Постанова

від 22.04.2024 по справі 922/3767/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/3767/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українські енергетичні машини на рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 у справі №922/3767/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтекстиль"

до Акціонерного товариства Українські енергетичні машини, м.Харків,

про стягнення 880910,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімтекстиль" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (далі Відповідач), про стягнення заборговнаості у розмірі 661196,44 грн, 208989,56 грн інфляційних збитків за період з січня 2022 по липень 2023 та 10724,06 грн 1% річних за період з 04.01.2022 по 18.08.2023.

Також, Позивач просив стягнути з Відповідача понесені судові витрати, що включають в себе сплачений судовий збір у сумі 13213,65 грн та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 у справі №922/3767/23 позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 у справі №922/3767/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким Позивачу відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що:

судом першої інстанції було передчасно визнано факт правонаступництва (переходу всіх прав та обов`язків) від АТ «Завод Електроважмаш» до АТ "Українські енергетичні машини", оскільки вказаний факт не підтверджено тими доказами, які були надані Позивачем до матеріалів справи;

- суд першої інстанції не дослідив того факту, що на даний час АТ "Завод "Електроважмаш" перебуває "в стані припинення", однак запис про його припинення до вказаного реєстру не внесено, не має даних про правонаступників;

- вважає, що Відповідачем не було порушено права Позивача, оскільки предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення боргу за Договором поставки №238-03/607-ВК від 11.07.2019р., що укладений між Позивачем та Державним підприємством "Завод "Електроважмаш", який і має бути належним відповідачем у справі;

-суд першої інстанції не перевірив правильність розрахунку інфляційних та 1 % річних, а враховуючи дію форс-мажорних обставин в період з 24.02.2022р. по 18.08.2023 їх стягнення є безпідставним.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення, розгляд справи призначено на 22.04.24р. о 11:00.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, за доводами якого вважав рішення суду законним та обґрунтованим, звертав увагу апеляційного суду, що Відповідачем не надано доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин, а факт правонаступництва з ДП "Завод "Електроважмаш" на АТ "Українські енергетичні машини" підтверджений матеріалами справи.

Також просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн.

У судове засідання 22.04.2024р. представники сторін не з`явились, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи.

Колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

укладення 11.07.2019 між Позивачем та правопопередником Відповідача (згідно угоди від 27.08.2021р. про заміну сторони правонаступником, за якою всі права та обов`язки за договором №238-03/607-ВК від 11.07.2019 перейшли до АТ "Завод "Електроважмаш".) Договору №238-03/607-ВК, за умовами п. 1.1 якого Позивач зобов`язується поставити продукцію у власність замовника, а замовник зобов`язується прийняти від постачальника продукцію та оплатити її в порядку, передбаченому цим Договором;

поставки Позивачем правопопереднику Відповідача в період з 11.01.2021 по 28.08.2021 продукції на загальну суму 724748,12 грн, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000001 від 11.01.2021 на суму 118576,79 грн, №РН-0000056 від 19.03.2021 на суму 5911,62 грн, №РН-0000069 від 09.04.2021 на суму 40579,12 грн, №РН-0000092 від 11.05.2021 на суму 79080,60 грн, №РН-0000124 від 11.06.2021 на суму 36797,52 грн, №РН-0000159 від 16.07.2021 на суму 167442,08 грн, №РН-0000165 від 23.07.2021 на суму 25179,73 грн, №РН-0000184 від 20.08.2021 на суму 197416,92 грн, №РН-0000189 від 26.08.2021 на суму 53763,74 грн., яка прийнята замовником без зауважень та заперечень;

здійснення поставки продукції через логістичну компанію "Делівері", про що свідчать квитанції про прийом вантажу: №1970131154 від 11.01.2021, №1970135808 від 19.03.2021, №1970137534 від 09.04.2021, №1970139765 від 11.05.2021, №1970142420 від 11.06.2021, №1970145079 від 16.07.2021, №1970145674 від 23.07.2021, №1970148234 від 20.08.2021, №1970148799 від 28.08.2021;

-підписання акту звірки взаємних розрахунків, в якому підтверджено заборгованість станом на 30.09.2021 в сумі 724748,12 грн.;

- часткової оплати замовником вартості поставленої продукції на суму 88576,79 грн по видатковій накладній №РН-0000001 від 11.01.2021, що підтверджується банківською випискою;

підписання між сторонами Додаткової угоди №4 до Договору №238-03/607-ВК від 11.07.2019, за якою, у зв`язку із затвердженням та підписанням 01.12.2021 передавального акту між Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш" та Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини", сторони домовилися, що усі права та обов`язки замовника за договором №238-03/607-ВК від 11.07.2019 перейшли до АТ "Укренергомашини" з 01 грудня 2021 року;

- направлення Позивачем на адресу Відповідача Листом від 29.06.2023 №21 претензії з вимогою про оплату заборгованості, інфляційних втрат та відсотків річних, в якій зазначив, що у разі погашення грошової заборгованості за Договором він не буде заявляти до Відповідача вимоги щодо сплати інфляційних втрат та відсотків річних, яка залишена без реагування, заборгованість не сплачена.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Факт неналежного виконання Відповідачем умов спірного Договору щодо своєчасної оплати поставленого Позивачем товару став підставою звернення останнього до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, пені, 1% річних та інфляційних втрат, що пов`язані із простроченням виконання вищенаведеного грошового зобов`язання.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що він не є належним відповідачем; Договір №238-03/607-ВК від 11.07.2019 було укладено між Позивачем та ДП "Завод "Електроважмаш", яке на сьогоднішній день знаходиться в стані припинення (реорганізації шляхом приєднання до Відповідача), а оскільки фактичного припинення підприємства, з яким було укладено Договір, не відбулось, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про це відсутній, то АТ "Українські енергетичні машини" не є правонаступником прав та обов`язків за Договором та не несе грошових зобов`язань.

Також Відповідач вказує, що Позивач не надав суду належних доказів щодо припинення АТ "Завод "Електроважмаш" та його правонаступників, передавального акту або договору про приєднання АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини". Крім того, Відповідач керуючись ст. 233 ГК України, заявив клопотання про зменшення судом розміру відсотків річних та інфляційних втрат, просив суд врахувати форс-мажорні обставини, які виникли у відповідача 24.02.2022 через військову агресію Російської Федерації проти України та ушкодження його майна внаслідок обстрілів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність Позивачем факту невиконання Відповідачем зобов`язань зі сплати заборгованості за поставлений товар, а також відсутності об`єктивних перешкод до виконання такого зобов`язання. Суд першої інстанції визнав доведеним факт переходу усіх прав та обов`язків за спірним Договором до Відповідача від ДП "Завод "Електроважмаш", а також у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження наявності форс мажорних обставин, залишив клопотання Відповідача про зменшення інфляційних та 1% річних без задоволення.

За доводами апеляційної скарги, апелянтом не оспорюється рішення суду в частині наявності права Позивача вимагати оплати за поставлений товар ДП "Завод "Електроважмаш", не оспорюється розмір заборгованості та момент її виникнення, але оспорюється лише висновок суду щодо покладення на Відповідача обов`язку зі сплати відповідних сум як на правонаступника.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2024 у справі №922/3767/23 виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства Українські енергетичні машини, які зводяться до незгоди апелянта з висновками господарського судом першої інстанції про встановлення факту правонаступництва (переходу всіх прав та обов`язків) від АТ «Завод Електроважмаш» до АТ "Українські енергетичні машини" за Договором поставки №238-03/607-ВК від 11.07.2019.

За доводами апеляційної скарги, апелянтом не оспорюється рішення суду в частині наявності права Позивач вимагати оплати за поставлений ДП "Завод "Електроважмаш" товар за Договором, не оспорюється розмір заборгованості та момент її виникнення, але оспорюється лише висновок суду щодо покладення на Відповідача обов`язку зі сплати відповідних сум, як на правонаступника.

Судова колегія зазначає, що укладений між сторонами Договір поставки у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавцем визначено дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначено наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №910/4656/14).

Так, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.08.2021 Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ: 00213121) було реорганізовано в Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) на підставі рішення щодо реорганізації (номер запису: 1004801120068009292).

За даним кодом ЄДРПОУ в реєстрі міститься запис про Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш", у графі про дані про юридичних осіб, правонаступником яких є АТ, зазначено Державне підприємство "Завод "Електроважмаш".

Отже, з 26.08.2021 боржником перед Позивачем є Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш".

Кабінетом Міністрів України 26.08.2021 було видано розпорядження №1005-р "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Турбоатом", відповідно до якого визначено погодитися з пропозицією Фонду державного майна щодо реорганізації Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код згідно з ЄДРПОУ 00213121) після завершення перетворення Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" у процесі приватизації шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Турбоатом" (код ЄДРПОУ 05762269); Фонду державного майна здійснити комплекс заходів і процедур, пов`язаних із приєднанням Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Акціонерного товариства "Турбоатом" відповідно до вимог законодавства.

