Постанова

від 22.04.2024 по справі 906/88/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 квітня 2024 року Справа № 906/88/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.02.2024

(постановлену у м. Житомирі, повний текст 26.02.2024)

за заявою заступника керівника Житомирської окружної прокуратури

про забезпечення позову

у справі № 906/88/24 (суддя Шніт А.В.)

за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави

до відповідачів:

1) Житомирської міської ради

2) Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1":

1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2 ;

3) ОСОБА_3 ;

4) ОСОБА_4 ;

5) ОСОБА_5 ;

6) ОСОБА_6 ;

7) ОСОБА_7 ;

8) ОСОБА_8 ;

9) ОСОБА_9 ;

10) ОСОБА_10

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації прав

за участю представників:

прокурор - Гіліс І.В.;

від Житомирської міської ради - не з`явився;

від Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" - не з`явився;

від третіх осіб - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" про визнання незаконним та скасування частково рішення Житомирської міської ради №236 від 05.07.2021, визнання недійсним договору оренди землі №93 від 30.07.2023, повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136600:08:002:0014 і 1810136600:08:001:0016 та скасування державної реєстрації прав.

Також, з позовною заявою заступником керівника Житомирської окружної прокуратури подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №01-44/138/24 від 12.01.2024), в якій останній просив заборонити Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" та іншим особам вчиняти дії, пов`язані із забудовою земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136600:08:002:0014 і 1810136600:08:001:0016.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 20.02.2024 у справі № 906/88/24 відмовив у задоволенні заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх. №01-44/138/24 від 12.01.2024).

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не наведено достатніх підстав та не надано доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.02.2024 у справі №906/88/24 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Судом не взято до уваги, що спірна земельна ділянка отримана з порушенням вимог закону для колективного гаражного будівництва, а Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" на підставі спірного договору може здійснювати забудову зазначеної земельної ділянки, що суперечитиме, в тому числі, містобудівній документації міста.

Відповідно до Детального плану територій, Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва, копії яких долучено до позову прокурора, на спірних землях заплановано здійснення нового будівництва гаражів та напівпідземних гаражів.

Поясненнями відповідача фактично підтверджується, що на спірних землях розпочато нове будівництво гаражів, в тому числі, третіми особами - членами кооперативу.

У разі задоволення позову прокурора при продовженні будівництва буде істотно ускладнено виконання рішення суду щодо повернення земельної ділянки у володіння територіальної громади, оскільки, при реєстрації права власності на об`єкти будівництва, у їх власників виникатимуть речові права на землі під ними.

Така ситуація зумовлюватиме виникнення необхідності в пред`явленні нових позовів щодо знесення таких об`єктів будівництва та приведення земельної ділянки у стан, придатний для її використання. Відмова суду у задоволенні даної заяви про забезпечення позову перешкоджає можливості здійснення ефективного захисту порушених прав і законних інтересів держави.

Суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не взяв до уваги, що обраний заступником керівника Житомирської окружної прокуратури спосіб забезпечення позову у вигляді заборони Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" та іншим особам вчиняти дії, пов`язані із забудовою спірних земельних ділянок, є розумним, обґрунтованим та адекватним.

Висновки суду про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не ґрунтуються на дослідженні усіх обставин та доводів заявника у справі та не відповідають вимогам законодавства. Вжиття саме таких заходів забезпечення є адекватним змісту порушеного права власності територіальної громади та на відновлення якого поданий позов прокурора у цій справі, та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду.

За наведеного прокурор вважає, що оскаржена ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, які викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства, при постановленні судового рішення, істотно порушено норми матеріального та процесуального права.

Житомирська міська рада подала відзив у якому заперечує щодо задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Міська рада вказує, що прокурором не надано доказів співмірності заборони відповідачам вживати будь-яких дії щодо забудови земельних ділянок, переданих під колективне гаражне будівництво із позовними вимогами та ймовірними негативними наслідками від невжиття відповідних заходів та не надано доказів протиправності оспорюваного рішення ради.

Вказує, що прокурором не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить в подальшому виконання рішення суду.

Житомирська міська рада наголошує, що саме вжиття заходів забезпечення позову у вигляду заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо забудови земельних ділянок, безсумнівно, порушить право власності як гаражного кооперативу так і фізичних осіб, які, зокрема, залучені до розгляду справи як треті особи, на гаражі, будівництво яких вже розпочате ними.

Заборона вчиняти будь-яким особам дій щодо проведення будь-яких будівельних робіт на спірних земельних ділянках за адресою АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 1810136600:08:002:0014, 1810136600:08:002:0016 призведе до руйнування розпочатого будівництва, та, навіть, не дасть можливість законсервувати вже розпочате, адже роботи з консервування об`єкта будівництва є будівельними роботами у розумінні законодавства.

Тому, Житомирська міська рада вважає ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.02.2024 у справі №906/88/24 законною та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

ОСОБА_7 подав суду апеляційної інстанції в яких вважає, що земельні ділянки були надані Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" на законних підставах.

Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" та інші треті особи не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу прокурора, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

22.04.2024 в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду прокурор підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі. Просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та вжити заходи забезпечення позову.

