Ухвала

від 22.04.2024 по справі 160/2626/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 квітня 2024 рокуСправа №160/2626/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліпець Н.Є., перевіривши у м.Дніпрі позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБНИК" (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2022 року № 7091302/13446223 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 21.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте відносно ТОВ «Трубник»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 21.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 18.07.2022 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.10.2022 року №7486000/13446223 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 12.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте відносно ТОВ «Трубник»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 12.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 30.09.2022 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2022 року №7491477/13446223 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 22.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте відносно ТОВ «Трубник»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №3 від 22.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 13.10.2022.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 позовну заяву ТОВ «Трубник» залишено без руху, та запропоновано позивачу надати суду документ про сплату судового збору.

09.02.2024 року позивач звернувся до суду з заявою про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 06.03.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26.02.2024 відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на правомірність оскаржуваних рішень. Так, відповідно до п.11 Наказу 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку: та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Пунктом 44 Порядку 1165 визначено, що Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Так за результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з повідомленням до податкової накладної №1 від 21.02.2022, №1 від 12.09.2022, №3 від 22.09.2022 ухвалені рішення від 21.07.2022 року № 7091302/13446223, від 20.10.2022 року №7486000/13446223, 21.10.2022 року №7491477/13446223 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з причини ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо наявності власних/орендованих складських приміщень, інструменту, обладнання, тощо (копії рішень додаються). Крім того, повідомлено, що ТОВ «Трубник» не включено до переліку ризикових платників. Тобто, Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Враховуючи вищевикладене у задоволенні позову просить відмовити. Крім того, представник зазначає про пропуск строку звернення до суду.

26.02.2024 відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних було прийнято комісією регіонального рівня, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасним.

Щодо строків звернення до суду з цим позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 КАС України.

Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборі та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 ( адміністративне провадження №К/9901/16396/19) у справі щодо оскарження повернення позовної заяви з оскарження рішення Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що було подано до суду з пропуском строку на оскарження.

Предметом оскарження в цьому адміністративно-правовому спорі є рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2022 року № 7091302/13446223, 20.10.2022 року №7486000/13446223, від 21.10.2022 року №7491477/13446223 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

З позовною заявою щодо скасування зазначених рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних позивач звернувся лише 29.01.2024, при цьому до звернення до суду позивачем проведено процедуру адміністративного оскарження рішень від 21.07.2022 року № 7091302/13446223, 20.10.2022 року №7486000/13446223, за результатами розгляду скарг прийняті рішення від 21.10.2022 за №55209/13446223/2 та рішення від 11.11.2022 за №60843/13446223/2.

Відомостей, щодо оскарження рішення від 21.10.2022 року №7491477/13446223 позивачем не надано.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Так, в позовній заяві позивач зазначає про наявність підстав для поновлення строку звернення з цією позовною заявою через запровадження в Україні воєнного стану, через що виникли форс-мажорні обставини, які в свою чергу засвідчені Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Крім того, представник посилається на п.6 рекомендації Ради суддів України "Щодо роботи в умовах військового стану", Наказ Голови Верховного Суду про встановлення особливого режиму роботи та запровадження відповідних організаційних заходів. Також, в обгрунтування підстав для поновлення зазначає про мобілізацію керівника позивача та ускладнення функціонування підприємства. Крім того, зазначає, що адміністративний персонал підприємства неодноразово перебував у відрядженнях, а керівник у відпустках. Посилається на значну кількість ракетних обстрілів, повітряних тривог, перебої в роботі Інтернету. Стверджує, що персонал підприємства переважно працював дистанційно, в штаті підприємства юрист відсутній, в межах спливаючого процесуального строку підприємство не мало можливості знайти кваліфікованого правника з огляду на їх відсутність в м. Дніпро, що також затребувало час на пошук та залучення адвоката. Вважає, наведені причини пропуску строку поважними, та просить суд поновити строку звернення до суду з цією позовною заявою.

Оцінюючи доводи представника позивача щодо пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Стосовно посилання позивача на наявність введення в України військового стану, суд зазначає, що за загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" 24.02.2022 в Україні введено режим воєнного стану. Судом враховується, що підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц).

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 (справа №500/1912/22, адміністративне провадження № К/990/20688/22) дійшов висновку, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Щодо правового значення листа Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) суд наголошує, що в постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив:

- ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

При цьому, позивач не обґрунтовує (не мотивує), яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, перешкоджали йому вчасно звернутись до суду з позовною заявою.

Посилання представника на рекомендації Ради суддів України, не є підставою для поновлення такого строку, що підтверджується правозастосуванням Касаційного адміністративного суду у постановах від 21.09.2023 року у справі №640/23774/20, від 23.02.2023 року у справі №640/7095/22.

Посилання представника на наказ Голови Верховного Суду від 04.03.2022 року, не є підставою для поновлення такого строку, що підтверджується висновками, які містяться в ухвалах Касаційного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі №537/4873/21, від 06.04.2023 року у справі №480/635/22.

Посилання позивача на погіршення умов його діяльності, відсутність у штаті юриста не підтверджені доказами (штатний розпис, наказ про оголошення простою і тд).

Також позивачем не надано пояснень щодо використання процедури адміністративного оскарження спірних правових актів, однак неможливості судового оскарження.

При цьому, сам позивач зазначив, що його працівника працювали дистанційно, в той час як національним законодавством передбачено і фактично реалізовано можливість звернення до суду за допомогою підсистеми «Електронний Суд».

В свою чергу індивідуальні характеристики в діяльності позивача, директора не є підставою для непоширення на позивача загальних вимог законодавства щодо строків звернення до суду, зворотній підхід являв би собою порушення засади рівності учасників судового процесу перед судом.

Посилання на особливості життєдіяльності на території Дніпропетровської області, зокрема за загальним правилом свідчать про певне ускладнення можливості своєчасного звернення до суду, однак в разі пропуску строку звернення до суду на 7-10 місяців (в залежності від рішення, яке є предметом оскарження) відповідні обставини мають набувати характер об`єктивних перешкод та бути підтвердженими документально, що позивачем не зроблено.

Перебування працівників у відрядженні та відпустках є внутрішньою справою підприємства, при цьому законодавством не пов`язано перебіг строку звернення до суду з такими обставинами, в той час як з огляду на загальну оцінку значення цих обставин для можливості своєчасного звернення до суду суд не визнає ці обставини поважними підставами для пропуску строку звернення до суду виходячи з викладених вище підстав.

Отже, суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду з цих підстав.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху, шляхом надання до канцелярії суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, вказавши інші обставини для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 161, ч. 13 ст. 171, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, вказавши інші обставини для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець