Рішення

від 09.04.2024 по справі 915/1687/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Справа № 915/1687/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши матеріали заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ» (54006, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 25/1; ідентифікаційний код 37104825)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (57286, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Галицинове, вул. Набережна, буд. 64; ідентифікаційний код 33133003)

про: стягнення 3 219 526,77 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала господарська справа № 915/1687/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія МКФ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 219 526,77 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 позовні вимоги було задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг за Договором підряду №НГЗ-Д-21-377/8310С311 від 02.09.2021р. в сумі 3 219 526,77 грн, а також 48 292,90 грн судового збору.

02.04.2024 до суду від позивача надійшла заява б/н від 01.04.2024 (вх. № 3882/24) про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 915/1687/23, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення по справі №915/1687/23 та стягнути з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» на користь ТОВ «СК «МКФ» фактично понесені витрати для оплати професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7 500,00 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ» б/н від 01.04.2024 (вх. № 3882/24) про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 915/1687/23 було призначено на 09 квітня 2024 року о 12:30.

Станом на момент проведення засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

09.04.2024 учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 09.04.2024 за результатами проведеного засідання, суд підписав вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

За приписами частин 1-4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами частин 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ» при поданні позовної заяви було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

За результатами ж розгляду справи позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює дані відносини, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами частин 1-4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановлено судом за матеріалами господарської справи № 915/1687/23, Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ» подано до суду такі докази понесення витрат на професійну правничу допомогу:

1. Копія Договору про надання правничої допомоги від 001.03.2023, укладеного між адвокатом, Бессчасною Анною Віталіївною, та клієнтом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ», відповідно до предмету якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов`язок здійснювати правничу допомогу, обсяг якої визначається додатковими угодами, укладеними відповідно до цього договору, які є його невід`ємною частиною, в тому числі: надавати правову інформацію, консультації та роз`яснення з правових питань; складати та пред`являти від імені Позивача заяви, процесуальні та інші документи правового характеру (позовні заяви, відповіді на відзиви, інші заяви по суті та процесуальні заяви, клопотання, пояснення, листи, запити тощо); представляти інтереси Клієнта, як позивача, в Господарському суді Миколаївської області при розгляді судових справ, у тому числі брати участь у судових засіданнях, подавати та отримувати документи, знайомитись з матеріалами справ тощо; представляти інтереси Клієнта перед боржником та його представниками; державними органами та їх посадовими особами; підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, з усіма необхідними та наданими законодавством повноваженнями. Умовами пунктів 3.2, 3.3 Договору сторони погодили, що гонорар адвоката за правничу допомогу визначається згідно з Додатком №1 до цього договору та узгоджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі послуг з правничої допомоги. При складанні Акту сторони за взаємною згодою можуть відступити від тарифів, встановлених Додатком №1, якщо це обумовлено складністю виконаних робіт та/або підготовлених документів. Гонорар сплачується Клієнтом у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Адвоката.

Додатком № 1 до договору виступили Тарифи для визначення вартості наданої правничої допомоги, підписані та скріплені печатками адвоката та клієнта.

2. Копія Додаткової угоди № 2 від 23.10.2023 до договору про надання правничої допомоги від 03 березня 2023 р., якою сторони погодили, що відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2023р. клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов`язок здійснювати правничу допомогу, пов`язану зі стягненням в судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (код ЄДРПОУ 33133003) заборгованості за договором підряду №НГЗ-Д-21-377/8310СЗ11 від 02.09.2021р. в сумі 3 219 526,77 грн.

3. Копія Акту № 6 від 01.04.2024 прийому-передачі послуг з правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 01.03.2023 та додаткової угоди № 2 від 23.10.2023 до договору про надання правничої допомоги від 01.03.2023, зі змісту якого вбачається, що за період з 23 жовтня 2023 року по 01 квітня 2024 року адвокат надав клієнту послуги правничої допомоги, а клієнт прийняв вказані послуги на загальну суму 7 500,00 грн, зокрема:

- підготовка позовної заяви до ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» про стягнення заборгованості за Договором підряду №НГЗ-Д-21-377/8310СЗ11 від 02.09.2021р. в сумі 3 219 526,77 грн вартість 2400,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» на позовну заяву вартість 1600,00 грн;

- участь у судовому засіданні 31 січня 2024 року вартість 1000,00 грн;

- участь у судовому засіданні 28 лютого 2024 року вартість 1000,00 грн;

- підготовка супровідного листа для надання суду оригіналів актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-2 та КБ-3) і надання суду оригіналів вказаних документів вартість 500,00 грн;

- участь у судовому засіданні 27 березня 2024 року вартість 1000,00 грн.

Всього вартість 7500,00 грн.

За змістом акту сторони підтверджують, що послуги з надання правничої допомоги, вказані у пункті 2 цього акту, надані адвокатом в повному обсязі, взаємних претензій сторони не мають.

4. Копія платіжної інструкції № 470 від 01.04.2024 на суму 7500,00 грн (платник: ТОВ «СК «МКФ», отримувач: Адвокат Бессчасна Анна Віталіївна, призначення платежу: «Сплата за правничу допомогу згідно акту № 6 від 01.04.2024 року, без ПДВ»).

Проаналізувавши вказані докази суд вважає, що в межах даної справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ» доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 7 500,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У даній справі відповідач клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу не подавав.

За такого, суд вважає за необхідне зауважити, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18.

Крім того, у додатковій постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 904/64/18 зроблено висновок про те, що виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Подібний за змістом висновок зроблено Верховним Судом у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, в якій зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 26.06.2019 у справі № 910/9241/18, в якій судом зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Разом із тим, будь-яких заперечень, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ» відповідних витрат на правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» не надано.

З огляду на викладене, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ» витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 7 500,00 грн відповідають встановленим критеріям.

За такого, у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» належить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ» 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 16, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі № 915/1687/23, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (57286, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Галицинове, вул. Набережна, буд. 64; ідентифікаційний код 33133003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ» (54006, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 25/1; ідентифікаційний код 37104825) витрати для оплати професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7 500,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «МКФ» (54006, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 25/1; ідентифікаційний код 37104825).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (57286, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Галицинове, вул. Набережна, буд. 64; ідентифікаційний код 33133003).

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 15.04.2024 по 23.04.23024, повне рішення складено та підписано судом 24.04.2024.

Суддя О.Г. Смородінова