Рішення

від 22.04.2024 по справі 910/1904/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2024Справа № 910/1904/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ"

до Пенсійного фонду України

про стягнення 8862713,57 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники сторін:

від позивача: Паламаренко Ю.А.

від відповідача: Зінченко І.Є.

У судовому засіданні 22.04.2024, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ" з позовом до Пенсійного фонду України про стягнення 8862713,57 грн за договором № 12-61-22 від 21.06.2022, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ" та Фондом соціального страхування України.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/1904/24, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.03.2024.

05.03.2024 та 06.03.2024 від відповідача до суду надійшли відзиви на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, не затверджено бюджет відповідача на 2024 рік.

Ухвалою суду від 21.03.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 11.04.2024.

10.04.2024 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат з долученими доказами.

В судовому засіданні 11.04.2024 оголошено перерву до 22.04.2024.

В судовому засіданні 22.04.2024 представник позивача підтримав обставини, викладені в заявах по суті спору на підтвердження позовних вимог.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені в заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2022 між Фондом соціального страхування України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ" (виконавець) укладено договір № 12-61-22 відповідно до п. 1.1, 1.2 виконавець зобов`язується надати замовнику за предметом закупівлі "Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення, код ДК 021:2015:72210000-0 (послуг з внесення змін та доповнень до прикладного програмного забезпечення СІАС Фонду соціального страхування України), зазначені в додатках № 1, 2, 3 до цього договору. Замовник зобов`язується прийняти і вчасно оплатити надані послуги у порядку, в строки і на умовах, визначених цим договором.

Загальна ціна послуг за цим договором є звичайною договірною ціною і становить згідно із специфікацією послуг 19649700,00 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін у випадках, встановлених ч. 5 ст 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 3.1, 3.2 договору).

Згідно п. 4.1, 4.2 договору оплата здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі послуг за відповідним етапом (під етапом) календарного плану або на умовах п. 5.5 цього договору. У разі відсутності у зазначеному періоді на рахунку замовника коштів, виділених під оплату зобов`язань за цим договором, оплата здійснюється в міру надходження коштів на рахунок замовника.

Не пізніше 3 робочих днів після закінчення звітного періоду календарного плану, виконавець передає замовнику результати, передбачені календарним планом, та відповідний акт приймання-передачі послуг у 2 примірниках, які підписані виконавцем. Передача акту та звітної документації про надані послуги здійснюється супровідним листом з відповідною вхідною/вихідною реєстрацією. Передача звітної документації здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі документації. (п. 5.3 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2022, але в будь-якому разі - до повного виконання його умов сторонами.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До матеріалів справи долучено акт № 1215 приймання-передачі послуг згідно договору № 12-61-22 від 11.10.2022. Вказаним актом підтверджено надання послуг за договором № 12-61-22 від 21.06.2022 на загальну суму 8026200,00 грн. Акт підписаний та скріплений печатками обох контрагентів.

Отже, матеріалами справи підтверджено надання виконавцем замовнику послуг на загальну суму 8026200,00 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору передбачено відстрочення платежу на 10 банківських днів від дати підписання акту надання послуг.

Оскільки, акт № 1215 був підписаний сторонами 11.10.2022, то останній третій день для виконання грошових зобов`язань був 25.10.2022. Тобто замовник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 8026200,00 грн з 26.10.2022.

Натомість, замовник не виконав свої зобов`язання перед позивачем та не оплатив за надані послуги згідно Акту №1215 приймання-передачі послуг від 11.10.2022 в порядку та на умовах, передбачених Договором, в результаті чого, починаючи з 26.10.2022 р. у замовника перед позивачем виникла заборгованість на суму в розмірі 8026200,00 грн.

Кабінет Міністрів України Постановою від 27.12.2022 №1442 «Питання припинення фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» постановив припинити з 1 січня 2023 Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом приєднання до Пенсійного фонду України.

24.01.2023 позивач звернувся до Голови комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматського Олександра із Заявою кредитора про грошові вимоги №9/10-23 про включення до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ТОВ «АЙКЮЖН ІТ» у розмірі 8026200,00 грн згідно Договору.

Листом від 10.03.2023 № 01-РКВ/2 Комісія з реорганізації Фонду соціального фонду України повідомила позивача про визнання та задоволення кредиторських вимог на суму в розмірі 8026200,00 грн у повному обсязі та включення положення про правонаступництво Пенсійного фонду України щодо цих зобов`язань Фонду соціального страхування України до передавального акту.

Згідно Додатку №18 до передавального акту від 13.06.2023 по субрахунку 6221.1.10 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками та інші товари, роботи та послуги» наявні відомості про перехід до Пенсійного фонду України заборгованості Фонду соціального страхування перед ТОВ «АЙКЮЖН ІТ» у розмірі 8026200,00 грн згідно Акту №1215 приймання-передачі послуг від 11.10.2022 р. до Договору.

20.06.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань, внесено інформацію, щодо припинення діяльності (закінчення реорганізації) Фонду соціального страхування України. 31.07.2023 р.

Отже Пенсійний фонд України є належним відповідачем у даній справі та зобов`язаною особою перед позивачем щодо сплати заборгованості у сумі 8026200,00 грн за договором № 12-61-22 від 21.06.2022.

Позивачем направлено на адресу відповідача лист №217/10-23 від 31.07.2023 з проханням сплатити заборгованість, зокрема, у розмірі 8026200,00 грн згідно Акту №1215 приймання-передачі послуг від 11.10.2022 до Договору або повідомити про причини відмови. Докази отримання листа в матеріалах справи

14.12.2023 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу №454/10-23 про сплату заборгованості у розмірі 8026200,00 грн за договором №12-61-22 від 21.06.2022. Докази направлення та отримання в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідач не надав суду доказів оплати вартості наданих йому послуг чи існування боргу у меншому розмірі.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 8026200,00 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 309984,71 грн за період з 26.10.2022 по 07.02.2024 та втрат від інфляції у розмірі 526528,86 грн за період з 26.10.2022 по 07.02.2024.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як уже було зазначено вище, відповідач прострочив грошове зобов`язання з 26.10.2022. Суд перевірив розрахунок 3% річних, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, суму 3% річних у розмірі 309984,71 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно перерахунку суду, сума втрат від інфляції є більшою, ніж розрахував позивача, проте в силу приписів ст. 237 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню сума втрат від інфляції у визначеному позивачем розмірі - 526528,86 грн.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Статтею 46 Бюджетного кодексу України встановлені стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету; 2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов`язань; 4) отримання товарів, робіт і послуг; 5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань; 6) використання товарів, робіт і послуг для виконання завдань бюджетних програм; 7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).

Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом. (ст.47 Бюджетного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 48 кодексу Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Кодексу зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано наявності заборгованості за надані послуги за договором № 12-61-22 від 21.06.2022. А отже позов визначається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9, ідентифікаційний код 00035323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ" (08341, Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки, вул.. Велика Набережна, 11-А, приміщення 13, ідентифікаційний код 40026988) заборгованість у розмірі 8026200 (вісім мільйонів двадцять шість тисяч двісті) грн 00 коп., втрати від інфляції у розмірі 526528 (п`ятсот двадцять шість тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн 86 коп., 3% річних у розмірі 309984 (триста дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 71 коп., судовий збір у розмірі 132940 (сто тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок) грн 70 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 24.04.2024

Суддя І.В.Усатенко