Рішення

від 23.04.2024 по справі 903/1124/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2024 року Справа № 903/1124/23

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за участю представників сторін:

від позивача: Шмига Г.С. ордер серія АІ №1485617 від 30.10.2023

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/1124/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд про стягнення 233403,24 грн,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн надіслала на адресу суду позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд про стягнення грошових коштів у розмірі 233403,23 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортне експедиційне обслуговування №03-01-01ПС від 03.01.2022.

Представник позивача просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

09.11.2023 представник відповідача сформував в системі Електронний суд:

- клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, оскільки вирішення спірних правовідносин, які виникли між Позивачем та Відповідачем має досить важливе значення для ТОВ Агро Фонд та є складною, вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, правильного вирішення спору та надання сторонам можливості подати необхідні пояснення і докази у справі, також Відповідач має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення та докази по справі, тому існує необхідність у розгляді справи № 903/1124/23 в судовому засіданні з викликом сторін.

- відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.11.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ Агро Фонд про розгляд справи в судовому засідання з викликом сторін.

22.11.2023 представник позивача сформувала в системі Електронний суд відповідь на відзив.

24.11.2023 представник відповідача сформував в системі Електронний суд заперечення (на відповідь на відзив).

27.11.2023 представник позивача сформувала в системі Електронний суд додаткові пояснення у справі.

24.11.2023 представник відповідача сформував в системі Електронний суд додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 054.12.2023 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 903/1124/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 03.01.2024 о 10:15 год.

Протокольною ухвалою від 03.01.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 13.02.2024 о 10:15 год.

12.02.2024 представник позивача сформувала в системі «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки перебуває в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 13.02.2024 розгляд справи відкладено на 26.03.2024 о 11:15 год.

25.03.2024 представник позивача сформувала в системі Електронний суд письмову промову в судових дебатах.

25.03.2024 представник відповідача сформував в системі Електронний суд клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки перебуває в іншому судовому засіданні.

Представниця позивача вийшла на зв`язок в режимі відеоконференції, однак при розгляді справи були виявлені обставини, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи документообігу Господарського суду Волинської області, а саме: був не стабільний зв`язок із сервером програми фіксації судового засідання EasyCon та технічні проблеми з обладнанням мікрофону у представника позивача.

Ухвалою суду від 26.03.2024 розгляд справи відкладено на 02.04.204 о 11:20 год.

Протокольною ухвалою від 02.04.204 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 23.04.2024 о 11:30 год.

Представниця позивача в судовому засіданні просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача призначене судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується підписом у розписці від 02.04.2024.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн (далі експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Фонд (далі клієнт, відповідач) укладено Договір на транспортне експедиційне обслуговування №03-01-01ПС (надалі також Договір, а.с.10-13).

Відповідно до п.1.1 якого, Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з навантаженням, сертифікацією, митним оформленням і відправкою зернових олійних культур та мінеральних добрив, а також продуктів їх переробки, з усіх дирекцій залізниць «Укрзалізниці» за реквізитами останнього.

Згідно п.1.2. Договору, Експедитор зобов`язується виконувати роботу у відповідності із вказівками Клієнта, які повинні бути правомірними, здійсненими та коректними.

Відповідно до п.1.3. Договору, Експедитор має право відступити від вказівок Клієнта, якщо по обставинам це необхідно в інтересах Клієнта і Експедитор не міг попередньо запитати Клієнта або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Експедитор зобов`язаний негайно повідомити Клієнта про допущені відступи.

У відповідності до п.п. 1.4-1.5. Договору, Експедитор у разі необхідності може самостійно залучати для виконання своїх зобов`язань третіх осіб, за умови, що він залишається відповідальним перед Клієнтом за виконання умов Договору. Протягом усього терміну роботи Експедитора з вантажем, право власності на нього належить Клієнту.

Відповідно до п.2.1. Договору, Експедитор, зокрема, має право:

-на відшкодування погоджених з Клієнтом обсягах додаткових витрат, які виникли у нього при виконанні Договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Клієнта;

- виступати представником Клієнта в його правовідносинах з дирекціями залізниць України та іншими перевізниками;

- забезпечити виділення плану і подачу рухомого залізничного складу для здійснення навантаження вантажів, що належать Клієнт на станціях відправлення;

- здійснювати оплату залізничних тарифів, додаткових і станційних зборів за перевезення вантажів Клієнта.

