Вирок

від 23.04.2024 по справі 161/20297/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/20297/23

Провадження № 1-кп/161/138/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 23 квітня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

представника потерпілої сторони - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

перекладачів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030580002620 від 30.08.2023 року, про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, чеченця, уродженця м. Грозний, російської федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , із середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого, зокрема:

- 02.05.2023 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.4 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.185, ч.4 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_6 29 серпня 2023 року близько 01 години, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, в умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №451/2023 від 26 липня 2023 року, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 липня 2023 року, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу таємно викрав припаркований електросамокат марки «OKAI» моделі «ES100D» QR-код НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновка експерта №СЕ-19/103-23/10391-ТВ від 15.09.2023 становить 14163 гривні 33 копійки, чим завдав ФОП ОСОБА_12 майнової шкоди на вказану суму.

Крім цього, він же, близько 08 години 00 хвилин 09 жовтня 2023 року, перебуваючи навпроти будинку АДРЕСА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №451/2023 від 26 липня 2023 року, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 липня 2023 року, керуючись корисливим мотивом та діючи з метою відкритого викрадення чужого майна, повторно відкрито викрав шляхом ривка з рук у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А04е SM-A042F/DS» imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 вартістю 3233 гривні 33 копійки та чохол для мобільного телефону «SAMSUNG» моделі «Galaxy А04е SM-A042F/DS» вартістю 143 гривні 33 копійки, вартість яких визначена висновком експерта №СЕ-19/103-23/11639-ТВ від 18.10.2023, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 3376 гривень 66 копійки.

Таким чином, ОСОБА_6 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України, а також відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України не визнав, скористався правом відмови від дачі показань на підставі ст.. 63 Конституції України.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_5 в судовому засіданні дав показання про те, що він не був очевидцем події. 29.08.2023 року із служби підтримки надійшло повідомлення про те, що був рух електросамокату в заборонену зону та в подальшому зник сигнал. На наступний день приїхав на місце попереднього знаходження електросамоката, однак його там не виявив та по останньому GPS-сигналу його місце розташування було там, де його виявили працівники поліції, які були викликані за його повідомленням. На місці виявлення електросамоката, останній був без деяких його компонуючих запчастин, які в подальшому знайшли в будинку за місцем виявлення електросамокату, а саме GPS-трекер та захист на GPS-трекер.

Для оренди електросамоката потрібно скачати відповідний додаток у мобільний телефон, зареєструватися вказавши номер мобільного телефону та електронну пошту, відсканувати QR-код наявний на засобі пересування для оплати оренди і орендатор може тільки пересуватися ним у білій зоні, в разі потрапляння у чорну зону, електросамокат відразу блокується. Працівникам поліції надавалися відомості про останнього користувача-орендатора викраденого електросамоката, коли із ним зник зв`язок, а саме надавався номер мобільного телефону та електронну пошту. Останнє законне пересування електросамоката було із АДРЕСА_5 . В подальшому переміщення електросамоката було до вул. Вишенського і це переміщення було заборонене, оскільки він не був орендований.

Майнова шкода становить трохи більше чотирнадцяти тисяч. Електросамокат був повернутий, але він в неробочому стані, оскільки був пошкоджений GPS-трекер, тобто витрати на відновлення електросамоката не відшкодовані.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання про те, що 09.10.2023 року вона прийшла до подруги, яка проживає по АДРЕСА_2 , де також перебував обвинувачений ОСОБА_6 , з яким вона раніше була знайома. В будинку вона поклала свій мобільний телефон на тумбочку, який обвинувачений взяв та сказав, що тепер телефон його і він його не поверне та поставив на зарядку. В подальшому вона взяла свій мобільний телефон та вийшла із будинку. Будучи на вулиці, її наздогнав ОСОБА_6 та вирвав мобільний телефон із руки, вона почала кликати на допомогу. Дану ситуацію бачив сусід, якому ОСОБА_6 сказав, що нібито вона викрала його гаманець, через що забрав телефон, що не відповідало дійсності. Сусід запропонував викликати працівників поліції, але вона відмовилась, оскільки була розгублена В той день вона звернулася до дільничного інспектора та повідомила йому про дану подію і той подзвонив обвинуваченому із вимогою повернути мобільний телефон, однак той дану вимогу проігнорував. На наступний день вона у відділ поліції написала заяву про викрадення її мобільного телефону.

На момент викрадення мобільного телефону, в будинку були присутні ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ще одна дівчина, однак її прізвища не знає.

На даний час мобільний телефон не повернути та будь які завдані збитки обвинуваченим ОСОБА_6 не відшкодовані. При призначенні покарання не настоювала на суворій мірі покарання.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що 09.10.2023 року будучи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 бачив, як обвинувачений ОСОБА_6 , який проживає поряд, боровся із потерпілою ОСОБА_4 , яка кликала на допомогу, оскільки останній вирвав з її рук мобільний телефон, при цьому ОСОБА_6 сказав, що потерпіла викрала його гаманець. Тоді він запропонував викликати працівників поліції, однак потерпіла відмовилась.

Крім цього, винність ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України, об`єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні, а саме:

- протоколом огляду речей від 08.08.2023 року, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки «Redmi Note8T» належний власнику викраденого електросамоката ОСОБА_5 , в ході чого за допомогою електронної програми «Dashboard» встановленої на даному мобільному телефоні виявлено місце знаходження викраденого електросамоката, а саме за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом огляду місця події від 29.08.2023 року із фототаблицями, згідно якого за фактичним місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 був вилучений електросамокат, в результаті огляду якого, експертом із його руля вилучено змиви слідів рук;

- протоколом огляду місця події від 30.08.2023 року із фототаблицями, згідно якого за фактичним місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 були вилучені деталі та частини від електросамоката, з яких в подальшому були вилучені сліди пальців рук;

- висновком судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-23/10391-ТВ від 15.09.2023 року, згідно якої ринкова вартість бувшого у користуванні електросамоката марки «OKAI» моделі «ES100D» станом на 29.08.2023 року могла складати 14163,33 гривень;

- протоколом отримання зразків для експертизи від 13.10.2023 року, згідно якого спеціаліст відібрав у ОСОБА_6 сліди пальців рук;

- висновком судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/103-23/11642-Д від 18.10.2023 року, згідно якої сліди пальців рук розмірами 19х28 мм., 16х35 мм., відкопійовані на відрізки липкої стрічки, вилучені 29.08.2023 року під час огляду місця події на земельній ділянці біля приватного домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_2 придатні для ідентифікації та залишені, відповідно великим та середніми пальцями правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протоколом слідчого експерименту від 24.10.2023 року, згідно якого за участі понятих та свідка ОСОБА_17 , де останній будучи за адресою: АДРЕСА_2 відтворив події 29.08.2023 року, куди обвинувачений ОСОБА_6 привів електросамокат в якому у подальшому за допомогою інструментів збив GPS-трекер;

- протоколом слідчого експерименту від 25.10.2023 року, якого за участі потерпілого ОСОБА_5 , який вказав, що востаннє GPS-сигнал від викраденого електросамокату був о 00.00 год. 29.08.2023 року по АДРЕСА_3 і через деякий час даний сигнал зник;

- протоколом отримання зразків для експертизи від 26.10.2023 року, згідно якого спеціаліст відібрав у ОСОБА_6 сліди пальців рук;

- висновком судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/103-23/12130-Д від 27.10.2023 року, згідно якої сліди пальців рук розмірами 14х31 мм., 14х24 мм., 17х34 мм., 12х21 мм., відкопійовані на відрізки липкої стрічки, вилучені 30.08.2023 року під час огляду місця події на земельній ділянці біля приватного домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_2 придатні для ідентифікації та залишені, відповідно безіменним пальцем правої руки та вказівним, середнім пальцями і мізинцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.10.2023 року від гр. ОСОБА_4 , яка повідомила про відкрите викрадення її мобільного телефону гр. ОСОБА_6 ;

- заявою гр. ОСОБА_18 від 11.10.2023 року, згідно якої останній добровільно видав викрадений мобільний телефон «SAMSUNG» моделі «Galaxy А04е;

- протоколом огляду місця події від 11.10.2023 року із фототаблицями, згідно якого оглянуто та вилучено викрадений мобільний телефон «SAMSUNG» моделі «Galaxy А04е;

- висновком судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-23/11639-ТВ від 18.10.2023 року, згідно якої ринкова вартість бувшого у користуванні мобільного телефону «SAMSUNG» моделі «Galaxy А04е SM-A042F/DS» станом на 09.10.2023 року складала 3233,33 гривень та ринкова вартість бувшого у користуванні чохла для мобільного телефону марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А04е SM-A042F/DS» станом на 09.10.2023 року складала 143,33 гривень;

- протоколом слідчого експерименту від 20.10.2023 року, за участі понятих та свідка ОСОБА_16 , згідно якого свідок відтворив події, що мали місце 09.10.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , де бачив як гр. ОСОБА_6 о 08.00 год. виривав із рук мобільний телефон та вибігав із сусіднього будинку.

- протоколом слідчого експерименту від 27.10.2023 року, за участі понятих та потерпілої ОСОБА_4 , згідно якого остання відтворила обставини відкритого викрадення її мобільного телефону гр. ОСОБА_6 , що мало місце 09.10.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Сторона захисту просить виправдати обвинуваченого за усіма статтями, що інкримінуються йому стороною обвинувачення через недоведеність вчинення ним кримінального правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України та за відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Разом з тим, аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями потерпілих та свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленомуКПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Проаналізувавши досліджені докази у справі в їх сукупності, суд вважає їх такими, що об`єктивно та послідовно підтверджуюють встановлені судом обставини та винність ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень. Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідка ОСОБА_16 очевидця події, оскільки його покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

У зазначеному кримінальному провадженні дотримано вимог ст. ст. 10, 22 КПК України, створено необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у поданні доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3ст. 17 КПК України,так ів практиціЄвропейського судуз правлюдини,зокрема,у рішенні«Коробов протиУкраїни» від21.10.2011року.

Враховуючи, що показання потерпілих, свідка дані ними безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановлені даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України, а також у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікувавши його дії за ч.4 ст.186 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст.50,65 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимогст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно дост.ст. 66, 67 КК Україниобставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судовим розглядом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак проходив стаціонарне лікування у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», потерпілі не наполягали на суворому покаранні. Однак, ОСОБА_6 свою вину не визнав, відмовився надавати свої показання, у вчиненому не розкаявся, не має постійного місця роботи, раніше судимий, вчинив кримінальні правопорушення будучи на іспитовому терміні, що безумовно свідчить про небажання стати на шлях виправлення.

Судом встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2023 року ОСОБА_6 засуджений за ч.4 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком терміном 2 роки.

Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6 , вчинив нові тяжкі корисливі злочини під час іспитового строку, що свідчить про те, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, а відтак суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі із застосування положень ч.1 ст. 70, ст.71 КК України.

Суд не вбачає підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, з урахуванням того, що обвинувачений вчинив злочин у короткий проміжок часу після засудження, в період іспитового строку, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

На думкусуду,таке покаранняє необхіднимі достатнімдля виправленняй попередженнявчинення якобвинуваченим,так ііншими особами,нових кримінальнийправопорушень.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а скасування арешту майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому підлягає залишенню без змін у вигляді застави. Після набрання вироком суду законної сили застава підлягає поверненню заставодавцю відповідно до вимог ч.11 ст.182 КПК України, яка передбачає, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченого термін його перебування під вартою у відповідності до вимог ст.72 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.366-368,371,374,376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України та призначити покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти ) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.4 ст.186 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покаранняу видіпозбавлення волі строком 7 (сім) років.

На підставіч.1ст.71КК Україниза сукупністювироків,до покарання,призначеного заданим вироком,частково приєднатиневідбуту частинупокарання завироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.05.2023 року, і остаточно визначити до відбуття ОСОБА_6 покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , до вступу вироку в законну силу, залишити у виді застави.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 01.11.2023 року по 29.01.2024 року, з розрахунку що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази:

дві металеві кришки, дві пластикові кришки та пластиковий уламок повернути за належністю представнику законного володільця майна - ОСОБА_5 ;

- шість слідів пальців рук, які перенесено на шість окремих липких стрічок, які наклеєно на аркуш паперу білого кольору - знищити;

- три молотки, стамеску та зубило, повернути за належністю законному володільцю ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки «Samsung A042» imei1 НОМЕР_2 , imei2 НОМЕР_3 чорного кольору в синьому чохлі повернути за належністю законному володільцю - ОСОБА_4 ..

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_6 в дохід держави судових витрат за проведення двох судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-23/10391-ТВ від 15.09.2023 та №СЕ-19/103-23/11639-ТВ від 18.10.2023 по 956 гривень за кожну, та двох судових дактилоскопічних експертиз №СЕ-19/103-23/11642-Д від 18.10.2023 в сумі 1673 гривні і №СЕ-19/103-23/12130-Д від 27.10.2023 в сумі 1912 гривень, а всього на загальну суму 5497 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто сім) гривень.

Арешти, які накладений ухвалами слідчих суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.09.2023 року та 13.10.2023 року на речі та предмети, скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1