Рішення

від 10.04.2024 по справі 908/2506/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/225/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 Справа № 908/2506/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянув матеріали справи

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1; info@teploseti.zp.ua; бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; код ЄДРПОУ 32121458)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-рекорд лтд" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2; пр. Соборний, буд. 109-А, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 32786935)

про стягнення 178 828,55 грн.,

за участю представників сторін:

Від позивача: Шикун В.О., довіреність № 742/20-24 від 29.12.2023, юрисконсульт;

Від відповідача: Трифонов А.В., ордер серії АР № 1137500 від 25.08.2023, посвідчення №ЗП001688 від 26.06.2018, адвокат;

СУТЬ СПОРУ

04.08.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олім-рекорд лтд" про стягнення 178 828,55 грн.

04.08.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2506/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоїти справі номер провадження - 5/225/23 та розгляд справи по суті розпочати з 31.08.2023.

Ухвалою суду від 06.10.2023 вирішено розгляд справи №908/2506/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та підготовче засідання призначити на 26.10.2023 о/об 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду Запорізької області 26.10.2023 № 908/2506/23 (суддя Проскуряков К.В.) розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 27.11.2023 на 10 год. 30 хв. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 27.11.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.12.2023 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Враховуючи, що позивачем та відповідачем не вчинено усіх процесуальних дій для правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з метою забезпечення можливості учасникам справи реалізувати надані їм законодавством процесуальні права, та те, що для справедливого та неупередженого вирішення даного спору необхідно встановити фактичні обставини справи, які полягають у проведенні обстеження Концерном "МТМ" вказаного нежитлового приміщення на предмет наявності у ньому транзитних трубопроводів централізованого опалення за участю представника ТОВ "Олім-рекорд лтд", оскільки згідно норм чинного ГПК України вказані процесуальні дії можливо здійснити тільки на стадії підготовчого провадження, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судом ухвалою від 13.12.2023 вирішено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/2506/23. Підготовче засідання призначено на 15.01.2024 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 15.01.2024 за участю представників позивача та відповідача судом відкладено підготовче засідання на 12.02.2024 о 12 год. 00 хв., про що присутні представники сторін повідомлені про дату, час та місце наступного судового засідання під розписку.

Ухвалою суду від 14.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 28.02.2024 о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 28.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.03.2024 о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 01.04.2024 судом виправлено описки, допущені у вступній, описовій та резолютивній частинах ухвал господарського суду Запорізької області від 07.08.2023, 06.10.2023, 26.10.2023, 27.11.2023, 13.12.2023, 14.02.2024 та 28.02.2024 по справі № 908/2506/23, зазначивши правильну назву відповідача - "Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп-рекорд лтд"", замість: "Товариство з обмеженою відповідальністю "Олім-рекорд лтд"".

В судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалися перерви до 01.04.2024р. та 10.04.2024р.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 10.04.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 10.04.2024р.

Як вбачається з позовної заяви на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 52, 5, 610, 612, 625, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 3, 193, 232, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 162-164, 171 ГПК України, ст.ст. 13,14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019р. № 830, Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року №315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», Позивач просить стягнути з Відповідача суму грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 178 828,55 грн. за період з листопада 2021р. по лютий 2023 року включно.

