Постанова

від 26.03.2024 по справі 910/4135/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. Справа№910/4135/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

представники сторін в судове засідання 26.03.2024 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна оселя»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023

у справі №910/4135/23 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул»

2. Орендне підприємство «Ужгородський коньячний завод»

про стягнення 410 918, 38 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» (далі -відповідач 1) та Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод» (далі - відповідач 2) про: стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» та Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод» на користь позивача заборгованості у розмірі 308 231, 14 грн; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» на користь позивача заборгованості у розмірі 102 687, 24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за договором зі сплати наданих позивачем послуг, а саме позивач безперебійно забезпечує надання послуг відносно приміщень, що належать відповідачу 2 на праві власності та відповідачу 1 на праві користування. Позивачем зазначено, що відповідачі користувались наданими послугами, але плату вносили несвоєчасно та не в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/4135/23 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» - Товариству з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» рахунків на оплату послуг за приміщення 14 в розмірі 2 887,34 грн, що утворилася за травень 2022 року, а відтак в задоволенні стягнення вказаної суми відмовив. Також з огляду на відсутність в матеріалах справи договорів, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортна оселя» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» про надання послуг, суд першої інстанції встановив відсутність підстав для задоволення позову та стягнення решти суми, оскільки суду невідомо умови укладених договорів, порядок нарахування плати, обсяг надання послуг, умови щодо сплати за надані послуги.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортна оселя» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/4135/23 про відмову у задоволені позову в повному обсязі та покладення витрат по сплаті судового збору на позивача. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» та Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод» про стягнення 410 918,38 грн заборгованості за послуги з утримання будинку в повному обсязі.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідачів стосовно того, що вони не отримували рахунків на оплату послуг та з метою захисту порушених прав позивача суд мав на підставі ч. 4 ст. 74 ГПК України витребувати докази направлення рахунків на оплату відповідачу 1, проте не здійснив цього, в наслідок чого порушив права позивача відмовою в стягнені оплати за надані послуги.

Відповідач зазначає, що відсутність договорів у матеріалах справи пояснюється їх втратою у зв`язку з обставинами непереборної сили про, що було зазначено у позовній заяві, а з наявних у матеріалах справи актів звірки та платіжних доручень вбачається, що споживач (відповідач 1) певний період здійснював оплату за послуги відповідно до наданих рахунків, що підтверджується платіжними дорученнями, тому, на думку позивача, можна дійти висновку про укладення договорів зазначених у позовній заяві та клопотанні про витребування доказів, їх умови, факт надання послуг.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/4135/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4135/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/4135/23.

Матеріали справи №910/4135/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 11.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 задоволено клопотання та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/4135/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/4135/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.02.2024 о 14 год. 20 хв. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 06.02.2024.

02.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, за яким відповідач 2 повністю погоджується з рішенням суду першої інстанції та вказує, що позивачем зі своєї вини не надано договори, які укладені між позивачем та відповідачем 1 про надання послуг, доказів обставин непереборної сили матеріалами справи не містять, будь-яких рахунків, актів наданих послуг або інших документів які б свідчили про надання послуг по утриманню будинку від позивача до відповідача 2 не надходили. Крім того, відповідач 2 вказує, що жодних правовідносин з приводу утримання прибудинкової території між позивачем та відповідачем 2 не існує.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 заяву Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у зв`язку із перебуванням судді Євсікова О.О. та судді Алданової С.О., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 справу №910/4135/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/4135/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П

У судовому засіданні 13.02.2024 у зв`язку з неявкою відповідача 1 виникла необхідність відкласти розгляд справи №910/4135/23 на 26.03.2024 на 13 год. 30 хв.

Позивач та відповідачі своїх представників в судове засідання 26.03.2024 не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином згідно з вимогами статті 216 ГПК України.

Крім того суд апеляційної інстанції під час проведення судового засідання 26.03.2024 здійснив запрошення/виклик представника Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод» - Шерегі В.М. на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, однак представник відповідача 2 не вийшов на зв`язок.

Таким чином, оскільки позивач та відповідачі повідомлені судом апеляційної інстанції, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/4135/23 розглядається за відсутності представників учасників справи.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву відповідача 2 на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

25.09.2018 між Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний Банк» - (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» (попередні назви - Товариство з обмеженою відповідальністю «Школа Активної Дитини», Товариство з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул») - (Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Голосіївський, 60, а саме: приміщення під літерою «Н» площею 304, 5 кв. м (а.с. 182-185, 229-232).

