Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/1904/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/1904/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ"

до Пенсійного фонду України

про стягнення 8862713,57 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явились

Від відповідача: Зінченко І.Є.

У судовому засіданні 03.06.2024, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ" з позовом до Пенсійного фонду України про стягнення 8862713,57 грн за договором № 12-61-22 від 21.06.2022, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ" та Фондом соціального страхування України.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/1904/24, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.03.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Пенсійного фонду України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ" заборгованість у розмірі 8026200,00 грн, втрати від інфляції у розмірі 526528,86 грн, 3% річних у розмірі 309984,71 грн, судовий збір у розмірі 132940,70 грн.

24.04.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 8500,00 грн.

Ухвалою суду від 29.04.2024 розгляд заяви призначено на 03.06.2024.

02.05.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про покладення витрат на правову допомогу у розмірі 8500,00 грн на відповідача. Заперечення мотивовані не співмірністю витрат, та тим, що покладення на відповідача витрат на правову допомогу може призвести до зменшення соціальних виплат. Відповідач вказує, що позивач не вказав орієнтовну суму витрат на правову допомогу у першій заяві по суті спору.

Представник позивача в судове засідання 03.06.2024 не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення, викладені в поданій до суду заяві.

Неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві позивач вказав, що орієнтовний розрахунок судових витрат складається із судового збору за подання відповідної позовної заяви та становить 132940,70 грн (1,5 відсотки від ціни позову), а також, у разі перегляду даної справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій, позивач очікує понести витрати на оплату судового збору за необхідності оскарження позивачем судових рішень підтвердження розміру яких, за необхідності, буде подано до суду відповідної інстанції. Крім того, позивач очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката. Враховуючи складність справи, документи на підтвердження понесених позивачем витрат на надання професійної правничої допомоги, передбачені положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, будуть надані суду пізніше у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд погоджується з відповідачем, що позивач не вказав суму витрат на правову допомогу, яку він очікує понести. Проте, позивач вказав, що така допомога йому буде надаватись і її вартість буде визначена в процесі розгляду справи. На думку суду, зазначення позивачем обставин щодо надання йому правової допомоги і неможливість на стадії відкриття провадження у справі визначити розмір такої допомоги свідчить про дотримання позивачем вимог ст. 162 ГПК України та виникнення у нього права на відшкодування таких витрат у розмірі, підтвердженому належними та допустимим доказами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору № 3 про надання правничої допомоги від 01.08.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ" (замовник) та Адвокатським бюро "Циркунов та партнери" (виконавець).

Представництво інтересів за договором здійснювалось адвокатом Циркуновим В.В. на підставі ордеру серії АІ № 1446891 від 01.08.2023.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу щодо захисту його прав та інтересів в судах загальної юрисдикції всіх інстанції, господарських та адміністративних судах всіх інстанцій, Верховному Суді, правоохоронних органах, слідчих органах, органах прокуратури, внутрішніх справ та Національного антикорупційного бюро України, в органах державної фіскальної служби України, районних податкових інспекціях міста Києва, а також в інших державних органах та інстанціях, підприємствах, установах, організаціях у справах, пов`язаних з захистом прав та інтересів замовника.

Згідно п. 6.1 договору ціна договору визначається згідно загальної суми виставлених виконавцем замовнику рахунків за надані послуги.

Додатковою угодою № 08-1/02 від 08.02.2024 сторони погодили наступні види правничої допомоги та їх вартість: - правовий аналіз документів щодо взаємовідносин ТОВ "Айкюжн ІТ" та Фондом соціального страхування України за підтвердженими кредиторськими вимогами на суму 8026200,00 грн в рамках договору № 12-61-22 від 21.06.2022 вартістю 2000,00 грн; - складення позовної заяви до правонаступника Фонду соціального страхування України - Пенсійного фонду України про стягнення грошових коштів, та оформлення необхідних додатків до неї. Забезпечення відправки позовної заяви з додатками до Господарського суду міста Києва та її копії з додатками - учасникам справи вартістю 3500,00 грн; - складення заяв по суті справи, процесуальних та інших документів правового характеру в межах розгляду справи за позовом ТОВ "Айкюжн ІТ" до Пенсійного фонду України про стягнення грошових коштів вартістю 1500,00 грн; - представництво інтересів замовника в Господарському суді міста Києва вартістю 1000,00 грн за одиницю.

Обставини щодо надання послуг підтверджуються актом наданих послуг від 23.04.2024 на суму 8500,00 грн (правовий аналіз документів - 2000,00 грн, складання та направлення позовної заяви - 3500,00 грн, представництво інтересів замовника в суді - 3000,00 грн за 3 судових засідання).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Відповідач у запереченнях зазначив, що покладення на Пенсійний фонд України витрат на правничу допомогу призведе до фінансового навантаження на витрати, спрямовані на пенсійне забезпечення отримувачів пенсійних виплат, та як наслідок, неможливість виконання зобов`язань Пенсійного фонду України перед отримувачами пенсійних виплат та допомог. Відповідач вказав на право суду не присуджувати всі заявлені витрати на правову допомогу до стягнення, з огляду на їх не співмірність, не доведеність та не підтвердження необхідності їх надання.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд відзначає, що позивачем підтверджено обсяг та вартість наданих йому послуг з правничої допомоги. Суд вбачає, що обсяг допомоги є виправданим та необхідним, а її вартість не є надмірною. Відповідачем не підтверджено, що погашення витрат на відшкодування правової допомоги позивачу буде здійснюватись з коштів, призначених на сплату соціальних виплат. Суд також відзначає, що необхідність здійснювати статутну діяльність відповідача, зокрема по сплаті пенсійних виплат не є підставою для не виконання інших взятих на себе зобов`язань. Як і не є підставою для не стягнення у визначених законодавством випадках витрат на правову допомогу.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що з огляду на заявлений предмет спору та обсяг наданих позивачу послуг, розмір витрат на правову допомогу у сумі 8500,00 грн є обгрунтованим та співмірним предмету спору, а тому витрати у заявленому позивачем розмірі підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9, ідентифікаційний код 00035323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкюжн ІТ" (08341, Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки, вул.. Велика Набережна, 11-А, приміщення 13, ідентифікаційний код 40026988) витрати на правничу допомогу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.06.2024.

Суддя І.В.Усатенко