Матеріали справи свідчать, що 27.08.2021 у зв`язку з реорганізацією Державного підприємства "Завод" "Електроважмаш" в Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" сторони уклали до договору угоду про заміну сторони правонаступником, за якою всі права та обов`язки за договором №238-03/607-ВК від 11.07.2019 перейшли до АТ "Завод "Електроважмаш".

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 05762269 зареєстрована юридична особа: Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини".

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" знаходиться в стані припинення, 17.09.2021, 1004801270001089799, шляхом внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Наказом Фонду державного майна України від 01.12.2021 №2143 "Щодо АТ "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121)" затверджено Передавальний акт між АТ "Завод "Електроважмаш" та АТ "Українські енергетичні машини".

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, обставини щодо правонаступництва Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" були предметом судового дослідження, зокрема, у справі №922/3979/21 під час заміни сторони спору (АТ "Завод "Електроважмаш") на його правонаступника АТ "Українські енергетичні машини" на стадії виконання рішення суду та видачі наказу.

У постанові Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 та постанові Верховного Суду від 16.03.2023, якими залишено без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2022 у справі №922/3979/21, встановлено правонаступництво Відповідача щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків АТ "Завод "Електроважмаш" переходить правонаступнику - АТ "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження даного Передавального акту з 01.12.2021.

Відповідно до пункту 4 Передавального акту всі підтверджені належним чином права, обов`язки, зобов`язання АТ "Завод "Електроважмаш", що приєднується, а також права, обов`язки, зобов`язання інших осіб в частині правовідносин з АТ "Завод "Електроважмаш", що приєднується, переходять в повному обсязі до АТ "Українські енергетичні машини" - правонаступника навіть у випадку, якщо вони мали (матимуть) місце після дати складання Передавального акту або з будь-яких причин не були включені в Передавальний акт.

Передавальний акт затверджено АТ "Українські енергетичні машини" та Фондом державного майна України.

Отже, усі активи, зобов`язання, майно, права та обов`язки АТ "Завод "Електроважмаш", що приєднується, передаються товариству-правонаступнику, а саме, АТ "Українські енергетичні машини" в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України з дати затвердження та підписання передавального акта.

Протоколом позачергових загальних зборів АТ "Українські енергетичні машини" (попередня назва АТ "Турбоатом") від 03.12.2021 №31/2021 та протоколом №4 про підсумки голосування на позачергових загальних зборах (крім кумулятивного голосування) від 03.12.2021 прийнято рішення, зокрема, про затвердження Передавального акту між Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш" та Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" станом на 31.10.2021; уповноважено генерального директора Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (з правом передоручення) на підписання передавального акта, затвердженого рішенням цих позачергових загальних зборів.

Також, вказаним протоколом прийнято рішення про затвердження договору про приєднання Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"; уповноважено генерального директора Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (з правом передоручення) на підписання договору про приєднання Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш".

Вказані протоколи позачергових загальних зборів з протоколами про підсумки голосування знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті АТ "Українські енергетичні машини" за посиланням https://ukrenergymachines.com/investors/229/230/8171, https://ukrenergymachines.com/investors/229/231/8169.

Відповідно до пункту 1.4 Статуту Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (нова редакція), затвердженого протоколом річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", які відбулись 25.04.2023, №36 від 01.05.2023, Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" внаслідок приєднання останнього до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №1005-р «Про погодження реорганізації Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Турбоатом".

Відповідний статут також знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті Відповідача.

Будь-яких доводів того, що спірні зобов`язання не передавались Відповідачу за відповідним передавальним актом, Відповідач не наводить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" перейшло правонаступнику - Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження даного Передавального акту, а саме, з 01.12.2021.

Крім того, безпосередньо між сторонами, 01.12.2021 було укладено та підписано Додаткову угоду №4 до договору №238-03/607-ВК від 11.07.2019, за якою, у зв`язку із затвердженням та підписанням 01.12.2021 передавального акту між Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш" та Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини", всі права та обов`язки замовника за Договором №238-03/607-ВК від 11.07.2019 перейшли до АТ "Укренергомашини" з 01 грудня 2021 року. З моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов`язання сторін, що виникли з Договору, продовжують виконуватися, додаткова угода є невід`ємною частиною Договору.

За таких обставин, Відповідачем у даній справі є саме Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини", а доводи апеляційної скарги щодо неналежного Відповідача спростовуються вищевикладеним.

Що стосується доводів апелянта про те, що станом на даний час АТ "Завод "Електроважмаш" перебуває "в стані припинення", проте запис про його припинення до вказаного реєстру не внесено, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження №61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

В частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21, від 16.03.2023 у справі №922/3979/21 та від 08.06.2023 у справі №911/343/22.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17.

Судова колегія наголошує, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд в кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №922/817/18, від 08.02.2023 у справі №910/16900/19, від 16.03.2023 у справі №922/3979/21.

Колегія суддів зазначає, що підставою для процесуального правонаступництва особи є встановлення наявності безпосередньо у неї правових підстав її наступництва у відповідних матеріальних правовідносинах, що було встановлено судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення у справі.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції в сукупності обставини, в контексті застосування статей 104, 107 Цивільного кодексу України, та приймаючи до уваги не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, судова колегія вважає, що з моменту складання та затвердження передавального акта обставини щодо завершення/незавершення певних процедур, зокрема, внесення відповідного запису до реєстру, ніяким чином не можуть впливати на обсяг переданих за таким актом прав та обов`язків товариства, що приєднується.

Судова колегія також враховує, що питання щодо універсального правонаступництва АТ "Українські енергетичні машини" щодо прав та обов`язків АТ «Завод «Електроважмаш» з 01.12.2021 досліджувалося в судових рішеннях у справі №922/3979/21, №922/4650/21. Зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №922/3979/21, від 18.08.2023 у справі №922/4650/21 такий висновок був підтверджений, і, в силу положень приписів частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України він підлягає врахуванню, при розгляді даної справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що моментом переходу прав та обов`язків до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність правових підстав до нарахування інфляційних втрат, відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, починаючи із 24.02.2022 до 18.08.2023 внаслідок дії форс-мажорних обставин, то за відсутності надання суду доказів, які підтверджують неможливість виконання зобов`язань щодо оплати товару за Договором №238-03/607-ВК від 11.07.2019 внаслідок дії обставин непереборної сили та доказів дотримання порядку повідомлення про такі обставини іншу сторону Договору, такі доводи є необґрунтованими.

Крім того, Відповідач не надавав до суду першої інстанції заперечень щодо правильності наданого Позивачем до позовної заяви розрахунку інфляційних збитків та відсотку річних внаслідок невиконання грошового зобов`язання за Договором.

Судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок інфляційних втрат та 1% річних, за результатами якого встановлено, що поданий Позивачем розрахунок є арифметично та методологічно вірним.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що до стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договором №238-03/607-ВК від 11.07.2019 у сумі 661196,49 грн, інфляційні у сумі 208989,56 грн за період з січня 2022 року по липень 2023 року, 1% річних у сумі 10724,06 грн за період з 04.01.2022 по 18.08.2023, судовий збір у сумі 13213,65 грн.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн., які стягнуті з Відповідача, то колегія суддів вважає означену суму співмірною зі складністю справи та обґрунтованою, а висновок суду першої інстанції про їх стягнення з Відповідача таким, що відповідає ст. 129 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що під час апеляційного перегляду судового рішення судом було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду при ухваленні оспорюваного рішення, які в силу вимог ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення - судовою колегією не встановлено.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2024 року у справі №922/3767/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга

без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу, понесену Позивачем у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати про надання професійної правничої допомоги у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представник Позивача просив стягнути 5000,00 грн. судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Так, у підтвердження заявленої до стягнення суми, Позивачем надано копії:

- Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №23/06-01 від 01.06.2023 з додатком №08 від 18.03.2024р.;

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги;

- акту виконаних робіт № 03 від 03.03.2024р. про надану правову допомогу за Договором №23/06-01 від 01.06.2023 на суму 5000,00 грн.;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- рахунок на оплату №03ХТ від 18.03.2024р.

За змістом зазначених доказів, зокрема акту про надану правову допомогу за Договором №23/06-01 від 01.06.2023, заявником надані послуги з представництва та судового захисту інтересів Позивача у Східному апеляційному господарському суді у даній справі, правовий аналіз апеляційної скарги, розробку стратегії та узгодження лінії захист, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань у разі необхідності.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.21 у справі № 755/9215/15ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Такої заяви Відповідачем не надано.

Проаналізувавши вище викладене в сукупності з матеріалами справи, апеляційною скаргою та відзивом на таку в контексті перегляду рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає заявлену суму витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., обґрунтованою та такою, що відповідає критерію "розумності їх розміру", а стягнення цих витрат є співрозмірним з наданими адвокатом послугами у суді апеляційної інстанції є обґрунтованими та відповідають критерії "необхідності і обґрунтованості".

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українські енергетичні машини на рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 у справі №922/3767/23- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2024 у справі №922/3767/23 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, пр. Героїв, Харкова, 199. Код ЄДРПОУ 05762269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтекстиль" (40007, м. Суми, вул. Лінійна, 22. Код ЄДРПОУ 23292264) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5000,00 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 22.04.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков