Рішення

від 24.04.2024 по справі 240/34416/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/34416/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" із позовом до Житомирської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України №101000/2023/000177/1 від 10.07.2023 про коригування митної вартості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України, подано до Житомирської митниці митну декларацію для митного оформлення товару. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №101000/2023/000177/1 від 10.07.2023 на підставі інформації, наявної в митному органі. У зв`язку з винесеним рішенням відповідачем була прийнята картка відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 01.02.2024 об 11 год. 30 хв.

23.01.2024 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містить усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №101000/2023/000177/1 від 10.07.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

Протокольною ухвалою суду від 01.02.2024 судове засідання відкладено на 06.03.2024 об 11 год. 00 хв. та надано час представнику позивача ознайомитись із відзивом на позовну заяву.

Також, 07.12.2023 представником відповідача подано клопотання про відхилення доказів наданих позивачем.

06.02.2024 представником позивача на адресу суду подано відповідь на відзив.

06.03.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до розгляду по суті на 16.01.2024 об 11 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою від 02.04.2024 суд, без виходу до нарадчої кімнати, заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Частиною п`ятоюстатті 250 КАС Українивстановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" (ТОВ "Дельтатрейд Україна") (покупець) 17.05.2023 укладено контракт №SP 23-001 (надалі за текстом - Контракт) з компанією UAB "Spartavis" (продавець), згідно якого продавець зобов`язаний поставити, а покупець - прийняти і оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежність, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів на умовах DAP - Zhytomyr, DAP - Rivne, DAP - Biala Krynytsia, DAP - Lutsk.

03.07.2023 року ТОВ "Дельтатрейд Україна" та UAB "Spartavis" на виконання умов Контракту для поставки рухомого майна, підписали Специфікацію №102 до Контракту, якою сторони погодили, що транспортний засіб Porsche 911 GT2 - 2008 - WP0ZZZ99Z8S794383 відвантажений і відправлений з Європи.

Згідно п.2 4 специфікації №102 до контракту №SP 23-001 від 17.05.2023 ціною товару є сума, що зазначена у інвойсі - 18 000 євро.

На виконання умов специфікації №102 до контракту №SP 23-00 1 від 17.05.2023 між ТОВ «Дельтатрейд Україна» та компанією UAB «Spartavis» 03.07.2023 оформлено інвойс №SP 23-84 про оплату товару згідно найменування: Porsche 911 GT2, WPOZLZ99Z8S794383, Automobilis po autoivykio, вартістю 18 000євро.

В подальшому, ТОВ "Дельтатрейд Україна" подано до Житомирської митниці Держмитслужби України митну декларацію №23UA101020025001U8 від 07.07.2023 з метою проведення митного оформлення придбаного у компанії UAB «Spartavis» транспортного засобу: легковий автомобіль, що був у використанні, марка Porsche, модель 991 GT2, номер кузова НОМЕР_1 , двигун - бензиновий, робочий об?єм двигуна - 3 600, кількість місць - 2, тип кузова - купе, колір - сірий, призначення - для користування по дорогах загального користування, календарний рік виготовлення - 2008, модельник рік виготовлення - 2008, дата введення в експлуатацію - 23.10.2008, авто має аварійні пошкодження.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу відповідачу надано наступні документи:

- контракт №SP 23-001 від 17.05.2023;

- специфікація №102 від 03.07.2023 до контракту №SP 23-001 від 17.05.2023:

- декларація про походження товару №SP 23-84 від 03.07.2023;

- інвойс №SP 23-84 від 03.07.2023;

- переклад інвойса №SP 23-84 від 03.07.2023;

- платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №100 від 04.07.2023;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.03.2017;

- експортна декларація №23PL301010E0904706 від 04.07.2023;

- звіт експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортних засобів №07/07/2023-1 від 07.07.2023;

- лист компанії UAB «Spartavis»

- внутрішній договір доручення б/н від 05.07.2023;

- фото транспортного засобу;

- договір купівлі-продажу автомобіля Porsche 911 GT2 VIN: НОМЕР_3 між Sigurd Bakken та UAB Spartavis;

- договір про надання послуг митного брокера №27/03/2023-1 від 27.03.2023.

Однак, 10.07.2023 Житомирською митницею було винесене Рішення про коригування митної вартості №UA101000/2023/000177/1, з якого встановлено, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України ідентичних товарів, а документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та сформовано картку відмови №UA101020/2023/000958 від 10.07.2023 у прийнятті митної декларації.

Вважаючи таке рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни договору (угоди), що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Так, за змістом оскаржуваного рішення, підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що заявлена митна вартість є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Відповідно до п.3.2 Контракту №SP 23-001 від 17.05.2023 за погодженням сторін можливі такі види оплати: передоплата, оплата по факту, оплата в розстрочку, післяоплата. Документ, який містить погоджену сторонами умову щодо оцінюваного товару до митного оформлення не надано.

Додатково наданий платіжний документ від 04.07.2023 №100 про переказ коштів не може бути прийнято для підтвердження митної вартості так як стосується товару, унікальний номер кузову (VIN код) якого відрізняється від номеру кузову задекларованого товару. Згідно із п.6.2 Контракту за умови поставки товару автовозом продавець зобов`язаний надати покупцю CMR (автотранспортну накладну). Всупереч вимог до ч.1 ст.335 МКУ, CMR або інші транспортні перевізні документи не долучені до митного оформлення, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування фактичної країни експорту товару (країни відправлення). Наданий до митного оформлення рахунок-фактура від 03.07.2023 №SP 23-84 містить інформацію про ТЗ у якому відомості про унікальний номер ТЗ (VIN код) не співпадає з оцінюваним, тобто даний документ не стосується оцінюваного ТЗ. Митний орган критично відноситься до додатково долученого, під час консультації, листа UAB Spartavis без номера та дати, щодо помилки у VIN коді зазначеному у рахунку-фактурі, оскільки він наданий після отримання від митного органу повідомлення з наведеним у вищевказаних абзацах застереженнями та розбіжностями. Складання продавцем даного документа може бути направлене на усунення розбіжностей, а не реальне створення прав і обов`язків у сторін. Відповідно до п.5 Методичних рекомендацій інформація отримана з мережі Інтернет використання митними органами у якості джерела довідкової інформації. Так за інформацією, розміщеною на сайті за посиланням: http://www.ankauto.net/ ціна продажу ТЗ за VIN кодом WP0ZZZ99Z8S794383 перевищує фактурну ціну даної зовнішньоекономічної операції. У графі 31 МД №23UA101020025001U8 зазначено про те, що ввезений КТЗ на митну територію України має аварійні пошкодження. Товарно-супровідні документи не містять відомостей про наявність таких пошкоджень транспортного засобу на момент його продажу, що імовірно вплинуло на ціну товару у бік її зменшення, адже відповідно до додатково наданого перекладу рахунку-фактуру від 03.07.2023 №SP 23-84 відомості, що автомобіль після аварії стосуються іншого ТЗ (VIN код - НОМЕР_4 ).

Додатково наданий під час консультації скріншот (фото екрану), що на думку декларанта відображає ціну продажу оцінюваного ТЗ (завершення торгів) не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості оскільки: 1) не містить URL-адреси - повних відомостей про джерело отриманої інформації; 2) містить інформацію про ТЗ відомості про технічний стан якого не відповідає гр.31 МД №23UA101020025001U8.

Додатково долучений до митної декларації Звіт №07/04/2023-1 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки ТЗ від 07.07.2023 не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару. Відповідно до п.5.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних ТЗ, затвердженої спільним Наказом МЮУ та ФДМУ №142/5/2092 від 24.11.2003 під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Згідно із п.4.4 Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ повинні міститися додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. Якщо проводиться експертне дослідження (експертиза) пошкодженого КТЗ, наявність фотографій обов`язкова - всупереч вищезазначених вимог у висновку №07/04/2023-1 автотоварозначого дослідження від 07.07.2023 відсутні фотографічні зображення технічного стану, характеру та обсягів пошкоджень ТЗ, що впливають на розрахунок його вартості. Таким чином, висновок, як документ підготовлений з порушенням підходів, передбачених Методикою, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість тезисів, які у ньому наведені. Також, відповідно Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 №1440 (зі змінами), під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваних товарів ґрунтується на інформації про вартість характеристики товарів лише із одного джерела - "www.autoscout24.ru". При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Також, митним органом здійснено спробу перейти за посиланням джерела інформації в мережі Інтернет (www.autoscout24.ru), однак дані посилання не "відкривають" відповідні електронні сторінки з ціновою інформацією, у зв`язку із чим не можливо перевірити відомості, викладені у висновку.

Додатково надана копія митної декларації №23PL301010E0904706 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості оскільки: - вона складена не у країні фактичного експорту товару; - в гр.31 зазначено відомості про автомобіль 2017 року, що відрізняється від оцінюваного. Згідно із ст.254 МКУ митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідним для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище, митному органу не надано переклад на українську мову додатково наданого документу під назвою "KONTRAKT" від 15.05.2023, а також для уточнення даних копії митної декларації №23PL301010E0904706. Також, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом). Згідно із ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проведено консультацію, в ході якої декларанту надано інформацію щодо вартості схожого товару.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 МКУ, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД №UA204060/2022/002570 dsl 15/02/2022-1. Легковий автомобіль марки PORSCHE моделі 911 GTЗ RS, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_5 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм циліндрів - 3600 см3, потужність - 280 kW, тип кузова - купе, колісна формула - 4х4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2004, модельний рік виготовлення - 2004 рік, дата введення в експлуатацію - 11.08.2004, категорія ТЗ за документами виробника - М1.. - 61 000,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт №SP 23-001 від 17.05.2023; специфікація №102 до контракту від 03.07.2023; рахунок-фактура №SP 23-84 від 03.07.2023 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.03.2017.

Також декларантом було надано додаткові документи: копію митної декларації від 04.07.2023 №№23PL301010E0904706; звіт №07/04/2023-1 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 07.07.2023; банківський платіжний документ від 04.07.2023 №100; переклад на українську мову рахунку-фактури №SP 23-84 від 03.07.2023, документ під назвою "KONTRAKT" ВІД 15.05.2023.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від №SP 23-001 від 17.05.2023 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №SP 23-84 від 03.07.2023 вартість товару становить 18 000 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну.

Ціна товару в інвойсі №SP 23-84 від 03.07.2023 (18 000,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA101020025001U8 від 07.07.2023 (графа 22).

До того ж, на підтвердження сплати заявленої митної вартості надано платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах №100 від 04.07.2023, яка є належним та допустимим доказом оплати вартості товару за контрактом №SP 23-001 від 17.05.2023.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №23UA101020025001U8 від 07.07.2023 фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в інвойсі №SP 23-84 від 03.07.2023. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містять.

Стосовно тверджень відповідача в оскарженому рішенні, що унікальний номер транспортного засобу (VIN-код), зазначений у інвойсі не співпадає із оцінюваним транспортним засобом, а також в платіжному документі вказаний VIN-код відрізняється від номеру кузову задекларованого товару, суд зазначає наступне.

Стандарт ISO 3778:2009, що встановлює вимоги до змісту і структури ідентифікаційного номера транспортного засобу з метою встановлення єдиної нумерації системи ідентифікації дорожніх транспортних засобів на міжнародному ринку, передбачає, що VIN-код є індивідуальним для кожного конкретного транспортного засобу та має 17 символів.

Різниця полягає в тому, що у інвойсі №SP 23-84 від 03.07.2023 VIN-код транспортного засобу Porsche 911 GT2 - WP0ZZZ99Z8S794383 містить літеру "В" замість цифри "8".

В свою чергу, під час консультації із митним органом позивач для усунення розбіжностей та підтвердження митної вартості товару надав відповідачу лист компанії UAB «Spartavis» підписаний директором та засвідчений печаткою компанії, зміст якого наступний: під час оформлення інвойсу №SP 23-84 від 03.07.2023 зроблено описку у VIN-коді WPOZZZ99Z8S794383 правильний код, зазначений відповідно до відомостей у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 03.22.2017.

У призначені платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №100 від 04.07.2023 міститься посилання на те, що платіж здійснено відповідно до інвойсу №SP 23-84 від 03.07.2023.

Оскільки у інвойсі помилково зазначений VIN-код НОМЕР_7 , то даний ідентифікаційний номер відповідно помилково вказаний у платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах №100 від 04.07.2023.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зазначення у інвойсі №SP 23-84 від 03.07.2023 та платіжній інструкції №100 від 04.07.2023 VIN-код транспортного засобу Porsche 911 GT2 - WP0ZZZ99Z8S794383 містить літеру "В" замість цифри "8" свідчить, виключно про допущення описки.

Крім того, на підтвердження заявленої фактичної митної вартості товару 07.07.2023 підготовлено звіт №07/07/2023-1 експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу, відповідно до якого ринкова вартість товару на дату складання оцінки становить 17 995 Євро, а також вказано які саме пошкодження має транспортний засіб, що у сою чергу мають безпосередній вплив на визначення вартості товару.

Щодо неприйняття відповідачем до уваги звіту експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу, оскільки останній проведений з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, суд вказує наступне.

У оскаржуваному рішенні № UA101020/2023/000115/2 від 07.08.2023 міститься твердження відповідача про те, що звіт №07/08/2023-1 експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 07.08.2023 проведений з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту та ФДМУ від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі-Методика).

В свою чергу, на сторінці 2 даного звіту у таблиці №1 міститься інформація щодо досліджуваного транспортного засобу «легковий автомобіль Porsche 911 GT2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , рік випуску (згідно із свідоцтвом про реєстрацію) - 2008, власник - ТОВ «Дельтатрейд Україна».

Інформація наведена на сторінці 2 звіту експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортних засобів №07/07/2023-1 від 07.07.2023, зокрема інформація щодо номера кузова досліджуваного транспортного засобу, підтверджує той факт, що вказаний звіт стосується оцінюваного транспортного засобу, оскільки номер кузова (VIN код) це унікальний серійний номер, що застосовується в автомобільній промисловості для індивідуального розпізнавання кожного механічного транспортного засобу, а тому даний документ підтверджує митну вартість товару, враховуючи положення ч. 3 ст. 53 МК України.

На сторінці 3 звіту у розділі «Визначення ринкової вартості дорожнього транспортного засобу» у таблиці №2 зазначено «Загальний технічний стан - КТ3 має аварійні пошкодження», «Комплектність - відсутні капот, передні фари, передній бампер».

У таблиці №3 серед найменування факторів, які визначають умови експлуатації

встановлено, що:

- КТ3 має дефекти, корозійні пошкодження складових частин кузова кабіни, рами. У примітці також зазначено: дефекти ЛФП - 3,0%, потертості оббивки сидінь та салону - 4,0%, деформації без пошкодження ЛФП - 4,0%.

- КТЗ має складові частини, які потребують ремонту (окрім заміни чи капітального ремонту). У примітці зазначено: решітка радіатора, підсилювач бампера, абсорбер бампера, радіатор охолодження, пошкоджені елементи підвіски.

Разом показник Дз % зменшення вартості КТЗ становить 15,5 %.

У висновку звіту експертного авто-оварознавчого дослідження з оцінки транспортних засобів №07/07/2023-1 від 07.07.2023 встановлено, що КТ3 мас аварійні пошкодження. Ринкова вартість на дату оцінки 07.07.2023 складає 17 955 EUR, що при курсі НБУ становить 715 386,00 грн.

Відповідно до п. 4.4. Методики, до звіту долучені додатки, які становлять, невід`ємну частину звіту експерта про оцінку, а саме дані мережі інтернет щодо вартості аналогічних товарів із відповідними посиланнями (ст. 5 - 7 звіту №07/07/2023-1 від 07.07.2023).

При цьому, звіт з оцінки транспортного засобу є лише додатковим документом, який надається декларантом на письмову вимогу митного органу і не належить до переліку документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України.

Відтак, рішення митного органу не брати до уваги звіт жодним чином не може впливати на прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Окрім того, як свідчить зміст вказаного висновку, його складено за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, здійсненої на підставі відповідних досліджень, особою, яка має необхідні (спеціальні) знання для надання висновку з досліджуваних питань, пройшла відповідну підготовку та отримала кваліфікацію судового експерта з відповідної експертної спеціальності, відповідно такий висновок є належним та допустимим доказом обґрунтованості визначення митної вартості транспортного засобу ввезеного позивачем.

Також суд вважає, що не заслуговує на увагу застереження відповідача про те, що звіт експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу та митна декларація, складені однієї і тією ж особою, оскільки такі дії не заборонені вимогами чинних нормативно-правових актів.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості вимоги митного органу в оскарженому рішенні про надання перекладеного на українську мову документа "Kontrakt" суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Так, "Kontrakt" від 15.05.2023 складений англійською мовою тобто мовою міжнародного спілкування в Україні. Митний орган не вимагав переклад українською мовою документів складених англійською мовою чи іншою іноземною мовою у тому числі такого документу як "Kontrakt", а тому твердження відповідача про відсутність перекладу "Kontrakt" від 15.05.2023 як підставу коригування митної вартості є протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах Митного кодексу України.

Стосовно висновків митного органу в оскаржуваному рішенні, що надана експортна декларація №23PL301010Е0904706 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки: така складена не у країні фактичного експорту товару; в гр.31 зазначено відомості про автомобіль 2017 року, що відрізняється від оцінюваного, суд зазначає наступне.

Надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення №23PL301010Е0904706 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема, штрих-кодовий ідентифікатор та QR код, що в свою чергу надає митному органу, відповідно до приписів п.5 ч.5ст.54 МК Україниперевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Суд зауважує, що у експортній декларації вказана інформація стосовно реєстрації транспортного засобу колишнім власником у Норвегії у 2017 році, що відповідає відомостям свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на якому проставлений штамп Держмитслужби.

Слід зазначити, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Стосовно тверджень відповідача у оскаржуваному рішенні про те, що CMR або інші транспортні перевізні документи, не долучені до митного оформлення, суд зазначає.

Як зазначалось, згідно із п. 1.1. контракту №SP 23-001 від 17.05.2023, продавець зобов`язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів на умовах DAP - Zhytomyr, DAP - Rivne, DAP - Biala Krynytsia, DAP - Lutsk.

Специфікацією №102 від 03.07.2023 до контракту №SP 23-001 від 17.05.2023 передбачено умови поставки: DAP- Zhytomyr.

Умови поставки DAP Інкотермс-2020 (Delivered at Place - постачання в місці призначення) означають, щопродавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Таким чином, ціна товару, що поставляється на умовах DAP включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Відповідно до п.6, 8 ч.2ст.53 МК Українидекларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Оскільки товар постачався на умовах DAP-Zhytomyr, усі витрати з доставки товару фактично поніс постачальник товару, а тому документи, які стосуються сплати вартості транспортування, навантаження та вивантаження товаруне могли бути надані декларантом, оскільки останнім не укладались будь-які договори перевезення товару, не складалась калькуляція витрат на перевезення, а тому будь-які платіжні документи, що стосуються транспортування товару постачальником не можуть та не мають бути у наявності покупця. Крім того, автотранспортна накладна СMR не є документом, що підтверджує митну вартість товару, а стосується оформлення перевезення товару автотранспортним засобом.

