Рішення

від 23.04.2024 по справі 918/168/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/168/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Н.Церковної при секретарі судового засідання І .Гусевик, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" про стягнення заборгованості в сумі 1 828 412,62 грн.

за участю представників сторін: від позивача Бабенкова Н.А. від відповідача Янків І.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" (далі Відповідач) в якій просить стягнути заборгованість в сумі 1 828 412,62 грн.

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" (позичальник) було укладено Кредитний договір №26/01/2022. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу кредит у розмірі 1700 000,00 грн. Укладаючи Кредитний договір, згідно пункту 1.2. сторони погодили, що розмір процентів за користування Кредитом складає 19% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Позичальник зобов`язаний повернути кредит Кредитору 26 березня 2022 року. Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" допущено порушення виконання зобов`язання за Кредитним договором в частині сплати кредиту та процентів за користування кредитом. Станом на дату подання Позову заборгованість Позичальника за Кредитним договором №26/01/2022 від 26.01.2022 року становить 1 828412, 62 грн. Позивач ухиляється від виконання своїх кредитних зобов`язань, які необхідно було виконати ще 26 березня 2022 року. Протягом 4-х місяців Відповідач в рахунок погашення заборгованості вніс лише 450 000,00 грн. Після 24.02.2023 року Відповідач не здійснив більше жодного платежу в рахунок погашення кредитної заборгованості.

15 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» від позивача на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

26 березня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги Позивача є завищеними. Сума відсотків, які повинен сплатити Відповідач Позивачу за період (строк) кредитування передбачений Договором становить: Ставка кредиту за один день: 19%:365днів = 0,052%. Сума відсотків за період (строк) кредитування з врахуванням відстрочки 1700000грн.*0,052%*(55 днів-20 днів)= 30940 грн.

Також відповідач зазначив, що у зв`язку з обмеженістю часу , ним не отримано від довірителя підтвердження про суми коштів перерахованих Позивачу в рахунок погашення кредиту. За попередньою інформацією Відповідачем сплачено Позивачу 450 000 грн. Відповідно сума прямої заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором становить: 1700000 грн.- (450 000 грн.- 30940 грн.) = 1280940 грн.

10 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якому зазначив, що станом на дату подання позову відповідач так і не виконав свої зобов`язання з повернення кредиту в повному обсязі, отже договір є чинним та таким, строк дії якого не закінчився. Враховуючи, що строк дії кредитного договору не закінчився, отже нарахування процентів здійснювалось по 31.12.2023 року, в межах узгодженого строку користування кредитом, не порушуючи вимоги законодавства. Згідно Картки обліку Кредитного договору (розрахунку заборгованості) - нарахування процентів здійснювалося з 28.02.2022 року (тобто з 21 дня користування кредитом) по 31.12.2023 року. Відповідач підтвердив та визнав нарахування процентів протягом строку користування кредитом у своїй відповіді на Претензію Товариства від 26.09.2022 року. У відповіді на Претензію Позивач підтвердив та визнав свій борг за Кредитним договором, що складався з тіла кредиту та процентів, нарахованих станом на дату подання Претензії Товариством, тобто станом на 26.09.2022 року, а не станом на 26.03.2022 року. Враховуючи умови кредитного договору щодо черговості зарахування платежів, з 450 000,00 грн., які були перераховані відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором: 307120,41 грн. - було зараховано в рахунок погашення процентів за Кредитним договором; 142 879,59 грн. - було зараховано в рахунок погашення тіла кредиту. Матеріали відзиву не містять належні, достовірні та достатні докази, які б підтверджували твердження представника Відповідача щодо неможливості реалізації своєї продукції та, як наслідок, відсутності доходів.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" від 15.02.2024 року про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26 березня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 березня 2024 року задоволено заяву передставника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 березня 2024 року задоволено заяву передставника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 березня 2024 року відкладено підготовче засідання на 17 квітня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 квітня 2024 року задоволено заяву передставника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 квітня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 квітня 2024 року задоволено заяву передставника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2024 року задоволено заяву передставника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

26 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" (Позичальник) було укладено Кредитний договір №26/01/2022 за умовами якого, Кредитор надав Позичальнику кредит у сумі 1 700 000,00 гривень на цілі, зазначені у пункті 1.4. цього Договору, а Позичальник зобов`язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Кредитору проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього Договору та повернути Кредитору Кредит у терміни, встановлені цим Договором (а.с.32-34).

Відповідно до п.1.2 Договору розмір процентів за користування Кредитом складає 19% річних. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно пункту 1.3 Договору Позичальник зобов`язався повернути Кредит Кредитору 26 березня 2022 року.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що кредитор має право вимагати своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цим Договором.

