Постанова

від 15.10.2024 по справі 363/1450/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №363/1450/19 Головуючий у 1 інстанції: Баличева М.Б.

провадження №22-ц/824/16352/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Кулікової С.В., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Вишгородському районі, Вишгородської міської ради Київської області та Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: Кооператив з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державного акту та права власності на земельну ділянку, відновлення порушеного права на землю, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Вишгородському районі, Вишгородської міської ради Київської області та Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: Кооператив з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державного акту та права власності на земельну ділянку, відновлення порушеного права на землю.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду з тих підстав, що позивач, який був повідомлений належним чином про судове засідання, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, повторно не з'явився в судове засідання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Скарга обґрунтована тим, що враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд першої інстанції повинен був розглядати справу №363/1450/19 по суті, а не залишати позовну заяву позивача ОСОБА_1 без розгляду, що суперечить за змістом вищезазначеній нормі ЦПК України (пункт 3 ч.1 ст.257), тобто «крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, повторна неявка позивача, повідомленого належним чином, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, є підставою залишити даний позов без розгляду.

Зазначав, що з огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.04.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

10.07.2019 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав клопотання про письмове опитування учасників справи №363/1450/19 як свідків та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судове засідання, призначене на 11.07.2019 року, знято з розгляду у зв`язку з невідкладними слідчими діями.

11.07.2019 року представник Вишгородської міської ради через канцелярію суду подав пояснення.

Судове засідання, призначене на 25.09.2019 року, відкладено на 26.11.2019 року у зв`язку з неявкою відповідачів.

14.11.2019 року представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області засобами поштового зв`язку подав додаткові пояснення по справі.

19.11.2019 року представник Кооперативу з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» через канцелярію суду подав заяву свідка на письмове опитування від 08.04.2019 р.

21.11.2019 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав клопотання щодо не виконання представником кооперативу з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» своїх процесуальних обов`язків, пов`язаних з недоданням до відзиву, надісланого позивачу, копій відповідних документів.

Судове засідання призначене на 26.11.2019 року відкладено на 23.01.2020 року у зв`язку з неявкою відповідачів, зобов`язано відповідачів надати відповідь на питання позивача.

08.01.2020 року представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області засобами поштового зв`язку подав додаткові пояснення №2 у цивільній справі.

16.01.2020 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав позовну заяву (нова редакція).

20.01.2020 року представник Вишгородської міської ради через канцелярію суду подав заяву свідка (відповідно до ст.93 ЦПК України).

22.01.2020 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав клопотання про не надіслання позивачу, який поставив письмові запитання відповідачу в особі Вишгородської міської ради, копії заяви свідка. Крім того, подав клопотання про визнання підстав для відмови відсутніми надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті представником ГУ Держгеокадастру у Київській області та клопотання про підтвердження направлення (вручення) копій позовної заяви у новій редакції від 16.01.2020 р. та доданих до неї документів іншим учасникам справи №363/1450/19.

23.01.2020 року представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області засобами поштового зв`язку подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Судове засідання, призначене на 23.01.2019 року, відкладено та призначене на 17.03.2020 року.

07.02.2020 року представник Вишгородської міської ради засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

16.03.2020 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

17.03.2020 року представник Кооперативу з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 17.03.2020 року, відкладено на 23.04.2020 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

22.04.2020 року представник Кооперативу з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи до завершення карантину.

23.04.2020 року представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Романенко О.А. через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 23.04.2020 року, відкладено на 21.07.2020 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

20.07.2020 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про залучення до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору - ОСОБА_2 .

Судове засідання, призначене на 21.07.2020 року, відкладено на 13.10.2020 року.

21.09.2020 року представник Вишгородської міської ради засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою від 13.10.2020 року залучено до участі у вищевказаній цивільній справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , і відкладено підготовче судове засідання на 22.12.2020 року.