- за дорученням Клієнта організувати завантаження вантажу в вагони, встановлювати на них запірно-пломбувальні пристрої.

Відповідно до п.2.3. Договору, клієнт, зокрема, зобов`язаний:

- оплатити надані послуги Експедитору.

- відшкодувати Експедитору витрати, пов`язані з оплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з вини Клієнта.

Відповідно до п.2.2.25 договору, заявка клієнта є достатньою підставою для початку виконання експедитором своїх обов`язків за даним договором а саме, до початку відвантаження експедитор організовує проведення лабораторних досліджень з метою контролю якості продукції, сертифікацію, погодження плану перевезень в АС-Месплан та ін.

Відповідно до Заявки №11 від 15.02.2022 до Договору на транспортне експедиційне обслуговування №03-01-01ПС від 03.01.2022, Відповідач (Клієнт) надав інструкцію щодо організації перевезення вантажу залізничним транспортом, а саме:

Вантаж, код, рік врожаю - кукурудза, урожаю 2021 року.

Кількість- 3200/50 шт,

Вартість перевезення - 930 грн/т;

Станція відправлення - 350905 Броди;

Місце відвантаження - ТОВ «АГРО ФОНД»;

Період відвантаження - 20.02-24.02.2022;

Власник вантажу - ТОВ «АГРО ФОНД»;

Станція призначення - Чорноморськ-порт, експорт 402103;

Вантажоодержувач- СП ТОВ «ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ», код ЄДРПОУ 24528065, 68000, Одеська обл., Чорноморськ, проспект Миру,1, а/с 607

Код вантажоодержувача 0834;

Поштова адреса вантажоодержувача: 68000, Одеська обл., Чорноморськ, вул.Промислова, 14 відділення №1 (а.с.14).

18.02.2022 на станцію Броди Львівської залізниці для Клієнта - ТОВ «АГРО ФОНД» згідно залізничної накладної №42082719 (а.с.15-17) прибули 50 власних порожніх вагонів під навантаження зерном кукурудзи, призначення -Чорноморськ-порт Одеської залізниці. У зв`язку із зайнятістю вантажного фронту на п/колії ТОВ «АГРО ФОНД», де проходить завантаження зернових вантажів на 50 власних вагонів-зерновозів о 20 год.30 хв. перевізником - АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» відкрито Акт загальної форми ГУ-23 №262 від 18 лютого 2022 року про початок затримки по причині «затримка вагонів на коліях станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта» (а.с.21).

Як вбачається з Акту загальної форми ГУ-23 №262 від 18.02.2022, з вини ТОВ «Посібл Солюшн» вагони були затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта.

22.02.2022 о 15:00 год. вагони №№53229456, 53233755, 53235016, 53237715, 58501388, 58506239, 58513375, 58514530, 58516238, 58519885, 58525890, 58540741, 58543372, 95583985, 95746368 згідно листа №22/22/1 від 22.02.2022 подано під навантаження та відповідно до Письмової угоди №7 від 22.02.2022 на під`їзду колію ТОВ «Агро Фонд» (пам`ятка форми ГУ-45 від 22.02.2022 №26 про подачу вагонів, яка підписана директором ТОВ «Посібл Солюшн» Василенком Д.В., а.с.23).

23.02.2022 о 10:00 год. згідно пам`ятки №29 вагони забрані з під`їзної колії та відповідно до акту ГУ-23 №288 вагони простоюють на колії станції під накопиченням згідно листа від 22.02.2022 ТОВ «Посібл Солюшн» в очікування оформлення перевізних документів відправником.

Вагони знаходились на коліях загального користування до 25.03.2022 19:30 год., що підтверджується наявним у матеріалах справи актом загальної форм ГУ-23 №426 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «Посібл Солюшн» (а.с.21).

Всі вищевказані акти загальної форми та пам`ятки підписано ТОВ «Посібл Солюшн» директором ТОВ «Посібл Солюшн» Василенком Д.В. без будь-яких яких зауважень та заперечень.

