Ухвала

від 24.04.2024 по справі 280/3574/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

24 квітня 2024 року Справа № 280/3574/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (при в/ч) адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_2 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_2 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану за період з 01 квітня 2022 року по теперішній час;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України виплатити невиплачене грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану за період з 01 квітня 2022 року по теперішній час.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Позивач оспорює бездіяльність відповідача в частині ненарахування та невиплати грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану за період з 01 квітня 2022 року по теперішній час, під час проходження військової служби, яка є різновидом публічної служби.

Верховний Суд сформував сталу правову позицію (постанова від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, рішення від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22) відповідно до якої правовідносини щодо порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення) регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 233 КЗпП України (в чинній редакції) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Також слід врахувати висновки про те, що на підставі пункту першого глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 22 липня 2020 року № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 09 грудня 2020 року №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами), з 12 червня 2020 року по 30 червня 2023 року на території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Враховуючи дію карантину до 30 червня 2023 року, можна дійти висновку, що останнім днем звернення до адміністративного суду даним позовом в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану за період з 01 квітня 2022 року по 30 червня 2023 року є 30 вересня 2023 року, а з 01 липня 2023 року по 01 січня 2024 року 01 квітня 2024 року.

Водночас, позов подано до суду 19 квітня 2024 року, сформовано в системі Електронний суд, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом в частині спірного періоду з 01 квітня 2022 року по 19 січня 2024 року.

В той же час, з доданих до позовної заяви копій адвокатських запитів та відповідей на них вбачається, що дії щодо одержання інформації щодо підстав не виплати позивачу грошового забезпечення представником почали вживатись лише у січні та лютому 2024 року.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника позивача на рапорт 08 липня 2022 року, як на доказ щодо звернення до відповідача за відновленням свого порушеного права, оскільки вказаний рапорт містить загальну інформацію щодо перебування позивача на тимчасово окупованій території та неможливість її залишення у зв`язку із необхідністю здійснення догляду за літньою матір`ю. При цьому, інформації щодо невиплати позивачу грошового забезпечення у спірний період вказаний рапорт не містить. Вимоги чи прохання щодо поновлення виплати грошового забезпечення та додаткового грошової винагороди рапорт також не містить. Більш того, доказів направлення вказаного рапорту на адресу відповідача або його вручення уповноваженій особі відповідача позивачем та його представником разом із позовом до суду не надано.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску позивачем не подано.

При цьому, факт отримання листа від відповідача у відповідь на заяву позивача/відповідь на адвокатський запит не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Відповідно до частин 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин 1-частин 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_2 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску за період з 01 квітня 2022 року по 19 січня 2024 року.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.В. Татаринов