Відповідач проти позову заперечив посилаючись у відзиві на позовну заяву на те, що йому належить нежитлове підвальне приміщення № 61 площею 439,3 м2 за адресою: вул. Якова Новицького, 10 у м. Запоріжжі, в якому Відповідач не веде господарську діяльність більш, ніж 5 років, вказаним нежитловим приміщенням не користується, а отже теплову енергію, яку постачає мешканцям будинку позивач, не споживає. Пропозицій щодо укладення договору про постачання теплової енергії відповідачу від позивача не надходило, з публічним договором відповідача не ознайомлювали, заява про приєднання до публічного договору, на який посилається в своїй позовній заяві позивач, з підписом керівника ТОВ "ОЛІМП-РЕКОРД ЛТД" відсутня, а отже, між Концерном МТМ та ТОВ "ОЛІМП-РЕКОРД ЛТД" договірні відносини відсутні. В порушення п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8, ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, позивачем не надано жодного та допустимого доказу постачання відповідачеві теплової енергії. Додані рахунки на сплату, розрахунок основного боргу за договором № 7221756 та копія публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії, не підписана відповідачем, не можуть бути належними та допустимими доказами постачання відповідачеві теплової енергії. Опалення спірного приміщення було відключено 09.02.2011 року тепловою інспекцією філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району, про що свідчить відповідний акт, який засвідчений підписами працівників позивача, які здійснювали дане відключення та має штамп позивача. Як вбачається з фотознімків, крани перекриті та припали багаторічним пилом з 09.02.2011 року. В спірному приміщенні відповідача є лічильник теплової енергії, який раніше було встановлено позивачем в приміщенні відповідача. Він опломбований позивачем, пломба неушкоджена. Останній раз представники позивача знімали показники з вказаного лічильника 06.10.2010 року, про що також свідчить відповідний акт. З січня по квітень 2011 року покази лічильника жодним чином не змінилися. Вони і досі є незмінними, про що свідчать покази вказаного опломбованого лічильника. З 09.11.2011 року та по теперішній час опалення відповідачу не включалося, про що свідчить відсутність відповідного акту, підписаного сторонами. В рахунках за надані послуги за договором № 72217561 за період з серпня 2022 по лютий 2023 в графі "Інформація про обсяги спожитих комунальних послуг", позивач надає викривлену інформацію стосовно показів лічильника - з листопада 2022 року по теперішній час вказує поточні показання вузла розподільного обліку, хоча вказаного приладу обліку не бачили тому, що спірне приміщення зачинено з 2011 року, а до керівництва ТОВ "ОЛІМП-РЕКОРД ЛТД" з вимогою про допуск до лічильника позивач не звертався. Послуга з постачання теплової енергії відповідачеві не надається з 09.11.2011 року, а тому у ТОВ "ОЛІМП-РЕКОРД ЛТД" відсутній обов`язок щодо сплати виставлених позивачем рахунків за період з 01.11.2021 по 28.02.2023. Просить у задоволенні позову відмовити.

У своїй відповіді на відзив Позивач вказав, що 02.10.2021 Концерн Міські теплові мережі оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради та на власному офіційному веб-сайті індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання. Посилаючись на ст. ст. 11, 509, 626, ч. 1 ст. 627, ст. ст. 628, 633 Цивільного кодексу України , ст.173, ч. 7 ст.179 Господарського кодексу України, ст. 1, ч.ч. 1,3 ст.2, ч. 1 ст.6, ч.ч. 1, 2 ст.12, ч. 5 ст.13, ч.ч. 1, 7 ст.14, ч.ч. 2, 3, 7 ст.21, абз. 1 п. 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021) вказує, що враховуючи відсутність відповідного рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-денного строку з моменту опублікування 02.10.2021 позивачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що з 01.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Не підписана заява-приєднання до Договору не вбачає відсутність підстав для укладання Договору, оскільки в даному випадку Договір є не тільки Договором приєднання, але й Договором публічним, що не передбачає підписання заяви-приєднання. Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022, 2022-2023 - років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі. Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги. Пунктом 45 Постанови №830 передбачений чіткий порядок відключення приміщень від систем централізованого опалення, який в свою чергу не передбачає здійснення відключення без рішення органу місцевого самоврядування. Вказаного рішення Відповідачем до матеріалів справи не долучено. У зв`язку з чим доводи про законне відключення від мереж централізованого опалення не можуть бути прийняті. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п. 4 Розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг показання приладу обліку який встановлений у приміщенні Відповідача не приймає участі у розподілі спожитих у будинку послуг, а нарахування відбуваються відповідно до опалювальної площі.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив Відповідач зазначив, що позивач до відповіді на відзив та до матеріалів позовної заяви не надав підписаної сторонами копії типового індивідуального Договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 року. Відповідач з позивачем вказаний договір не укладав. В рахунках за надані послуги позивач посилається на договір між сторонами з конкретним номером - № 72217561. Але, копію даного договору теж не додав до відповіді на відзив, оскільки такого договору не існує в природі. Те, що теплоносій подавався на будинок, в підвальному приміщенні якого знаходиться приміщення відповідача, не може означати, що послуга з централізованого опалення надавалася саме відповідачеві. Посилаючись на ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", позивач також до своєї відповіді на відзив не надав копії рішення співвласників багатоквартирного будинку про намір укласти з ним договір на теплопостачання. Також позивачем до свого позову не надано жодного та допустимого доказу постачання відповідачеві теплової енергії. Позивача вважає належним доказом постачання відповідачу теплової енергії рішення виконавчого комітету міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022, 2022-2023. Але, даними рішеннями оголошується про початок та закінчення опалювального сезону у місті Запоріжжі. Але ще жодним чином не може свідчити про постачання теплової енергії відповідачу. Опалення в приміщенні відповідача а адресою: вул. Якова Новицького, 10 у м. Запоріжжі було відключено 09.02.2011 року тепловою інспекцією філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району, про що свідчить відповідний акт. У відповіді на відзив позивачем не було надано ніякої оцінки цьому доказу, також не було надано акту про підключення відповідача до централізованого опалення. Відповідно до ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" з урахуванням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", виконавець комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, забезпечує функціональну перевірку приладів - розподілювачів теплової енергії. Порядок, періодичність такої перевірки визначаються договором між споживачем та виконавцем послуги або іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг. Але позивач самоусунувся від виконання даного обов`язку, та з вимогою до відповідача щодо надання доступу до приладу обліку теплової енергії, встановленого у приміщенні відповідача, позивач, з дня відключення опалення (з 2011 року) не звертався, про що свідчить відсутність відповідної переписки. Оскільки послуга з постачання теплової енергії відповідачеві не надається з 09.11.2011 року, причому не з вини відповідача, то у ТОВ "ОЛІМП-РЕКОРД ЛТД" відсутній обов`язок щодо сплати виставлених позивачем рахунків за період з 01.11.2021 по 28.02.2023р.

