Ухвала

від 23.04.2024 по справі 363/1450/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"23" квітня 2024 р. Справа № 363/1450/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., за участі секретаря Василенко Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Вишгородському районі, Вишгородської міської ради Київської області та Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: Кооператив з експлуатації колективних гаражів стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державного акта та права власності на земельну ділянку, відновлення порушеного права на землю,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває вищезазначена цивільна цивільна справа.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.04.2019 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

27.06.2019 року представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області засобами поштового зв`язку подав відзив на позовну заяву.

27.06.2019 року представник Кооперативу з експлуатації колективних гаражів стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву.

10.07.2019 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав клопотання про письмове опитування учасників справи № 363/1450/19 як свідків та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судове засідання призначене на 11.07.2019 року знято з розгляду у зв`язку з невідкладними слідчими діями.

11.07.2019 року представник Вишгородської міської ради через канцелярію суду подав пояснення.

Судове засідання призначене на 25.09.2019 року відкладено на 26.11.2019 року у зв`язку з неявкою відповідачів.

14.11.2019 року представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області засобами поштового зв`язку подав додаткові пояснення по справі.

19.11.2019 року представник Кооперативу з експлуатації колективних гаражів стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» через канцелярію суду подав заяву свідка на письмове опитування від 08.04.2019 р.

21.11.2019 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав клопотання щодо не виконання представником кооперативу з експлуатації колективних гаражів стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» своїх процесуальних обов`язків, пов`язаних з недоданням до відзиву, надісланого позивачу, копій відповідних документів.

Судове засідання призначене на 26.11.2019 року відкладено на 23.01.2020 року у зв`язку з неявкою відповідачів, зобов`язано відповідачів надати відповідь на питання позивача.

08.01.2020 року представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області засобами поштового зв`язку подав додаткові пояснення № 2 у цивільній справі.

16.01.2020 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав позовну заяву (нова редакція).

20.01.2020 року представник Вишгородської міської ради через канцелярію суду подав заяву свідка (відповідно до ст. 93 ЦПК України).

22.01.2020 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав клопотання про не надіслання позивачу, який поставив письмові запитання відповідачу в особі Вишгородської міської ради, копії заяви свідка. Крім того подав клопотання про визнання підстав для відмови відсутніми надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті представником ГУ Держгеокадастру у Київській області та клопотання про підтвердження направлення (вручення) копій позовної заяви у новій редакції від 16.01.2020 р. та доданих до неї документів іншим учасникам справи № 363/1450/19.

23.01.2020 року представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області засобами поштового зв`язку подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Судове засідання призначене на 23.01.2019 року знято з розгляду та перепризначене на 17.03.2020 року.

07.02.2020 року представник Вишгородської міської ради засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

16.03.2020 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

17.03.2020 року представник Кооперативу з експлуатації колективних гаражів стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи.

Судове засідання призначене на 17.03.2020 року відкладено на 23.04.2020 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

22.04.2020 року представник Кооперативу з експлуатації колективних гаражів стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи до завершення карантину.

23.04.2020 року представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Романенко О.А. через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання призначене на 23.04.2020 року відкладено на 21.07.2020 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

20.07.2020 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 .

Судове засідання призначене на 21.07.2020 року відкладено на 13.10.2020 року.

21.09.2020 року представник Вишгородської міської ради засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою від 13.10.2020 року залучено до участі у вищевказаній цивільній справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , відкладено підготовче судове засідання на 22.12.2020 року.

15.10.2020 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав клопотання про надання суду копій документів для вручення залученій в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2

21.12.2020 року представник ОСОБА_2 адвокат Лукашенко С.П. засобами електронного зв`язку надав суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

Судове засідання призначене на 22.12.2020 року відкладено на 05.03.2021 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

28.12.2020 року представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

05.03.2021 року представник ОСОБА_2 адвокат Лукашенко С.П. засобами електронного зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Судове засідання призначене на 05.03.2021 року відкладено на 19.04.2021 року для отримання відповідей.

19.03.2021 року представник Вишгородської міської ради через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без їх участі.

15.04.2021 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав уточнену позовну заяву.

16.04.2021 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про участь у судовому засіданні 19.04.2021 р. та клопотання про підтвердження направлення (вручення) копій уточненої позовної заяви від 15.04.2021 р. та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Судове засідання призначене на 19.04.2021 року відкладено на 15.06.2021 року у зв`язку з неявкою всіх осіб.

29.04.2021 року представник Вишгородської міської ради засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

11.06.2021 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав клопотання (повторне) про розгляд справи у його відсутність та клопотання про визнання підстав для відмови відсутніми надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті відповідачем в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Ухвалою суду від 15.06.2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 14.09.2021 року.

14.09.2021 року ОСОБА_1 через канцелярію суду особисто подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та клопотання про визнання підстав для відмови відсутніми надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті відповідачем в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області. Також подав клопотання про дослідження письмових доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, клопотання про перевірку головуючим-суддею відповідного обсягу повноважень зборів правління кооперативу з експлуатації колективних гаражів стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» щодо видачі довіреності ОСОБА_3 .

Судове засідання призначене на 14.09.2021 року відкладено на 19.11.2021 року.

18.11.2021 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подано клопотання (вчетверте подано) про визнання підстав для відмови відсутніми надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті відповідачем в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області. Також подано клопотання (повторно подане) про перевірку головуючим-суддею відповідного обсягу повноважень зборів правління кооперативу з експлуатації колективних гаражів стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» щодо видачі довіреності ОСОБА_3 . Крім того, подано уточнене клопотання про дослідження письмових доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Також подано пояснення-доводи позивача.

Судове засідання призначене на 19.11.2021 року знято з розгляду у зв`язку із перебуванням Головуючого судді у відпустці та призначено на 04.02.2022 року.

03.02.2022 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подані уточнені пояснення-доводи позивача, пояснення (втретє подане) про перевірку головуючим-суддею відповідного обсягу повноважень зборів правління кооперативу з експлуатації колективних гаражів стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» щодо видачі довіреності ОСОБА_3 . Крім того, подано клопотання (у п`ятий раз подане) про визнання підстав для відмови відсутніми надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті відповідачем в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області. Також подано уточнене клопотання № 2 про дослідження письмових доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

04.02.2022 року представник ОСОБА_2 адвокат Лукашенко С.П. засобами електронного зв`язку подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

Судове засідання призначене на 04.02.2022 року відкладено на 08.04.2022 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

Судове засідання призначене на 08.04.2022 року відкладено на 05.07.2022 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

30.06.2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подані заяви про повернення на стадії підготовчого провадження, продовження його у зв`язку із заміною неналежних третіх осіб на співвідповідачів у справі та про відкладення розгляду справи на той час, коли воєнний стан буде скасовано/припинено.

Судове засідання призначене на 05.07.2022 року відкладено на 20.09.2022 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

12.09.2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подана заява про відкладення розгляду справи на той час, коли воєнний стан буде скасовано/припинено.

20.09.2022 року представник ОСОБА_2 адвокат Лукашенко С.П. засобами електронного зв`язку подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Судове засідання призначене на 20.09.2022 року відкладено на 18.11.2022 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

09.11.2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

18.11.2022 року судом направлений лист на адреси ОСОБА_1 про можливість розгляду справи в режимі відео конференції.

Судове засідання призначене на 18.11.2022 року відкладено на 24.02.2023 року.

31.02.2023 року представник Вишгородської міської ради засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

17.02.2023 року ОСОБА_1 особисто подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання призначене на 24.02.2023 року відкладено на 27.04.2023 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

28.03.2023 року представник Вишгородської міської ради засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі

25.04.2023 року ОСОБА_1 особисто подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання призначене на 27.04.2023 року відкладено на 23.06.2023 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

31.05.2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання призначене на 23.06.2023 року відкладено на 15.08.2023 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

04.08.2023 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання призначене на 15.08.2023 року відкладено на 09.11.2023 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

23.10.2023 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання призначене на 09.11.2023 року відкладено на 29.01.2024 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

25.01.2024 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання призначене на 29.01.2024 року відкладено на 12.03.2024 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

01.03.2024 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання призначене на 12.03.2024 року відкладено на 23.04.2024 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

16.04.2024 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Всі сторони в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі, повідомлялися належним чином.

Згідно частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною четвертою статті 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно із частиною п`ятою статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Водночас, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «ЮніонАліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Не дивлячись на те, що завдання правильного і своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи ставиться не перед сторонами процесу, а перед органом судової влади, вказана обставина жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь в справі, направлене на те, що умисне перешкодило досягнення органом судової влади вказаних завдань. Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 13 жовтня 2021року в справі № 707/1491/21, зловживання процесуальними правами це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов`язків відповідно до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків з метою зловживання ними.

Зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.11.2011).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Визнання судом подання скарги, заяви, клопотання зловживанням процесуальними правами, на підставі чого суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом, ч. 3, 4 ст. 44 ЦПК України.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утриматися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За правилами частини 1 статті 1 Закону «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Проте навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до рекомендацій роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених Радою суддів України 02 березня 2022 року, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні, яка на день розгляду даної справи.

Вишгородський районний суд Київської області продовжує роботу в умовах воєнного стану та розглядає справи в загальному порядку відповідно до вимог ЦПК України.

У заявах позивач просить відкласти розгляд справи на період дії воєнного стану. Однак процесуальні норми (ЦПК України) не містять, як безумовної підстави для відкладення розгляду справи, введення на території країни воєнного стану.

За таких обставин суд вважає подання таких заяв про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану зловживанням ним своїми процесуальними правами, направленими на затягування розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву безрозгляду,крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розглядсправиза його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову безрозгляду,якщо, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розглядсправиза його відсутності і його нез`явлення не перешкоджаєрозгляду справи.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням ст. 223 ЦПК України, відповідно до якого суд відкладає розглядсправилише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розглядсправиза його відсутності, суд залишає заяву безрозгляду.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, повторна неявка позивача, повідомленого належним чином, від якого не надійшла заява про розглядсправиза його відсутності, є підставою залишити даний позов безрозгляду.

З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача.

Що стосується заяв ОСОБА_1 про перенесення судового розгляду даної цивільної справи до закінчення військового стану, суд вважає за необхідне зазначити, що дана причини не є поважною, оскільки вищезазначена цивільна справа перебуває в провадженні вже п`ятий рік, та даний строк виходить за межі розумного строкурозгляду справи.

Окремо суд звертає увагу на обставину, що позивач неодноразово, особисто з`являвся до канцелярії суду при подачі заяв про відкладення розгляду справи, тобто це не перешкоджало йому участі в судових засіданнях при розгляді даної справи.

Крім того ЦПК України не передбачена можливість зупинення або перенесення розгляду цивільної справи до закінчення військового стану, а позивачу, шляхом відкладення розгляду судових засідань продовж дії воєнного стану, судом надавався більш ніж достатній час для організації можливості участі в судових засіданнях.

Крім того, суд вважає належним роз`яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, згідно до якої, особа, позов якої залишено безрозгляду,після усунення умов, що були підставою для залишення заяви безрозгляду,має право звернутися до суду повторно.

На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст. 44, 131, 223, 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Вишгородському районі, Вишгородської міської ради Київської області та Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: Кооператив з експлуатації колективних гаражів стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державного акта та права власності на земельну ділянку, відновлення порушеного права на землю - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України він має право, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Головуючий М.Б. Баличева