Рішення

від 23.04.2024 по справі 904/592/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024м. ДніпроСправа № 904/592/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Манько Г.В. за участю секретаря судового засідання Махортової Д.Р.

за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Приватного підприємства "РАДОС"

про стягнення 816 000 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Радос" штрафу у розмірі 408 000, пені у сумі 408 000 грн. та судових витрат у справі.

Позивач Заявив клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Надав заперечення на клопотання про зменшення пені та витребування доказів.

Відповідач надав відзив на позов у якому просив суд у позові відмовити. Заявив клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Заявив клопотання про зменшення розміру пені та витребування доказів.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Верховний Суд розглянувши у відкритому судовому засіданні 20.10.2021р. у справі №915/296/20 касаційну скаргу приватного підприємства "Радос" на рішення господарського суду Миколаївської області від 02.12.2020 (суддя Мавродієва М.В.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 (головуючий суддя: Таран С.В., судді: Будішевська Л.О.,ФілінюкІ.Г.) у справі №915/296/20 за позовом приватного підприємства "Радос" до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення встановив, що підприємство звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2019 № 49-ріш у справі № 2-26.250/45-2019 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що Рішення АМК прийняте: за неповного з`ясування обставин справи, які мають значення для справи; при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнані встановленими, що призвело до неправильного застосування Відділенням норм матеріального права, а саме, приписів статей 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Позивач зазначав, що відповідачем-1 необгрунтовано накладено штраф па позивача, розмір якого (штрафу) визначений без урахування законодавчих обмежень та всупереч Конституції України, оскільки позивача фактично двічі притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2021р. у справі №915/296/20 касаційну скаргу приватного підприємства "Радос" задовольнити частково. Рішення господарського суду Миколаївської області від 02.12.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 зі справи № 915/296/20 скасувати. Справу № 915/296/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Південно-Західним апеляційним Господарським судом 22.06.2023р. у справі №915/296/20 розглянуто у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Радос" на рішення Господарського суду Миколаївської області від "15 березня 2023р. у справі №915/296/20 за позовом Приватного підприємства "Радос" до відповідача-1: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача-2: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення.

