Постанова

від 17.04.2024 по справі 926/4512/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. Справа №926/4512/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіПлотніцького Б.Д.

суддівКравчук Н.М.,

Матущака О.І.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Державного науково-технічного центру з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та енергозбереження Екоресурс, м. Чернівці

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 (повний текст складено 18.01.2024, суддя Дутки В.В.)

у справі №926/4512/23

за позовом: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача: Державного науково-технічного центру з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та енергозбереження Екоресурс, м. Чернівці

про звільнення приміщення

за участю представників сторін:

від позивача: Іванович Л. Є.

від відповідача: Бройде З. С.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

18.10.2023 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до державного науково-технічного центру з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та енергозбереження Екоресурс про звільнення приміщення, що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. О.Кобилянської,2.

Короткий зміст рішенняя суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.01.2024 позов задоволено. Зобов`язано Державний науково-технічний центр з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та енергозбереження Екоресурс звільнити на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради нежиле приміщення, загальною площею 132,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Чернівці, вул.О.Кобилянської, 2.Стягнуто з Державного науково-технічного центру з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та енергозбереження Екоресурс на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 2 684,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державний науково-технічний центр з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та енергозбереження Екоресурс, м. Чернівці звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 13.02.2024.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, визнано встановленими недоведені обставини, що мають значення по справі, зроблено висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи, порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

У апеляційній скарзі представник відповідача зазначив, що судом не було належним чином досліджено всі обставини справи та не спростовано його аргументи.

Відтак, апелянт просить скасувати рішення першої інстанції, прийняти нове, яким у позові відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача заперечила проти доводів апелянта, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

15.02.1999 року між виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та державним науково-технічним центром Екоресурс укладено договір оренди нежилих приміщень по вул.О.Кобилянської, 2 в м.Чернівці.

Згідно акту прийому-передачі від 15.02.1999 року, нежилі приміщення, загальною площею 91,5 кв.м., передані державному науково-технічному центру Екоресурс.

02.03.2016 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (далі - Позичкодавець) та державним науково-технічним центром з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та ресурсозбереження Екоресурс (далі - Користувач) укладено договір позички №31/БО, згідно якого Позичкодавець, на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.05.2015 №264/10 та заяви від 30.03.2015 вх. №02/01/-11-964/0 передав, а Користувач прийняв у строкове користування нежиле приміщення, загальною площею 132,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Чернівці, вул.Кобилянської Ольги, 2, в мансарді будівлі, з метою використання під офіс.

Відповідно до п.1.5. Договору, цей Договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 01 листопада 2015 до 30 вересня 2018 (включно).

19.10.2018 року сторони уклали додатковий договір №1, яким продовжили строк дії договору позички №31/БО до 31 серпня 2021 (включно).

Згідно п.1.4. Договору, об`єкт позички належить до комунальної класності територіальної громади м.Чернівці і знаходиться на балансі КЖРЕП №9.

Відповідно до п.7.2. Договору, цей Договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Департамент розвитку Чернівецької міської ради, як правонаступник Департаменту економіки Чернівецької міської ради, листом від 19.03.2021 повідомив відповідача про закінчення дії договору 31.08.2021 та відсутність наміру його продовження на новий строк. В зв`язку з цим, відповідачу слід звільнити в трьохденний термін з дати закінчення договору оренди приміщення на вул.Кобилянської Ольги, 2 та передати його по акту приймання-передання орендодавцю та балансоутримувачу.

Листом від 30.06.2021 Департамент розвитку Чернівецької міської ради повторно повідомив відповідача про необхідність звільнення приміщення після закінчення дії договору.

Рішенням Чернівецької міської ради від 15.04.2021 №177 ліквідовано Департамент розвитку Чернівецької міської ради з 01.07.2021 та утворено управління комунальної власності Чернівецької міської ради. Згідно п.1.6. Положення про управління комунальної власності Чернівецької міської ради, управління є правонаступником Департаменту економіки Чернівецької міської ради та Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, зокрема в частині укладених до дати затвердження цього Положення договорів оренди та позички нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Чернівців.

Відповідач 11.08.2021 звернувся до управління комунальної власності Чернівецької міської ради (далі - Управління) із заявою про включення вищезазначених нежитлових приміщень на вул. Кобилянської Ольги, 2 до Переліку другого типу нерухомого майна Чернівецької міської територіальної громади. Розглянувши вказану заяву, Чернівецькою міською радою 30.11.2021 ухвалено рішення № 585, згідно з яким зазначене вище майно було включено до Переліку другого типу та встановлено умови оренди цього майна. На виконання рішення міської ради від 30.11.2021 № 585, 06.01.2022 в електронній торговій системі Прозорро.Продажі Управлінням було розміщено інформаційне повідомлення про передачу об`єкта оренди без проведення аукціону.

Листом від 17.01.2023 №14/03/110 Управління повідомило ДНТЦ Екоресурс про те, що станом на 17.01.2023 центр безпідставно безоплатно користується нерухомим майном Чернівецької міської територіальної громади. Управління, як єдиний орендодавець комунального майна Чернівецької міської територіальної громади, пропонувало добровільно звільнити нежитлове приміщення, площею 132,30 кв.м. на вул. Кобилянської Ольги, 2 та передати його представникам Управління за актом повернення майна.

Однак станом на дату подання позовної заяви ДНТЦ Екоресурс добровільно не звільнило нежитлове приміщення, площею 132,30 кв.м. на вул. Кобилянської Ольги, 2 та не передало його представникам Управління за актом повернення майна.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Як вірно вказав суд першої інстанції, між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору оренди в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору оренди.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Частинами 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Положеннями ст.525, ч.1 ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч.4 ст.284 ГК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

03.10.2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ, яким визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 з дня введення в дію цього Закону.

Вказаний Закон є спеціальним та таким, що регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна"договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Отже після настання однієї із дат, про яку зазначено в п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону, договори оренди державного та комунального майна продовжуються в порядку, який закріплений в Законі України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019

Відповідно до пунктів 134, 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених законом випадках.

Орендар, що має право продовжити договір оренди на аукціоні, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.

Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акту приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Стаття 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) також зазначає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як встановлено судомами, відповідач використовував спірні приміщення на праві оренди на підставі укладеного між сторонами договору.

19.10.2018 року сторони уклали додатковий договір №1, яким продовжили строк дії договору позички №31/БО до 31 серпня 2021 (включно).

Відповідно до п.7.2. Договору, цей Договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Матеріалами справи доведено, що Позивач листами від 19.03.2021, 30.06.2021 повідомив відповідача про закінчення дії договору 31.08.2021 та необхідність звільнення в трьохденний термін з дати закінчення договору оренди приміщення на вул.Кобилянської Ольги, 2 та передати його по акту приймання-передання орендодавцю та балансоутримувачу.

Однак, орендовані приміщення до цього часу позивачу не повернуті.

Враховуючи вищезазначене, обов`язок орендаря повернути майно з користування після припинення договору оренди передбачений нормами чинного законодавства, а також умовами договору оренди.

Посилання відповідача на звернення Чернівецької обласної військової адміністрації до Чернівецької міської ради щодо продовження пільгової оренди приміщення по вул.О.Кобилянської, 2 для ДНТЦ Екоресурс не спростовують встановлених судом фактичних обставин справи щодо припинення дії договору позички.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного науково-технічного центру з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та енергозбереження Екоресурс залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 у справі №926/4512/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст.ст.287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.04.2024.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяКравчук Н.М.

СуддяМатущак О.І.