22.02.2022 о 20 год. 20 хв. на 10 вагонів-зерновозів №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268 складено акт загальної форми ГУ-23 №284 про закінчення затримки та вагони згідно з листом №22/22/1 від 22.02.2022 (а.с.22). Подано під навантаження відповідно до Письмової угоди № 17 від 22.02.2022 на під`їзну колію ТОВ "Компанія Дністер" (пам`ятка форми ГУ-45 від 22.02.2022 №35 про подачу вагонів, яка підписана директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенко Д.В. у відповідності до вимог п.4 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами, а.с.28).

23.02.2022 о 22 год. 50 хв. на підставі повідомлення про закінчення вантажних операцій № 41 вантажовласник повідомив про завантаження вагонів №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268.

23.02.2022 о 22 год. 50 хв. вагони №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268 забрані із під`їзної колії, що підтверджується пам`яткою форми ГУ-45 №39 про забирання вагонів, яка підписана директором відповідача ОСОБА_1 (а.с.31).

У період з 23.02.2022 о 22 год. 50 хв. вагони №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268 до 25.03.2022 19 год. 30 хв. знаходились на місцях загального користування в очікуванні оформлення перевізного документу, що підтверджується актами загальної форми №295 від 23.02.2022 та №428 від 25.03.2022 (а.с.23). Вказані акти підписані директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В., без зауважень.

22.02.2022 о 15 год. 00 хв. вагон №95779807 згідно з листом №22/22/1 від 22.02.2022 подано під навантаження відповідно до Письмової угоди № 7 від 22.02.2022 на під`їзну колію ТОВ "Агро фонд" (пам`ятка форми ГУ-45 від 22.02.2022 №26 про подачу вагонів (а.с.29), яка підписана директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В., у відповідності до вимог п.4 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами.

17.03.2022 об 11 год. 00 хв. вагон №95779807 забрано із під`їзної колії, що підтверджується пам`яткою форми ГУ-45 №30 про забирання вагонів (підписана директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В.).

Із 17.03.2022 об 11 год. 00 хв. вагон №95779807 до 25.03.2022 19 год. 30 хв. знаходився на місцях загального користування в очікуванні оформлення перевізного документу та митного оформлення, що підтверджується актами загальної форми №403 від 17.02.2022, №417 від 24.03.2022 та №424 від 24.03.2022, №427 від 25.03.2022 (вказані акти підписано директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В. без будь - яких зауважень).

У подальшому, 25.03.2022 експедитором, на підставі відправки №37174786, вагони №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268, 95779807 відправлено на станцію Воля Барановська, Польща (а.с.53-54).

Разом з тим, 15.04.2021 експедитором (позивачем) - ТОВ "Посібл Солюшн" підписано заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №42174050/2021-0001 від 15.04.2021 (далі - Заява про приєднання), відповідно умов якої ТОВ "Посібл Солюшн" надало Акціонерному товариству "Українська Залізниця" згоду про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір, а.с.48).

19.04.2021 АТ "Укрзалізниця" засвідчила прийняття ТОВ "Посібл Солюшн" Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило, що замовнику присвоєно коди: відправника / одержувача: 4050 та платника 8222886 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером (а.с.49).

У зв`язку із зберіганням вантажу власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях з 18.02.2022 по 25.03.2022 перевізником - АТ "Укрзалізниця" нараховано збір на підставі вказаних актів загальної форми, на загальну суму 233403,40 грн. з ПДВ.

Оскільки зазначену суму збору за зберігання вантажу ТОВ "Посібл Солюшн" в добровільному порядку сплачено не було, перевізник - АТ "Укрзалізниця" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Посібл Солюшн" щодо стягнення вищезазначеної заборгованості у розмірі 233403,40 грн. (а.с.67-68).

06.10.2022 ТОВ "Посібл Солюшн" звернулось до ТОВ "Агро Фонд" з вимогою №06-10(3)/22 оплатити заборгованість в розмірі 233403,24 грн (а.с.61-64).

У відповідь на вказану вимогу, 20.10.2022 листом ТОВ "Агро Фонд" заперечило щодо наявності підстав для оплати послуг згідно вимоги від 06.10.2022 (а.с.65-66).

В подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 у справі №910/10003/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023, позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" 233403,24 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3501,05 грн (а.с.84-91,114-121).

02 серпня 2023 року на підставі Платіжного доручення №201 на суму 233403,24 гривень, Позивачем було сплачено на користь перевізника - АТ «Укрзалізниця» плату за користування вагонами у розмірі 233 403,24 гривень (а.с.127).

06 лютого 2023 року на адресу Відповідача - ТОВ «Агро Фонд» повторно надіслано Вимогу про оплату за користування вагонами у розмірі 233 403,24 гривень (а.с.92), однак відповіді отримано не було.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 13 березня 2023 року у справі №910/10003/22 ТОВ «Посібл Солюшн» подано апеляційну скаргу та клопотання про залучення ТОВ «Агро Фонд» як третю особу яка не заявляє вимоги на предмет спору.

Ухвалою від 05 травня 2023 року клопотання ТОВ «АГРО ФОНД» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача задоволено (а.с.93-111).

Таким чином, Відповідачем - ТОВ «АГРО ФОНД» було подано письмові пояснення (а.с.112-113).

Разом з цим, за результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі №910/100022 ухвалив:

-Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 у справі №910/10003/22 залишити без задоволення.

-Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 у справі №910/10003/22 залишити без змін.

26.09.2023 ТОВ "Посібл Солюшн" повторно звернулось до ТОВ "Агро Фонд" з вимогою про оплату послуг за зберігання вантажу у вагонах та власного складу у розмірі 233403,24 грн (а.с.122-124).

У відповідь на зазначену Вимогу №26-09(3)/23 від 26 вересня 2023 року про оплату за користування вагонами у розмірі 233403,24 гривень, Відповідач надіслав на електронну адресу Позивача відповідь від 29 вересня 2023 року №29/09-2 у якій останній відмовився у добровільному порядку відшкодувати понесені витрати Експедиторі через введення воєнного стану та посилаючись на форс-мажорні обставини (а.с.128-130).

Враховуючи викладене та посилаючись на те, що у відповідності до вимог ч.2 ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування, ТОВ "Посібл Солюшн" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ТОВ "Агро Фонд" грошових коштів у розмірі 233403,24 грн.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності врегульовано положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Законом України "Про транспортно-експедиційну діяльність".

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, відповідно до положень ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст.8 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

З матеріалів справи слідує, що 18.02.2022 на станцію Броди Львівської залізниці для клієнта - ТОВ "Агро Фонд" згідно залізничної накладної №42082719 прибули 50 порожніх вагонів під навантаження зерном кукурудзи, призначення - Чорномовськ порт, Одеської залізниці.

В свою чергу, в поданій клієнтом експедитору заявці №11 від 15.02.2022 визначено період відвантаження - 20.02-24.02.2022 (а.с.14), а отже вагони згідно залізничної накладної №42082719 є такими, що подані завчасно та всупереч термінам визначених заявкою №11, при цьому відсутня будь-яка вина ТОВ "Агро Фонд".

При цьому, суд приходить до висновку, що доводи позивача про несвоєчасне завантаження вагонів та можливість їх прийняття та завантаження 18-19 лютого 2022 року - є безпідставними та неогрунтованими, оскільки останні були подані не в обумовленні Заявкою №11 терміни.

Щодо періоду з 23.02.2022, то суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з телеграмним розпорядженням №ЦЦО/99 від 24 лютого 2022 року щодо певних напрямків призначення з 24 лютого 2022 року до відміни вводяться обмеження перевезень, а саме: заборона приймання до перевезення всіх вантажів і порожніх вагонів до станцій призначення: Донецька Дон (48), Куп`янська дир. зал. перевезень ДН-5 (5), Сумська дир. зал. перевезень ДН-3 (3), Харківська дир. зал. перевезень ДН-2 (2), Київська дир. зал. перевезень ДН-1 (1), Конотопська дир. зал. перевезень ДН-5 (5), Коростенська дир. зал. перевезень ДН-4 (4), Одеська дир. зал. перевезень ДН-1 (1), Порт. Припорт. дир. зал. перевезень ДН-5 (5).