За цим договором Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний Банк» - передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» за актом прийому-передачі від 25.09.2018 нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Голосіївський, 60, а саме: приміщення під літерою «Н» площею 304, 5 кв. м (а.с. 233).

Згідно пункту 6.1.4 договору оренди, Орендар зобов`язаний самостійно укласти договори на електропостачання, водопостачання, каналізацію та всі інші комунальні послуги для належного обслуговування орендованого приміщення.

До вказано договору були укладені між Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» (попередні назви - Товариство з обмеженою відповідальністю «Школа Активної Дитини», Товариство з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул») додаткові правочини (а.с. 234-237).

Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний Банк» «попередній власник» (Орендодавець), Орендним підприємством «Ужгородський коньячний завод» «новий власник» (Орендавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул» (Орендар) 31.12.2020 укладено додатковий правочин до договору оренди нежитлового приміщення від 25.09.2018, додатковий правочин №1 від 26.09.2018, додатковий правочин від 12.05.2020 та додатковий правочин №1 від 13.07.2020, в якому зазначено що, у зв?язку з переходом права власності від попереднього власника (Орендодавця) до нового власника (орендодавця) на підставі договорів купівлі-продажу від 31.12.2020 та на підставі ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України на предмет договору оренди, загальною площею 304,5 кв.м. (надалі по тексту «Нежитлове приміщення»), зокрема: нежитлове приміщення (в літері «Н»), загальною площею 159,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 60, приміщення 1002; реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 713724080000; нежитлове приміщення (в літері «Н»), загальною площею 145,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 60, приміщення 1003; реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 713735780000, сторони домовились (п. 1. Додаткового правочину) про зміну у договорі попереднього власника (Орендодавця) Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний Банк» на нового власника (Орендодавця) Орендне підприємство «Ужгородський коньячний завод» (п.1.2. додаткового правочину); про укладення сторонами Договору акту прийому-передачі Нежитлового приміщення, а саме: укладення 31.12.2020 між Орендарем та попереднім власником (Орендодавцем) акту прийому-передачі (повернення) Нежитлового приміщення; укладення 31.12.2020 між Орендарем та новим власником (Орендодавцем) акту прийому-передачі нежитлового приміщення (а.с. 186, 240-241).

Згідно пункту 1 акту прийому-передачі (повернення) нежитлового приміщення укладеного між Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний Банк» (попередній власник (Орендодавець)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул» (Орендар) від 31.12.2020 Орендар повертає, а попередній власник (Орендодавець) приймає нежитлове приміщення загальною площею 304, 5 кв. м., зокрема: нежитлове приміщення (в літері «Н»), загальною площею 159, 0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, 60, приміщення №1002; нежитлове приміщення (в літері «Н»), загальною площею 145, 5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, 60, приміщення №1003 (а.с. 187, 238).

Згідно пункту 1 акту прийому-передачі нежитлового приміщення укладеного між Орендним підприємтсовм «Ужгородський коньячний завод» (новий власник (Орендавець)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул» (Орендар) від 31.12.2020 новий власник (Орендавець) передає, а Орендар приймає нежитлове приміщення загальною площею 304, 5 кв. м., зокрема: нежитлове приміщення (в літері «Н»), загальною площею 159, 0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, 60, приміщення №1002; нежитлове приміщення (в літері «Н»), загальною площею 145, 5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, 60, приміщення №1003 (а.с. 188, 239).

Між Орендним підприємством «Ужгородський коньячний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул» були укладені додаткові правочини до договору оренди нежитлового приміщення від 25.09.2018 з додатковими правочинами до нього від 17.03.2021, від 31.05.2021, від 25.08.2021 (а.с. 242-244).

25.08.2021 між Орендним підприємством «Ужгородський коньячний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул» складено акт прийому-передачі (повернення) приміщення за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул» повернув Орендному підприємству «Ужгородський коньячний завод» вказані приміщення.

26.08.2021 між Орендним підприємством «Ужгородський коньячний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул» складено акт прийому-передачі приміщення за яким Орендне підприємство «Ужгородський коньячний завод» передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул», а останнє прийнято вказані приміщення.