В судове засідання 22.04.2024 представники відповідачів та третіх осіб не з`явилися.

Від Житомирської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Крім того, вказує про звернення до суду першої інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі, у зв`язку із переглядом судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Розглядаючи вказане клопотання, суд бере до уваги таке.

Частиною 1 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів у тому числі і в суді апеляційної інстанції.

Разом із тим суд враховує, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи, що судом не встановлено обставин, котрі перешкоджають вирішенню спору у цьому судовому засіданні, а також те, що явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Житомирської міської ради про відкладення розгляду справи.

Крім того, суд вказує, що інші підстави викладені у клопотанні, судом не приймаються до уваги, оскільки звернення до суду першої інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі не впливає на апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.02.2024 у справі № 906/88/24.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" та треті особи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать список розсилки поштової кореспонденції, довідки про доставку електронних листів, поштова кореспонденції (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 117-120, 140-154), а також те, що явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів та третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції, залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" про визнання незаконним та скасування частково рішення Житомирської міської ради №236 від 05.07.2021, визнання недійсним договору оренди землі №93 від 30.07.2023, повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136600:08:002:0014 і 1810136600:08:001:0016 та скасування державної реєстрації прав.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог законодавства Житомирською міською радою при передачі земельних ділянок у користування Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1".

Разом з позовною заявою заступником керівника Житомирської окружної прокуратури подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №01-44/138/24 від 12.01.2024), в якій прокурор просив заборонити Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" та іншим особам вчиняти дії, пов`язані із забудовою земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136600:08:002:0014 і 1810136600:08:001:0016 (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 47-49).

В обґрунтування вказаної заяви прокурор вказував на те, що Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Тетерів-1" на підставі спірного договору може здійснювати забудову земельних ділянок.

Продовжує, що у разі задоволення позову, при наявності на спірних землях об`єктів будівництва, буде істотно ускладнено виконання рішення суду щодо повернення земельної ділянки. Виникне необхідність в пред`явленні нових позовів щодо знесення таких об`єктів будівництва та приведення земельної ділянки у стан, придатний для її використання.

У разі завершення будівництва та здачі об`єкту нерухомості в експлуатацію до прийняття остаточного рішення суду у даній справі (у разі задоволення позову), необхідно буде вживати додаткові заходи до усунення порушення прав власності територіальної громади на спірні землі та, відповідно, повторно звертатися до суду, що значно ускладнить його судовий розгляд.

На думку прокурора, такий захід забезпечення позову, як заборона вчиняти дії пов`язані із забудовою земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136600:08:002:0014 і 1810136600:08:001:0016 попередить можливі додаткові втрати, ускладнення розгляду цієї справи, виконання рішення суду та захисту порушених прав держави та територіальної громади.

Суд зауважує, що додатком до такої заяви прокурор долучив лише платіжну інструкцію на 1 аркуші (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 50).

Як зазначено вище, Господарський суд Житомирської області ухвалою від 20.02.2024 у справі № 906/88/24 відмовив у задоволенні заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх. №01-44/138/24 від 12.01.2024).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями ст. ст. 76-78 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст. 14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, враховуючи загальні вимоги, передбачені статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції встановив, що в основу її обґрунтування прокурор фактично вказував можливе здійснення будівництва на спірних земельних ділянках, що на переконання заявника може утруднити виконання рішення суду першої інстанції в цій справі, у разі задоволення позовних вимог.

При цьому, як вказано вище, до заяви про забезпечення позову було додано лише докази сплати судового збору за подання такої заяви. Інших доказів, на підтвердження обставин, на котрі посилався прокурор у заяві, заявником не долучено.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що пізніше у відзиві на позов Житомирська міська рада підтвердила будівництво гаражів, не беруться судом до уваги, оскільки сама заява не підкріплена жодними належними та допустимими доказами, а відповідні доводи відзиву одного із відповідачів не можуть бути визнанням обставин у розумінні ч. 1 ст. 75 ГПК України, за відсутності їх визнання всіма іншими учасниками справи.

Судом враховується, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Як вказано вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що у разі задоволення позову в даній справі виконання судового рішення, зокрема, в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування частково рішення Житомирської міської ради №236 від 05.07.2021 та визнання недійсним договору оренди землі №93 від 30.07.2023 (які є основними вимогами), фактично матиме місце у момент набрання законної сили зазначеним судовим рішенням Відтак - не вбачається ймовірності утруднення виконання рішення суду в даній справі, у зв`язку зі здійсненням будівельних робіт на спірних земельних ділянках. Не впливатиме проведення таких будівельних робіт також і на повернення вказаних земельних ділянок та на скасування державної реєстрації права оренди.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом про відмову в задоволенні заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову, оскільки прокурором не наведено достатніх підстав та не надано доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд також звертає увагу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на те, що він не позбавлений права повторно звернутися із заявою про забезпечення позову, з підтвердженням обставин викладених в ній належними, допустимими доказами.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.02.2024 у справі № 906/88/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури - без задоволення.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.02.2024 у справі №906/88/24 - без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 20.02.2024 у справі № 906/88/24 надіслати Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "24" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.