Ухвала

від 10.04.2024 по справі 921/39/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"10" квітня 2024 р. Справа № 921/39/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівО.І. Матущака

Б.Д. Плотніцького,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 29.01.2024 (вх. № 01-05/307/24 від 30.01.2024)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2023 (повний текст рішення складено 30.06.2023, м. Тернопіль, суддя Н.О. Андрусик)

у справі № 921/39/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства Українська технологічна компанія, м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Українські енергетичні системи, м. Тернопіль

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Катма Груп, м. Київ

про визнання недійсними правочинів.

за участю представників:

апелянт: не з`явився

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: ОСОБА_2

від відповідача-2: Ополонець І.В.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Тернопільської області своїм рішенням від 13.06.2023 у справі № 921/39/23 у задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погодившись з цим рішенням суду, позивач Приватне акціонерне товариство Українська технологічна компанія подав апеляційну скаргу за № 28/1-07/07/2023 від 28.07.2023 (вх. № 01-05/2532/23 від 04.08.2023), в якій просив скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2023 у справі № 921/39/23 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Західний апеляційний господарський суд своєю постановою від 02.10.2023 рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2023 у справі № 921/39/23 залишив без змін.

Вказані судові рішення були оскарженні позивачем в касаційному порядку. Верховний Суд постановою від 10.01.2024 рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі № 921/39/23 залишив без змін.

В подальшому, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 було подано до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу б/н від 29.01.2024 (вх. № 01-05/307/24 від 30.01.2024), в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2023 у справі № 921/39/23 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу № 01.10/19 від 01.10.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські енергетичні системи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катма Груп», а також визнати недійсним договір від 30.07.2022 про внесення змін до договору № 01.10/19 від 01.10.2019.

ОСОБА_1 є особою, яка не брала участі у справі у суді першої інстанції.

26.02.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи на 27.03.2024; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу; витребувано матеріали справи з Господарського суду Тернопільської області.

12.03.2024 від представника відповідача -2 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/71735/24).

У судове засідання 10.04.2024 позивач явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомленний про час та дату судового засідання.

У судове засідання 10.04.2024 з`явились представники відповідача -1, -2, надали пояснення.

У судове засідання 10.04.2024 апелянт явки уповноваженого представника не забезпечив, на адресу апеляційного суду 10.04.2024 надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч.1 ст. 254 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов?язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 (справа № 914/1971/18) вказав, що положеннями господарского процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов?язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

За приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов?язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов?язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов?язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов?язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов?язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов?язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов?язки і такий зв?язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов?язки, та про які саме.

У постанові Верховного Суду від 10.06.2020 (справа № 914/2259/17) вказано що у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з?ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов?язки скаржника і які конкретно. Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в іншому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов?язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов?язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права та обов?язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов?язки таких осіб. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв?язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов?язок, і такий зв?язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.

Як встановлено колегією суддів, Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТМА ГРУП» про визнання недійсним договору купівлі-продажу №01.10/19 від 01.10.2019, укладеного між відповідачами, вказуючи, що оспорюваний правочин є фраудаторним, укладеним з метою уникнення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2021 у справі №921/356/21.

За твердженням позивача, укладаючи оспорювані правочини воля сторін не відповідала її зовнішньому прояву, сторони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаними правочинами, їх дії вчинені задля переходу права власності на майно з метою приховання майна від виконання в майбутньому рішення суду про стягнення грошових коштів, що є підставою для визнання недійсними правочинів на підставі ст.234 ГПК України.

Апелянт вказує, що ОСОБА_1 , як учасник ТОВ «Українські енергетичні системи», не надавав згоди на відчуження майна за оспорюваним Договором №01.10/19 від 01.10.2019 та Договором від 30.07.2022 про внесення змін до Договору №01.10/19 від 01.10.2019.

Таке незаконне відчуження, а саме перевищення повноважень директором ТОВ «Українські енергетичні системи» та недобросовісність ТОВ «Катма Груп», призвело до порушення його прав згідно статуту товариства, зокрема, пункту 4.1.2., що передбачає право брати участь в розподілі прибутку товариства та отримувати дивіденди від діяльності товариства пропорційно своїй частці.

Колегія суддів вказує, що Верховним Судом в тому числі і Великою Палатою Верховного Суду сформульовані правові висновки щодо можливості учасника товариства від свого імені звертатися до суду з вимогами з підстави вчинення товариством правочинів або інших дій чи бездіяльності.

За змістом статей 92, 97 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов?язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до частини першої статті 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

За змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 Цивільного кодексу України, частини першої статті 89 Господарського кодексу України, пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" орган юридичної особи має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов?язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі N 911/2129/17 (пункт 6.18).

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов?язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи. Отже, підписання від імені товариства договору чи іншого правочину без передбаченого статутом попереднього погодження загальними зборами цього товариства або з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки виконавчий орган діє саме від імені товариства, а не його учасників.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які за загальним правилом діяти від імені товариства не мають права.

Укладення виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Виходячи із вищезазначеного, рішення Господарського суду Тернопільської області від 13 червня 2023 року у справі № 921/39/23 не вирішує питання про права, інтереси та (або) обов?язки апелянта, оскільки рішення стосується питань фраудаторності договорів, а апеляційна скарга стосується корпоративних прав апелянта. Як наслідок, у випадку якщо апелянт вважає, що його корпоративні права були порушені, він має право у передбачений спосіб та порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Таким чином, у розумінні ст. ст. 17, 254 ГПК України ОСОБА_1 не є суб?єктом апеляційного оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2023 справі 921/39/23, оскільки рішенням суду першої інстанції у даній справі не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов?язки скаржника.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов?язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов?язки такої особи не вирішувалося суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження.

У зв?язку з викладеним, колегія суддів вказує, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 належить закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 29.01.2024 (вх. № 01-05/307/24 від 30.01.2024) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2023 у справі №921/39/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню в порядку положень ст.287-288 ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 15.04.2024.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяО.І. Матущак

Суддя Б.Д. Плотніцький