Рішення

від 23.04.2024 по справі 638/12525/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/12525/23

Провадження № 2/638/1718/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23.04.2024 м. Харків

Дзержинський районний судм. Харкова у складі:

головуючої судді Штих Т. В.,

за участі секретаря судових засіданьКассіч Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрошеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ізюмська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини її батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 .. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина. Яка складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі № 623/3043/21 позивачу надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, рішення набрало законної сили 21 лютого 2022 року.

З 24.02.2022 позивачка перебувала в Харкові, який знаходився в зоні бойових дій до 15.09.2022. Позивачка разом з донькою виїхали за кордон в Німеччину, реєстрацію за постійним місцем проживання вони отримали 06.11.2023. Крім того, позивачка зазначає, що вона з 16 вересня по 18 жовтня 2023 року перебувла на стаціонарному лікуванні в клініці в Німеччині. В лютому 2023 року позивачка звернулась до Ізюмської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Листом № 155/02 від 08.03.2023 позивачці було відмовлено у прийнятті заяви і рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т. В. від 15 листопада 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадженняу справі за позовною заявою в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23 квітня 2024 року вирішено про заочний розгляд справи.

У судове засідання позивачка не з`явилась. Позивачка надала суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити та слухати справу без її участі.

Представник третьої особи надав до суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач повідомлялась про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення повісток на зазначену у позовній заяві адресу, при цьому повістки повернулись без вручення адресату з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також відповідач повідомлялась шляхом розміщенням оголошення на сайті суду про її виклик.

У зв`язку з тим, що судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, однак останній в судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, також відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив.

Згідност. 12 ч. 3 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ст.ст. 1217,1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , відповідно до повторного свідоцтва серії НОМЕР_1 від 08 травня 2021 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 20 листопада 2020 складено відповідний актовий запис № 925.

Факт родинних відносин із спадкодавцем підтверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06 травня 1974 року, згідно якого ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі № 623/3043/21 позивачу надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, рішення набрало законної сили 21 лютого 2022 року.

Маючи намір прийняти спадщину позивач звернулась до Ізюмської державної нотаріальної контори, проте, листом № 155/02 від 08.03.2023 позивачці було відмовлено у прийнятті заяви, з огляду на відсутність нотаріального засвідчення справжньості підпису.

Відповідно дост. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно позовної заяви ОСОБА_1 не зареєстрована за адресою, за якою постійно проживав спадкодавець ОСОБА_3 .. Таким чином, відомостей про те, що позивач фактично прийняла спадщину після смерті свого батька матеріали справи не містять. У зв`язку з вищевикладеним, позивач у шестимісячний строку після смерті батька повинна була звернутися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

При цьому, з урахуванням положень ч. 2ст. 1220 ЦК України, останнім днем для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 було 03 квітня 2020 року.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі № 623/3043/21 позивачу надано додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, рішення набрало законної сили 21 лютого 2022 року. Отже останнім днем подачі заяви про прийняття спадщини 21 квітня 2022 року.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Окрім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022 Харківська територіальна громада та м. Ізюм включені до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року.

У подальшому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківську територіальну громаду та місто Ізюм віднесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

З 01.04.2023 та до 10.09.2023 місто Ізюм було в окупації ворожих військ.

Визнаючи, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , з урахуванням рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі № 623/3043/21, яке набрало законної сили 21 лютого 2022 року сплинув 21 квітня 2022 року, суд керується наступним:

Відповідно до ч. 3 ст. 1272ЦПК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для припиняння спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надав та не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Крім того, аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 656/399/19 (провадження № 61-633св20)., від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 01 червня 2022 року у справі № 148/1805/20( провадження № 61-16005св21.

Постановою Верховного суду від 26.06.2019 по справі №565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №607/13549/21, провадження №61-562св23, зазначено, що перебування спадкоємців за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили вчасно здійснити таку дію.

В обґрунтування поважності причин пропуску на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини позивач посилається на те, що з початку війни вона з донькою виїхала за кордон, до Німеччини, та отримала реєстрацію за постійним місцем проживання, однак суд не вважає причини пропуску строку поважними з огляду на те, перебування за кордоном не є поважною причиною.

Також суд звертає увагу на те що листом № 155/02 від 08.03.2023 позивачці було повідомлено нотаріусом про необхідність особисто з`явитися для подачі заяви про прийняття спадщити, заяву, яку позивачка подала поштою, не має можливості належним чином зареєструвати як заяву про прийняття спадщини.

За змістом листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5, 3.6 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

Згідно з підпунктами 3.11.3, 3.11.6 пункту 3.11 глави 3 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2004 року за № 1649/10248, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто консулу. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається консулом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним способом, або прибути особисто до консула.

Отже, позивач не була позбавлена можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини до консульської установи України в іноземній країні, яка виконує консульські функції, або подати належним чином засвідчену заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини через засоби поштового зв`язку,

Вказане узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21), від 08 червня 2022 року в справі № 571/731/21 та від 27 червня 2022 року в справі № 202/1188/19 (провадження № 61-11828св21).

Таким чином, суд, оцінюючи відповідно дост. 89 ЦПК Українидокази, надані позивачем ОСОБА_1 , приходить до висновку про те, що її доводи про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті її батька є недостатніми та не можуть бути визнані судом як поважні.

Отже, правові підстави для задоволення позовних вимог та поновлення строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 відсутні у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити за його необґрунтованості.

Керуючись ст.ст.12,13,81,258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст.1220,1270,1272 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ізюмська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщинизалишити без задоволення.

Повний текст рішення складений 23.04.2024.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т. В. ШТИХ