Позивач у своїх додаткових поясненнях від 04.10.2023 вказав на те, що відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу Згідно ст.12, ч. 5. ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 179, ст. 181, ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Отже, у разі якщо укладено індивідуальний публічний договір, значить, що співвласники багатоквартирного будинку по вул. Якова Новицького, 10 в місячний термін не визначились з моделлю організації договірних відносин, а тому у Позивача відсутня копія рішення співвласників багатоквартирного будинку про вибір моделі договірні відносини. Абонентський номер споживача 72217561 - є номером споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі (Наказ № 23 від 31.01.2020 р. Міністерства розвитку громад та територій України). Вказує, що Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 р., № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України - не передбачено звернення/повідомлення Виконавцем послуг до Споживача з метою здійснення повірки вузла розподільного обліку.

Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (Позивач) вказує на те, що він діє на підставі статуту, який знаходиться у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «МТМ», основною метою діяльності Позивача є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією (за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 код 35.30.1 - пара та гаряча вода; постачання пари, гарячої води), одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між Позивачем та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 р., № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

02 жовтня 2021 року на виконання вимог Закону Позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Олімп-рекорд лтд» на праві власності належить нежитлове приміщення № 61, площею 439,3 м2 за адресою вул. Якова Новицького, буд. 10 (що підтверджується Інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно: реєстраційний номер майна - 29323610).

Позивач вважає, що станом на 01 листопада 2021 року ТИПОВИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР № 72217561 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 10, прим. 61 між Позивачем та ТОВ «Олімп-рекорд лтд» з 01 листопада 2021 року є укладеним (вказаний договір приєднання розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ», роздрукована копія публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії додана до позову та досліджена судом).

Вказаний Договір не підписаний Відповідачем, не містить жодних додатків.

З матеріалів справи вбачається, що будинок за адресою м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 10, де знаходиться належне Відповідачу приміщення, оснащений приладами комерційного обліку теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.

Пунктом 5 Договору зазначено, що Виконавець (Позивач) зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах відповідно визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315.

Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 33 Договору передбачено, що Виконавець (Позивач) формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

Пунктами 8, 9 Правил визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться приміщення Боржника, за твердженням Позивача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі (№ 382 від 23.10.2021р., № 136 від 29.03.2022р., № 410 від 31.10.2022р., № 186 від 27.03.2023р.), знаходженням нежитлового приміщення Відповідача у багатоквартирному житловому будинку.

Позивач вказує, що ним на виконання пункту 5 Договору було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу за період 01.11.2021 р. - 28.02.2023 р. на загальну суму 178 828,55 грн., що підтверджується розрахунком суми грошової заборгованості, а також детальним розрахунком здійснених нарахувань за спірний період які додані ним до позову.

Відповідно до умов типового договору плата виконавцю складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Плата за абонентське обслуговування включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги , здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води. Концерном «Міські теплові мережі» абонентська плата розрахована відповідно до річних планових витрат на зазначені функції та не залежить від обсягів спожитих послуг. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця та не залежить від обсягів послуг.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №23 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Відповідно до визначення наведеного у п. 3 вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача. Вимог щодо присвоєння чи алгоритму встановлення певного номеру законодавством не передбачене.

Пунктом 34 Правил визначено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" гга надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Законодавець жодним нормативно-правовим актом не визначив, яким саме чином необхідно надати споживачу рахунки на оплату спожитої послуги(особисто, простою, рекомендованою, цінною кореспонденцією чи методом розносу по поштовим скриням/приміщенням споживання). Крім того споживачу надано право отримувати інформацію - як зазначену в рахунках на оплату так і додаткову без додаткової плати; Тобто законодавець в повній мірі сприяє отриманню споживачем достатньої кількості інформації.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем були сформовані в електронному вигляді рахунки за єдиними номером 72217561 на оплату спожитої послуги з постачання теплової енергії за договором № 72217561 від 01.11.2021р. за:

- Листопад 2021р. - на суму 16060,17 грн.,

- Грудень 2021р. - на суму 16319,90 грн.,

- Січень 2022р. - на суму 28028,34 грн.,

- Лютий 2022р. - на суму 9313,79 грн.,

- Березень 2022р. - на суму 27705,04 грн.,

- Квітень 2022р. - на суму 1979,05 грн.,

- Травень 2022р. - на суму 1979,05 грн.,

- Червень 2022р. - на суму 1979,05 грн.,

- Липень 2022р. - на суму 1979,05 грн.,

- Серпень 2022р. - на суму 1979,05 грн.,

- Вересень 2022р. - на суму 1979,05 грн.,

- Жовтень 2022р. - на суму 1985,05 грн.,

- Листопад 2022р. - на суму 12432,87 грн.,

- Грудень 2022р. - на суму 17554,91 грн.,

- Січень 2023р. - на суму 20279,03 грн.,

- Лютий 2023р. - на суму 17275,15 грн.

При цьому, починаючи лише з січня 2022 року в рахунках зазначалися показання вузла комерційного обліку: тип приладу - Sonometer 2000, заводський номер - 777304.

Рахунки з листопада 2021 р. по лютий 2022 р. включно не містять інформації щодо площі опалювальних приміщень.

Вказані рахунки містять найменування послуг: - постачання теплової енергії (в опалювальному сезоні) , - теплові втрати (в опалювальному сезоні) , - плата за абонентське обслуговування, - умовно-постійна частина опалення

Належних та допустимих доказів надання (надсилання, відправлення) вказаних рахунків Відповідачу на паперовому носії (п. 33 Договору) Позивач суду не надав. Лише на зворотному боці кожного з рахунків міститься запис про направлення рахунків на ім`я ТОВ "Олімп-рекорд лтд" (32786935) з використанням гарантованої доставки за електронним підписом виконавця з перевіркою сертифіката сервером OSCP. При цьому Позивачем також не надано суду письмової вимоги або згоди Відповідача на отримання рахунків в електронному вигляді.

Надсилання цих рахунків разом з позовною заявою у цій справі є виконанням процесуального обов`язку Позивача як сторони у господарському процесі і не може бути розцінено судом як виконання умов договору чи цивільного законодавства.

Як стверджує Позивач, Відповідач за період 01.11.2021 - 28.02.2023 рр. не виконав свої обов`язки по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії згідно умов Договору, у зв`язку з чим за у Відповідача виникла грошова заборгованість у розмірі 178 828,55 грн.