Отже, Орендне підприємство «Ужгородський коньячний завод» є власником приміщень у комплексі: № 1002 у будинку №60 по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва площею 159 кв.м., №1003 у будинку № 60 по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва площею 145,5 кв.м., а Товариство з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» є орендарем нежитлових приміщень у Житловому комплексі Парк Авеню у Голосіївському районі міста Києва, а саме приміщень у комплексі: №1002 у будинку №60 по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва площею 159 кв.м., №1003 у будинку № 60 по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва площею 145,5 кв.м.

В позовній заяві позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» є орендарем приміщення 14 площею 50,1 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва, приміщення 17.1, площею 110,6 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва, приміщення 17.2, площею 116,7 кв.м., приміщення 17.3, площею 85,3 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва, приміщення загальною площею 27,63 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва.

Позивач посилається на те, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» було укладено договори про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та договори про надання комунальних послуг.

За посиланням позивача, відповідно до укладених Договорів, Виконавець надає Споживачу послуги (прибирання території, сходових кліток, вивезення побутових відходів, прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливовової каналізації, дератизації, дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинку, елементів зовнішнього упорядження, що розміщенні на прибудинковій території, об`єктів благоустрою, поливання двору, клумб і газонів, прибирання і вивезення снігу, посипання частини Прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду протиожеледними сумішами, експлуатація номерних знаків на будинку освітлення місць загального користування, енергопостачання ліфтів) та комунальні послуги (послуги з опалення, постачання холодної, гарячої води і водовідведення).

Як зазначає позивач, внаслідок обставин непереборної сили, оригінали договорів про надання послуг було втрачено, крім договору щодо приміщення 14 площею 50,1 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва.

Позивач листом від 26.01.2023 №4-23-К звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул», в якому просив надати копії договорів укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул», однак відповіді не отримав.

01.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» (попередні назви - Товариство з обмеженою відповідальністю «Школа Активної Дитини», Товариство з обмеженою відповідальністю «Веду Прескул») (Споживач) укладено договір №01/11-14 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території (а.с. 50-55).

Предметом вищезазначеного договору є забезпечення Виконавцем надання послуг у Будинку, який входить до складу Комплексу, а Споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких Послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.(п. 2.1. Договору).

Заборгованість відповідача 1 за надані послуги приміщення 14 складає 2 887, 34 грн, що утворилась за травень 2022 року за експлуатаційно-комунальні послуги та послуги охорони будинку.

Суд першої інстанції проаналізувавши зміст наявного в матеріалах справи договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 01.11.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул», дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільний кодекс України у ст.ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені ст.ст. 642-643 ЦК України.

У ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачається, що зміст договору становлять умови (пункти), значені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів вільного законодавства.

Таким чином, зобов`язання мають виконуватися саме відповідно до умов укладеного сторонами договору.

У даному випадку предметом Договору від 01.11.2029 №01/11-14 є надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території і відповідно на відповідача 1 покладено обов`язок виконувати належним чином зобов`язання по оплаті зазначених послуг, які передбачені умовами договору

Положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі -Закон) передбачено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону споживач має право без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.

Виконавець комунальних послуг зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством (п. 2-3 ч. 2 статті 8 Закону)

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону..

Відповідно до п. 3.1. Договору №01/11-14 від 01.11.2019 виконавець надає послуги за цим договором відповідно до встановленого цим договором тарифу, його структури та строків надання послуг.

Крім того, згідно пункту 7.2.2. Договору № 01/11-14 від 01.11.2019 виконавець зобов`язаний подавати споживачеві в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік послуг, загальну суму місячного платежу, споживчі властивості послуг, тощо.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» - Товариству з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» рахунків на оплату послуг за травень 2022 року за приміщення 14 в розмірі 2 887,34 грн., позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також суд зауважує, що згідно пункту 10.18. Договору № 01/11-14 від 01.11.2019 виконавець має право обмежити (припинити) надання послуг споживачу у разі непогашення заборгованості за спожиті послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця.

Доказів звернення з вимогами про погашення заборгованості за спожиті послуги та/або будь-яких попереджень позивачем до суду не надано.

