Рішення

від 09.04.2024 по справі 925/76/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Черкаси справа №925/76/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Лисенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (вул.Велика Васильківська, 100, м.Київ, 03150, ідентифікаційний код 23494714)

до приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» (проспект Хіміків, 84, м.Черкаси, 18036, ідентифікаційний код 38305660)

та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 552 207,97 грн,

представники сторін у судове засідання не з`явились,

17.01.2024 Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» та ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором №78/19 від 23.09.2019 у розмірі 552 207,97 грн з яких: 475 000,00 грн сума заборгованості за кредитом, 77207,97 грн заборгованість за відсотками. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8283,12 грн. Позовні вимоги обґрунтовані що 23.09.2019 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є позивач, та приватним підприємством «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» було укладеного договір кредиту №78/19. На виконання умов цього договору, кредитором були надані приватному підприємству «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» грошові кошти у сумі 1 440 000,00 грн на умовах відновлювальної кредитної лінії. На забезпечення виконання кредитного договору між банком та ОСОБА_2 був підписаний договір поруки, за яким другий відповідач поручився перед банком за позичальника. Приватне підприємство «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» скористалося кредитними коштами наданими йому банком, проте, у визначений у договорі строк, повністю не повернув кошти банку та не сплатив відсотки за їх користування, внаслідок чого станом на 25.08.2023 у нього наявна заборгованість перед позивачем у сумі 475 000,00 грн. У добровільному порядку ні приватне підприємство «ЧЕРКАСИАГРОХІМ», як позичальник, ні ОСОБА_2 , як поручитель, кредитні кошти у сумі 475000,00 грн та нараховані проценти у сумі 77207,97 грн позивачу не повернули, що і стало підставою для цього позову для солідарного стягнення з відповідачів розміру заборгованості.

У своїй відповіді на відзив ОСОБА_2 , позивач зазначив, що умовою припинення поруки є відсутність згоди поручителя на збільшення обсягу відповідальності. Водночас, згідно з пунктом 5.4 договору поруки поручитель надає згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності боржника за основним договором, в тому числі такі, внаслідок яких відбудеться збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, зокрема, але не виключно будь-які зміни до основного договору внаслідок яких збільшується ліміт кредитної лінії, що надається боржнику, строк користування кредитом та/або розмір процентів за користування кредитом. Цим же пунктом визначено, що поручитель погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення поруки, а також з тим, що дана згода є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії. Щодо періоду нарахування процентів за користування кредитом, то позивач посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, зазначив, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів (пункт 123 вказаної постанови). Отже, на думку позивача проценти правомірно нараховувались і після 22.09.2022, оскільки ця дата є датою закінчення строку дії саме кредитної лінії.

У своїй відповіді на відзив приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ», позивач зазначив, що лист торгово-промислової палати не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини. Вказаний лист має загальний характер та безпосередньо не доводить обставини, які можуть слугувати підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Введення в Україні воєнного стану та пов`язані із ним обмеження, вплинули не тільки на відповідача, але й на позивача. Відповідачем не надано суду доказів того, що він не може здійснювати свою господарську діяльність чи що підприємство зупинило роботу у зв`язку із воєнним станом, що працівники, керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних сил України чи тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану. Позивач не заявляє вимог про стягнення неустойки чи нарахувань за частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а виключно про виконання самого основного зобов`язання перед кредитором. Крім того, умовами Публічної пропозиції позивача передбачено, що період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною форс-мажору, що підтверджується відповідною довідкою торгово-промислової палати України або іншими доказами передбаченими чинним законодавством. Проте відповідач жодних доказів інформування позивача про настання форс-мажорних обставин суду не надав. Щодо періоду нарахування процентів за користування кредитом, то позивач навів доводи аналогічні твердженням, які викладені ним у відповіді на відзив ОСОБА_2

