Справа № 344/13714/23
Провадження № 22-ц/4808/551/24
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.
Суддя-доповідач Барков В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Баркова В. М.
суддів: Луганської В. М.,
Мальцевої Є. Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Івано-Франківського міського суду від 06 лютого 2024 року в складі судді Антоняк Т. М. ухвалене в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, повний текст якого складено 16 лютого 2024 року, у справі за позовом Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,
ВСТАНОВИВ:
У липні2023року позивач Івано-Франківська міська рада звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.
Позов обґрунтованотим,що відповідачє власникомнежитлового приміщення«Диско-клуб»загальною площею960,2кв.м.Вказане нежитловеприміщення розміщенена земельнійділянці комунальноївласності площею0,1840га,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер2610100000:24:002:0095з цільовимпризначенням длярозміщення таексплуатації основних,підсобних ідопоміжних будівельі спорудпідприємств переробноїмашинобудівної таіншої промисловості,яка направі власностіналежить Івано-Франківськійміській раді.Речове правооренди земліна земельнуділянку зареєстровано17вересня 2014року ТОВ«Інвестзахідгруп» (38162730).Термін орендиземельної ділянкизакінчився 28серпня 2019року іне продовжувався. Згідно інформації Головного управління ДПС в області (лист № 5939/5/09-19-04-27 від 02.06.2021) попередній власник нерухомого майна, ТОВ «Інвестзахідгруп» за вказану земельну ділянку у 2018 році задекларувало орендну плату в сумі 48029,64 грн., у 2019 році 48029,52 грн., у 2020 році 48029,52 грн. Станом на 01 січня 2022 року в інтегрованій картці платника (ІКП) ТОВ «Інвестзахідгруп» по орендній платі з юридичних осіб наявний борг у сумі 31025,40 грн. Новий власник нерухомого майна ОСОБА_1 протягом 2018-2022 років орендну плату за земельну ділянку не декларував та не сплачував.
На адресу відповідача надсилалось повідомлення про проведення обстеження в період з 21 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року даної земельної ділянки. Також з метою досудового врегулювання спору 18 травня 2022 року відповідачу надсилалась претензія з пропозицією добровільно сплатити суму безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності на території м. Івано-Франківська за період з 01 січня 2021 по 31 грудня 2022 року, що становить 85320,67 грн. Однак, відповідач не надав жодної відповіді на дану претензію.
Посилаючись на вказані обставини, Івано-Франківська міська рада просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь безпідставно збережені ним кошти в розмірі орендної плати за 01січня 2021по 31грудня 2022року у сумі 85320,67 грн. та судові витрати.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06 лютого 2024 року позов Івано-Франківської міської ради задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 85320,67 грн. та 2684 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково приходить до висновку, про те, що апелянт як власник об`єкту нерухомості, який розташований на згаданій земельній ділянці без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти за використання земельної ділянки . Адже, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу предмета іпотеки від 30 липня 2018 року, перейшло право власності на нежитлове приміщення «Диско-клуб», що розташоване на АДРЕСА_1 ., загальною площею 960, кв.м. Проте, через дії щодо реєстрації прав власності на об`єкти незавершеного будівництва, які описані в справах № 0940/1587/18 та 344/517/20 власниками даних об`єктів були ТОВ «Інвестзахідгруп» та ОСОБА_1 . Усі необхідні правові підстави для використання згаданої земельної ділянки виникли у апелянта тільки 22 вересня 2022 року, з часу коли він став одноосібним власником усіх об`єктів нерухомого майна, які на ній розташовані. Доказами, що підтверджують даний факт є протокол № 576238 проведення електронного аукціону від 12 вересня 2022 року та акт про проведення торгів за фіксованою ціною від 22 вересня 2022 року.
Виходячи з вищенаведеного вважає, що оскаржуване рішення суду є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу Івано-Франківська міська рада зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, з повним та об`єктивним дослідженням усіх обставин справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер довідки 314264037 від 04.11.2022) власником нежитлового приміщення «Диско-клуб» є ОСОБА_1 Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 164525426101. Дата реєстрації нерухомого майна в Державному реєстрі 30 липня 2018 року, підстава для державної реєстрації договір купівлі-продажу предмета іпотеки, серія та номер 846, виданий 30 липня 2018 року.
Згідно договору купівлі-продажу предмету іпотеки номер 846 від 30 липня 2018 року предметом іпотеки за цим договором є об`єкт нерухомого майна: Диско-клуб, розташований на приватизованій земельній ділянці, площею 0,1840 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610100000:24:002:0095.
Відповідно до Публічної кадастрової карти, обстежувана земельна ділянка площею 0,184 га сформована, їй присвоєний кадастровий номер 2610100000:24:002:0095. Речове право оренди землі на земельну ділянку зареєстровано 17 вересня 2014 року за ТОВ «Інвестзахідгруп» (38162730).
Термін оренди земельної ділянки у ТОВ «Інвестзахідгруп» закінчився 28 серпня 2019 року і не продовжувався. Земельна ділянка огороджена. Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості.
Згідно інформації Головного управління ДПС в області (лист № 5939/5/09-19-04-27 від 02.06.2021) попередній власник нерухомого майна ТОВ «Інвестзахідгруп) за земельну ділянку (кадастровий номер 2610100000:24:002:0095) у 2018 році задекларувало оренду плату в сумі 48029,64 грн., у 2019 - 48029,52 грн., у 2020 - 48029,52 грн. Станом на 01 січня 2022 року в інтегрованій картці платника (ІКП) ТОВ «Інвестзахідгруп» по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) обліковується борг в сумі 31025,40 грн. (лист Головною управління ДПС в Івано-Франківській області № 782/5/09-19-18-12-22 від 25.01.2022), новий власник нерухомою майна ОСОБА_1 протягом 2018-2022 років орендну плату за земельну ділянку площею 0,1849 га (кадастровий номср 2610100000:24:002:0095) не декларував та не сплачував. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації з нормативно-грошової оцінки станом на 10 листопада 2022 року складає 1 489726,01 грн.
22 листопада 2022 року головним спеціалістом відділу контролю земельних відносин управління контролю та правового забезпечення Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради Срібняком Р.З. у присутності гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , складено Акт обстеження земельної ділянки № 21, з якого слідує, що у процесі підготовки документів до обстеження, збору необхідної інформації та проведення обстеження встановлено, що земельна ділянка використовується для обслуговування «Диско-клубу» ОСОБА_1 .
На адресу відповідача надсилалось повідомлення про проведення обстеження в період з 21 листопада 2022 року по 30 листопад 2022 року земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2610100000:24:002:0095).
18 травня 2022 року відповідачу надсилалась претензія з пропозицією добровільно сплатити суму безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності на території м. Івано-Франківська за період з 01 січня 2021 по 31 грудень 2022 року, що становить 85320,67 грн.
Сума безпідставно збережених коштів була розрахована відповідно до Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 02 лютого 2022 року № 2954 від 02 лютого 2022 року.
Згідно із статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 ЗК України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 року у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 року у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 року у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
В постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 922/3361/19 зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.
Відповідно до витягу із технічної документації станом на 10 листопада 2022 року нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 1489726 грн. 01 коп. (а.с. 16).
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17.
Приписи пунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України вказують на те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно з положеннями частини 5 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України «Про оренду земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.
Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Чинне законодавство України, у тому числі стаття 20 Закону України «Про оцінку земель» не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.
Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 і Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
Доводи апеляційної скарги про наявність на спірній земельній ділянці об`єктів незавершеного будівництва власником яких є ТОВ «Інвестзахідгруп» не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до п. 4.5, 4.6 договору купівлі-продажу предмета іпотеки від 13 липня 2018 року (а.с. 29-35) до відповідача перейшов обов`язок зі сплати податку та право оренди всієї спірної земельної ділянки без врахування незавершеного будівництва.
Крім того, належних та допустимих доказів тому, що ТОВ «Інвестзахідгруп», як власник об`єктів незавершеного будівництва, у 2021-2022 роках продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою, відповідачем суду не надано.
З інших підстав рішення суду не оскаржується.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене внаслідок неправильного застосування норм процесуального права, а тому на підставі ст. 376 ЦПК України його необхідно скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
РішенняІвано-Франківськогоміського судувід 06лютого 2024року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 19 квітня 2024року.
Судді В. М. Барков
В. М. Луганська
Є. Є. Мальцева
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2024 |
Оприлюднено | 25.04.2024 |
Номер документу | 118578045 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Івано-Франківський апеляційний суд
Барков В. М.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Антоняк Т. М.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Антоняк Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні