Постанова

від 23.04.2024 по справі 331/6919/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 23.04.2024 Справа № 331/6919/23

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 331/6919/23 Пр. № 22-ц/807/855/24Головуючий у 1-й інстанції: Жукова О.Є. Повний текст складено 06.02.2024 року. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Бєлки В.Ю., Кочеткової І.В.

за участі секретаря Волчанової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від06лютого 2024року у справі за позовом ОСОБА_1 доЦентрального відділудержавної виконавчоїслужби умісті ЗапоріжжіПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса)про зняттяарешту змайна

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 2-9), в якому просила припинити обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що належало ТОВ ВКФ «ПІК», код ЄДРПОУ 22130246, а саме: арешт нерухомогомайна, реєстраційний номер обтяження 8943; зняти арешт з майна, реєстраційний номер 2790378723060, накладеного постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління міста Запоріжжя про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер АА 944153 від 11.05.2004 року (номер запису обтяження 51584917); стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що 01.09.2023 року вона отримала витяг з Державного реєстру речових прав (додається) та дізналася, що нерухоме майно, яке знаходитьсяу будинку АДРЕСА_1 , та з 18.10.2004 року належить позивачу та гр. ОСОБА_2 на праві приватної спільної власностів рівнихчастках %, обтяжене арештом:

- суб`єкт обтяження є Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ПІК», код 22130246, країна реєстрації Україна;

- на підставі постанови відділу ДВС Жовтневого районного управління м. Запоріжжя від 11.05.2004 року серія АА номер 944153, було 11.05.2004 року накладено арешт на нежитлове приміщення XIIIліт.А-5,що знаходитьсяза адресою АДРЕСА_1 , яке належить боржнику - Товариство з обмеженою Відповідальністю виробничо-комерційна фірма ПІК», код ЄДРПОУ 22130246;

- відомості про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 8943 зроблений 14.05.2004 року;

- суб`єкт на момент перенесення обтяження не є власником.

На свою письмову заяву про зняття вищезазначеного арешту, позивач отримала письмову відповідь відповідача від 22.09.2023 року, із змісту якого вбачається, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутня інформація щодо виконавчого документа, а саме: виконавчий напис№1165,виданий 16.04.2002року приватнимнотаріусом Запорізькогоміського нотаріальногоокругу простягнення зВКФ «ПІК». Також строки зберігання виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень) становлять 3 (три) роки, після чого вони підлягають знищенню. У відповіді відповідача зазначено, що арешт майна боржника може бути знятий лише на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, виконавче провадження знищено, виконавча служба не може винести постанову про скасування арешту, саме з цієї підстави скарга на державного виконавця недоцільна.

Відповідно до архівної довідки Запорізького обласного державного нотаріального архіву від 28.09.2023 року №1046/01-17 під час нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу від 18.10.2004 року №3256 та №3260 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Варавкою В.М. перевірялась наявність або відсутність заборонивідчуження об`єктівнерухомого майна: приміщення XIIIпідвалу літ-5та квартири АДРЕСА_2 . Згідно з Витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.10.2004 року за №1216189 та №1216029 - інформація про заборони відчуження відсутні, також згідно з інформацією з Єдиного реєстру заборон , ці приміщення під забороною не перебувають.

Таким чином, дані приміщення придбані на законних підставах із нотаріальним посвідченням договорів і з проведенням повного розрахунку та повною перевіркою.

З часу купівлі приміщень, як законні власники, позивач та гр. ОСОБА_2 спільно користуються відповідним нерухомим майном.

На протязі 19 років позивач і гр. ОСОБА_2 , як власники нежитлового приміщення № НОМЕР_1 площею 161,4 кв. м, проводили господарську та підприємницьку діяльність.

Відповідно до постанови господарського суду Запорізької області від 16.01.2012року, справа №5009/104/12, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ПІК", м. Запоріжжя, код з ЄДРПОУ 22130246, визнано банкрутом.