26.02.2024 від приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» (відповідач-1) до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими. Відзив мотивований тим, що на думку відповідача-1 примусове стягнення кредитних коштів під час дії воєнного стану та 30 днів після його завершення, порушує чинне законодавство України, а тому є незаконним. Це стосується і нарахування та вимоги про стягнення процентів за кредитним договором. Відповідач-1 також посилається на лист торгово-промислової палати від 28.02.2022 щодо форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням на території України воєнного стану. Відповідач-1 також зазначив, що розрахунок позивача щомісячних відсотків здійснений з помилками, оскільки суд перевіряє законність позовних вимог, а не здійснює самостійне збирання доказів чи обрахунків. Відповідач-1 вказав, що нарахування відсотків після 22.09.2022 є незаконним. У кредитному договору, не міститься пункт щодо обов`язкової виплати відповідачем процентів після закінчення дії траншу. У договорі сторони визначили, що користування траншем та виплата платежів, пов`язаних із ним мають кінцеву дату 16.09.2022, тому нарахування платежів від цієї дати неможливо. У разі наявності боргу станом на 16.09.2022 договір припинить свою дію після оплати боргу в сумі на 16.09.2022. Враховуючи викладене, відповідач-1 просить суд відмовити у задоволені позову.

ОСОБА_2 (відповідач-2) через свого представника надіслав суду відзив на позовну заяву, у якому вважає, що порука вже є припиненою на момент подання позову, а позивач немає законного права вимагати у поручителя солідарного стягнення коштів за кредитним договором. Відповідно до умов кредитного договору строк кредитної лінії закінчився 22.09.2022. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, проте в матеріалах справи відсутня заява за умовами частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України. Водночас, позивач продовжив нарахування процентів після 16.09.2022 та 22.09.2022, чим збільшив суму кредиту, що в свою чергу збільшує розмір відповідальності поручителя, що суперечить чинному законодавству. Позивачем не надано суду письмову заяву поручителя про згоду на збільшення його відповідальності щодо нарахування відсотків у терміни понад зазначених для нарахування строків кредитного договору. Із наданого позивачем розрахунку слідує, що нарахування процентів відбувалося за період з 16.09.2022 до 24.08.2023, чим збільшувалась фінансову відповідальність відповідача-2, що свідчить про припинення договору поруку відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України. В матеріалах справи також відсутні будь-які докази щодо направлення позивачем претензії та отримання її відповідачем-2 також свідчить про збільшення обсягу його відповідальності. Відсутність досудового вирішення спору негативно впливає на права та інтереси поручителя. Враховуючи викладене, відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази надіслання відповідачам усіх документів, які додані до позовної заяви листом з описами вкладення, які повинні містити номери поштових відправлень.

02.02.2024 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, до якого долучив докази, які зазначені в ухвалі від 22.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.02.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 10 год 10 хв 27.02.2024 та встановлено відповідачам строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.02.2024 суд задовольнив клопотання представника відповідача приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» та відклав підготовче засідання у справі до 11 год 00 хв 13.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.03.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 10 год 00 хв 09.04.2024.

Позивач та відповідачі (їх представники) у судове засідання не з`явились, проте про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, про що є відомості у матеріалах справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

23.09.2019 між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (банк) та приватним підприємством «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №78/19 (а.с.97-105) (далі кредитний договір). За умовами цього договору банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію у національній валюті, що надалі іменується «кредитна лінія» та окремим частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник у свою чергу зобов`язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5 цього договору своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором. У цьому договорі терміном «відновлювана кредитна лінія» позначається кредитна лінія, протягом строку дії якої після повернення наданого позичальнику кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування позичальника у межах її ліміту. У цьому договорі терміном «кредит» позначається загальна сума усіх траншів, що фактично надані позичальнику згідно з цим договором і не повернені банку. У цьому договору терміном «транш» позначається частина кредиту, що надана позичальнику згідно з порядком та на умовах, передбачених цим договором і не повернута банку (пункт 1.1 кредитного договору).

Ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту): 480 000,00 грн (пункт 1.2 кредитного договору).

Розмір процентів за користування кредитом складає 28% річних. Тип процентної ставки (процентів) за користування кредитом фіксована (пункт 1.3 кредитного договору).

Строк дії кредитної лінії закінчується 22 вересня 2022 року (пункт 1.4 кредитного договору).

Кредит надається для мети поповнення оборотних коштів позичальника і може бути використані ним на будь-які цілі, що не суперечать законодавству України (пункт 1.5 кредитного договору).

Належне виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується: неустойкою (пенею, штрафом), що передбачені цим договором; порукою ОСОБА_2 на повну суму зобов`язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору; заставою майнових прав на грошові кошти (виручку), на суму не менше 720 000,00 грн та належить позичальнику та або третім особам на праві власності (пункт 2.1 кредитного договору).

Засоби забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань, передбачені пунктом 2.1 цього договору, крім зазначеного у підпункті «а» пункту 2.1 цього договору, оформлюються окремими документами, що укладаються (складаються) одночасно з цим договором або після його укладення (документи забезпечення) (пункт 2.2 кредитного договору).

У день укладення цього договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію та позичковий рахунок для обліку кредиту (пункт 4.1 кредитного договору).

Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії (пункт 4.2 кредитного договору).

Порядок надання траншу і зміни його умов визначені у пункті 4.3 кредитного договору, згідно з яким погоджена банком відповідна заява на транш стає невід`ємною частиною цього договору з моменту погодження банком, та відповідно вступають в силу умови/зміни умов надання траншу, погоджені сторонами в заяві на транш.

Протягом строку дії кредитної лінії та у межах вільного залишку її ліміту за умови укладення додаткових угод або погодження заяв на транш банком згідно з пунктом 4.3 цього договору, позичальник має право необмежену кількість разів отримувати кредит у порядку та на умовах, передбачених цим договором. У цьому договорі терміном «вільний залишок кредитної лінії» позначається різниця між лімітом кредитної лінії та розміром кредиту, у тому числі, якщо така різниця виникла внаслідок дострокового повернення кредиту або його частини (пункт 4.4 кредитного договору).

Проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт) (для кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (метод факт/360) (для кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується (пункт 6.1 кредитного договору).

Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних абзацах цього пункту). Проценти нараховані за грудень та/або квітень, позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 15-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Якщо після дострокової сплати процентів Кредит був частково достроково повернутий у тому ж місяці, за який ці проценти нараховані, внаслідок чого фактично сплачена сума процентів перевищує розмір процентів, який підлягає сплаті, сума, яка складає різницю між фактично сплаченою сумою процентів та розміром процентів, що підлягає сплаті, вважається направленою на сплату процентів за користування Кредитом за наступний місяць. У разі повного повернення кредиту, в тому числі але не виключно, дострокового або при наявності прострочення, проценти нараховані за користування Кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів що направляються на повне повернення кредиту не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається що строк сплати таких процентів наступив і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 10.4. цього договору (пункт 6.2 кредитного договору).

Розмір процентів за користування кредитом може бути змінений за погодженням сторін, про що, у випадку досягнення згоди, сторонами укладається відповідна додаткова угода до цього договору (пункт 6.2 кредитного договору).

За домовленістю сторін, позичальник зобов`язується сплатити банку комісію за управління кредитною лінією в день підписання цього договору у розмірі 4800,00 грн на відповідний рахунок банку (пункт 7.1 кредитного договору).

Позичальник повинен повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у додатковій угоді/додаткових угодах, на підставі якої/яких цей транш наданий, але не пізніше ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначених термінів вважається достроковим (пункт 9.1 кредитного договору).

Позичальник має право достроково повернути кредит або його частину. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний самостійно та/або на вимогу банку повернути кредит достроково (пункт 9.2 кредитного договору).

Всі платежі позичальника за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів і т.д.) здійснюється шляхом переказу коштів з будь-якого поточного рахунка позичальника на відповідний рахунок, зазначений у пункті 13.3. цього договору або письмово повідомлений банком. Для цілей цього договору днем здійснення позичальником будь-якого платежу за цим договором вважається день зарахування коштів на відповідний рахунок (пункт 10.3 кредитного договору).

Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності); пеня за прострочення комісії за управління кредитною лінією (за її наявності); пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за її наявності); пеня за прострочення повернення кредиту або його частини (за її наявності); передбачені цим договором штрафи (за їх наявності); прострочена комісія за управління кредитною лінією (за її наявності); проценти за користування кредитом, визначені в абзаці четвертому пункту 6.2 цього договору (за їх наявності); транші, повернення яких у терміни, визначені у відповідності з пунктом 9.1. цього договору, прострочено (за їх наявності); строкова комісія за управління кредитною лінією (за її наявності); строкова комісія за управління кожним окремим траншем (за її наявності); строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності); строкове повернення кредиту (пункт 10.4 кредитного договору).

Позичальник зобов`язаний здійснити усі платежі на користь банку за цим договором так, щоб банк одержав усі належні йому суми у повному обсязі, без зарахування зустрічних вимог та без відрахування будь-яких комісій банків-кореспондентів або інших витрат, пов`язаних із переказом коштів (пункт 10.5 кредитного договору).

Цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором (пункт 12.3 кредитного договору).

Кредитний договір підписаний уповноваженими представниками банку та позичальника та скріплений печатками підприємств.

В цей же день, 23.09.2019 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (банк) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки №218-П/19 (а.с.93-95) (далі договір поруки). За умовами цього договору поручитель поручається за виконання боржником наступних обов`язків, що виникли на підставі основного договору (кредитного договору №78/19 від 23.09.2019) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому: обов`язку повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий у строк/термін, визначений у додатковій угоді та/або заяві на транш, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії; обов`язок сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у розмірі 28% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строки визначені в основному договорі; обов`язку сплачувати банку комісію у строки і розмірі визначені в основному договорі; обов`язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за основним договором (пункт 2.1 договору поруки).

Боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, перелічених у статті 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник (пункт 3.1 договору поруки).

Передбачена пунктом 3.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання будь-якого з обов`язків, зазначених у пункті 2.1 цього договору (пункт 3.2 договору поруки).

Цей договір складений українською мовою у двох примірниках, які є оригіналами, по одному для кожної зі сторін. Він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за основним договором. Порука за цим договором припиняється через 6 років з дати набуття чинності цим договором (пункт 5.3 договору поруки).

Укладанням цього договору поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності боржника за основним договором, в тому числі такі, внаслідок яких відбудеться збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, зокрема, але не виключно, будь-які зміни основного договору, внаслідок яких збільшується ліміт кредитної лінії, що надається боржнику, строк користування кредитом/частиною, та/або розмір процентів за користування кредитом, та/або комісійних винагород, та/або неустойки (пені, штрафів), та/або будь-яких інших платежів, які боржник згідно з основним договором повинен сплачувати банку та за виконання яких поручитель поручається згідно з цим договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим договором поруки, і встановлена цим договором порука залишається чинною протягом строку встановленого в пункті 5.3 цього договору, а поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, з урахуванням будь-яких майбутніх змін обсягу відповідальності боржника за основним договором. Дана згода поручителя є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії (пункт 5.4 договору поруки).

Договір поруки підписано уповноваженою особою банку та поручителем особисто та скріплений печатками.

На виконання умов договору про відкриття кредитної лінії №78/19 від 23.09.2019 за заявами приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» про надання траншів Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (а.с.9-10) перерахувало (у тому числі і 21.10.2021) на рахунок приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» кредитні кошти у сумі 480 000,00 грн, що підтверджується виписками по особовим рахункам, які містяться у матеріалах справи (а.с.108-121).

Приватне підприємство «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» свої зобов`язання з повернення кредитних коштів належним чином не виконало та у визначений кредитним договором та заявою про надання траншу №4 кредитні кошти у повному обсязі не повернуло позивачу, сплативши 31.07.2023 позивачу 5000,00 грн, внаслідок чого у приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» виникла заборгованість перед позивачем у сумі 475 000,00 грн.

Позичальник користувався кредитними коштами у розмірі встановленого банком кредиту, проте належним чином не виконував умови договору, не дотримуючись строків погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

У зв`язку із неналежним виконанням приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» свого обов`язку з повернення кредитних коштів, позивач направив на адресу позичальника та поручителя вимогу про усунення порушень за вих.№3/29 від 29.08.2023 (а.с.96), у якій вимагав від позичальника у тридцяти-денний строк сплатити заборгованість по кредиту, відсотках за користування кредитом.

Вказана вимога залишились відповідачами без відповіді та без задоволення, тому банк і звернувся із вказаним позовом до суду для примусового стягнення заборгованості з відповідачів разом із відсотками за користування кредитом. За розрахунком позивача, заборгованість приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» станом на 25.08.2023 становить 552207,97 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 475 000,00 грн та заборгованості за відсотками у сумі 77207,97 грн.

Судом також встановлено, що 12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції (а.с.13-15).

30.11.2022 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк» при цьому ідентифікаційний код 23494714 залишився той самий що і раніше.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №78/19 від 23.09.2019 у розмірі 552 207,97 грн з яких: 475 000,00 грн сума заборгованості за кредитом, 77207,97 грн заборгованість за відсотками.

Відносини, які виникли між позивачем та приватним підприємством «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» за своєю правовою природою є фінансовими зобов`язаннями. Правовим регулюванням таких правовідносин є норми встановлені у §1 Фінанси і банківська діяльність Господарського кодексу України та Главі 71 Цивільного кодексу України.

Підставою виникнення таких правовідносин, відповідно до положень закону є укладення письмового договору. Так, відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з положеннями статті 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до приписів статті 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного Кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

В силу приписів частин 1 та 2 статті 1067 Цивільного Кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до частини 1 статті 1069 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 638 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що між позивачем та приватним підприємством «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» було укладено договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію та траншами надає позичальнику кредит, який позичальник зобов`язаний повернути, а також виплачувати банку проценти за користування кредитом.

Умовами договору також визначено, що погоджена банком відповідна заява на транш стає невід`ємною частиною цього договору з моменту погодження банком, та відповідно вступають в силу умови/зміни умов надання траншу, погоджені сторонами в заяві на транш.

Як свідчать докази, які містяться у матеріалах справи позивач надавав першому відповідачу грошові кошти у межах ліміту у сумі 480 000,00 грн, що підтверджується виписками про рух коштів з рахунку приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ», тобто свої зобов`язання перед позичальником позивач виконав у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки зобов`язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Частиною другою статті 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Згідно із частиною третьою статті 69 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України встановлює для банків, банківських груп: перелік, форми звітності або вимоги до форм, періодичність та строки подання звітності, порядок подання та оприлюднення фінансової звітності (річної фінансової звітності, річної консолідованої фінансової звітності, проміжної фінансової звітності, консолідованої проміжної фінансової звітності), консолідованої та субконсолідованої звітності.

Перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити, визначений Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254 (далі Положення №254).

Подібне нормативне регулювання організації бухгалтерського обліку в банках наразі визначено Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 (далі Положення №75).

Згідно із пунктом 1.10 Положення №254 первинний документ документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

За підпунктом 14 пункту 1 Положення №75 первинний документ документ, який містить відомості про операцію.

Пунктом 4.4 Положення №254 визначено, що залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) за змістом поділяються на касові, якими оформлюються операції з готівкою та меморіальні, які використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

Відповідно до пункту 5.1 Положення №254 інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Схоже регулювання щодо обліку первинних документів містить пункт 57 Положення №75, який визначає, що інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Відповідно до пункту 5.3 Положення №254, підпункту 1 пункту 59 Положення №75 банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як особові рахунки та виписки з них.

Пунктом 5.4 Положення №254, пунктом 60 Положення №75 визначено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Згідно із пунктом 5.6 Положення №254, пунктом 62 Положення №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі №381/1647/21, від 07.12.2022 у справі №298/825/15-ц).

З огляду на це виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором.

Згідно із випискою про рух коштів з рахунку приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» та розрахунку заборгованості позивача залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 475 000,00 грн.

Відповідно до частин 2, 3 статті 10561 Цивільного Кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

За умовами кредитного договору проценти нараховуються щомісячно у розмірі 28% при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, а проценти нараховані за грудень та/або квітень, позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 15-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Строк дії кредитної лінії закінчується 22.09.2022.

Як зазначено вище заява на транш є невід`ємною частиною договору. У заявці про надання траншу №4 від 21.10.2021 банк та позичальник узгодили між собою розмір процентів за користування траншем 17,9% відсотків річних, термін повернення траншу 16.09.2022.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідачів відсотки за користування кредитом за період з 01.10.2022 до 23.08.2023 у сумі 77207,97 грн, тобто після закінчення строку повернення траншу та строку дії кредитної лінії.

Водночас, суд зазначає, що закінчення визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного Кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 (справа №310/11534/13-ц, провадження №14-154цс18).

Щодо посилань позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 та доводів, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитного договору, то суд зазначає наступне.

У своїй постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що термін «останній день дії кредитної лінії» позначає термін, з настанням якого припиняються зобов`язання Банку з надання позичальнику кредиту на умовах цього договору (пункт 120 постанови).

Нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів (пункт 123 постанови).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу №910/4518/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.

У своїй постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду з огляду на мотивувальну частину цієї постанови уточнила вказаний вище висновок таким. У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 Цивільного кодексу України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України) у розмірі, визначеному законом або договором (пункт 141 постанови від 05.04.2023).

Рішенням Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20), визначено, що приписи частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, першого речення частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі (пункт 142 постанови від 05.04.2023).

Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду. Саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 Цивільного кодексу України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 Цивільного кодексу України як наслідок правомірної поведінки сторін) (пункт 143 постанови від 05.04.2023).

Враховуючи цю правову позицію, суд дійшов висновку, що право банку на нарахування відсотків за користування кредитом припинилось 16.09.2022, а тому датою закінчення строку такого нарахування є 15.09.2022, а не 24.08.2023, як зазначає позивач у своєму розрахунку заборгованості за кредитним договором. Отже, враховуючи те, що позивач нарахував відсотки у розмірі 17,9% за період з 01.10.2022 до 23.08.2023, тобто за межами строку на нарахування відсотків за користування кредитом, визначена позивачем сума нарахована ним безпідставно.

Отже, враховуючи викладене, посилання позивача на пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 є безпідставним, у зв`язку із уточненням правової позиції Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, а тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача у частині стягнення з відповідачів процентів за користування кредитними коштами, оскільки позивач як кредитор має право на стягнення процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 Цивільного кодексу України як наслідок правомірної поведінки сторін).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтями 553, 554 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Умовами договору поруки передбачено право кредитодавця вимагати від поручителя виконання зобов`язань у разі порушення позичальником строків виконання зобов`язань, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, включаючи сплату основного боргу; процентів, неустойки, відшкодування збитків.

З метою виконання основного зобов`язання між банком та другим відповідачем, як поручителем було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручається за виконання боржником обов`язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, зокрема, обов`язок повернути банку кредит.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання умов кредитного договору позичальником чи поручителем, наявність і розмір заборгованості за кредитом доведені позивачем належними, достатніми та допустимими доказами, вимоги позивача відповідачами не спростовані. Отже, враховуючи наявність заборгованості, суд дійшов висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 475 000,00 грн.

Щодо посилання приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» на лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 та введення на території України воєнного стану та наявністю форс-мажорних обставин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до частини 14-1 даного Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У пунктах 6.1, 6.2, 6.12, 6.13 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3) (далі Регламент), визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо). Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видається заявнику на бланку Торгово-промислової палати України/регіональної торгово-промислової палати. В сертифікаті вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин. У сертифікаті для сільгоспвиробників вказуються відомості щодо заявника, несприятливі погодні обставини, що викликали загибель чи пошкодження сільськогосподарських культур, площа загиблих (пошкоджених) с/культур та інші відомості, які стосуються конкретного заявника. У сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо податкових обов`язків/обов`язкових платежів вказується інформація про заявника, місце державної реєстрації, ідентифікаційний код, державна податкова інспекція, в якій платник податків зареєстрований, зобов`язання, обставини, докази, на які посилається зацікавлена особа, що унеможливлюють виконання податкових обов`язків/здійснення обов`язкових платежів у встановлений термін, та інші відомості, зокрема, про неможливість здійснення господарської діяльності тощо. Сертифікат після його внесення до єдиного Реєстру сертифікатів форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підписується першим віце-президентом або віце-президентом Торгово-промислової палати України, відповідно - президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної торгово-промислової палати та уповноваженою особою, яка приймала рішення про засвідчення форс-мажорних обставин. На сертифікаті ставиться печатка ТПП України/регіональної торгово-промислової палати.

Суд наголошує, що форс-мажор (у цьому випадку військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований всім кого це стосується, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі статті Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Вказаний лист підписано президентом Торгово-промислової палати України.

Посилання на вказаний лист ТПП не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та для доведення їх наявності, в якості доказу, необхідно надавати сертифікат ТПП щодо неможливості виконання зобов`язання саме за кредитним договором та/чи договором поруки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, у частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у сумі 475 000,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, сума судового збору у розмірі 7125,00 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів у рівних частинах, а саме по 3562,50 грн з кожного.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» (проспект Хіміків, 84, м.Черкаси, 18036, ідентифікаційний код 38305660) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (вул.Велика Васильківська, 100, м.Київ, 03150, ідентифікаційний код 23494714) 475 000,00 грн заборгованості за кредитом.

3.Стягнути з приватного підприємства «ЧЕРКАСИАГРОХІМ» (проспект Хіміків, 84, м.Черкаси, 18036, ідентифікаційний код 38305660) Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (вул.Велика Васильківська, 100, м.Київ, 03150, ідентифікаційний код 23494714) 3562,50 грн судового збору.

4.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (вул.Велика Васильківська, 100, м.Київ, 03150, ідентифікаційний код 23494714) 3562,50 грн судового збору.

5.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 23.04.2024.

Суддя О.І.Кучеренко