15.10.2020 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав клопотання про надання суду копій документів для вручення залученій в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2

21.12.2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лукашенко С.П. засобами електронного зв`язку надав суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

Судове засідання, призначене на 22.12.2020 року, відкладено на 05.03.2021 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

28.12.2020 року представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

05.03.2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лукашенко С.П. засобами електронного зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Судове засідання, призначене на 05.03.2021 року, відкладено на 19.04.2021 року для отримання відповідей.

19.03.2021 року представник Вишгородської міської ради через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без їх участі.

15.04.2021 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав уточнену позовну заяву.

16.04.2021 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про участь у судовому засіданні 19.04.2021 року та клопотання про підтвердження направлення (вручення) копій уточненої позовної заяви від 15.04.2021 року та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Судове засідання, призначене на 19.04.2021 року, відкладено на 15.06.2021 року у зв`язку з неявкою всіх осіб.

29.04.2021 року представник Вишгородської міської ради засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

11.06.2021 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав клопотання (повторне) про розгляд справи у його відсутність та клопотання про визнання підстав для відмови відсутніми надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті відповідачем в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Ухвалою суду від 15.06.2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 14.09.2021 року.

14.09.2021 року ОСОБА_1 через канцелярію суду особисто подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та клопотання про визнання підстав для відмови відсутніми надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті відповідачем в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області. Також подав клопотання про дослідження письмових доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, клопотання про перевірку головуючим-суддею відповідного обсягу повноважень зборів правління кооперативу з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» щодо видачі довіреності ОСОБА_3 .

Судове засідання, призначене на 14.09.2021 року, відкладено на 19.11.2021 року.

18.11.2021 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подано клопотання (вчетверте подано) про визнання підстав для відмови відсутніми надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті відповідачем в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області. Також подано клопотання (повторно подане) про перевірку головуючим-суддею відповідного обсягу повноважень зборів правління кооперативу з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» щодо видачі довіреності ОСОБА_3 . Крім того, подано уточнене клопотання про дослідження письмових доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Також подано пояснення-доводи позивача.

Судове засідання, призначене на 19.11.2021 року, відкладено у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці та призначено на 04.02.2022 року.

03.02.2022 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подані уточнені пояснення-доводи позивача, пояснення (втретє подане) про перевірку головуючим-суддею відповідного обсягу повноважень зборів правління кооперативу з експлуатації колективних гаражів - стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» щодо видачі довіреності ОСОБА_3 . Крім того, подано клопотання (у п`ятий раз подане) про визнання підстав для відмови відсутніми надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті відповідачем в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області. Також подано уточнене клопотання №2 про дослідження письмових доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

04.02.2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лукашенко С.П. засобами електронного зв`язку подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

Судове засідання, призначене на 04.02.2022 року, відкладено на 08.04.2022 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

Судове засідання, призначене на 08.04.2022 року, відкладено на 05.07.2022 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

30.06.2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подані заяви про повернення на стадії підготовчого провадження, продовження його у зв`язку із заміною неналежних третіх осіб на співвідповідачів у справі та про відкладення розгляду справи на той час, коли воєнний стан буде скасовано/припинено.

Судове засідання, призначене на 05.07.2022 року, відкладено на 20.09.2022 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

12.09.2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подана заява про відкладення розгляду справи на той час, коли воєнний стан буде скасовано/припинено.

20.09.2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лукашенко С.П. засобами електронного зв`язку подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Судове засідання призначене на 20.09.2022 року відкладено на 18.11.2022 року у зв`язку з неявкою всіх сторін.

09.11.2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

18.11.2022 року судом направлений лист на адреси ОСОБА_1 про можливість розгляду справи в режимі відео конференції.

Судове засідання, призначене на 18.11.2022 року, відкладено на 24.02.2023 року.

31.02.2023 року представник Вишгородської міської ради засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі.

17.02.2023 року ОСОБА_1 особисто подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання, призначене на 24.02.2023 року, відкладено на 27.04.2023 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

28.03.2023 року представник Вишгородської міської ради засобами поштового зв`язку подав заяву про розгляд справи без їх участі

25.04.2023 року ОСОБА_1 особисто подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання, призначене на 27.04.2023 року, відкладено на 23.06.2023 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

31.05.2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання, призначене на 23.06.2023 року, відкладено на 15.08.2023 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

04.08.2023 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання, призначене на 15.08.2023 року, відкладено на 09.11.2023 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

23.10.2023 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання, призначене на 09.11.2023 року, відкладено на 29.01.2024 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

25.01.2024 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання, призначене на 29.01.2024 року, відкладено на 12.03.2024 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

01.03.2024 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

Судове засідання, призначене на 12.03.2024 року, відкладено на 23.04.2024 року у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

16.04.2024 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подана заява про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану в Україні.

За ч.1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною четвертою статті 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно із частиною п`ятою статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Водночас, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «ЮніонАліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Не дивлячись на те, що завдання правильного і своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи ставиться не перед сторонами процесу, а перед органом судової влади, вказана обставина жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь в справі, направлене на те, що умисне перешкодило досягнення органом судової влади вказаних завдань. Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 13 жовтня 2021року в справі №707/1491/21, зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов`язків відповідно до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків з метою зловживання ними.

Зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.11.2011).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Визнання судом подання скарги, заяви, клопотання зловживанням процесуальними правами, на підставі чого суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом, ч. 3, 4 ст. 44 ЦПК України.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утриматися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За правилами частини 1 статті 1 Закону «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Проте, навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до рекомендацій роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених Радою суддів України 02 березня 2022 року, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні, яка на день розгляду даної справи.

Вишгородський районний суд Київської області продовжує роботу в умовах воєнного стану та розглядає справи в загальному порядку відповідно до вимог ЦПК України.

У заявах позивач просить відкласти розгляд справи на період дії воєнного стану. Однак процесуальні норми (ЦПК України) не містять, як безумовної підстави для відкладення розгляду справи, введення на території країни воєнного стану.

За таких обставин суд вважає подання таких заяв про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану зловживанням ним своїми процесуальними правами, направленими на затягування розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням ст. 223 ЦПК України, відповідно до якого суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, повторна неявка позивача, повідомленого належним чином, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, є підставою залишити даний позов без розгляду.

Також суд зазначав, що з огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача.

Щодо заяв ОСОБА_1 про відкладення судового розгляду даної цивільної справи до закінчення військового стану, суд вказав, що дана причина не є поважною, оскільки вищезазначена цивільна справа перебуває в провадженні вже п`ятий рік, та даний строк виходить за межі розумного строку розгляду справи.

Крім того, суд зазначав, що позивач неодноразово, особисто з`являвся до канцелярії суду при подачі заяв про відкладення розгляду справи, тобто це не перешкоджало йому участі в судових засіданнях при розгляді даної справи, а ЦПК України не передбачена можливість зупинення або перенесення розгляду цивільної справи до закінчення військового стану, і позивачу, шляхом відкладення розгляду судових засідань продовж дії воєнного стану, судом надавався більш ніж достатній час для організації можливості участі в судових засіданнях.

Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на наступні обставини.

Так, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд посилався на повторну неяку позивача, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, при тому, що він неодноразово особисто з'являвся до суду при подачі заяв про відкладення розгляду справи до закінчення військового стану, і судом надавався більш, ніж достатній, час для організації можливості участі в судових засіданнях.

Разом з тим, суд послався на ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За приписами п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 тричі подавав заяви про розгляд справи за його відсутності, що не перешкоджало суду першої інстанції розглянути справу по суті та ухвалити судове рішення (т.2 а.с.30, 174, 186).

Виходячи з наведеного, колегія судів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 заслуговують на увагу, відповідають обставинам справи та вимогам закону, а висновки суду про залишення позовної заяви без розгляду є помилковими та такими, що не відповідають матеріалам справи.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2024 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: