на те, що відповідно до ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Керуючись вказаною нормою закону, правом на зміну власної організаційної структури, АТ «Укртрансгаз» видало наказ від 15.02.2023 №89 «Про затвердження змін до штатних розписів», основним змістом якого було створення нових структурних підрозділів та зміна існуючих у виробничому структурному підрозділі філії БМФ «Укргазпромбуд» - Будівельно-монтажному управлінні №4. В подальшому повинно було відбутися переведення (переміщення) частини працівників інших виробничих структурних підрозділів на новостворені вакантні посади БМУ-4, але у зв`язку з початком збройної агресії рф проти України вказані дії з переведення (переміщення) працівників не були вчинені. Згідно з наказом АТ «Укртрансгаз» №45 від 25.01.2023 директора філії було зобов`язано забезпечити переведення працівників. В подальшому частина працівників Будівельно - монтажного управління №8, де працював позивач ОСОБА_1 , була переведена (переміщена) на вакантні посади до БМУ-4 на підставі поданих ними заяв. Однак, ОСОБА_1 бажання щодо переведення його на вакантні посади до БМУ-4 не виявив та відповідних заяв на переведення не подавав. Позивач вказує про свої особисті (пріоритетні) для нього обставини, як то оклад, постійне місце проживання разом з родиною, з яких, на переконання позивача, повинен був виходити роботодавець, приймаючи рішення про скорочення штату працівників. Разом з тим, зміни внутрішньої організаційної структури підприємства відбуваються, враховуючи саме завдання та функції, які покладені на підприємство, як на суб`єкта господарювання, які повинні виконуватись своєчасно, якісно, зважаючи на виклики часу та зовнішні чинники в державі. Для зменшення негативного впливу при скороченні працівників роботодавцем запроваджуються додаткові пільгові гарантії, як то виплата вихідної допомоги, яку позивач отримав при звільненні у повному обсязі. Згідно з наказом Товариства від 15.02.2023 №86 «Про внесення змін до штатних розписів» всі посади в БМУ-8, в тому числі і посада, яку займав позивач, були виведені зі штатного розпису (скорочені) у зв`язку з чим і була проведена процедура вивільнення позивача згідно з передбаченим Кодексом законів про працю України порядком. Так, відповідно до п. 1 наказу від 25.01.2023 №45 - 01.02.2023 передано основні засоби, необоротні і оборотні активи, зобов`язання та відповідні документи Будівельно- монтажного управління №8 філії «БМФ Укргазпромбуд» до Будівельно- монтажного управління №4 філії «БМФ Укргазпромбуд». Згідно з п.2.1. наказу від 25.01.2023 №45 наказано начальнику БМФ «Укргазпромбуд» забезпечити переміщення (переведення) працівників БМУ №8 до БМУ №4 відповідно до затверджених змін до штатного розпису. Таким чином, враховуючи відсутність у БМУ №8 майна, у зв`язку з передбаченими п.1 вищезгаданого наказу заходами, у роботодавця була відсутня потреба у працівниках, які б це майно обслуговували, а подальше переміщення (переведення) працівників БМУ №8 до БМУ №4 відбувалось саме у відповідності до штатного розпису, в якому всі ці зміни вже були враховані. Також відповідно до п.2.2 наказу від 25.01.2023 №45 передбачено здійснити передачу майна БМУ №8 до БМУ №4 без зміни матеріально відповідальних осіб та місця розташування з оформленням відповідних документів. Також, матеріально відповідальні особи були переведені (переміщені) за їх згодою до БМУ №4 на ті посади, які передбачені штатним розписом БМУ №4, при цьому основні засоби залишились у місці розташування, яке не змінилось, проте змінилась структурна одиниця, яка обліковує їх на своєму балансі та яка юридично несе за них відповідальність.

Позивач займав посаду начальника дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельно- монтажного управління №8 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства «Укртрансгаз». Вказана посада була єдиною, як у БМУ-8, де працював позивач ОСОБА_1 , так і в цілому у Товаристві, тому за місцем його роботи не було іншого працівника, який би займав аналогічну посаду та порівняно з яким би слід було визначати переважне право залишення на роботі на такій самій посаді. Переважне право на залишення на роботі не є абсолютним та має розглядатися роботодавцем у випадках: якщо на посаді, яка скорочується та видаляється зі штатного розпису перебуває двоє чи більше працівників; якщо у штатному розписі наявна посада, яка за своєю суттю є аналогічною посаді, яка підлягає скороченню. Тому безпідставними є посилання позивача на те, що він має переважне право на залишення на роботі, оскільки переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій і посад і нетотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду.

