Ухвала

від 19.04.2024 по справі 991/1292/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 991/1292/24

провадження №11-сс/991/240/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

представників третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17 лютого 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2024 року задоволено клопотання прокурора, накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання шляхом заборони відчуження та розпорядження на майно:

яке перебуває у власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- земельну ділянку площею 0,0615 га, кадастровий номер 0710200000:01:002:2047, реєстраційний номер майна 963059207102, за адресою: АДРЕСА_1 ;

яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:

- земельну ділянку площею 0,0867 га, кадастровий номер 0710200000:01:001:0088, реєстраційний номер 2061192907102 (набута 03 лютого 2021 року);

- земельну ділянку площею 0,0874 га кадастровий номер 0710200000:01:002:0067 реєстраційний номер 908047907102, за адресою: АДРЕСА_2 (набута 06 липня 2023 року);

- земельну ділянку площею 1,6107 га кадастровий номер 0710200000:01:003:1478, реєстраційний номер 648605007205, за адресою: Волинська обл., Володимир-Волинський р., с/рада. Льотничівська (набута 21 жовтня 2023 року);

- транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», 2017 р.в., НОМЕР_3 (набутий ОСОБА_9 27 травня 2022 року, переоформлений на нього 02 лютого 2024 року);

- транспортний засіб марки «RENAULT MASTER», 2018 р.в., НОМЕР_4 (набутий ОСОБА_9 07 червня 2022 року, переоформлений на нього 02 лютого 2024 року);

- транспортний засіб марки «KOEGEL S 24-1», 2014 р.в., НОМЕР_5 ;

- транспортний засіб марки «RENAULT MASTER», 2019 р.в., НОМЕР_6 ;

- транспортний засіб марки «KOEGEL S 24», 2012 р.в., НОМЕР_7 ;

- транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ ACTROS», 2013 р.в., НОМЕР_8 ;

- транспортний засіб марки «KRONE SD», 2015 р.в., НОМЕР_9 .

Вимоги апеляційної скарг та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді від 26 лютого 2024 року, якою накладено арешт на майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат наводив наступні доводи.

Слідчий суддя необґрунтовано наклала арешт на частку чоловіка підозрюваної - ОСОБА_5 , позбавляючи останнього права власності на 1/2 частину майна, а саме - земельної ділянки площею 0,0867 га, кадастровий номер: 0710200000:01:001:0088, реєстраційний номер 2061192907102, яка є спільним майном подружжя.

Майно ОСОБА_5 , на яке накладено арешт, придбано за його особисті кошти та не є наслідком обернення грошових коштів, якими, за версією сторони обвинувачення, заволоділа його дружина ОСОБА_9 .

ОСОБА_5 як власник арештованого майна не знав, що з лютого 2022 року існує кримінальне провадження щодо заволодіння коштами AT «Укрзалізниця».

В матеріалах кримінального провадження немає жодних доказів (протоколів допиту, пояснень та ін.), які б свідчили, що чоловік підозрюваної знав про наявність події кримінального правопорушення та те, що ОСОБА_9 мала якісь незаконні джерела грошових коштів, які згодом були обернені в майно.

Орган досудового розслідування не надав слідчому судді жодних доказів того, що підозрювана ОСОБА_9 отримала грошові кошти (фактично заволоділа ними) внаслідок інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК, в ухвалі про арешт майна від 26 лютого 2024 року не міститься жодних доказів того, що грошові кошти могли бути обернені в арештоване слідчим суддею майно. До того ж, сторона обвинувачення не має доказів перерозподілу грошових коштів між підозрюваними після сплати їх на розрахункові рахунки ТОВ «ЛАК».

Адвокат зазначав про надмірний індивідуальний тягар навіть на стадії досудового розслідування, коли все майно особи, яка не має процесуального статусу в кримінальному провадженні, арештовано з позбавленням юридичної можливості розпорядження та відчуження.

Також представник посилався на необґрунтованість повідомленої підозри про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, звертаючи увагу на неправильне визначення підозрюваної як службової особи, відсутність об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, матеріальної шкоди та потерпілого у кримінальному провадженні.

Крім того в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення процесуального строку апеляційного оскарження, оскільки особа, чиї права та інтереси порушені в ході досудового розслідування кримінального провадження дізналась про обмеження її майнових прав лише 15 березня 2024 року.

Позиції учасників провадження.

Представники третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судовому засіданні подану апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу представника без задоволення.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив, проте суд з урахуванням позиції його представників згідно з положеннями ч.4 ст.405 КПК вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Мотиви та висновки суду.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом.

За положеннями абз.2 ч.3 ст.395 КПК якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2019 року (справа №760/12179/16-к) дійшла до висновку, що за змістом абз.2 ч.3 ст.395 КПК якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

З матеріалів провадження вбачається, що 26 лютого 2024 року розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без виклику ОСОБА_5 , копію оскаржуваної ухвали він отримав 16 березня 2024 року та 20 березня 2024 року його представником подано апеляційну скаргу, тобто в межах п`ятиденного строку з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення, у зв`язку з чим за приписами ст.395 КПК колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що подана в межах строку апеляційного оскарження, а тому строк апеляційного оскарження не є пропущеним.

Відтак, за наслідками розгляду клопотання суд має вирішити по суті питання щодо поновлення процесуального строку (відмовляє чи задовольняє відповідне клопотання) лише у разі його пропущення, проте у зв`язку з дотриманням строку апеляційного оскарження колегія судів встановлює відсутність предмету розгляду клопотання через дотримання строку звернення, а тому залишає подане клопотання без розгляду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. (ст.370 КПК).

