Ухвала

від 22.04.2024 по справі 914/1450/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1450/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 (в частині затвердження звіту про нарахування та відшкодування грошової винагороди та інших витрат ліквідатору)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024

у справі №914/1450/21

за заявою Головного управління ДПС у Львівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста-Транс»

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 08.11.2023 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ «Віста-Транс»; ухвалено ліквідувати ТОВ «Віста-Транс», а вимоги кредитора ГУ ДПС у Львівській області на суму 38 339 092,08 грн вважати погашеними; ухвалено вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений КУзПБ строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню; закрито провадження у справі № 914/1450/21 про банкрутство ТОВ «Віста-Транс», а повноваження ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Білоусової Т.Д. припинено.

Також вказаною ухвалою затверджено звіт про нарахування та виплату основної винагороди та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації банкрута арбітражного керуючого Білоусової Т.Д. за період з 06.10.2021 по 31.10.2023 у розмірі 489 600,00 грн грошової винагороди та 707,00 грн інших витрат, а вказану суму ухвалено стягнути з кредитора - ГУ ДПС у Львівській області.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду в частині стягнення з апелянта 490 307,00 грн основної винагороди та інших витрат на користь арбітражного керуючого Білоусової Т.Д., в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 у справі № 914/1450/21 залишено без змін.

18.04.2024 Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 (в частині затвердження звіту про нарахування та відшкодування грошової винагороди та інших витрат ліквідатору) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024, в якій скаржник просить суд скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотань щодо виплати арбітражному керуючому грошових винагород повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/1450/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024.

Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, про що роз`яснено Конституційним Судом України у рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справах "Levages Prestations Sevices v. France"; від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomes de la Torre v. Spain").

У рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб".

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Суд звертає увагу, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

З дня введення в дію КУзПБ визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

Законодавцем у статті 9 КУзПБ встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство (основне провадження).

Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 в частині затвердження звіту про нарахування та відшкодування грошової винагороди та інших витрат ліквідатору, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 24.01.2020 у справі № 917/966/15, від 18.11.2019 у справі № 910/26972/14, від 09.12.2019 у справі № 911/397/16, від 12.12.2019 у справі № 909/722/14, від 10.02.2022 у справі № 912/1324/16.

Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 в частині затвердження звіту про нарахування та відшкодування грошової винагороди та інших витрат ліквідатору у справі №914/1450/21 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

З урахуванням викладеного та керуючись, статтями 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №914/1450/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 (в частині затвердження звіту про нарахування та відшкодування грошової винагороди та інших витрат ліквідатору) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї документами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік