ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2024 року м.Дніпро Справа № 908/579/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Іванова О.Г.
Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 (повний текст складено та підписано 16.08.2021 суддя Левкут В.В.) у справі №908/579/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімсервіс (69005, місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 88, кв. 5)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Генкіна, 30)
про стягнення 217100,42 грн.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохімсервіс звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА суми збільшення вартості товару у розмірі 217100,42 грн. за актом перерахунку вартості товару від 14.12.2020 за договором поставки № 210302-КР від 29.03.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки № 210302-КР від 29.03.2019.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №908/579/21 позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімсервіс 217100,42 грн. заборгованості за договором та 3256,51 грн. судового збору.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем обставин невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині доплати ціни товару за актом перерахунку вартості товару.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним:
Скаржник вказує на те, що апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи і, як наслідок, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваного рішення неправильно застосовані норми ст.ст. 599, 629, 682 ЦК України та ст. 202 ГК України.
Заборона зміни ціни в договорі стосується тих випадків, коли виконання зобов`язання є належним. Цей висновок зумовлений тим, що тільки з належним виконанням пов`язується припинення такого правового зв`язку. У разі, якщо виконання зобов`язання неналежне, то відсутні підстави для припинення зобов`язання та, як наслідок, наявні передумови для зміни ціни.
Саме таке належне виконання зобов`язань мало місце у даній справі. Згідно договору поставки № 210302-КР від 29.03.2019 (Договір поставки), додатку №4 - Специфікації від 22.10.2019 року, Відповідачу був поставлений товар (агрохімікати) на загальну суму 1 983 0,89,52 грн., в т.ч. ПДВ 330 514,92 грн.
Скаржником було повністю виконано свої зобов`язання за договором поставки. Про належне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договору. Таким чином, в рамках договору, укладеного між сторонами, відповідачем були виконані зобов`язання щодо поставки товару, які були прийняті позивачем беззаперечно. Дані обставини не спростовується і самими Позивачем.
Відповідно до п. 4.3 Договору поставки, сторони дійшли згоди, що у випадку зміни ціни на Товар з боку заводу-виробника Постачальник вправі змінити ціну Товару для Покупця шляхом направлення Покупцю письмового повідомлення. Зміна ціни на, Товар допускається, якщо на момент направлення письмового повідомлення Товар вже повністю оплачений Покупцем.
Аналогічне міститься у п. 4.3.1 Договору, а саме: Постачальник вправі змінити ціну Товару для Покупця в односторонньому порядку шляхом направлення Покупцю письмового обґрунтованого повідомлення. При цьому Покупець впраЬі відмовитися від поставки Товару за зміненою ціною, а якщо Товар вже частково або повністю оплачений Покупцем - відмовитися від поставки та отримати повернення здійсненої оплати в 15-денний строк з моменту отримання такої відмови.
Оскільки спірний договір постачання був своєчасно виконаний Відповідачем зобов`язання за цим Договором між сторонами припинились, а тому підстав для збільшення ціни договору за рахунок курсової різниці валюти немає.
Позивач, вже після фактичного виконання спірного Договору, а саме, в середині грудня 2020 року (тобто більше ніж через рік), звернувся до Відповідача з вимогою про перерахунок вартості поставленого товару в сторону його збільшення на суму 217100,42 грн.
За таких обставин, Позивач не довів належними й догіустимими доказами наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «СПП ЛАНА» курсової різниці у зв`язку із збільшенням курсу іноземної валюти, у зв`язку з чим поіовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на зазначене Скаржник вважає, що намагання Позивача внести зміни до ціни договору після повного виконання учасниками угоди його умов нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат укладання Договору невизгіаченим, що суперечить вимогам ЦК України та звичаям ділового обороту.
Наслідком неправильного застосування норм матеріального права був помилковий висновок суду першої інстанції про те, що «у разі настання обумовлених договором обставин (зміна курсу іноземної валюти до гривні) перерахунок гризеного еквіваленту імпортної складової вартості товарів/послуг можливий на вимогу однієї зі сторін договору та не потребує погодження з іншою стороною. Відповідно, обов 'язок відповідача зі сплати вартості імпортної складової виникає у разі прийняття ним товару та наявності відповідної вимоги позивача щодо зміни (перерахунку) гривневого еквіваленту імпортноїскладовоиі чинність такого обов`язку не залежить від сплати вартості товару або строку дії договору».
Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно -ототожнює дві різні категорії: «Ціну договору» та «Вартість товару».
Як зазначено у Специфікації №4 від 22.10.2019 року, ціною Товару є саме 1 652 574,60 грн, а сплата Відповідачем ПДВ у розмірі 330 514,92 грн., не є ціною договору, оскільки передбачена нормами Податкового кодексу України.
Вважаємо, що внаслідок нарахувавши збільшення курсу іноземної валюти на ПДВ, Позивач отримує поза правовим шляхом додаткові кошти від відповідача, що не передбачені договором підряду.
За таких обставин суд першої інстанції, невірно застосовуючи норму ч. 1 ст. 189 ГК України неправомірно дійшов висновку, щодо неправомірності нарахування курсової різниці на ціну Договору з урахуванням податку на додану вартість.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги пуйкту 2 частини 2 статті 202 ГПК України), оскільки неправомірно відмовив у задоволенні клопотання представників Відповідача Тимошенко С.В. та Плецької Ю.В про відкладення розгляду справи 04.08.2021 року (день ухвалення оскаржуваного Рішення), не визнавши причини першої неявки представників Відповідача в судове засідання по суті розгляду справи поважними.
Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно позбавив Відповідача можливості бути заслуханим судом безпосередньо, що свідрить про невиконання судами попередніх інстанцій гарантій щодо справедливого і Публічного розгляду справи, визначених статтею 6 Конвенції, незважаючи на те, що саме суд мав віднайти баланс між процесуальним принципом розгляду справи протягом розумного строку і гарантуванням дотриманням принципів змагальності та справедливості.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивачем по справі подано відзив на апеляційну скаргу, яку вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та не підлягає задоволенню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 по справі №908/579/21 без змін.
Позивач вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необгрунтованими та не спростовують правильності прийнятого судом першої Інстанції судового рішення.
Твердження представника скаржника про те, що зобов`язання з оплати Відповідачем було виконане належним чином - є неправдивим та суперечить обставинам справи. Також представник апелянта вдається до маніпулювання змістом ст. 599 та ч. 3 ст. 632 ЦК України.
Представник Відповідача маніпулює терміном «ціна» в значенні «ціна за одиницю» та в значенні «ціна товару».
Позивач не погоджується з твердженням скаржника про порушення судом норм процесуального права, та вважає, що Відповідач неодноразово вдавався до затягування справи. Так, цю справу, первісно призначену для розгляду у порядку спрощеного позовного провадження як малозначну, оскільки ціна позову в ній є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, було за заявою ТОВ «СПП Лана» призначено для розгляду у порядку загального позовного провадження, проте жодних доказів, на які ТОВ «СПП Лана» посилалося в такій заяві, так і не було надано. Жодних нових доказів не було надано і під час підготовчих засідань, які призначалися двічі. Докази у справі були надані виключно Позивачем, а Відповідач обмежився відповіддю на позов. В усіх ухвалах суду явка учасників справи у судове засідання спеціально визначалася необов`язковою на період дії карантину.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2021 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 04.10.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №908/579/21. Розгляд апеляційної скарги вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення.
Від скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 908/579/21 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/2177/21, вмотивоване тим, що зазначені справи є взаємопов`язаними, оскільки в межах справи № №908/2177/21 вирішується питання визначення моменту виникнення та припинення у Постачальника права здійснити перерахунок вартості Товару у випадку зростання курсу іноземної валюти, що входить до предмету доказування в т.ч. у даній господарській справі.
Ухвалою суду від 30.12.2021 зупинено провадження по розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №908/579/21 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/2177/21.
21.07.2023 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімсервіс про поновлення провадження у справі, вмотивоване тим, що 18.05.2023р. рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/2177/21 в задоволенні позову ТОВ СПП Лана до ТОВ Агрохімсервіс про тлумачення змісту правочину відмовлено повністю.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2023 р. поновлено провадження у справі №908/579/21 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №908/579/21. Призначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розпорядженням керівника апарату суду від 24.04.2024р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України Про судоустрій та статус суддів, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Дарміна М.О. у складі колегії суддів: Іванова О.Г., Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №908/579/21 прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохімсервіс (Постачальником, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА (Покупцем, відповідачем у справі) 29.03.2019 укладений договір поставки №210302-КР (надалі Договір).
За визначенням п. 1.1 Договору, у відповідності до умов цього договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар у строки, визначені цим договором, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість в розмірі, порядку та у строки, визначені цим договором.
Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначені в Специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2 Договору).
Поставка товару здійснюється партіями. На поставку кожної партії товару сторонами укладається відповідна Специфікація (п. 1.3 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору ціна та загальна вартість товару визначаються у Специфікації на поставку відповідної партії товару
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку зміни ціни на товар з боку заводу-виробника Постачальник вправі змінити ціну Товару для Покупця шляхом направлення Покупцю письмового повідомлення постачальника. Зміна ціни на товар не допускається, якщо на момент направлення письмового повідомлення товар вже повністю оплачений Покупцем.
Підпунктом 4.3.1 Договору визначено, що у випадку зміни ціни внаслідок зміни розміру ввізного мита та інших обов`язкових платежів (ввізного ПДВ тощо), що сплачуються при імпорті товару в Україну, зміни (або встановлення нових) податків/зборів з реалізації товарів в Україні, а також внаслідок зміни закупівельних цін Постачальника з названих причин, Постачальник вправі змінити ціну товару для Покупця в односторонньому порядку шляхом направлення Покупцю письмового обґрунтованого повідомлення. При цьому Покупець вправі відмовитися від поставки товару за зміненою ціною, а якщо товар вже частково або повністю оплачений Покупцем, відмовитися від поставки та отримати повернення здійсненої оплати у 15-денний строк з моменту отримання такої відмови Постачальником.
Пунктом 4.4 Договору узгоджено, що у відповідності до ст.ст. 524, 533 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті.
4.4.1. У разі прийняття сторонами такого рішення, це зазначається у Специфікації на поставку відповідної партії товару, шляхом зазначення грошового еквіваленту ціни товару в іноземній валюті та курсу такої валюти до гривні на дань укладення Специфікації, при цьому такий курс сторони визначають на свій розсуд.
4.4.2. Якщо на дату здійснення оплати товару Обмінний курс відповідної валюти збільшиться порівняно з курсом, визначеним в Специфікації згідно з пп.4.4.1 цього договору, то на вимогу Постачальника, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за Обмінним курсом відповідної валюти на день платежу (розраховується шляхом множення грошового еквіваленту ціни товару в іноземній валюті, зазначеного в Специфікації, на Обмінний курс відповідної валюти на день платежу.
4.4.3. Під Обмінним курсом валюти сторони в підпункті 4.4.2 та надалі в цьому договорі розуміють середньозважений курс продажу відповідної іноземної валюти, який склався за результатам торгів на міжбанківському валютному ринку України під кінець робочого дня, що передує дню здійснення платежу, і який публікується на відповідному сайті.
4.4.4. В разі, якщо в порядку, передбаченому в підпунктах 4.4.1 - 4.4.3 сплаті підлягає збільшена з урахуванням Обмінного курсу сума, то Постачальник готує та надсилає Покупцеві Акт перерахунку вартості товару, в якому зазначає Обмінний курс на дату оплати та розмір суми, що підлягає сплаті (доплаті). Акт перерахунку вартості товару укладається Постачальником в односторонньому порядку, набирає чинності в день його укладення та є обов`язковим для Покупця. Підготовка та надсилання зазначеного Акту є правом, а не обов`язком Постачальника.
За визначенням п. 8.1 Договору договір набирає законної сили з моменту підписання і діє до 31.12.2021. Якщо протягом останнього місяця строку дії договору жодна із сторін не направить іншій письмового повідомлення про припинення дії договору у вказаний строк, то строк дії договору автоматично пролонгується щоразу на один календарний рік на тих же умовах.
Сторонами узгоджено поставку партії товару на підставі Специфікації № 4 (додаток №4 до договору поставки) від 22.10.2019 на суму 1983089,52 грн. з ПДВ, пунктом 6 якої визначено умови оплати:
- 20% суми Специфікації - 396617,90 грн. (еквівалент вартості товару в USD MБ 15922,04) попередня оплата протягом одного банківського дня; 80% суми Специфікації - 1586471,62 грн. (еквівалент вартості товару в USD MБ 63688,14) оплата до 01.10.2020.
На виконання умов Договору та Специфікації № 4 (додаток № 4) від 22.10.2019 до цього договору позивачем поставлено відповідачу товар (агрохімікати) на загальну суму 1983089,52 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №2910-000006 від 29.10.2019.
В подальшому сторонами узгоджено часткову заміну асортименту у Специфікації № 4 на суму 1983089,52 грн. з ПДВ, про що складено додаткову угоду від 23.04.2020 до договору, накладну повернення постачальнику № 3 від 27.04.2020 та видаткову накладну №2904-000023 від 29.04.2020.
Попередня оплата здійснена відповідачем платіжним дорученням № 787 від 22.10.2019 на суму 396617,90 грн. Оплата на умовах відстрочення платежу здійснена платіжними дорученнями № 841 від 18.09.2020 на суму 200000,00 грн., № 878 від 30.09.2020 на суму 386471,62 грн., № 880 від 30.09.2020 на суму 1000000,00 грн.
Як вказує позивач, оскільки в 2020 в Україні мало місце значне зростання курсу долару США (з 24,91 грн./USD на день укладання специфікації до 28,15 грн./USD та 28,34 грн./USD на дати оплати), позивач змушений був скористатися своїм правом здійснити перерахунок вартості товару згідно п.п. 4.4.1 - 4.4.4 договору.
Відповідно до умов п. 4.4.4 договору позивачем складений та направлений на адресу відповідача Акт перерахунку вартості товару від 14.12.2020 до специфікації № 4 від 22.10.2019 (з урахування додаткової угоди від 23.04.2020) за договором поставки №210302-КР від 29.03.2019 (далі - Акт перерахунку).
В Акті перерахунку зазначено, що на дату оплати товару Обмінний курс іноземної валюти значно збільшився порівняно з курсом, визначеним в Специфікації згідно п.п. 4.4. Договору, тому, згідно умов п.4.4 Договору, на вимогу Постачальника, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за Обмінним курсом іноземної валюти на день платежу. В зв`язку з цим Постачальник склав та надає Покупцю цей Акт перерахунку про таке:
1. Відповідно до п. 1.1 Специфікації, на момент укладання Специфікації: курс іноземної валюти згідно п. 4.4.1 договору 24,91 грн. за 1 долар США, грошовий еквівалент вартості товару за Специфікацією в долар США 79610,18.
2. Товар сплачено у повному обсязі за Специфікацією з додатковою угодою, відносно якої складається цей Акт перерахунку вартості товару 396617,90 грн. 22.10.2019, 200000,00 грн. 18.09.2020, 1386471,62 грн. 30.09.2020.
4. Таким чином, з урахуванням п.п. 4.4.2 Договору, сума, що підлягає сплаті у гривнях на 18.09.2020 та 30.09.2020, визначається за Обмінним курсом іноземної валюти на дату оплати (розраховується шляхом множення грошового еквіваленту ціни Товару в іноземній валюті на Обмінний курс відповідної валюти на дату оплати), та складає:
7104,80 (еквівалент в валюті) х 28,15 (курс валюти на дату оплати) = 200000,00 грн. (сума в грн. к оплаті);
48922,78 (еквівалент в валюті) х 28,34 курс валюти на дату оплати) = 1386471,62 грн. (сума в грн. к оплаті);
Загалом різниця (збільшення суми після перерахунку) складає: 217100,42 грн.
Акт перерахунку направлений відповідачу поштою цінним листом № 6901100615362 з описом вкладення на зареєстровану в ЄДР адресу місцезнаходження відповідача. Зазначений цінний лист повернувся відправнику з відміткою про причини повернення за закінченням терміну зберігання.
Відповідач доказів добровільної сплати за Актом перерахунку на час розгляду справи суду не надав.
Ухилення відповідача від доплати ціни товару за Актом перерахунку стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин того, що на виконання укладенного 29.03.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохімсервіс (Постачальником, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА (Покупцем, відповідачем у справі) договору поставки №210302-КР (надалі Договір) у відповідності до узгодженої Специфікації № 4 (додаток №4 до договору поставки) від 22.10.2019р. позивачем поставлено відповідачу товар (агрохімікати) на загальну суму 1983089,52 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №2910-000006 від 29.10.2019р.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За умовами Специфікації № 4 (додаток №4 до договору поставки) від 22.10.2019 на суму 1983089,52 грн. з ПДВ, пунктом 6 якої визначено умови оплати:
- 20% суми Специфікації - 396617,90 грн. (еквівалент вартості товару в USD MБ 15922,04) попередня оплата протягом одного банківського дня; 80% суми Специфікації - 1586471,62 грн. (еквівалент вартості товару в USD MБ 63688,14) оплата до 01.10.2020.
Звертаючить до суду першої інстанції, позивач в своїй позовній заяві обргрунтовував її, в тому числі, наступними фактичними обтавинами:
« … Поставка товару була здійснена Відповідачу у відповідності до умов договору, на підставі видаткової накладної №291Q-000006 від 29.10.2019р. на суму 1.983.089,52 грн. (з подальшою узгодженою сторонами частковою заміною асортименту (заміна 740л. препарату «Болівар Форте» на 740 л. препарату «Артіс Плюс»), оформленою додатковою угодою від 23.04.2020р. до додатку (специфікації) №4 від 22.10.2019р., зворотною накладною від покупця №2304-000001 від 27.04.2020р., видатковою накладною №2904-000023 від 29.04.2020р.)…»
Колегія суддів констатує, що відзив на позовну заяву не містить в собі заперечень щодо наведених фактичних підстав позову.
Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
З урахуванням вищевикладенного, висновок місцевого господарського суду в частині того, : «… В подальшому сторонами узгоджено часткову заміну асортименту у Специфікації № 4 на суму 1983089,52 грн. з ПДВ, про що складено додаткову угоду від 23.04.2020 до договору, накладну повернення постачальнику № 3 від 27.04.2020 та видаткову накладну №2904-000023 від 29.04.2020…
…Обставини справи свідчать, що на виконання умов Договору позивачем поставлений, а відповідачем прийнятий обумовлений Специфікацією № 4 товар (..з урахуванням додаткової угоди від 23.04.2020)» визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 1.1 Специфікації, на момент укладання Специфікації: курс іноземної валюти згідно п. 4.4.1 договору 2491,00 грн. за 100 доларів США, грошовий еквівалент вартості товару за Специфікацією в долар США 79610,18 (а.с. 16).
Колегія суддів констатує, що загальна вартість товару, який мав бути поставлений за специфікацією № 4 в редакції додатку №4 від 22.10.2019р. та в редакції (а.с. 14) та в редакції Додаткової угоди від 23.10.2020р. до договору поставки № 210302-КР від 29.10.2019р. (а.с. 16) є однаковими, а саме 1 983 089,52грн.
20% від вартості 1 983 089,52грн становить 396 617,90 грн.
Саме така сума попередньої оплати була перерахована за платіжним дорученням № 787 від 22.10.2019р. (а.с. 21).
Несплаченою залишилося 80% вартості товару1 983 089,52грн складає 1 586 471,616 грн.
Оплата на умовах відстрочення платежу здійснена платіжними дорученнями № 841 від 18.09.2020 на суму 200000,00 грн., № 878 від 30.09.2020 на суму 386 471,62 грн., № 880 від 30.09.2020 на суму 1 000 000,00 грн.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
В пункті 4.4 Договору встановлено право позивача переглянути ціни на товар в тому випадку, якщо на дату здійснення оплати товару Обмінний курс відповідної валюти збільшився порівняно з курсом, визначеним в Специфікації згідно з пп.4.4.1 цього договору. У цьому випадку згідно п. 4.4.4 Договору Постачальник готує та надсилає Покупцеві Акт перерахунку вартості товару, в якому зазначає Обмінний курс на дату оплати та розмір суми, що підлягає сплаті (доплаті), який набирає чинності з дати складання та є обов`язковим для Покупця.
Отже, у разі настання обумовлених договором обставин (зміна курсу іноземної валюти до гривні) перерахунок гривневого еквіваленту імпортної складової вартості товарів/послуг можливий на вимогу однієї зі сторін договору та не потребує погодження з іншою стороною. Відповідно, обов`язок відповідача зі сплати вартості імпортної складової виникає у разі прийняття ним товару та наявності відповідної вимоги позивача щодо зміни (перерахунку) гривневого еквіваленту імпортної складової і чинність такого обов`язку не залежить від сплати вартості товару або строку дії договору.
Сторонами не оспорюється обставини того, що оплата на умовах відстрочення платежу здійснена платіжними дорученнями № 841 від 18.09.2020 на суму 200000,00 грн., № 878 від 30.09.2020 на суму 386 471,62 грн., № 880 від 30.09.2020 на суму 1 000 000,00 грн.
Відповідно до офіційного курсу станом на 18.09.2020р. https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive/usd/18-09-2020/ становив від від 28.3000грн до 28.3350грн за 1 долар США, а на 30.09.2020р., https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive/usd/30-09-2020/ відповідно від 28.3300грн до 28.3350грн за 1 долар США, в зв`язку із чим, визначений в акті курс 28,15 грн за 1 долар США станом на 18.09.2020р. та на 30.09.2020р. 28,34 грн відповідає фактичним обставинам справи .
Відповідно до розділу « 8.СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ.» :
8.1.Договір набирає законної сили з моменту підписання і діє до ЗІ грудня 2021 р. Якщо протягом останнього місяця строку дії Договору жодна з Сторін не направить іншій письмового повідомлення про припинення дії Договору у вказаний строк, то строк дії Договору автоматично пролонгується щоразу на один календарний рік на тих же умовах.
8.2.Договір може бути достроково припинено виключно за письмовою взаємною згодою сторін.
Враховуючи вищевикладене, застосовані в Акті перерахунку вартосіт товару (додаток № 14 від 14 грудня 2020р.) курси валют станом на день здійснення оплат 18.09.2020 на суму 200000,00 грн.та 30.09.2020р. на суму 386 471,62 грн та на суму 1 000 000,00 грн, відповідно відповідають фактичним обставинам справи. Висновок суду першої інстанції : « … складення позивачем Акта перерахунку вартості товару та направлення його відповідачу відповідає умовам Договору та нормам чинного законодавства…» також визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що "... Зміна ціни можлива лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом, а після виконання угоди взагалі не допускається. Такий висновок зробив ВСУ в Постанові №908/1138/15-г від 22.03.2017 року.
ВСУ у Постанові судової палати у господарських справах від 15.05.2007 у справі № 30/110 вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 632 зміна ціни після укладення договорі допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. У цій нормі законодавець керується принципом стабільності узгодженої сторонами ціни, якщо дії договору не включені умови щодо її зміни.
В умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками. Тому при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо.
Проте у ч. 2 ст. 632 ЦК допускається наявність…
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України, зобов`язання…
… Саме тому не допускається зміна ціни в договорі після виконання договору. Аналогічний підхід підтримується й у судовій практиці, зокрема, ВГСУ у Постанові від 17.10.2006 у справі № 4/50-06 зауважив, що:…
За змістом положень ст.526 ЦК, зобов`язання має…
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) йогЬ виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (ст.530 ЦК).
Заборона зміни ціни в договорі стосується тих випадків, коли виконання зобов`язання є належним. Цей висновок зумовлений т]им, що тільки з належним виконанням пов`язується припинення такого правового зв`язку. У разі, якщо виконання зобов`язання неналежне, то відсутні підстави для припинення зобов`язання та, як наслідок, наявні передумови для зміни ціни.
Саме таке належне виконання зобов`язань мало місце у даній справі. Згідно договору поставки № 210302-КР від 29.03.2019 (далі - Договір поставки), додатку №4 - Специфікації від 22.10.2019 року, Відповідачу був поставлений товар (агрохімікати) на загальну суму 1 983 0,89,52 грн., в т.ч. ПДВ 330 514,92 грн.
Відповідачем було повністю виконано свої зобов`язання за договором поставки. Про належне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договору. Таким чином, в рамках договору, укладеного між сторонами, відповідачем були виконані зобов`язання щодо поставки товару, які були прийняті позивачем беззаперечно. Дані обставини не спростовується і самими Позивачем.
Відповідно до п. 4.3 Договору поставки, сторони …
Аналогічне міститься у п. 4.3.1 Договору …
Оскільки спірний договір постачання був своєчасно виконаний Відповідачем зобов`язання за цим Договором між сторонами припинились, а тому підстав для збільшення ціни договору за рахунок курсової різниці валюти немає.
Позивач, вже після фактичного виконання спірного Договору, а саме, в середині грудня 2020 року (тобто більше ніж через рік), звернувся до Відповідача з вимогою про перерахунок вартості поставленого товару в сторону його збільшення на суму 217100,42 грн.
За таких обставин, Позивач не довів належними й догіустимими доказами наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «СПП ЛАНА» курсової різниці у зв`язку із збільшенням курсу іноземної валюти, у зв`язку з чим поіовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на зазначене вважаємо, що намагання Позивача внести зміни до ціни договору після повного виконання учасниками угоди його умов нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат укладання Договору невизгіаченим, що суперечить вимогам ЦК України та звичаям ділового обороту…
Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно -ототожнює дві різні категорії: «Ціну договору» та «Вартість товару».
Як зазначено у Специфікації №4 від 22.10.2019 року, ціною Товару є саме 1 652 574,60 грн, а сплата Відповідачем ПДВ у розмірі 330 514,92 грн., Не є ціною договору, оскільки передбачена нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, м4теріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації)} який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Згідно ч. 2 цієї статті, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Так, в оскаржуваному Рішенні суд посилається на те, що «Відповідно до Акту перерахунку вартості товару від 14.12.2020 до Специфікації № 4 змінена ціна та загальна вартість товару, тобто відбулась зміна суми компенсації вартості товйру в розумінні податкового законодавства України, тому позивачем, цілком правомірно, у відповідності до п. 192.1 ст. 192, пп. 194.1 ст. 194 ПК України при визначенні суми збільшення компенсації вартості товару розрахунок проведено з урахуванням суми ПДВ. Отже, позивач відобразив збільшення своїх податкових зобов`язань з ПДВ за Актом перерахунку вартосгйі товару, що надає відповідачу можливість збільшити на цю суму свій податковий кредит з П`ДВ».
Не спростовуючи наявності у Позивача права збільшення податкового кредиту з ПДВ на суму збільшеної ціни договору, звертає увагу на те, що доводи Апелянта стосуються саме ціни договору, до складу якої не входять ставки і збори, що використовуються в системі оподаткування, в т.ч. не входить ПДВ.
Збільшенню податкового кредиту з ПДВ передує збільфення ціни Договору. В даному випадку йде мова не про наслідок, а про підставу, тобто про складову ціни спірного Договору, що безпідставно підмінюється судом першої інстанції в оскаржуваному Рішенні.
Вважаємо, що внаслідок нарахувавши збільшення курсу іноземної валюти на ПДВ, Позивач отримує поза правовим шляхом додаткові кошти від відповідача, що не передбачені договором підряду.
За таких обставин суд першої інстанції, невірно застосовуючи норму ч. 1 ст. 189 ГК України неправомірно дійшов висновку, щодо неправомірності нарахування курсової різниці на ціну Договору з урахуванням податку на додану вартість…» визнається колегією суддів таким, що суперечить фактичним обставинам справи, є актом вказівки на окремі дані, які, як здається апелянту, підтверджують його позицію, ігноруючи при цьоу значну частину даних, які її спростовують.
Відповідачем не виконане належним чином зобов`язання з оплати різниці вартості товару у розмірі 217100,42 грн в редакції Акту перерахунку вартості товару від 14.12.2020 за товар відповідно до умов договору поставки №210302-КР від 29.03.2019р. з додатком (специфікацією) №4 від 22.10.2019р.
Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір поставки №210302-КР від 29.03.2019р.
Договір укладений за обопільною домовленістю обох сторін, в установленій законом формі, є чинним, не визнаний в судовому порядку недійсним. Сукупність його умов є абсолютно зрозумілою для сторін та інших учасників ринку. Визначення ціни товару з використанням грошового еквіваленту в іноземній валюті є широко розповсюдженим на аграрному ринку, і є загальноприйнятою практикою, якщо йдеться про поставку імпортних товарів з відстроченням платежу. Відповідачу, який здійснює діяльність на ринку з 1997 року, це добре відомо. Судовий спір виник лише як наслідок намагання Відповідача уникнути оплати за поставлений товар в узгодженому договором поставки порядку та розмірі.
Зміна ціни товару (перерахунок вартості товару) відбувся в порядку на умовах, визначених договором поставки, укладеним між сторонами та ст.ст. 524, 533 ЦК України.
Це відповідає змісту ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до яких ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Посилання Скаржника на висновки ВСУ у постановах у справі №908/1138/15-г від 22.03.2017р. та у справі №30/110 від 15.05.2007р. щодо принципу «стабільності ціни» - є не доцільним, оскільки в них як раз йдеться про те, що зміна ціни можлива на умовах, встановлених договором та законом, і принцип стабільності ціни застосовується до узгодженої сторонами ціни, якщо до договору не включені умови щодо її зміни.
Отже, належним виконанням зобов`язання з оплати за Товар, визначеного до умов договору поставки №210302-КР від 29.03.2019р. з додатком (специфікацією) №4 від 22.10.2019р., своєчасна оплата за товар в строки, узгоджені специфікацією, і сплата збільшення вартості товару в зв`язку з перерахунком вартості товару, узгодженому сторонами в п. 4.4 договору поставки. Сторони в договорі поставки №210302-КР від 29.03.2019р. (розділ 4 «Ціна товару») дійшли згоди щодо окремих випадків зміни ціни товару та їх умов (порядку). Ці випадки є незалежними один від одного та мають різні підстави та умови (порядок) зміни ціни товару. Всі вони зумовлені специфікою роботи аграрного ринку України та добре відомі його учасникам. Підстави і умови (порядок) зміни ціни товару по п. 4.3 та п. 4.3.1 договору не мають жодного відношення до підстав і умов (порядку) перерахунку вартості товару по п. 4.4 договору.
Щодо доводів відповідача про необґрунтованість здійснення позивачем перерахунку вартості товару з урахуванням суми ПДВ колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.4 договору поставки, ст.ст. 524, 533, 632 ЦК України, в правовідносинах сторін змінилась ціна товару в значенні ціна договору поставки.
Така ціна товару повністю узгоджена з Відповідачем в специфікації №4 від « 22» жовтня 2019р. до договору поставки №210302-КР від « 29» березня 2019р.
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
У спірних правовідносинах відповідно до п. 4.4 Договору статей 524, 533, 632 ЦК України змінилась ціна договору поставки, тобто вартість товару.
Позивач, який є постачальником товару в межах договору, на підставі ч. 3 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість в період, за який проводиться стягнення заборгованості, був платником податку ПДВ, тому податок на додану вартість правомірно включено ним до розрахунку розміру збільшення вартості товару, що підлягає сплаті покупцем.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування (податком на додану вартість) операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості.
Відповідно до пп. 194,1.1 п. 194.1 ст. 194 ПК України, податок (на додану вартість) становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Підпунктом п. 192.1 ст. 192 ПК України визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації.
Відповідно до Акту перерахунку вартості товару від 14.12.2020 до Специфікації № 4 змінена ціна та загальна вартість товару, тобто відбулась зміна суми компенсації вартості товару в розумінні податкового законодавства України, тому позивачем, цілком правомірно, у відповідності до п. 192.1 ст. 192, пп. 194.1 ст. 194 ПК України при визначенні суми збільшення компенсації вартості товару розрахунок проведено з урахуванням суми ПДВ.
Позивач, Відповідач є платниками ПДВ, тому ціна товару та її зміна відбувається і їх господарських зобов`язаннях з урахуванням ПДВ відповідно до діючого законодавства.