До відзиву на позовну заяву Відповідачем додано копію Акту від 09.02.2011р., складеного представниками філії Концерну "МТМ Орджонікідзевського району" в присутності представника ТОВ "Олімп-рекорд лтд", щодо обстеження системи теплопостачання приміщення по вул. Я. Новицького, 10, яким встановлено, що: зняті контрольні покази по приладу обліку тепла Ультрахіт 2WR, зав. № 65640539: 358,16 м3, 5839кВг, 28109 год, F2 - 4392. Пломби №№ 3901803, 1252586, 1770422".

Також до відзиву на позовну заяву Відповідачем додано копію Акту від 09.02.2011р., складеного представниками філії Концерну "МТМ Орджонікідзевського району" в присутності представника ТОВ "Олімп-рекорд лтд", щодо обстеження системи теплопостачання приміщення по вул. Я. Новицького, 10, яким встановлено, що "Кількість теплових приладів, встановлених у приміщенні не відповідає розрахунку теплового навантаження. Опалення відключене, зняті контрольні покази по приладу обліку тепла Ультрахіт 2WR, зав. № 65640539: 5839кВг, 358,16 м3, 28109 год, F2 - 4392, Гве - електроводонагрівач."

Також Відповідачем надані звіти про спожиту теплову енергію за договором № 203175 за січень-квітень 2011р. з нульовими показниками споживання.

З наданого Позивачем Акту від 15.06.2011р. обстеження системи теплопостачання офісу та сервісного центру ТОВ "Олимп-рекорд лтд" по вул.. Я. Новицького, 10. вбачається, що: "Напівпідвальне приміщення опалюється алюмінієвими радіаторами у кількості 64 секцій, пластикові трубопроводи d20 мм стояки, підводки - в ізоляції. Система опалення офісу відокремлена від системи опалення житлового будинку, врізка після елеватору. Встановлений тепловий лічильник Ультрахіт 2 , зав. № 65640539, держповірка IV кВ. 2008р. Покази: 58,39кВтг; 358,16 м3, 28109г. Гве - електроводонагрівач."

Отже, з наведеного можна дійти висновку, що у 2010-2011 роках теплоспоживання у належному ТОВ "Олимп-рекорд лтд" приміщенні по вул.. Я. Новицького, 10 у м. Запоріжжі, за договором № 203175, воно було обладнане приладом обліку тепла Ultraheat 2WR5, зав. № 65640539, держповірка IV кВ. 2008р.. Зафіксовані у січні-лютому 2011 року покази якого фактично не змінювалися, а отже тепло не у спірне приміщення не постачалося., оскільки опалення було відключене. Система опалення приміщення була відокремлена від системи опалення житлового будинку, врізка після елеватору.

Також під час підготовчого засідання на вимогу суду сторонами здійснено огляд спірного приміщення Відповідача за адресою: вул. Я. Новицького, 10. , приміщення № 61, за договором № 72217561, про що складено Акт обстеження системи теплоспоживання та ГВП від 04.01.2024р.:

"Система 5ти поверхового житлового будинку однотрубна з верхнім розподілом теплоносія приєднана до теплових мереж через елеваторний вузол. Житловий будинок обладнано приладом обліку теплової енергії типу Sonometer 2000, зав. № 777304, повірений 10.10.2019р., пломби збережено. Джерело теплоносія котельня по вул. Нахімова, 4. Вбудоване нежитлове приміщення № 612 розташоване в підвалі житлового буднику з двома окремими входами. Система опалення нежитлового приміщення № 61 відокремлена та обладнана приладом обліку теплової енергії Ultraheat 2WR5, зав. № 65640539. Прилад обліку теплової енергії приміщення знято з комерційного обліку у зв`язку з закінченням терміну повірки в січні 2013 року. Система опалення нежитлового приміщення та трубопровід опалення житлового будинку в приміщення закрита декоративною стіною, оглядові віконця відсутні. Для визначення приміщення як "приміщення з транзитними трубопроводами" необхідно звернутися до міської комісії , затвердженою рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 573 від 14.09.2023р.".

Отже, Актом обстеження від 04.01.2024р. підтверджено, що на час розгляду справи система опалення нежитлового приміщення № 61 залишається відокремленою від системи опалення житлового будинку, обладнана приладом обліку теплової енергії Ultraheat 2WR5, зав. № 65640539, який було знято з комерційного обліку у зв`язку з закінченням терміну повірки в січні 2013 року.

Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що у спірному періоді система опалення нежитлового приміщення № 61 була повторно приєднана до загальнобудинкової системи опалення та що теплоносій фактично постачався та споживався у спірному приміщенні відповідача безпосередньо із загальнобудинкової системи теплопостачання.

Також суд враховує, що Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що між сторонами 1 листопада 2021 року на підставі положень ч. 7 ст. 14 та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укладено типовий індивідуальний договір 72217561, за умовами якого між сторонами виникли відносини щодо постачання теплової енергії у нежитлове приміщення № 61 по вул. Я. Новицького, 10 у місті Запоріжжя.

Проте з матеріалів справи вбачається, що з 01 жовтня 2007р. року між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №203013, тобто саме із цього часу між сторонами і виникли договірні відносини.

Частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 цього Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг».

Частиною 1 ст. 14 Закону також передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається коленим співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Отже, законом передбачено можливість укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання можливе виключно за настання одночасно двох умов, а саме: якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору:

· такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин;

· раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Згідно пункту 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Однак, Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що Відповідач починаючи з 01.11.2021р. вчиняв будь-які з дій, які б були направлені на акцептування умов нових публічних договорів з Концерном «Міські теплові мережі», а відтак, їх умови сторонами не погоджені.

Доказів того, що ТОВ "ОЛІМП-РЕКОРД ЛТД" надав Концерну підписану заяву-приєднання або сплатив хоча б один з рахунків, виставлених Позивачем за публічним договором приєднання, Позивач суду не надав, а тому не суд не може вважати доведеним факт отримання послуги Відповідачем за публічним договором приєднання № 72217561.

Навпаки, відповідач стверджує, що він не веде господарську діяльність більш ніж 5 років, вказаним нежитловим приміщенням не користується, теплову енергію, яку постачає мешканцям будинку позивач, не споживає. Пропозицій щодо укладення договору про постачання теплової енергії відповідачу від позивача не надходило, з публічним договором відповідача не ознайомлювали, заява про приєднання до публічного договору керівником ТОВ "ОЛІМП-РЕКОРД ЛТД" позивачу не подавалася. Опалення спірного приміщення було відключено 09.02.2011 року тепловою інспекцією філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району, про що свідчить відповідний акт, який засвідчений підписами працівників позивача, які здійснювали дане відключення та має штамп позивача. Додані рахунки на сплату, розрахунок основного боргу за договором № 72217561 та копія публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії, не підписані відповідачем, не є належними та допустимими доказами постачання відповідачеві теплової енергії.

Вказані доводи Відповідача Позивачем не спростовані у спосіб, визначений ГПК України.

Приймаючи рішення суд також враховує правові позиції, висловлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 січня 2022 року у cправі № 922/717/21:

5.38. Відповідно до статті 633 ЦК України публічний договір - це договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів.

5.39.Ознаки публічного договору: наявність зобов`язання сторони договору - особи, що діє у сфері публічного договору; особа, яка діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору; публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку.

5.40.Умови публічного договору: стороною договору обов`язково виступає суб`єкт підприємницької діяльності; зазначений суб`єкт здійснює такі види підприємницької діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК України сформульовано невичерпно; вказані види діяльності повинні здійснюватися суб`єктом підприємництва щодо кожного, хто звернеться до нього; умови такого договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, якщо інше не встановлено законом; підприємець, за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необґрунтованої відмови - він має відшкодувати збитки, завдані нею споживачеві. Необґрунтованою слід вважати відмову у випадках, коли суб`єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості; при укладенні та виконанні публічного договору сторони повинні виконувати обов`язкові для них правила, встановлені актами цивільного законодавства (типові умови окремих видів публічних договорів). Умови публічного договору, які не відповідають цим правилам, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є нікчемними (частина шоста статті 633 ЦК України).

