Постанова

від 29.08.2024 по справі 903/1124/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Справа № 903/1124/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн на рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі №903/1124/23 (ухвалене суддею Гарбаром І.О., повний текст складений

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд

про стягнення 233 403,24 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі №903/1124/23 у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд про стягнення 233403,24 грн, відмовлено.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн звернулося до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі №903/1124/23 щодо відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, пов`язані із розглядом справи, які складаються із судового збору та відшкодування витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн на рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі №903/1124/23. Роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн на рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі №903/1124/23 буде здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

29.05.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи: витрати на правничу допомогу орієнтовно 30000,00 грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн на рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі №903/1124/23 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі №903/1124/23 - без змін.

22.07.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Листом суду апеляційної інстанції від 22.07.2024 заявника повідомлено, що у зв`язку із перебуванням у відпустках головуючої судді Павлюк І.Ю., суддів - членів колегії Розізнаної І.В. та Грязнова В.В., вирішення вказаної заяви відбудеться після фактичного виходу суддів на роботу.

23.07.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Посібл Солюшн надійшло заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 роз`яснено, що розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1124/23 буде здійснюватися у апеляційному порядку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1124/23 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/743/23.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 910/743/23, 06.02.2024 у справі № 904/1270/22, від 30.04.2024 у справі №922/1812/23.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 910/743/23, від 04.07.2023 у справі №924/295/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії чи бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі №913/50/22, від 09.04.2024 у справі №910/11443/22, від 14.03.2024 у справі №904/141/20.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи заявив про понесені витрати на правничу допомогу.

У порядку та у строки, визначені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, представник Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд подав заяву про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції з ухваленням додаткового судового рішення у розмірі 30 000,00 грн.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу представник Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд надало:

- довіреність від 16.12.2023;

- витяг з ЄДРЮОФОПГФ;

- Акт №10 приймання-передачі наданих послуг від 19.07.2024 до Договору про надання правової (адвокатської) допомоги №01/09/22 від 02.09.2022

- ордер на надання правничої (правової) допомоги;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- Договір про надання правової допомоги від 02.09.2022;

Колегія суддів установила, що 02.09.2022 адвокат Мандзя Василь Ігорович, (далі Адвокат), з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (далі - Клієнт), з іншої сторони, уклали Договір про надання правової (адвокатської) допомоги.

Згідно п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору за надання правової допомоги, яка є предметом цього Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар, який у грошовому виразі визначається сторонами та відображається у відповідних доповненнях (актах) до цього Договору.

Згідно Акту приймання-передані наданих послуг №10 від 19.07.2024 до Договору про надання правової (адвокатської) допомоги №01/09/22 від 02.09.2022 Адвокат передав, а Клієнт прийняв юридичні послуги по наданню правової (адвокатської) допомоги у спорі Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" з Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ФОНД" з про стягнення заборгованості у судовій справі №903/1124/23, яка перебуває на розгляді у Північно-західному апеляційному господарському суді, а саме:

- ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги та збір документів по спірних правовідносинах, формування правової позиції;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу, формування матеріалів для суду, направлення матеріалів до суду;

- премія.

Вартість послуг за даним актом становить 30 000,00 грн.

Водночас, на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" надійшло заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

Мотивуючи заперечення, позивач зазначає, що відповідачем було подано першу заяву по суті, а саме відзив на позовну заяву, однак у зазначеному процесуальному документі була відсутня жодна інформація з приводу попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат. Отже, Відповідачем не було дотримано порядку попереднього визначення суми судових витрат, передбачених ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі щодо подачі до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, та який подається кожною стороною разом з першою заявою по суті спору. Крім того, представником Відповідача не надано детальний опис (звіт) виконаних робіт. Заявник звертає увагу, що Договір про надання правової допомоги №01/09/22 від 02.09.2022 не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом та щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом. Також зазначає, що представником Відповідача не надано детального опису виконаних доручень клієнта, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Розмір заявлених представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" витрат у сумі 30 000,00 грн не відповідає критеріям реальності та розумності їхнього розміру, такі витрати Відповідача не мали характеру необхідних і не були співрозмірними із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованим у відповідній частині.

Дослідивши надані докази представника відповідача на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення позивача, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності інформації з приводу попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат відповідача.

Судом встановлено, що 29.05.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи: витрати на правничу допомогу орієнтовно 30000,00 грн.

Щодо доводів скаржника про не надання відповідачем детального опису робіт (наданих послуг) колегія суддів зазначає наступне.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів слід зазначити, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Також слід зауважити, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Отже враховуючи вище викладене слід дійти висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Як вбачається із Акту приймання-передані наданих послуг №10 від 19.07.2024 до Договору про надання правової (адвокатської) допомоги №01/09/22 від 02.09.2022 відповідачем достатньо деталізовано обсяг наданих послуг для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Крім того, колегія суддів не погоджується із доводами позивача, що Договір про надання правової допомоги №01/09/22 від 02.09.2022 не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом та щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом.

Відповідно до п. 3.1 Договору за надання правової допомоги, яка є предметом цього Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар, який у грошовому виразі визначається сторонами та відображається у відповідних доповненнях (актах) до цього Договору.

Згідно Акту приймання-передані наданих послуг №10 від 19.07.2024 до Договору про надання правової (адвокатської) допомоги №01/09/22 від 02.09.2022 вартість послуг за даним актом становить 30 000,00 грн.

Суд також зауважує, що за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Водночас, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, судом встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу представника позивача безпідставно окремим пунктом включено витрати за послуги:

- ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги та збір документів по спірних правовідносинах, формування правової позиції.

Вказана послуга за змістом та характером правової допомоги охоплює та дублює послугу з підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

Крім того, згідно Акту приймання-передані наданих послуг №10 від 19.07.2024 до Договору про надання правової (адвокатської) допомоги №01/09/22 від 02.09.2022 Адвокат передав, а Клієнт прийняв юридичні послуги по наданню правової (адвокатської) допомоги у спорі Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" з Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ФОНД" з про стягнення заборгованості у судовій справі №903/1124/23, яка перебуває на розгляді у Північно-західному апеляційному господарському суді, а саме премія.

Водночас, колегія суддів вважає, що премія не є юридичною послугою по наданню правової (адвокатської) допомоги у спорі Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" з Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ФОНД" з про стягнення заборгованості у судовій справі №903/1124/23, а є за правовою природою "гонораром успіху".

Однак, "премія" (гонорар успіху) не відповідає критерію розумності, оскільки не має характеру необхідності, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим її відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача гонорару успіху (премія), який сплачує заявник на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.

Колегія суддів враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №904/4507/18, в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови).

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для покладення на позивач витрат відповідача з оплати "премії" (гонорару успіху).

Отже, підтвердженими є послуги з надання правової допомоги щодо підготовка відзиву на апеляційну скаргу.

Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

При цьому суд враховує, що правова позиція представника відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося.

Розглянувши наведені у клопотанні обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням поданих доказів на підтвердження надання такої допомоги, врахувавши заперечення позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд з огляду на результати розгляду цієї справи, враховуючи критерії реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності), співмірності та розумності їх розміру, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення до стягнення обґрунтованого розміру витрат на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн, що зумовлює часткове задоволення клопотання представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 124, 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задоволити частково заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд про ухвалення додаткового рішення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" (01004, Київ, вул. Толстого Льва, буд. 9, код ЄДРПОУ 42174050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (45725, с. Звиняче, вул. Привокзальна 17, Луцького р-ну, Волинської обл., код ЄДРПОУ 39137820) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

В решті у задоволенні заяви відмовити.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Волинської області.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу №903/1124/23 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "29" серпня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.