Колегія суддів погоджується з тим, що в день складення Акту перерахунку 14.12.2020 позивачем складені та зареєстровані розрахунки коригування до податкових накладних (РК № 10 від 14.12.2020 до ПН № 29 від 29.04.2020, РК № 11 від 14.12.2020 до ПН № 1 від 29.10.2019, РК № 9 від 14.12.2020 до ПН №1 від 22.10.2020), які зареєстровані в ЄРПН (квитанції №1 реєстраційні номери 9348309457, 9348338471, 9348496705). Отже, позивач відобразив збільшення своїх податкових зобов`язань з ПДВ за Актом перерахунку вартості товару, що надає відповідачу можливість збільшити на цю суму свій податковий кредит з ПДВ.
Тому судом було правомірно стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 217100,42 грн.
Щодо посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зауважує наступне.
05.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохімсервіс звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА суми збільшення вартості товару у розмірі 217100,42 грн. за актом перерахунку вартості товару від 14.12.2020 за договором поставки № 210302-КР від 29.03.2019.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.032021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/579/21 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 01.04.2021, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Від відповідача 19.04.2021 до суду надійшов відзив на позов із заявою щодо заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якому просив суд поновити процесуальний строк на надання відзиву, відмовити у позові, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.05.2021 Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Призначено розглянути справу 908/579/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 16.06.2021 о/об 12год. 00 хв.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 22.07.2021 об 11 год. 20 хв. Визнано явку учасників справи у судове засідання необов`язковою на період дії карантину.
Як вбачається з матеріалів справи, докази у справі були надані виключно Позивачем, а Відповідач обмежився відповіддю на позов. В усіх ухвалах суду явка учасників справи у судове засідання спеціально визначалася необов`язковою на період дії карантину.
В підготовчому засіданні 22.07.2021р. були присутні представники позивача та відповідача, які повідомили, що у справі надано всі наявні докази, заяви та клопотання у них відсутні та вони не заперечують проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; представники позивача та відповідача були повідомлені про наступне судове засідання під розписку.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від підготовче провадження закрито 22.07.2021.Призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 04.08.2021 о 10 год. 30 хв.
Будучи присутнім у всіх трьох судових засіданнях, представник Позивача зауважує, що суд першої інстанції у всіх судових засіданнях спеціально обговорював та узгоджував зручні всім сторонам дати судових засідань з метою своєчасного вчинення судочинства.
У судовому засіданні 04.08.2021р. Відповідач міг взяти участь через будь-якого з двох представників Відповідача, або через керівництво Відповідача. Ця дата була спеціально обумовлена та узгоджена судом і всіма сторонами у судовому засіданні 22.07.2021р. Незважаючи на це та продовжуючи затягувати процес, причинами неявки двох представників Відповідача була названа відпустка та участь в іншому судовому засіданні в районному суді.
Позивач вважає, що відкладення розгляду справи - це право суду, а представниками відповідача не наведено жодної причини з визначених у ст. 202 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи або оголошення перерви в засіданні та не зазначено, в чому саме полягає неможливість вирішення спору в даному засіданні.
Матеріали справи містили всі необхідні докази, які суд визнав достатніми для розгляду справи по суті. Зокрема, жодних нових доказів або заперечень щодо доказів Позивача не наведено Відповідачем і на час апеляційного провадження, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що … За таких обставин, Позивач не довів належними й допустимими доказами наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «СПП ЛАНА» курсової різниці у зв`язку із збільшенням курсу іноземної валюти, у зв`язку з чим поіовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на зазначене вважаємо, що намагання Позивача внести зміни до ціни договору після повного виконання учасниками угоди його умов нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат укладання Договору невизгіаченим, що суперечить вимогам ЦК України та звичаям ділового обороту.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 2.02.2020 року у справі №910/1121/19, звернув увагу на те, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій ст. 213 ЦК України, слід застосовувати принцип сопїга ргоґегепіеш.
Судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваного рішення не було застосовано зазначені вище норми матеріального права до спірних правовідносин, що мало наслідком незаконність судового рішення.
…Наслідком неправильного застосування норм матеріального права був помилковий висновок суду першої інстанції про те, що ...
….Щодо безпідставного нарахування курсової різниці на ціну Договору з урахуванням податку на додану вартість.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно -ототожнює дві різні категорії: «Ціну договору» та «Вартість товару».
Як зазначено у Специфікації №4 від 22.10.2019 року, ціною Товару є саме 1 652 574,60 грн, а сплата Відповідачем ПДВ у розмірі 330 514,92 грн., Не є ціною договору, оскільки передбачена нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України, ...
….Згідно ч. 2 цієї статті, ….
Так, в оскаржуваному Рішенні суд посилається на те, що «Відповідно до Акту перерахунку вартості товару від 14.12.2020 до Специфікації № 4 змінена ціна та загальна вартість товару, тобто відбулась зміна суми компенсації вартості товйру в розумінні податкового законодавства України, тому позивачем, цілком правомірно, у відповідності до п. 192.1 ст. 192, пп. 194.1 ст. 194 ПК України при визначенні суми збільшення компенсації вартості товару розрахунок проведено з урахуванням суми ПДВ. Отже, позивач відобразив збільшення своїх податкових зобов`язань з ПДВ за Актом перерахунку вартосгйі товару, що надає відповідачу можливість збільшити на цю суму свій податковий кредит з ПДВ».