Щодо тверджень відповідача у оскаржуваному рішенні про те, що товарно-супровідні документи не містять відомостей про наявність аварійних пошкоджень транспортного засобу, суд зазначає наступне.

У описі інвойса №SP 23-84 від 03.07.2023, окрім марки, моделі, VIN-коду транспортного засобу, прямо зазначено «automobilis po autoivykio/автомобіль після аварії».

Крім того, у експортній декларації №23PL301010E0904706 від 04.07.2023 у графі 31, крім технічних характеристик автомобіля, вказано «auto osobowe uzywane/вживаний автомобіль».

У договорі купівлі-продажу автомобіля Porsche 911 GT2 VIN: НОМЕР_3 між Sigurd Bakken та UAB Spartavis у графі коментарі/додаткова інформація вказано: автомобіль був оглянутий покупцем з визнанням несправностей і дефектів і продається як об`єкт ремонту.

Вищенаведене підтверджується висновком звіту експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортних засобів №07/07/2023-1 від 07.07.2023.

Оскільки позивачем доведено, що інвойс №SP 23-84 від 03.07.2023 беззаперечно стосується оцінюваного транспортного засобу, тому наведені у інвойсі, експортній декларації №23PL301010E0904706 від 04.07.2023, договорі купівлі-продажу автомобіля Porsche 911 GT2 VIN: НОМЕР_8 між Sigurd Bakken тa UAB Spartavis, звіті експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортних засобів №07/07/2023-1 від 07.07.2023 відомості зводять нанівець твердження відповідача про те, що товарно-супровідні документи не містять відомостей про наявність аварійних пошкоджень транспортного засобу.

Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, митним органом у повідомлені про необхідність надання додаткових документів жодним чином не обґрунтовано, які саме розбіжності можуть усунути вказані запитувані митним органом документи.

З огляду на викладене, по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Стосовно застосованого у оскаржуваному рішенні №UA101020/2023/000115/2 від 07.08.2023 резервного методу для визначення митної вартості товару, слід зазначити наступне.

Згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 міститься висновок про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Прийняте рішення про коригування митної вартості товарів відповідач обґрунтовує тим, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України у зв`язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 МК України, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Як зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000177/1 від 10.07.2023 методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - у зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.

Для розрахунку митної вартості імпортованого товару застосовано резервний метод, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № МД №UA204060/2022/002570 від 1510212022-1. Легковий автомобіль марки PORSCHE моделі 911 GTЗ RS, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_5 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм циліндрів - 3600 см3, потужність - 280 kW, тип кузова - купе, колісна формула - 4х4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2004, модельний рік виготовлення - 2004 рік, дата введення в експлуатацію - 11.08.2004, категорія ТЗ за документами виробника - М1.. - 61 000,00 євро за одницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Як визначено у рішенні про коригування митної вартості товарів UA101000/2023/000177/1 від 10.07.2023 джерелом вищевказаної інформації щодо товарів, митне оформлення яких уже здійснено, міститься в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 встановлено, що посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов"язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідач надав опис схожого товару за МД №UA204060/2022/002570 від 1510212022-1, однак не відомо за яким методом здійснено митне оформлення подібного транспортного засобу, які документи подавались під час розмитнення, митним органом не враховано різницю технічного стану транспортних засобів.

У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 також міститься висновок про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність у відповідача інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митн територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом контролюючому органу надано всі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідачем при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості порушено вимоги статей 53, 54, 57, 58 МК України та рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що не відповідає вимогам статті 55 МК України.

Позивачем подано до митного органу належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за першим методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, разом з тим використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин придбання транспортного засобу, або що видані позивачу документи є фіктивними чи недійсними.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №101000/2023/000177/1 від 10.07.2023 є необґрунтованим і підлягає скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" - задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" (просп. Миру, 21, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10020. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44791091) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів №101000/2023/000177/1 від 10.07.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

24 квітня 2024 р.