Щодо надання пропозицій іншої роботи, то відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. На виконання вказаної норми закону позивачу одночасно з попередженням про звільнення та неодноразово протягом двомісячного строку попередження пропонувалися для переведення наявні у Товаристві вакантні посади (близько 300 посад кожного разу). При цьому позивач щоразу відмовлявся від переведення на будь-яку із запропонованих вакантних посад. Тому, посилання позивача щодо порушення відповідачем чинного законодавства в частині ненадання пропозицій іншої роботи є безпідставним. Роботодавець належним чином виконав свій обов`язок щодо надання працівнику переліку наявних у період попередження про майбутнє вивільнення вакантних посад. За приписами частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, власник вважається таким, що належно виконав свій обов`язок щодо сприяння у збереженні роботи працівника, який підлягає звільненню у зв`язку зі скороченням штату, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду. Таким чином, одна з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату - обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника - надання працівнику пропозицій про наявність вакантних посад, була виконана відповідачем, однак позивач не скористався такою пропозицією.

Щодо неподання згоди профспілкової організації на звільнення позивача, то з доданого до позовної заяви протоколу №3 від 23.09.2015 загальних зборів ППО БМУ №8 філії БМФ «Укргазпромбуд» позивача ОСОБА_1 обрано головою вказаної профспілкової організації. Відповідач критично оцінює наданий до позовної заяви доказ та вважає, що він не може бути належним доказом приналежності позивача до профспілкової організації. По-перше, дата протоколу 23.09.2015 вказує про обставини, які мали місце 8 років тому до відкриття провадження у даній справі, тому інформація, яка міститься у протоколі від 23.09.2015, жодним чином не свідчить про наявність цих обставин станом на даний час. Також, позивач помилково стверджує про те, що протокол від 23.09.2015 №3, в якому зазначено лише те, що на зборах слухали голову профкому ОСОБА_1 та слухали ОСОБА_3 , який запропонував переобрати склад профкому, начебто може бути належним доказом на підтвердження обставин перебування станом на даний час на посаді голови профспілкової організації ОСОБА_1 . Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються. Долучені до позовної заяви позивача докази жодним чином не вказують на обставини перебування його у складі первинної профспілкової організації, яка б повинна була надати згоду на його звільнення.

До позовної заяви позивачем не надано розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який він просить стягнути, також не надано довідку про середню заробітну плату, відповідно до якої у разі задоволення позовних вимог суд зміг би здійснити розрахунок заробітку за час вимушеного прогулу. Тобто, позивач просить стягнути з відповідача суму коштів, яка взагалі не підтверджена жодними належними доказами та не має реального фактичного виміру.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просили позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до переконання, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Положеннями ст. 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Статтею 29 КЗпП України передбачено, що до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про: місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов`язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов`язків), дату початку виконання роботи; визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами; права та обов`язки, умови праці; наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис; правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення); проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони; організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено); тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці; процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Судом встановлено, що наказом генерального директора АТ «Укртрансгаз» про поновлення заходів щодо оптимізації організаційної структури філії «БМФ «Укргазпромбуд» ОСОБА_5 №45 від 25.01.2023 року наказано 01 лютого 2023 року передати основні засоби, необоротні і оборотні активи, зобов`язання та відповідні документи Будівельно- монтажного управління № 8 філії «БМФ «Укргазпромбуд» (далі - БМУ № 8) до Будівельно-монтажного управління № 4 філії «БМФ «Укргазпромбуд» (далі - БМУ № 4). Директору філії «БМФ «Укргазпромбуд» ОСОБА_2 забезпечити 01 лютого 2023 року переміщення (переведення) працівників БМУ № 8 до БМУ № 4 згідно зі статтею 32 Кодексу законів про працю України відповідно до затверджених змін до штатного розпису БМУ № 4; передачу майна БМУ № 8 до БМУ № 4 станом на 31 січня 2023 року без зміни матеріально відповідальних осіб та місця розташування з оформленням відповідних документів; виконання пункту 1 цього наказу з дотриманням вимог чинного законодавства та Колективного договору АТ «Укртрансгаз» на 2021-2023 роки; виконання заходів згідно з підпунктом 2.1 цього наказу щодо приведення чисельності та штату працівників філії «БМФ «Укргазпромбуд» у відповідність до затверджених змін до штатного розпису з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством та внутрішніми документами АТ «Укртрансгаз».

Наказом генерального директора АТ «Укртрансгаз» про затвердження змін до штатних розписів ОСОБА_5 №86 від 15.02.2023 року затверджено зміни до штатних розписів та зазначено про введення їх в дію з 16 лютого 2023 року.

З попередження в.о. начальника БМУ-8 від 14.03.2023 року вбачається, що на виконання наказів АТ «Укртрансгаз» № 45 від 25.01.2023 «Про поновленння заходів щодо оптимізації організаційної структури філії БМФ «Укргазпромбуд», АТ «Укртрансгаз» № 86 від 15.02.2023р.«Про затвердження змін до штатних розписів», відповідно до ст.49-2 КЗпП України, попереджано ОСОБА_1 про виведення з штатного розпису БМУ-8 БМФ «Укргазпромбуд» з 16 лютого 2023 року посади - начальника дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельно-монтажного управління №8 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства «Укртрансгаз». У зв`язку з чим, запропоновано ОСОБА_1 існуючі вакансії по АТ «Укртрансгаз». Вказане письмове попередження врученого під розписку ОСОБА_1 14.03.2023 року. Однак ОСОБА_1 не погодився на переведення на запропоновані йому роботодавцем посади, про що власноручно зазначив 14.03.2023, 03.04.2023 та 18.04.2023.

Наказом в.о. начальника Будівельно монтажного управління №8 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 11 травня 2023 року №07-к, звільнити ОСОБА_1 , начальника дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельно-монтажного управління №8, 15 травня 2023 року у зв`язку з скороченням, п. 1 ч.1 ст.40 КЗпП України, з виплатою компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги у відповідності до ст.. 44 КЗпП України та вихідної допомоги у відповідності до Колективного договору АТ`Укртрансгаз» на 2021-2023 роки.

Відповідно до позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 16.01.2018 у справі №519/160/16-ц (провадження №61-312св17), від 06.02.2018 у справі №696/985/15-ц (провадження №61- 1214св18), від 12.06.2019 у справі №297/868/18 (провадження №61- 393св19), від 28.04.2021 у справі №373/2133/17 (провадження №61- 8393св20), від 27.05.2021 у справі №201/6689/19 (провадження №61- 5965св20), від 27.01.2022 у справі №607/22928/20 (провадження №61- 16543св21), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Згідно з наказом АТ «Укртрансгаз» №45 від 25.01.2023 директора філії «БМФ «Укргазпромбуд» було зобов`язано забезпечити 01 лютого 2023 року переміщення (переведення) працівників БМУ № 8 до БМУ № 4 згідно зі статтею 32 Кодексу законів про працю України відповідно до затверджених змін до штатного розпису БМУ № 4.

Відповідно до пункуту 1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Судом встановлено, що на виконання вказаної норми закону позивачу одночасно з попередженням про звільнення дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельно-монтажного управління №8 філії Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 14.03.2023 року, неодноразово протягом двомісячного строку пропонувалися для переведення наявні у Товаристві вакантні посади. Однак, позивач ОСОБА_1 на запропоновані вакантні посади по АТ «Укртрансгаз» для працевлаштування згідно з переліком посад не погодився.

Тому суд вважає, що одна з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату - обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника - надання працівнику пропозицій про наявність вакантних посад, відповідачем була виконана, однак позивач не скористався такою пропозицією. Отже, відповідач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання працівнику переліку наявних у період попередження про майбутнє вивільнення вакантних посад. Тому посилання позивача щодо порушення відповідачем чинного законодавства в частині ненадання пропозицій іншої роботи є безпідставним.

Також, судом встановлено, що позивач займав посаду начальника дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельно- монтажного управління №8 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства «Укртрансгаз». Вказана посада була єдиною, як у БМУ-8, де працював позивач ОСОБА_1 , так і в цілому у Товаристві, тому за місцем його роботи не було іншого працівника, який би займав аналогічну посаду та порівняно з яким би слід було визначати переважне право залишення на роботі на такій самій посаді.

Переважне право на залишення на роботі не є абсолютним та має розглядатися роботодавцем у випадках: якщо на посаді, яка скорочується та видаляється зі штатного розпису перебуває двоє чи більше працівників; якщо у штатному розписі наявна посада, яка за своєю суттю є аналогічною посаді, яка підлягає скороченню.

Тому суд вважає, що безпідставними є посилання позивача на те, що він має переважне право на залишення на роботі, оскільки переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій і посад і нетотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеною у постанові від 29.11.2018 у справі №292/50/18 (провадження №61-44153св18) (постанова Верховного Суду від 11.07.2022 у справі №707/818/20 (провадження №61- 14266св21).

Щодо неподання згоди профспілкової організації на звільнення позивача, то з доданого до позовної заяви протоколу №3 від 23.09.2015 загальних зборів ППО БМУ №8 філії БМФ «Укргазпромбуд» позивача ОСОБА_1 обрано головою вказаної профспілкової організації.

Однак суд, критично оцінює наданий до позовної заяви доказ та вважає, що він не може бути належним доказом приналежності позивача до профспілкової організації, оскільки дата протоколу 23.09.2015 вказує про обставини, які мали місце понад вісім років тому, тому інформація, яка міститься у протоколі від 23.09.2015, жодним чином не свідчить про наявність цих обставин станом на час розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються.

Долучені до позовної заяви докази жодним чином не вказують на обставини перебування позивача у складі первинної профспілкової організації, яка б повинна була надати згоду на його звільнення.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то оскільки відсутні підстави для поновлення позивача на посаді начальника дільниці №1 спеціалізованих робіт Будівельне монтажного управління №8 Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства "Укртрансгаз", так як звільнення позивача відбулось відповідно до вимог чинного законодавства України, права позивача не були порушені відповідачем, а тому суд вважає, що вказана вимога не підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, оцінивши належність, доступність та достовірність кожного доказу окремо, а також у цілому, зокрема проаналізувавши подані сторонами, письмові докази у справі, приходить до переконання, що у судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини, викладені позивачем у позовній заяві.

При цьому позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу у розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України на підтвердження того, що відповідачем було порушено законодавство про працю, умов колективного чи трудового договору та таких у судовому засіданні не здобуто.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 18.04.2024 року.

Головуючий суддя С. С. Сас