Ухвала, що викладається окремим документом, зокрема, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, резолютивної частини із зазначенням висновків суду (п.2, 3 ч.1 ст.372 КПК).

Колегією суддів встановлено, що під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчий суддя вищевказаних вимог кримінального процесуального закону не дотрималась.

З матеріалів провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17 лютого 2023 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК, в тому числі за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК.

16 лютого 2024 року прокурор САП звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна, яке перебуває у власності ОСОБА_5 , та у власності підозрюваної ОСОБА_9

22 лютого 2024 року прокурор подав заяву, у якій уточнив прохальну частину клопотання про арешт майна підозрюваної ОСОБА_9 та її чоловіка ОСОБА_5 та просив розглядати його в наступній редакції:

1.Розглянути клопотання в закритому судовому засіданні та без виклику ОСОБА_9 , її захисників, ОСОБА_5 .

2.Задовольнити клопотання та накласти арешт на майно (з позбавленням права на відчуження, розпорядження), яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з метою конфіскації майна як виду покарання, а саме:

- земельну ділянку площею 0,0615 га, кадастровий номер 0710200000:01:002:2047, реєстраційний номер майна 963059207102, за адресою:

АДРЕСА_1. 3 .Задовольнити клопотання та накласти арешт на майно (з позбавленням права на відчуження, розпорядження), яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , та яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , з метою конфіскації майна як виду покарання, а саме:

- земельну ділянку площею 0,0867 га, кадастровий номер 0710200000:01:001:0088, реєстраційний номер 2061192907102 (набута 03 лютого 2021 року).

4.Задовольнити клопотання та накласти арешт на майно (з позбавленням права на відчуження, розпорядження), яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , з метою спеціальної конфіскації, як на перетворене майно, одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст.96-2 КК), а саме:

- земельну ділянку площею 0,0874 га кадастровий номер 0710200000:01:002:0067 реєстраційний номер 908047907102;

- земельну ділянку площею 1,6107 га кадастровий номер 0710200000:01:003:1478, реєстраційний номер 648605007205;

- транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», 2017 р.в., НОМЕР_3 (набутий ОСОБА_9 27 травня 2022 року, переоформлений на нього 02 лютого 2024 року);

- транспортний засіб марки «RENAULT MASTER», 2018 р.в., НОМЕР_4 (набутий ОСОБА_9 07 червня 2022 року, переоформлений на нього 02 лютого 2024 року);

- транспортний засіб марки «KOEGEL S 24-1», 2014 р.в., НОМЕР_5 (власність чоловік - ОСОБА_5 , дата набуття 12 жовтня 2022 року);

- транспортний засіб марки «RENAULT MASTER», 2019 р.в., НОМЕР_6 (власність чоловік - ОСОБА_5 , дата набуття 31 березня 2023 року);

- транспортний засіб марки «KOEGEL S 24», 2012 р.в., НОМЕР_7 (власність чоловік - ОСОБА_5 , дата набуття 24 липня 2023 року);

- транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ ACTROS», 2013 р.в., НОМЕР_8 (власність чоловік - ОСОБА_5 , дата набуття 14 серпня 2023 року);

- транспортний засіб марки «KRONE SD», 2015 р.в., НОМЕР_9 (власність чоловік - ОСОБА_5 , дата набуття 02 жовтня 2023 року).

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, надавши оцінку та погодившись з доводами, викладеними в клопотанні прокурора, посилаючись на відповідні норми КПК зазначила про наявність підстав для його задоволення, а саме накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та з метою забезпечення спеціальної конфіскації, як на перетворене майно, одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Натомість, в резолютивній частині оскаржуваної ухвали накладено арешт на все перелічене у клопотанні прокурора майно (з урахуванням уточнень вимог) лише з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, в тому числі і щодо того майна, метою забезпечення якого прокурором визначено як забезпечення спеціальної конфіскації. В той же час як будь-яких мотивів щодо таких висновків, так і відповідних правових підстав, слідчим суддею у мотивувальній частині не зазначено.

Так, виклавши у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали (окрім обґрунтування викладеної стороною обвинувачення підозри ОСОБА_9 , можливості призначення покарання у виді конфіскації майна та інш. положень) відповідні висновки щодо наявності підстав накладення арешту з метою забезпечення конфіскації не тільки як виду покарання - п.3.5 ухвали, а і спеціальної конфіскації - п.3.6 ухвали, у останньому абзаці якого слідча суддя зазначила про існування підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Висновок про погодження слідчим суддею з викладеними у клопотанні (та доповненням до нього у вигляді заяви про уточнення вимог) підставами для арешту частини майна з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, а певної частини за уточненими вимогами клопотання - з метою забезпечення спеціальної конфіскації, корелюється із зазначеними слідчим суддею у п.3.2 оскаржуваної ухвали нормами кримінального процесуального закону, які передбачають накладення арешту як з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, так і спеціальної конфіскації.

Відтак вбачається, що викладені в резолютивній частині висновки містять істотні суперечності з мотивувальною частиною оскаржуваного рішення.

За таких обставин оскаржуване рішення не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки слідчий суддя розглянувши викладені у клопотання доводи та надавши їм оцінки, прийняла рішення поза межами прохальної частини клопотання, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, виправити яке за відсутності апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції позбавлений можливості, оскільки це призведе до погіршення становища особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Згідно п.2, 3 ч.1 ст.409 КПК підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.3 ст.407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду клопотання органу досудового розслідування у суді першої інстанції по суті.

Керуючись ст.392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2024 року скасувати.

Матеріали за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна від 15 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17 лютого 2023 року направити на новий розгляд до Вищого антикорупційного суду.

В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3