При розгляді справи Південно-Західним апеляційним Господарським судом встановлено, що у березні 2020 року Приватне підприємство "Радос" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2019 № 49-ріш у справі № 2-26.250/45-2019 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.12.2020 у справі №915/296/20 в позові відмовлено повністю. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у справі №915/296/20 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Радос" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2020 у справі №915/296/20 - без змін. Постановою Верховного Суду від 20.10.2021 касаційну скаргу Приватного підприємства "Радос" задоволено частково. Рішення господарського суду Миколаївської області від 02.12.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 зі справи № 915/296/20 скасовано. Справу № 915/296/20 передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області. Колегія судців погоджується з вірним висновком суду, що Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України було наділене компетенцією щодо проведення дослідження фактів наявності у діях Приватного підприємства "Радос" під час участі останнього у вищенаведеній процедурі закупівлі ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі повноваженням на звернення до позивача з вимогами про витребування необхідних для такого дослідження інформації та документів, у зв`язку з чим відхиляються посилання скаржника щодо порушення вказаним територіальним відділенням правил підвідомчості. Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції. В силу частини третьої статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту. У разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою. Орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи Комітету повинен виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Комітету справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом. Неподання суб`єктом господарювання інформації на вимогу органу Комітету є актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність. Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України засобами поштового зв`язку надіслало Приватному підприємству "Радос" за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, а саме: 53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Запорізька, буд. 49, вимогу про надання інформації №1-292/80-1599 від 17.11.2017 та в подальшому, з огляду на неотримання інформації та копій документів, запитуваних вищенаведеною вимогою, відповідач звернувся до позивача з вимогою про надання інформації №1-292/80-74 від 24.01.2018. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку). Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю (пункт 11 Правил надання послуг поштового зв`язку). Системний аналіз Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить про те, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення. З наявних у матеріалах справи копій рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень №5400131715133 та №5400132236719 вбачається, що обидва вказаних поштових відправлення, якими Миколаївське обласне територіальне відділенням Антимонопольного комітету України за належною адресою надіслало позивачу відповідні вимоги про витребування інформації та документів, були вручені представнику Приватного підприємства "Радос" - Сушину С.В., уповноваженому на отримання поштової кореспонденції позивача на підставі довіреностей від 04.01.2017 та від 02.01.2018. Факт отримання зазначеним представником Приватного підприємства "Радос" даних поштових відправлень підтверджується також адресованим Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у листі Дніпропетровської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" № 39-А-02-21373-1503 від 20.06.2018, до якого було додано копії вказаних довіреностей від 04.01.2017 та від 02.01.2018. Беручи до уваги надіслання Приватному підприємству "Радос" поштових відправлень №5400131715133 та №5400132236719 з вимогами про витребування інформації та документів №1-292/80-1599 від 17.11.2017 і №1-292/80-74 від 24.01.2018 за належною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, повернення відповідних повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень відправнику з відміткою про доставку (вручення) адресату та відсутність у матеріалах справи жодного доказу на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду про отримання даної поштової кореспонденції уповноваженою позивачем особою, у зв`язку з чим доводи останнього про невиконання вищенаведених вимог Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України внаслідок необізнаності про їх існування є безпідставним. Доводи апелянта про те, що вимога Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1-292/80-1599 від 17.11.2017 була підписана неповноважною особою, до уваги судом апеляційної інстанції не приймається, оскільки дана вимога підписана в.о. голови територіального відділення, при цьому в силу пункту 8 Положення, особа, яка виконує обов`язки голови відділення, має повноваження, установлені для голови відділення, у тому числі і повноваження на звернення до суб`єкта господарювання з вимогами про витребування інформації та документів. При цьому наявні у матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень №5400137374060, №5400138524406 та №5400138781085 підтверджують факти отримання позивачем розпорядження Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №46-р від 23.07.2019 про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 2-26.250/45-2019 за ознаками вчинення Приватним підприємством "Радос" порушень, передбачених пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", копію подання з попередніми висновками № 64-03/124-пв від 15.11.2019 у справі №2-26.250/45-2019 та супровідним листом №64-02/2044 від 18.11.2019, в якому позивачу було роз`яснено його право на подання у встановленому законом порядку доказів, клопотань та пояснень, а також лист-повідомлення №64-02/2195 від 10.12.2019 про дату, час і місце розгляду справи №2-26.250/45-2019 з пропозицією взяти участь у цьому розгляді. Приватне підприємство "Радос" було обізнане щодо здійснення стосовно нього Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, змісту вчиненого порушення, доказів якими територіальне відділення обґрунтовує свої доводи, проте позивач не вчинив жодних дій щодо своєчасного припинення порушення та надання запитуваної вимогами № 1-292/80-1599 від 17.11.2017 та №1-292/80-74 від 24.01.2018 інформації, у зв`язку з чим відхиляються доводи скаржника, що він був позбавлений права на участь у процесі прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, зокрема, шляхом подання відповідних пояснень та доказів. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). Згідно з частиною першою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи, зокрема, на юридичних осіб. Відповідно до абзацу 4 частини другої, частини шостої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях. Територіальне відділення Антимонопольного комітету України має право накладати штрафи у розмірі 68000 грн. Головне управління ДПС у Дніпровській області листом №38720/10/04-36-58-30 від 03.12.2019, наданим у відповідь на запит Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 64002/1999 від 08.11.2019, повідомило вказаного відповідача про те, що визначений за правилами бухгалтерського обліку дохід Приватного підприємства "Радос" від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 рік складає 9604172 грн, на підтвердження чого зазначеним управлінням до даного листа додано фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва позивача. Оскаржуваним позивачем рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №49-ріш від 27.12.2019 у справі №2-26.250/45-2019 на Приватне підприємство "Радос" за кожне порушення законодавства про захист економічної конкуренції було накладено штраф у розмірі 68000 грн., який не перевищує максимально допустимий розмір за одне порушення відповідно до абзацу 4 частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що становить 96041,72 грн. Вказане спростовує твердження скаржника про вихід Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за межі своїх повноважень при визначенні суми штрафу та перевищення відповідачем максимально допустимого розміру останнього. Безпідставними також є доводи скаржника про те, що Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України оскаржуваним рішенням фактично двічі притягнуло позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, адже територіальне відділення надіслало Приватному підприємству "Радос" дві різні вимоги, які позивачем виконані не були, при цьому факти неодноразового неподання одним і тим самим суб`єктом господарювання інформації на запити органу Антимонопольного комітету України не є триваючим порушенням у розумінні статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а являють собою самостійні (окремі) порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено в постановах від 20.02.2018 у справі №910/8001/17 та від 01.08.2019 у справі №910/15697/18. Чинне законодавство про захист економічної конкуренції не містить обмежень або заборони органу Антимонопольного комітету України встановлювати в одному запиті про надання інформації вимоги щодо окремих пунктів, груп пунктів вимоги та зазначати різні строки подання інформації, тобто встановлювати декілька строків для подання інформації на різні (окремі) пункти або групи пунктів вимоги. У вимогах № 1-292/80-1599 від 17.11.2017 та №1-292/80-74 від 24.01.2018 Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України певними пунктами, згрупованими по трьом блокам питань в кожній вимозі, було витребувано у позивача різну інформацію та встановлено окремі строки подання такої інформації по кожній групі (блоку) пунктів вимоги, відтак кожний факт неподання Приватним підприємством "Радос" інформації на відповідні пункти вимоги у встановлений строк містить ознаки окремого порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Позивачем фактично було вчинено шість самостійних порушень законодавства про захист економічної конкуренції (три порушення за вимогою №1-292/80-1599 від 17.11.2017 та три порушення за вимогою №1-292/80-74 від 24.01.2018), у зв`язку з чим Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України обґрунтовано було накладено штраф за кожне з цих порушень окремо. Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у постанові від 20.10.2021 у справі №915/296/20 уточнено висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 915/482/17, у зв`язку з чим зазначено про те, що Закон не встановлює певної форми витребування інформації, у зв`язку з чим воно може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону. Чинне законодавство про захист економічної конкуренції не містить обмежень або заборони органу Антимонопольного комітету України встановлювати в одному запиті про надання інформації вимоги щодо окремих пунктів, груп пунктів вимоги та зазначати різні строки подання інформації, тобто встановлювати декілька строків для подання інформації на різні (окремі) пункти або групи пунктів вимоги. Кожний факт неподання інформації на відповідні блоки (пункти) вимоги у встановлений строк, за наявності об`єктивних причин для групування (поділу) органом Антимонопольного комітету України запитуваної інформації по блоках (пунктах) із встановленням у запиті різних строків для подання витребуваних документів та інформації, містить ознаки окремого порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону, в яких наявний різний склад правопорушення - інформація не подана з різних блоків (пунктів) вимоги, щодо яких встановлено різні строки подання інформації. Дослідивши вимоги про надання інформації від 17.11.2017 №1-292/80-1599 та від 24.01.2018 №1-292/80-74, суд доходить висновку, що причини групування (поділу) органом Антимонопольного комітету України запитуваної інформації по блоках із встановленням у запитах різних строків для подання витребуваних документів та інформації мали об`єктивний характер, тому є обґрунтованою визначена органом Антимонопольного комітету України кількість допущених позивачем порушень законодавства про захист економічної конкуренції, правомірність нарахованого штрафу. Отримавши вимоги про надання інформації від 17.11.2017 №1-292/80-1599 та від 24.01.2018 №1-292/80-74, позивач правом на подання клопотання про продовження строку надання інформації не скористався. Посилання скаржника на рекомендаційні роз`яснення Антимонопольного комітету України № 39-рр від 09.08.2016 щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", частин першої та другої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки вказані роз`яснення мають суто рекомендаційний характер та не містять обов`язкових до застосування норм (приписів). Згідно розпорядження Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 № 23-рп "Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України" (в редакції розпорядження АМКУ від 07.05.2020 № 5-рп) постановлено: 01.06.2020 припинити Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України шляхом приєднання до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; визначити Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; Голові Антимонопольного комітету України утворити комісію з припинення Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та затвердити її склад, включаючи голову комісії; голова комісії з припинення Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України уповноважується представляти інтереси Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у судах, органах державної влади та у відносинах з третіми особами. Миколаївське відділення Антимонопольного комітету України є належним відповідачем у даній справі, оскільки Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не є учасником спірних правовідносин, а тому підстави для задоволення позову до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відсутні. Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у межах визначених законом повноважень та відповідно до норм законодавства про захист економічної конкуренції у рішенні № 49-ріш від 27.12.2019, прийнятому за результатами розгляду справи № 2-26.250/45-2019, правильно кваліфіковано бездіяльність Приватного підприємства "Радос" як передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції та застосовано передбачені Законом України "Про захист економічної конкуренції" заходи відповідальності у вигляді накладення штрафу за кожне з цих порушень окремо. Доводи, зазначені позивачем в позовній заяві у даній справі, а також у апеляційній скарзі, не спростовують висновків Відділення за фактичними обставинами справи, а тому визначені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 49-ріш від 27.12.2019 у справі №2-26.250/45-2019 відсутні. Посилання скаржника з приводу неповно встановлених обставин судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023р. у справі №915/296/20 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Радос" залишено без задоволення.Рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2023 року у справі № 915/296/20 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 10.08.2023р. у справі №915/296/20 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного підприємства "Радос" на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.03.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі №915/296/20.

Згідно п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення № 49-ріш є чинним та відповідно до приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Строк сплати штрафу, накладеного Рішенням № 49-ріш, для ПП "Радос" закінчився 30.03.2020р.

Відповідно до приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

На час прийняття рішення у справі інформації щодо сплати штрафу, встановленого Рішенням № 49-ріш, у добровільному порядку з боку відповідача не надходило.

Відповідно до приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Наявні у справі докази є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Радос" (вул. Запорізька, 49, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., 53200, ідентифікаційний код юридичної особи: 25522053) до Державного бюджету (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, "Адміністративні штрафи та інші санкції") штраф у розмірі 408 000 гривень та пеню у розмірі 408 000 гривень.

Стягнути з приватного підприємства "РАДОС" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Запорізька,49, ідентифікаційний код 25522053) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимопольного комітету (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ідентифікаційний код 20992104) судовий збір 12 240 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.04.2024

Суддя Г.В. Манько