Позичальник зобов`язався повернути Кредитору суму Кредиту та виплатити проценти за користування Кредитом, інші платежі передбачені договором, в порядку та строки, визначені договором, в тому числі штраф та/або пеню (п.4.3. Договору).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що проценти нараховуються щомісячно, при цьому, нарахування процентів за перших 20 календарних днів користування кредитом не здійснюється, а нарахування процентів розпочинається з 21-го календарного дня користування кредитом та не рідше одного разу на місяць, на суму Кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт).

Відповідно до п.7.2 Договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно. Не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, наступного за календарним місяцем фактичного користування кредитом. У разі повного повернення Кредиту, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти, нараховані за користування Кредитом повинні бути сплачені до моменту такого.

Згідно п.9.1 Договору позичальник зобов`язується повернути кредитору кредит у термін. Зазначений у пункті 1.3 цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками їх печаток, та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, згідно умов даного договору в повному обсязі (п.12.7 Договору).Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

26.09.2022 року Кредитор звернувся до Відповідача з Претензією вих. № 1077/22 про повернення коштів за Кредитним договором, в якій вимагав протягом 10 календарних днів з дня отримання даної претензії сплатити основну суму боргу за кредитом в розмірі 170 000, 00 грн. та проценти за користування кредитом в розмірі який буде нараховано станом на дату погашення (а.с.40).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" у відповіді на претензію від 29 вересня 2022 року вих. № 18 зазначило, що в данний час в зв`язку з блокуванням морських портів України та непристосованості західних митниць до пропуску великих об`ємів сільськогосподарських вантажів експорт сільськогосподарської продукції є утрудненим, відповідно Товариству важче продати свою продукцію. Зазначило, що частково погашає борг перед Кредитором в сумі 50 000,00 грн. Також просили відстрочити виконання зобов`язання за договором на чотири місяці (а.с.14). На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" частково повернуло кошти в розмірі 450 000,00 грн., що вбачається з платіжного доручення №124 від 29.09.2022 року на суму 50000,00 грн., платіжної інструкції від 29.11.2022 року №153 на суму 100 000,00 грн., платіжної інструкції від 07.12.2022 року №158 на суму 100 000,00 грн., платіжної інструкції від 08.12.2022 року №159 на суму 50 000,00 грн., платіжної інструкції від 29.11.2022 року №255 на суму 50 000,00 грн., платіжної інструкції від 03.02.2023 року №23 на суму 50 000,00 грн., платіжної інструкції від 24.02.2023 року №36 на суму 50000,00 грн. (а.с.15, 36-38 на звороті).

Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Кредитним договором станом на дату подання Позову заборгованість Позичальника за Кредитним договором №26/01/2022 від 26.01.2022 року становить 1 828 412, 62 грн.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту, сплати процентів, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу вимог ч. 1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Отже, зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст.193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, відповідачу наданий кредит у сумі 1 700 00,00 грн., який останній повернув частково, на суму 450 000,00 грн. Отже, розмір боргу становить 1 557 120,41 грн.

Окрім того, за твердженням позивача, відповідач не сплатив процентів за користування кредитом, розмір яких становить 271 292,21 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 навела висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року №912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положенняст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановленіст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що вона вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч.1 ст.1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 25.01.2024 року заборгованість позичальника становить 1 828 412, 62 грн, яка складається із 1 557 120,41 - тіла кредиту, 271292,21 грн нараховані відсотки. Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідачем не здійснювалось своєчасне повернення грошових коштів, у зв`язку з чим не сплаченими залишились 1557 120,41 грн кредиту. Відтак, суд доходить висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення 1557 120,41 грн - тіла кредиту, яка на час звернення з позовом до суду є простроченою і не сплаченою відповідачем.

Щодо заявлених до стягнення відсотків у розмірі 271292,21 грн, то суд зазначає, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Суд звертає увагу, що нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 19% передбачене п.1.2 кредитного договору. Тому позивач має право нараховувати в межах визначеної і погодженої в договорі сторонами процентної ставки відповідні нарахування.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми процентів, судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок процентів за користування кредитом у межах дії кредитного договору, що вбачається з розрахунку заборгованості. Наведене відповідає судовій практиці та, зокрема, висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 про те, що після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. Відтак, позовна вимога про стягнення 271292,21 грн відсотків за користування кредитом визнається обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Дана справа пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду. Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за наданий кредит та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості та відсотках, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову і про стягнення з відповідача на користь позивача 1 828412,62 грн, яка складається із 1557120,41 тіла кредиту та 271292,21 грн.процентів за користування кредитом.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим у повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 21940,95 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" (34510, Рівненська обл., Сарненський район, село Любиковичі, вул. Пересілля 1 б, код ЄДРПОУ 42195238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (03062, м. Київ, пр-т, Берестейський, 90- А, код ЄДРПОУ 41078230) 1 557 120,41 грн основного боргу, 271 292,21 грн процентів за користування кредитом, 21 940,95 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2024 року.

Суддя Н.Церковна