Ухвала

від 23.04.2024 по справі 320/39008/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

23 квітня 2024 року Справа № 320/39008/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративну справу за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, третя особа: ТОВ "Карпатнадра" про визнання дій протиправними, скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступник Генерального прокурора в інтересах держави з позовом до Державної служби геології та надр України, третя особа: ТОВ "Карпатнадра" про визнання дій протиправними, скасування наказу від 27.06.2019 №204 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

На обґрунтування клопотання зазначено, що оскаржуваний наказ видано 27.06.2019, отже, прокурору щонайменше було відомо про даний наказ у 2019 році, а тому посилання прокурора на поновлення строку звернення до суду, що про протиправність оскаржуваного наказу йому стало відомо з матеріалів, які були отримані ним 16.05.2023, є неповажними.

Представником третьої особи подано до суду заяву про залишення позову без розгляду.

На обґрунтування заяви зазначено, що момент у часі, з настанням якого на думку Позивача Державною службою геології та надр України допущено порушення закону, є момент видачі оскарженого спеціального дозволу на користування надрами від 14.08.2019 № 6354.

Колізія законодавства, на яку вказує прокурор та пріоритетність норм Закону України «Про нафту і газ» оцінюється Офісом Генерального прокурора також саме на момент видачі спецдозволу, отже, про існування зазначених підстав прокурор міг довідатись одразу після видачі оскарженого спеціального дозволу на користування надрами № 6354, зокрема, з 14.08.2019 року.

Заступник Генерального прокурора зазначає, що про протиправність оскаржуваного наказу йому стало відомо після отримання листа Держеонадр №2515/07/2-23 від 16.05.2023.

Представник третьої особи звертає увагу, що «Наказ Держгеонадр №204 від 27.06.2019 було опубліковано на офіційному сайті Держгеонадр протягом 5 днів з моменту прийняття на виконання п. 25 Порядку 615 (https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/). Зазначена інформація знаходиться у відкритому доступі, незважаючи на військову агресію російської федерації, іншого порядку повідомлення всіх зацікавлених осіб про прийняття наказу чинне законодавство, в тому числі Порядок 615, не передбачає.

Отже, перебіг процесуального строку на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивача в частині визнання протиправними та скасування наказу №204 починається з 04.07.2019 року та спеціального дозволу №6354 21.08.2019 року відповідно.»

Також, представник третьої особи звернув увагу на те, що про факт існування спірного спецдозволу позивачу було відомо ще у 2021 та 2022 роках, що підтверджується зверненнями прокуратури: «На даний час Бережанською окружною прокуратурою вивчаються підстави для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр суб`єктами господарювання на території Бережанської територіальної громади Тернопільського району (колишній Бережанський район), Тернопільської області.»

Розглянувши зазначену заяву, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що у позовній заяві прокурор, зокрема, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби геології та надр України від 27.06.2019 № 204 в частині надання ТОВ «Карпатнадра» спеціального дозволу на користування надрами;

-визнати недійсним спеціальний дозвіл користування надрами від 14.08.2019 №6354, виданий ТОВ «Карпатнадра».

До Київського окружного адміністративного суду прокурор звернувся 16.08.2023 (згідно конверту).

Разом з позовною заявою прокурором подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На обґрунтування заяви зазначено, що підставами для звернення з позовом до суду виникли після отримання Офісом Генерального прокурора інформації та матеріалів від Держгеонадр, наданих листом від 16.05.2023 № 2515/07/2-23 (вх. № 103976-23 від 16.05.2023).

Вказаним листом Держгеонадра повідомили Офіс Генерального прокурора про дійсні на цей час спеціальні дозволи на користування надрами з видом користування - створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), у частині їх геологічного вивчення та збереження і видом корисної копалини - вуглеводні, зокрема про спеціальний дозвіл від 14.08.2019 № 6354, а також надали інші документи, у тому числі пояснювальну записку ТОВ «Карпатнадра» від 26.01.2023 № 02/01-23, з якої вбачається, що товариством проводяться певні роботи з геологічного вивчення надр, у тому числі вчиняються дії щодо будівництва пошукової свердловини.

При цьому органами прокуратури відповідні матеріали опрацьовано та вчинено дії для зібрання додаткових доказів на підтвердження порушення інтересів держави унаслідок протиправного надання спірного дозволу. А саме направлено листи до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Саранчуківської сільської ради та Бережанської міської ради Тернопільської області.

Після надходження інформації від зазначених органів Офісом Генерального прокурора прийнято рішення про звернення до суду з цим позором.

До отримання листа Держгеонадр від 16.05.2023 № 2515/07/2-23 Офіс Генерального прокурора не володів інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з наданням спірного спеціального дозволу.

Лише опрацювавши надані цим листом Держгеонадр матеріали та отримавши додаткову інформацію від інших зазначених суб`єктів, Офісом Генерального прокурора установлено факти порушення інтересів держави унаслідок надання ТОВ «Карпатнадра» спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами усупереч норм законодавства та з порушенням порядку надання спеціальних дозволів, проведення на Бережанській площі робіт, які не відповідають виду користування надрами, що вказаний у спірному спеціальному дозволі.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ Держгеонадр №204 від 27.06.2019 опубліковано на офіційному сайті Держгеонадр протягом 5 днів з моменту прийняття на виконання п. 25 Порядку 615 (https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/).

Як слідує з запитів Бережанської окружної прокуратури від 2022 року та Офісу Генерального прокурора від 01.06.2021 позивачу ще у 2021 -2022 роках було відомо про наявність оскаржуваного наказу від 27.06.2019 № 204 та спеціального дозволу користування надрами від 14.08.2019 №6354, виданого ТОВ «Карпатнадра».

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).

Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, прокурором не надано.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовна заява та клопотання прокурора не містять поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 194, 205, 240 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Клопотання представника Державної служби геології та надр України та заяви ТОВ "Карпатнадра" про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, треті особи: ТОВ "Карпатнадра" про визнання дій протиправними, скасування наказу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лапій С.М.