А отже визначена заявкою №11 від 15.02.2022 станція призначення - Чорноморськ порт, відповідно до ЦЦО/99 від 24.02.2022 підпадає під дію обмеження.

Відповідно до п.2.2.20 договору, серед іншого, експедитор зобов`язаний негайно інформувати клієнта про всі обставини, які перешкоджають виконанню зобов`язань експедитора по даному договору.

Пунктом 2.2.18. договору також передбачено зобов`язання експедитора повідомляти клієнту про дату відправки вагонів, всі відомості про хід виконання зобов`язань за даним договором, про додатково понесені витрати, пов`язані з організацією та оформленням перевезення. Для оперативної передачі інформації після відвантаження протягом 24 годин передати по факсимільному зв`язку та/або засобами електронної пошти зведення відправлених вагонів із зазначенням дати відвантаження, номерів вагонів, номерів відправок і ваги брутто, тара, нето.

Разом з тим, в порушення п.п. 2.2.18, 2.2.20 договору експедитор не повідомив клієнта про запровадження таких обмежень, в свою чергу, довідавшись про розпорядження ЦЦО/99 від 24.02.2022 АТ "Укрзалізниця", саме ТОВ "Агро Фонд" повідомило про це експедитора, а не навпаки.

Зокрема, листом №2 від 04.03.2022 ТОВ "Агро Фонд" (клієнт) повідомило експедитора - ТОВ "Посібл Солюшн" про неможливість виконання зобов`язань у встановлені терміни у зв`язку з введенням воєнного стану та дії вищезазначених обмежень щодо перевезень у напрямку портів України. Також повідомлено експедитора, що вагони загружені і готові до відправки (а.с.50).

При цьому слід зазначити, 23.02.2022 о 22 год. 50 хв, вагони №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975,95134268 забрані із під`їзної колії, що підтверджується пам`яткою форми ГУ-45 №39 про забирання вагонів (а.с.31), а отже завантажені в межах терміну визначеного Заявкою №11 від 15.02.2022, а отже ТОВ "Агро Фонд" виконано свої зобов`язання, як клієнта та передало товар експедитору.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та дією обмеження щодо перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема в область призначень Одеської дирекції залізничних перевезень та до дирекції залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій (розпорядження №ЦЦО/99 від 24 лютого 2022 року), діяла заборона з доставки вантажів до станції призначення - Чорноморськ-порт, що була визначена у заявці №11 від 15.02.2022.

В свою чергу, з метою запобігання простою залізничних вагонів, забезпечення виконання своїх зобов`язань та запобігання псуванні продукції, яка вже була завантажена у вагони, ТОВ "Агро Фонд" вчинялися дії щодо визначення іншого вантажоодержувача та укладання відповідних контрактів.

Так, 10.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" та Agravis Ost GmbH Co.KG було укладено контракт на поставку кукурудзи №00049057 та проводився збір всіх необхідних товаросупровідних та дозвільних документів для здійснення експорту, вчинялися всі належні дії щодо митного оформлення вантажу (а.с.166).

В результаті чого, в поданій заявці №11 від 15.02.2022 було змінено станцію призначення на - Воля Барановська, і вже 25.03.2022 здійснено відправку вагонів з товаром.

Відповідно до підписаного сторонами Акту про надання послуг від 25.03.2022 №ЖД-РS000018, експедитором були надані транспортно - експедиційні послуги на загальну суму 1279590,75 грн (а.с.58), відповідно до підписаного сторонами Акту про наданні послуг від 07.04.2022 №ЖД PS000021, експедитором надані транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 1269492 грн (а.с.60).

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що простій вагонів з 23.02.2022 (та нарахована в зв`язку з цим плата за зберігання вантажу у вагонах та власного рухомого складу) був наслідком військової агресії російської федерації проти України, введенням воєнного стану та тимчасових обмежень перевезення вантажів встановлених АТ "Укрзалізниця" (розпорядження ЦЦО/99) та дій ТОВ "Посібл Солюшн". Разом з тим, ТОВ "Агро Фонд" вчинялися всі можливі належні дії для запобігання простою вагонів та псування продукції, що перевозилася, що в свою чергу виключає наявність вини ТОВ "Агро Фонд" у простої вагонів.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Щодо посилання позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 у справі №910/10003/22, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, то суд зазначає, що ТОВ "Агро Фонд" було залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача.

Так, згідно частини 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.51 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Разом з тим, при розгляді справи №910/10003/22 апеляційним судом не встановлено порушення чи вини ТОВ "Агро Фонд" у простої вагонів.

Натомість, Господарським судом міста Києва у рішенні від 13.03.2023 у справі №910/10003/22, з чим погодився Північний апеляційний господарський суд в постанові від 27.07.2023, встановлено вину ТОВ "Посібл Солюшн" в затримці вагонів та зберігання останнім власного рухомого складу на своїх осях на підставі актів загальної форми ГУ-23 №№ 262. Крім того суд зазначив, що обставини вини ТОВ "Посібл Солюшн" визнані останнім шляхом проставлення підпису директором Василенко Д.В. на таких Актах загальної форми без будь - яких зауважень чи/або заперечень.

Щодо обов`язку відшкодування додаткових витрат за зберігання вантажу у вагонах, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.3 договору, клієнт зобов`язаний, зокрема, оплатити надані послуги експедирування (п.2.3.3); відшкодувати експедитору витрати, пов`язані з оплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з вини клієнта (п.2.3.8.).

Пунктом 2.1.1. договору також передбачено, що експедитор має право на відшкодування погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, які виникли у нього, при виконанні цього договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах клієнта.

Згідно п.3.11. договору, клієнт зобов`язаний відшкодувати, письмово узгоджені з ним і здійснені в його інтересах, додаткові витрати експедитора, які виникли у останнього при виконанні договору.

Підтвердженням додаткових витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), надані третіми особами (суб`єктами господарювання), які були залучені до виконання договору або органами влади. Відшкодування клієнтом документально підтверджених додаткових витрат експедитора здійснюється на підставі наданого останнім рахунку протягом 3-х (трьох) банківських днів з дня виставлення додаткового рахунку.

Отже, відповідно до положень договору право на відшкодування експедитором додаткових витрат виникає лише тоді, коли останні були письмово погоджені та здійсненні в інтересах клієнта. В свою чергу, право відшкодування експедитору витрат пов`язаних з оплатою штрафних санкцій нарахованих перевізниками виникає у випадку простою транспортних засобів з вини клієнта.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Пунктом 3 ч.1 ст.10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов`язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов`язки експедитора.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що відповідно до п.3.11. договору відповідач зобов`язаний відшкодувати, письмово узгоджені з ним і здійснені в його інтересах, додаткові витрати експедитора, які виникли у останнього при виконанні договору.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази узгодження (погодження) відповідачем додаткових витрат позивача на оплату послуг за зберігання вантажу у вагонах.

Навпаки, відповідач у відповіді на вимогу позивача заперечив щодо наявності підстав для оплати послуг за зберігання вантажу у вагонах в розмірі 233403,24 грн.

Умовами договору, а саме пунктом 2.3.8., передбачений обов`язок клієнта (відповідача) відшкодувати експедиторові (позивачу) документально підтверджені витрати, пов`язані зі сплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізникові у разі простою транспортних засобів з вини клієнта, однак зі змісту позовної заяви вбачається, що додаткові витрати позивача, які заявлені останнім до стягнення, пов`язані з зобов`язаннями позивача перед третіми особами.

Судом встановлено відсутність вини ТОВ "Агро Фонд" у простої вагонів, а отже і відсутній обов`язок відшкодування додаткових витрат за зберігання вантажу у вагонах.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність вини ТОВ "Агро Фонд" у простої вагонів, а відтак і факту настання у відповідача обов`язку зі сплати позивачу заявлених додаткових витрат на підставі договору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача понесених експедитором витрат в розмірі 233403,24 грн та, відповідно, задоволення позовних вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі №903/1027/23.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд про стягнення 233403,24 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.04.2024.

СуддяІ. О. Гарбар