5.41.Оскільки умови публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається на підставі типового договору, є однаковими для всіх споживачів, втім додаток до договору, яким конкретизуються належні конкретному споживачу розрахункові засоби обліку, є індивідуальними і не стосується широкого загалу осіб, а також є невід`ємною частиною договору, якщо такий додаток оформлений сторонами за взаємною згодою (пункт 2.1.12 ПРРЕЕ), колегія суддів доходить до висновку, що додаток до договору в частині відомостей про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії не є укладеним.

В цьому контексті суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) затверджено ТИПОВИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР про надання послуги з постачання теплової енергії , відповідно до п. 1 якого зазначено: цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. 4. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Додаток до типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії є "ЗАЯВА-ПРИЄДНАННЯ до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії", яка має містити наступні обов`язкові умови: 1. Інформація про споживача: 1) найменування/прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), ідентифікаційний номер (код згідно з ЄДРПОУ), адреса, номер телефону, адреса електронної пошти, 2) адреса приміщення споживача, 3) опалювана площа (об`єм) приміщення споживача - __ кв. метрів (__куб. метрів). 2. Послуга надається за допомогою систем (необхідне підкреслити): автономного теплопостачання; індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку; за межами будинку. 3. Приміщення споживача обладнане вузлом (вузлами) розподільного обліку теплової енергії (приладами-розподілювачами теплової енергії). Відмітка про підписання споживачем цієї заяви-приєднання.

Однак, Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів підписання Відповідачем такої заяви-приєднання як обов`язкового додатку до типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, в якій було б конкретизовані умови постачання теплової енергії до конкретних приміщень Відповідача, а тому такий публічний договір не можна вважати укладеним з урахуванням встановленого судом вище факту відсутності з боку вчинення Відповідачем дій, які б свідчили про згоду на отримання послуги з теплопостачання за умовами такого публічного договору.

Щодо обґрунтованості здійснених Позивачем розрахунків спожитої Відповідачем теплової енергії суд враховує, що відповідно до п. п. 20, 23 Правил користування теплової енергії облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

З аналізу вказаних пунктів Правил користування теплової енергії вбачається, що облік обсягу теплової енергії здійснюються або за приладами обліку, або у разі їх відсутності розраховується відповідно до теплового навантаження (розрахунковим способом).

Стосовно алгоритму розрахунку вартості та обсягу опалення із зазначенням конкретної формули яка використовувалась Позивачем для цього відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358), які зазначені в рахунках за постачання теплової енергії за спірний період (по кожному місяцю), Позивач письмових пояснень суду не надав.

Проте, з рахунків наданих Позивачем можна дійти висновку, що обсяг спожитої теплоенергії визначався пропорційно площі опалювального приміщення Відповідача 439,30 кв.м. від загальної площі приміщень будинку 4472,42 кв.м., на підставі даних про спожиту теплоенергію загальнобудинкового приладу обліку. При цьому Позивачем не було враховано, що система опалення спірного приміщення позивача №61 у будинку є відокремленою від загально будинкової, а тому такий метод розрахунку не може до нього застосовуватися, а тому здійснені Позивачем розрахунки обсягу та вартості спожитої Відповідачем у спірному приміщенні теплоенергії не можуть бути прийняті судом як достовірні.

З огляду на викладене суд констатує, що Позивачем не надано суду належних, допустимих, вірогідних та достовірних доказів на підтвердження визначеного ним обсягу помісячного постачання теплової енергії до нежитлового приміщення № 61 по вул.. Я. Новицького у м. Запоріжжі, яке належать відповідачу, та доказів на підтвердження її вартості.

Надані відповідачем докази відсутності фактичного постачання теплоенергії до вказаного приміщення суд вважає більш вірогідними, ніж надані Позивачем докази в обґрунтування позовних вимог, а тому доводи Позивача судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК)

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. У задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП-РЕКОРД ЛТД" про стягнення 178 828,55 грн. - відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн. покласти на Концерн "Міські теплові мережі".

Повний текст рішення складено і підписано 22.04.2024р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.