Також позивачем не надано належних доказів що могли б підтверджувати виконання робіт з експлуатаційно-комунальних послуг та послуг охорони будинку, обсягу та кількості наданих послуг та розміру фактично понесених витрат, а надано суду виключно загальну суму заборгованості відповідачів, документально не доведену.

Щодо посилання скаржника про позицію Верховного суду в постанові від 05.10.2023 у справі №911/1981/20, за якою неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не вчиняв жодних дій щодо спонукання споживачів до підписання актів виконаних робіт, не звертався до відповідачів з вимогами прийняти виконані послуги.

Крім того, матеріали справи таких актів не містять, як і будь-яких інших первинних документів на підтвердження надання послуг.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні платіжні доручення, які містять призначення платежів, за якими відповідач 1 сплачував позивачеві кошти, зокрема згідно з рахунками та актами звірки (номера та дати яких вказані в платіжних дорученнях).

Проте суд апеляційної інстанції зазначає, що акти звірки взаємних рахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортна оселя» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» з 01.05.2020 по 20.02.2023 підписані в односторонньому порядку лише позивачем, доказів надсилання наданих позивачем до суду актів звірки відповідачу 1 позивачем не надано, як і не надано відмови відповідача 1 від їх підписання.

Суд першої інстанції, не визнав факт відсутності договорів про надання послуг і споруд та прибудинкової території, договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води і водовідведення, договорів про умови надання послуг з забезпечення правопорядку, ремонтного обслуговування та інших додаткових послуг, що були укладені між позивачем та відповідачем 1 щодо приміщень у комплексі: №1002 у будинку № 60 по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва площею 159 кв.м., №1003 у будинку № 60 по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва площею 145.5 кв.м., приміщення 17.1, площею 110,6 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва, приміщення 17.2, площею 116,7 кв.м., приміщення 17.3, площею 85,3 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва, приміщення загальною площею 27,63 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва, проте визнав відсутність підстав для задоволення позову та стягнення решти суми, оскільки суду першої інстанції невідомо умови укладених договорів, порядок нарахування плати, обсяг надання послуг, умови щодо сплати за надані послуги, оскільки вони в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.

Оскільки факт відсутності договорів про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг у період з січня 2022 року по січень 2023 року.

Позивачем не доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів надання відповідачам послуг за спірний період, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідачів строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.

А тому посилання апелянта на те, що зазначені акти звірки та платіжні доручення є доказом укладання договорів не доводить наявності заборгованості відповідачів перед позивачем заявленої до стягнення.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не доведено обставин непереборної сили, внаслідок яких позивачем було втрачено оригінали договорів про надання послуг.

Судом першої інстанції ухвалами від 18.04.2023, від 19.06.2023, від 24.07.2023, від 11.09.2023, від 25.09.2023 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул» надати Господарському суду міста Києва копії договорів про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води і водовідведення, договорів про умови надання послуг з забезпечення правопорядку, ремонтного обслуговування та інших додаткових послуг, які укладені між Позивачем та Відповідачем щодо приміщень: № 1002 у будинку № 60 по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва площею 159 кв.м., №1003 у будинку №60 по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва площею 145.5 кв.м., приміщення 17.1, площею 110,6 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва, приміщення 17.2, площею 116,7 кв.м., приміщення 17.3, площею 85,3 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва, приміщення загальною площею 27,63 кв.м. у будинку 58-А по проспекту Голосіївському у Голосіївському районі міста Києва.

Конверти з зазначеними ухвалами Господарського суду міста Києва надсилались на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул», однак були повернуті до Господарського суду міста Києва.

Відповідач 1 не надав суду витребувані копії договорів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортна оселя» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти «Веду Прескул».

Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд у розгляді даного спору виходить з того, що під предметом договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

Правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 19.06.2019 у справі №923/496/18, від 12.08.2021 у справі №910/7914/20, від 21.10.2021 у справі №908/3027/20.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 зазначено, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Отже, у разі обґрунтування заявленого позову посиланням на договірні відносини, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків, моменту виникнення зобов`язання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не доведено порушення відповідачами положень договорів та вимог законодавства, а також не підтверджено документально заявлену до стягнення суму заборгованості, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/4135/23 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/4135/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/4135/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя».

4. Матеріали справи №910/4135/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 24.04.2024 після виходу головуючого судді Владимиренко С.В. з лікарняного.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська