Ухвала

від 24.04.2024 по справі 916/40/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про призначення справи до розгляду

24 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/40/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2024 (суддя Ю.А. Шаратов, м.Одеса, повний текст складено 26.02.2024) про відмову у відкритті провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1

у справі №916/40/24

за заявою ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів боржника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відмовляючи у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у заяві ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів боржника не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що єдиним місцем проживання сім`ї боржника є квартира за адресою: АДРЕСА_2 , та не надано доказів об`єктивної неможливості проживання у квартирах та житловому будинку, які знаходяться на праві власності члена його сім`ї, а саме дружини. У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про відсутність такого юридичного факту, як наявність єдиного місця проживання сім`ї боржника, що виключає можливість застосування норм пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся 05.03.2024 за допомогою засобів поштового зв`язку до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка зареєстрована судом 11.03.2024 за вх.№870/24.

В апеляційній скарзі скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2024 у справі №916/40/24, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу №916/40/24 до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 є боржником перед єдиним заставним кредитором за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, а відтак, наявна заборгованість за цим кредитом може бути реструктуризована за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації.

Зокрема, апелянтом зазначено, що з січня 2023 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , якій на праві приватної власності належить єдина квартира за адресою: АДРЕСА_3 , яка набута нею у власність 02.07.2021, тобто, у розумінні статті 57 Сімейного кодексу України ця квартира є об`єктом особистої приватної власності.

При цьому скаржником зазначено, що його дружина з 2018 року хворіє на онкологію, що підтверджується копією виписки із медичної картки стаціонарного хворого від 01.12.2023, та отримує дороговартісне лікування, наразі є інвалідом другої групи та не може працювати. Відтак, найближчим часом квартира, яка перебуває у власності дружини, буде продаватись задля отримання грошових коштів, яких остання потребує на лікування, з огляду на що об`єктивно в цій квартирі не може проживати сім`я боржника (в тому числі батьки боржника).

Серед доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 також вказано про те, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, наданої боржником та кредитором, вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , не належить ОСОБА_2 , адже щодо вказаного об`єкту внесено запис про те, що запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 14.06.2019 12:36:59 на підставі внесення відомостей до ДРРП, розділ 1852541632105, що також підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 14.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дудкою О.С. в реєстрі за №1642, та договором купівлі-продажу земельної ділянки за №1644. Апелянт зазначив, що попередньо такі договори не подавалися до суду, так як з реєстру вбачається, що запис про право власності погашено.

На підтвердження наведених доводів, скаржником до апеляційної скарги долучено такі додаткові докази (в копіях):

1)договір купівлі-продажу житлового будинку, від 14.06.2019, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дудкою О.С. в реєстрі за №1642;

2)договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.06.2019, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дудкою О.С. в реєстрі за №1644;

3)довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №883814 про встановлення ОСОБА_2 другої групи інвалідності безстроково;

4)виписку із медичної карти стаціонарного хворого №23/1/3452 від 01.12.2023.

Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянтом у прохальній її частині заявлено клопотання про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції, поновлення строку на подання нових доказів до суду апеляційної інстанції та прийняття нових доказів (вх.№895/24 від 11.03.2024).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотання визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна, що підтверджується протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2024.

У зв`язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/40/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 18.03.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2024 про відмову у відкритті провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 до надходження матеріалів справи №916/40/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/40/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

27.03.2024 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/40/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2024 про відмову у відкритті провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у справі №916/40/24. Встановлено Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» строк до 17.04.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Запропоновано Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в строк до 17.04.2024 надати свої міркування або заперечення щодо клопотання ОСОБА_1 (вх.№895/24 від 11.03.2024) про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції, поновлення строку на подання нових доказів до суду апеляційної інстанції та прийняття нових доказів.

23.04.2024 від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№870/24/Д1 від 23.04.2024), надісланий на адресу суду засобами поштового зв`язку 17.04.2024, разом із запереченнями (вх.№870/24/Д2 від 23.04.2024) на клопотання ОСОБА_1 про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції, поновлення строку на подання нових доказів до суду апеляційної інстанції та прийняття нових доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2024 залишити без змін.

У запереченнях на заявлене скаржником клопотання Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» просило відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх.№895/24 від 11.03.2024) про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції, поновлення строку на подання нових доказів до суду апеляційної інстанції та прийняття нових доказів, посилаючись на приписи частин першої та другої статті 80, частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також зазначаючи, що судом першої інстанції досліджувалося питання щодо належності на праві власності дружини боржника майна, у справі відбулося три судові засідання (23.01.2024, 06.02.2024, 20.02.2024), однак боржником та його представником не було надано доказів про те, що житловий будинок був відчужений на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.2019, хоча представником боржника заперечення банку були отримані ще 23.01.2024.

Окрім того, банк зазначив, що у заявленому апелянтом клопотанні ОСОБА_1 не наведено жодних поважних причин об`єктивної неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції та наявність об`єктивних обставин, які унеможливили вчинення такої процесуальної дії.

Розглянувши клопотання скаржника (вх.№895/24 від 11.03.2024) про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції, поновлення строку на подання нових доказів до суду апеляційної інстанції та прийняття нових доказів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

У відповідності до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Межі перегляду в суді апеляційної інстанції передбачено у статті 269 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14.

Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - позивача).

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Вказані положення закріплені законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що у заявленому апелянтом клопотанні ОСОБА_1 не наведено жодних поважних причин об`єктивної неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції та наявність об`єктивних обставин, які унеможливили вчинення такої процесуальної дії в межах встановленого строку.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 20.02.2024 про відмову у відкритті провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у справі №916/40/24 повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного судового рішення і які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх.№895/24 від 11.03.2024) про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції, поновлення строку на подання нових доказів до суду апеляційної інстанції та прийняття нових доказів.

Будь-які інші заяви чи клопотання з процесуальних питань, до суду апеляційної інстанції не надходили.

Підготовчі дії до розгляду апеляційної скарги закінчені, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за доцільне відповідно до статті 268 Господарського процесуального кодексу України призначити справу до розгляду в судовому засіданні.

При визначенні дати наступного судового засідання у даній справі колегією суддів враховувалось наступне.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу у розумний строк.

Відповідно до приписів частин другої та третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною другою статті 281 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 121, 234, 267, 268, ч.ч. 1, 3 ст. 270 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання (вх.№895/24 від 11.03.2024) про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції, поновлення строку на подання нових доказів до суду апеляційної інстанції та прийняття нових доказів.

2.З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2024 про відмову у відкритті провадження про неплатоспроможність у справі №916/40/24 поза межами строку, встановленого у частині третій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.

3.Розгляд справи №916/40/24 призначити на 04.06.2024 об 11:30 год.

4.Засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судового засідання №6, тел. /0482 /301-426.

5.Повідомити учасників справи, що у разі явки в судове засідання, необхідно надати документи, що підтверджують повноваження представників.

6.Явка учасників справи не є обов`язковою.

7.Запропонувати учасникам справи подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії, використовуючи засоби електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду), а також скористатись своїм правом та надати до Південно-західного апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

8.Роз`яснити учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

СуддяО.Ю. Аленін