Рішення

від 23.04.2024 по справі 576/639/24

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/639/24

Провадження № 2/576/221/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Державного навчального закладу „Глухівське вище професійне училище до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 01 січня 2019 року між Державним навчальнимзакладом „Глухівськевище професійнеучилище (далі ДНЗ„Глухівське вищепрофесійне училище)та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір „Про надання житлово-комунальних послуг мешканцям гуртожитку Глухівського вищого професійного училища №17-2019. Відповідно до умов договору позивач зобов`язується надавати житлово-комунальні послуги, а відповідач зобов`Йязується своєчасно здійснювати оплату за користування послугами на умовах цього договору. Предметом договору є послуги проживання, опалення, водопостачання та електропостачання. За змістом згідно договору і ордеру на вселення мешканцями гуртожитку є дві особи, житлова площа кімнат №409-411 складає 52,2 м?. З 2021 року почала діяти нова редакція договору, згідно якої плата за надані житлово-комунальні послуги вноситься мешканцями щомісячно в повному обсязі не пізніше 10 днів від розрахункового місяця за тарифами, затвердженими місцевими органами виконавчої влади. Однак, відповідач відмовилась укладати договір в новій редакції, який передбачав зміну тарифів за житлово-комунальні послуги. Таким чином, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 1512,54 грн.. Також позивачем повідомлено відповідача про закінчення строку дії договору 31.12.2023 року, а ОСОБА_1 не є фактичним користувачем житла. При цьому кімната відповідачем не звільнена і знаходиться в її незаконному безоплатному користуванні. Тому позивач просить просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість в розмірі 1512,54 грн. та виселити з кімнат № НОМЕР_1 учнівського гуртожитку ДНЗ „Глухівське вище професійне училище без права надання іншого житлового приміщення та зняти її з реєстрації.

Ухвалою суду від 26 березня 2024 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу були направлені копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що позовні вимоги вона не визнає, бо вважає їх необгрутованими та такими, що не відповідають дійсності і суперечать чинному законодавству, оскільки оплата за ЖКП проводилась нею згідно укладених договорів та заяв протягом 9 років без будь-яких зауважень та порушень, а припинення трудового договору з працівником не є підставою для виселення її та членів її сім`ї. Просить відмовити в задоволенні позову.

Від представника позивача надійшли додаткові пояснення та відповідь на відзив на позовну заяву, суть яких зводиться до того, що за відповідачем рахується кредиторська заборгованість в сумі 1512,54 грн., яка виникла протягом шести місяців 2023 року, а згідно п.3.3 Договору він укладений терміном на 12 місяців і вважається продовженим, якщо за місяць до завершення терміну дії договору не буде заяви однієї із сторін про відмову від діючого договору. Договір може бути розірвано достроково при порушенні правил проживання або несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг, тим паче, що відповідач має власну трикімнатну квартиру, однак зухвало використовує три кімнати учнівського гуртожитку, які могли б бути корисними для вразливої ланки населення або позбавлених житла взагалі. Гуртожиток ДНЗ „Глухівське вище професійне училище не зареєстрований як гуртожиток у виконкомі районної, міської, районної в місті раді, є власністю Міністерства освіти і науки України, а тому не підпадає під поняття гуртожиток в розумінні ст.127 ЖК України. Просить задовольнити позов в повному обсязі.

Від відповідача надійшло заперечення на відзив на позовну заяву, де остання зазначає, що позивач на власний розсуд трактує положення та умови договору, а сплив терміну договору про надання житлово-комунальних послуг не дає право позивачу для виселення з гуртожитку. Додає, що в трудових відносинах з позивачем перебувала більше 19 років. Просить відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Так,судом встановлено,що 01 червня 1999 року по 21 серпня 2018 року відповідач ОСОБА_1 , яка згідно свідоцтва про зміну імені змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 (а.с.48)працювала напосаді бібліотекара ДНЗ „Глухівське вище професійне училище (а.с.47,49).

За ордерами на житлову площу, виданими ДНЗ „Глухівське вище професійне училище від 10.01.2007, 15.10.2012 та 08.04.2014 року, відповідач та її син ОСОБА_4 мають право на зайняття житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_1 розміром 52,2 м? (а.с.51-53).

01 січня 2019 року між ДНЗ „Глухівське вище професійне училище та відповідачем було укладено договір „Про надання житлово-комунальних послуг мешканцям гуртожитку Глухівського вищого професійного училища №17-2019. Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується надавати житлово-комунальні послуги, а споживач зобов`Йязується своєчасно здійснювати оплату за користування послугами на умовах цього договору. Предметом договору є послуги проживання, опалення, водопостачання та електропостачання. За змістом згідно договору і ордеру на вселення мешканцями гуртожитку є дві особи, житлова площа кімнат №409-411 складає 52,2 м?. (а.с.33).

З 04 січня 2021 року почала діяти нова редакція Договору №16-2021 (а.с.35,36).

Відповідними наказами директора ДНЗ „Глухівськевище професійнеучилищевстановлені норми споживання житлово-комунальних послуг у гуртожитку (а.с.37-40).

Так, за положеннямистатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 9ЖК УРСР встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.

Право користування відповідачем ОСОБА_1 вищезазначеним житловим приміщенням підпадає під гарантії передбачені пунктом 2статті 8 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція). При цьому її виселення із спірних житлових кімнат є невиправданим втручанням у її право на повагу до житла.

Відповідно достатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на повагу до свого житла, а органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівнимисуб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Тому виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.

Навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа вправі сподіватися, що її виселення буде оцінене на предмет пропорційності у контексті відповідних принципів статті 8 Конвенції.

Законність виселення, яке по факту є втручанням у право на житло та право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції, має бути оцінено на предмет пропорційності такого втручання.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду по справі справа № 725/5098/17 від 24.09.2020 року, по справі № 569/4373/16-ц від 21 серпня 2019 року, по справі № 753/12729/15-ц від 31 жовтня 2018 року.

Установивши, що ОСОБА_1 разом із сином вселилася у спірні кімнати на законних підставах, тривалий час проживають у цьому житлі, яке надавалося їй у зв`язку із перебуванням у трудових відносинах із навчальним закладом, ці кімнати є її єдиним постійним місцем проживання, іншого житла відповідачка не має, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виселення відповідача та зняття її з реєстрації, оскільки наявність досить невеликою заборгованості за надані житлово-комунальні послуги як підстава для виселення відповідачки, на думку суду є вочевидь непропорційним втручанням у її право на житло.

Згідност. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 627 ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, судом встановлено наявність заборгованості у відповідача. за несплату наданих житлово-комунальних послуг у розмірі 1512,54 грн., що підтверджується наданими позивачем договорами та розрахунками заборгованості.

За таких обставин, виходячи з вимог вищевказаних Законів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість за договором „Про надання житлово-комунальних послуг мешканцям гуртожитку Глухівського вищого професійного училища №17-2019 від 01.01.2019 року у розмірі 1512,54 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 3028 грн. судових витрат по оплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Державного навчального закладу „Глухівське вище професійне училище, розташованого по вул. Есманський Шлях, 17А у м. Глухів Шосткинського району Сумської області, код ЄДРПОУ02547317,до ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , про стягнення заборгованості та виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьДержавного навчального закладу „Глухівське вище професійне училище заборгованість у розмірі 1512,54 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користьДержавного навчального закладу „Глухівське вище професійне училище 3028 грн. понесених судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон