Ухвала

від 23.04.2024 по справі 277/3/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 277/3/24 Головуючий у 1-й інст. Гресько В. А.

Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

23 квітня 2024 р. м.Житомир Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Борисюка Р.М.,

суддів: Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,

вирішуючи питання відповідно до вимог статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 30 січня 2024 року

по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 30 січня 2024 року позов задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, 20.03.2024 з порушенням строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, разом із клопотання про поновлення строку.

Клопотання мотивовано тим, що повний текс рішення вона тримала 01.02.2024.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 квітня 2024 визнано не поважними підстави пропуску строку апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняЄмільчинського районногосуду Житомирськоїобласті від30січня 2024року залишенобез руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків тривалістю не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання ухвали суду від 09.04.2024, представник відповідачки адвокат Мазурик З.Я. подала заяву, яку мотивує тим, що оскаржуване рішення її довірителька отримала 01.02.2024, але оскільки остання не є фахівцем у галузі права та не має спеціальних знань для складання процесуальних документів, тому вона звернулась за правовою допомогою, і 15.03.2024 уклала договір про надання адвокатських послуг, тому вважає, що строк пропущений з поважних причин.

Колегія суддів дійшла висновку, що дане клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання процесуальних строків, зокрема, строків на апеляційне оскарження, є складовою принципу юридичної визначеності, який є одним з фундаментальних аспектів верховенства права, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (справа Воловик проти України від 06 грудня 2007 року, N15123/03, §53, 55, ЄСПЛ). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа Перетяка та Шереметьев проти України від 21 грудня 2010 року №17160/06 та N35548/06, §34, ЄСПЛ).

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення,має правона поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини 2 статті 354 ЦПК України).

Отже, у відповідності до норм чинного цивільного процесуального кодексу України, строк оскарження судових рішень в апеляційному порядку обчислюєтьсяз дня складення повного судового рішення.

Згідно частини 3 статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2024 Ємільчинським районним судом було ухвалено рішення без учасників справи (а.с.73-76).

Згідно розписки, повний текст рішення ОСОБА_1 отримала 01.02.2024 (а.с.77), що нею самою не заперечується.

Відповідно до статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже строк на апеляційне оскарження закінчився 04.03.2024.

Посилання адвоката на ту обставину, що ОСОБА_1 уклала договір лише 15.03.2024 є безпідставними, оскільки з моменту отримання рішення суду (01.02.2024) у останньої було достатньо часу для звернення до фахівців у галузі права, для виготовлення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга підписана самою ОСОБА_1 , а не її представником і направлена до суду 20.03.2024 (а.с.102), тобто поза межами строків визначених ЦПК України.

Крім того, відповідно до частини 1 і частини 3 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, у Єдиному державному реєстрі судових рішень є доступ до усіх процесуальних документів у вказаній справі, в тому числі і до рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 30 січня 2024 року (https://reestr.court.gov.ua/Review/116629715).

З огляду на зміст цивільного процесуального кодексу України, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Законодавець передбачив, що причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, яка встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Представник ОСОБА_1 не надав суду доказів поважності причин пропуску строку.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 358, 374, 388, 389-391 ЦПК України

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави пропуску строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 30 січня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня постановлення.

Головуючий Судді