Позивач зазначає, що внаслідок бездіяльностівідповідача та у зв`язку із дією арешту на майно, вона позбавлена можливості реалізувати своє право розпорядження на майно.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_3 (а.с. 35). Ухвалою судупершої інстанції(а.с.36-37) провадження у цій справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Рішенням Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від06лютого 2024року (а.с. 70-74) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 81-88) просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Дашковську А.В., суддів Бєлку В.Ю.та КочетковуІ.В. (а.с. 110).

Ухвалою апеляційногосуду апеляційнепровадження завищезазначеною апеляційноюскаргою уцій справі відкрито 27 березня 2024 року (суддя-доповідачДашковська А.В. - а.с. 123-124), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 125).

В автоматизованому порядку 05.04.2024року суддею-доповідачем Гончар М.С. у цій справі замінено суддю-доповідача ОСОБА_4 у зв`язку із звільненням останньої у відставку (а.с.133-134). Ухвалою апеляційного суду від 08.04.2024 року прийнято до провадження (а.с.135).

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

У дане судове засідання належним чином повідомлений апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с.137) представник відповідача не з`явився, про причини неявки свого представника відповідач апеляційний суд не сповістив, клопотання про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавав.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за присутності позивача ОСОБА_1 .

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скаргапозивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення нормпроцесуального права,які єобов`язковою підставоюдля скасуваннярішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі, керувався ст. ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України та виходив із неналежності відповідача у цій справі.

Проте із таким висновком суду першої інстанції у цій справі погодитись повністю не можна з таких підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає.

Так, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції за вищезазначеним позовом позивача у цій справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (ухвала від 17 жовтня 2023 року а.с. 36), хоча мало бути відкрито провадження за правилами загального.

Ця обов`язкова підстава для скасування судового рішення у цій справі в силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України має застосовуватись апеляційним судом незалежно від того, що апелянт - позивач ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу у цій справі такою підставою не обґрунтовувала.

Так як в силу вимог ст. 376 ч. 3 п. 7 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо…суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Разом із цим, апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нове судове рішення про відмовупозивачеві ОСОБА_1 у цій справі з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що:

- із наданихпозивачем судуу ційсправі документіввбачається,що ОСОБА_1 не є власником всього нерухомого майна, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_1 , та зокрема нежилого приміщення XIII підвалу літ.А-5, площею 115,0 кв. м (договір купівлі-продажу від 18 жовтня 2004 року посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Варавкою В.М. - копія а.с. 13, зареєстровано в реєстрі за № 3256 - копія витягу а.с. 14), а лишеспіввласником його частини,

- та відповідно, ОСОБА_1 є неналежним позивачем в частині позовних вимог у цій справі щодо зняття арешту з іншої частини цього нерухомого майна та зокрема нежитлового приміщення, співвласником якого є третя особа - ОСОБА_2 (а.с.15), яка до участі у цій справі не була залучена та яка позовних вимог особисто у цій справі не заявляла і матеріали цієї справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 уповноважувала у цій справі у будь-якійспосіб (довіреністьтощо) ОСОБА_1 представляти її інтереси у цій справі також, а тому саме з цих підстав (неналежність позивача) суд першої інстанції мав відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог у цій справі у цій частині,

- також ОСОБА_1 не була і не є боржником у виконавчому провадженні, в якому було накладено вищезазначений арешт з примусового виконання виконавчого напису за № 1165 (інформація відповідача - а.с. 11-12), виданого 16.04.2012 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу про стягнення боргу з ТОВ Виробничо-комерційна фірма «ПІК», якого було визнано банкрутом та ліквідовано (ухвала Господарського суду Запорізької області від 21.06.2012 року у справі ЄУН 5009/104/12 - а.с. 2 32-34), а тому належним способом захисту прав позивача на цю частину нерухомого майна та зокрема нежитлового приміщення було саме подання позову в порядку позовного провадження, а не скарги на дії державної виконавчої служби в порядку виконання виконавчого документу, що правильно було зроблено позивачем у цій справі;

- проте, в силу вимог ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту одночасно;

- однак, ОСОБА_1 у цій справі позовних вимог про визнання за нею права власності на її частину вищезазначеного нерухомого майна та зокрема нежитлового приміщення, якщо вважає, що це майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові ТОВ Виробничо-комерційна фірма «ПІК», не заявляла, а лише просилазняти арештз останнього.

В силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦК України право на захист особа здійснює у цій справі на свій розсуд.

Проте, здійснюючи правосуддя, суд захищає права…фізичних осіб… у спосіб,визначений законом… (ст. 5 ч. 1 ЦПК України).

В силу вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог…

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не булипредметом розглядув судіпершої інстанції (ст. 367 ч. 6 ЦПК України).

Разом із цим, суд першої інстанції не міг, а апеляційний суд не може взагалі розглядати по суті позовні вимоги позивача ОСОБА_1 у цій справі в частині захисту її прав щодо належної їй частини вищезазначеного нерухомого майна та зокрема нежитлового приміщення, оскільки:

- нею не було залучено взагалі за її вищезазначеним позовом жодного із належних відповідачів, а саме:

= боржника ТОВ Виробничо-комерційнафірма «ПІК» та особи, в інтересах якої було накладено арешт на це майно, а саме стягувача Запорізьке обласне управління з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (ЄДРПОУ 05379932) ( АДРЕСА_3 - а.с. 62, 64-65),

= відносно яких у цій справі з урахуванням вимог ст. 104 ч. 5 ЦК України: «Юридична особа є такою, що припинилася, з днявнесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення»), відсутні належні, допустимі докази припинення останніх в силу вимог статуту чи закону (з правонаступництвом чи без, так відповідний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо припинення боржника відсутній, щодо стягувача міститься у справі а.с. 65, за змістом якого стягувач знаходиться лише встані припинення з 23.07.2023 року, а згідно із загальновідомою інформацією в Інтернет - ст. 82 ч. 3 ЦПК України - 18.03.2024 року його припинено в результаті реорганізації - а.с. 138-139, в силу вимог ст. 104 ч. 1 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення)… у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників),

= які в порядку ст. 51 ЦПК України могли бути залучені судом першої інстанції у цій справі лише заклопотанням позивача ОСОБА_1 , яка такого клопотання у цій справі у суді першої інстанції на свійрозсуд не заявляла,

= хоча встановлено, що Центральний відділдержавної виконавчоїслужби умісті ЗапоріжжіПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса) є неналежним відповідачем у цій справі, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18, якій є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України,

-і неналежність відповідача у цій справі в частині захисту прав позивача на належну їй частинувищезазначеного нерухомогомайна тазокрема нежитловогоприміщення є самостійною підставою для відмови у задоволення позову позивача ОСОБА_1 у цій справі у цій частині.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року у цій справі скасувати, ухвалити нове судове рішення (прийняти постанову); у задоволенні позову ОСОБА_1 доЦентрального відділудержавної виконавчоїслужби умісті ЗапоріжжіПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса)про зняттяарешту змайна у цій справі відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. 1 ЦПК України в разі відмови позивачу у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі у повному обсязі, остання не має права на компенсацію за рахунок відповідача у цій справі будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Разом із цим, апеляційний суд вважає за доцільне роз`яснити ОСОБА_1 , що вона не позбавлена права у подальшому на звернення до суду з відповідним позовом окремо від цієї справи із залученням належних (належного) відповідачів (відповідача).

Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 367-368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від06лютого 2024року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове судове рішення (прийняти постанову).

У задоволенні позову ОСОБА_1 доЦентрального відділудержавної виконавчоїслужби умісті ЗапоріжжіПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса)про зняттяарешту змайна у цій справі відмовити.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття,проте,може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 24.04.2024 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Бєлка В.Ю.Кочеткова І.В.