Не спростовуючи наявності у Позивача права збільшення податкового кредиту з ПДВ на суму збільшеної ціни договору, звертає увагу на те, що доводи Апелянта стосуються саме ціни договору, до складу якої не входять ставки і збори, що використовуються в системі оподаткування, в т.ч. не входить ПДВ.
Збільшенню податкового кредиту з ПДВ передує збільфення ціни Договору. В даному випадку йде мова не про наслідок, а про підставу, тобто про складову ціни спірного Договору, що безпідставно підмінюється судом першої інстанції в оскаржуваному Рішенні.
Вважаємо, що внаслідок нарахувавши збільшення курсу іноземної валюти на ПДВ, Позивач отримує поза правовим шляхом додаткові кошти від відповідача, що не передбачені договором підряду.
За таких обставин суд першої інстанції, невірно застосовуючи норму ч. 1 ст. 189 ГК України ...
…Порушення судом норм процесуального права - принципів змагальності (ст. 13 ГПК України) та справедливості, як одна із складових принципу верховенства права (ст. 11 ГПК України).
Як зазначено в оскаржуваному Рішенні: «Представник відповідача у судове засідання 04.08.2021 не з`явився, натомість, від представників відповідача адвоката Плецької Ю.В. та адвоката Тимошенко С.В. надійшли клопотання про перенесення на іншу дату у зв`язку з знаходженням, у відпустці адвоката Плецької Ю.В. та зайнятістю адвоката Тимошенко С.В. в судовому засіданні в іншій справі. Розглянувши клопотання представників відповідача, суд залишив їх без задоволення, як необґрунтовані, оскільки представниками відповідача не наведено оюодної причини з визначених у ст. 202 ГПК України підстав для. відкладення розгляду справи або оголошення перерви в засіданні та не зазначено, в чому саме пілягає неможливість вирішення спору в даному засіданні».
…Вважаємо, що суд першої інстанції порушив вимоги пуйкту 2 частини 2 статті 202 ГПК України), оскільки неправомірно відмовив у задоволенні клопотання представників Відповідача Тимошенко С.В. та Плецької Ю.В про відкладення розгляду справи 04.08.2021 року (день ухвалення оскаржуваного Рішення), не визнавши причини* першої неявки представників Відповідача в судове засідання по суті розгляду справи поважними.
…Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно позбавив Відповідача можливості бути заслуханим судом безпосередньо, що свідрить про невиконання судами попередніх інстанцій гарантій щодо справедливого і Публічного розгляду справи, визначених статтею 6 Конвенції, незважаючи на те, що саме суд мав віднайти баланс між процесуальним принципом розгляду справи протягом розумного строку і гарантуванням дотриманням принципів змагальності та справедливості.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розглядуй надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно з частиною першою статті 61 ГПК України ….
Учасники справи мають право...
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України ….
Згідно зі статтею 55 Конституції України ..
Статтею 6 Конвенції передбачено, що ….
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що ...
…Аналогічного правового висновку дійшов КЦС ВС у Прстанові від 28.10.2020 року у справі № 523/18181/18 (61-14767св19), встановивши, що ...
…У абзаці 2 арк.4 Рішення судом першої інстанції встановлено, що У відповідності до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року за № 6 «Про судове рішення»..
Приписами статті 8 Конституції України передбачено..
Так, в рішенні у справі №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що «Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, і а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, як легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, іЬеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні йсіго як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.»
У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людйни і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Консультативна рада європейських суддів у Висновку щодо якості судових рішень (пункти 34-35) зазначила наступне: «Якість судового рішення Залежить головним чином від якості його вмотивування. ... Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По- перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін таївказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система».
Право сторони на вмотивоване судове рішення, а отже, офв`язок суду мотивувати судове рішення вивів у своїй практиці Європейський суд з прав людину.
…Так, у справі «Проніна проти України» Європейський сіуд з прав людини, аналізуючи ситуацію під кутом зору статті 6 Європейської конвенції про праца людини, дійшов висновку: ...
В той же час у справі «Руїс Тория проти Іспанії» Єврбпейський суд з прав людини наголосив: …
Враховуючи викладене, в порушення вимог зазначеного національного і міжнародного законодавства та практики Європейського суду з прав людини суд першої інстанції ухвалив невмотивоване незаконне Рішення, які свідчить про порушення конституційних принципів змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв`язку з чим Рішення підлягає безумовному скасуванню.
…Щодо вимоги про зупинення оскаржуваного Рішення до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.
З метою уникнення передчасного виконання оскаржуваного Рішення, вважаємо за доцільне звернутися із клопотанням про зупинення його виконанню, виходячи із наступного.
Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у спдаві, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення.
..Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд враховує …
…Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рій ення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання; рішення у разі його скасування тощо.
…Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення, підтвердженії певними доказами... На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії судців Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №727/4094/19.
У разі фактичного виконання оскаржуваного Рішення, поворот виконання у випадку його скасування буде утрудненим. Вважаємо що не зупинення виконання оскаржуваного Рішення може значно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав ТОВ «СПП ЛАНА».… відхиляються колегією суддів з огляду на те, що відоповідні процесуальні порушення не охоплюються положеннями ч.2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, як такі, що є обов`яковою підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішені суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №908/579/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4884,77 грн. (а.с. 122) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №908/579/21- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №908/579/21- залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору у сумі 4884,77 грн. покласти на товариство з обмеженою відповідальністю СПП ЛАНА.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.04.2024.
Головуючий суддяМ.О. Дармін
СуддяО.Г. Іванов
СуддяІ.М. Кощеєв
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2024 |
Оприлюднено | 26.04.2024 |
Номер документу | 118590543 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні