Рішення

від 24.04.2024 по справі 320/31454/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 року справа № 320/31454/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в м. Києві від 27.07.2023 № 1252 о/с "Про особовий склад" в частині звільнення ОСОБА_1 (жетон НОМЕР_1 ) (РНОКПП НОМЕР_2 ) зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на службі в Головному управлінні Національної поліції в м. Києві (РНОКПП НОМЕР_2 ) на посаді старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літальних апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення "Київ" ГУНП в м. Києві (жетон 0035513) з 31.07.2023;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.07.2023 по день ухвалення рішення суду про поновлення на службі без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів із розрахунку його середньоденної заробітної плати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою від позивача витребувано: копію довідки лікаря від 09.03.2023 та листка непрацездатності (при наявності); від відповідача витребувано копії: Положення про Головне управління Національної поліції України в м. Києві; графіку виходу на службу, затвердженого 31.05.2023, із доказами ознайомлення позивача; наказів від 07.06.2023 № 1099, від 19.07.2023 № 1162 та від 27.07.2023 № 1252 разом із доказами ознайомлення позивача з даними наказами; довідки управління логістики та матеріально-технічного забезпечення № 102; всіх матеріалів службового розслідування (документи, які стали підставою для проведення службового розслідування, зокрема копія доповідної записки начальника управління головної інспекції Головного управління Національної поліції України в м. Києві, копії всіх матеріалів службового розслідування (наказ про його проведення, висновок службового розслідування тощо); всіх матеріалів особової справи позивача, а також послужний список на позивача; письмові пояснення щодо застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення до позивача; довідку про суму середньомісячного та середньоденного нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача за два останніх місяці служби перед звільненням (травень, червень 2023 року) із зазначенням підстав для нарахування та виплати кожного виду грошового забезпечення із зазначенням кількості відпрацьованих днів у кожному місяці та утриманих податків та зборів; копію штатного розпису ГУНП у м. Києві станом на момент звільнення позивача (27.07.2023) та на час розгляду справи судом із наказом про його затвердження; копію наказу від 12.12.2022 № 1702 щодо несення служби позивача на блокпостах та копію відповідного графіку; довідку-розрахунок грошового забезпечення позивача при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не згоден з рішеннями відповідача про звільнення його з лав Національної поліції. Позивач зазначає, що такі рішення є передчасними, а наказ ГУНП у м. Києві № 1162 від 27.07.2023 та № 1252 о/с від 27.07.2023 не ґрунтуються на фактах і обставинах службового розслідування, та прийняті на підставі припущень, не підтверджених документально.

Як зазначає позивач, його було звільнено відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі висновків службового розслідування.

При цьому, позивач наголошує, що відповідачем при проведенні службового розслідування було порушено норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Зокрема, таке службове розслідування було розпочато без наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Також позивач звертає увагу, що згідно наказу про призначення службового розслідування, підставою його проведення була відсутність позивача на цільовому інструктажі 01.06.2023, в той час як згідно наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності мало місце декілька дисциплінарних проступків, а саме відсутність на службі позивача 6, 12 ,15 та 21 червня 2023 року. В той час, в порушення норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за вчинення поліцейським інших дисциплінарних проступків нові службові розслідування не розпочиналися.

Також позивач звертає увагу, що члени дисциплінарної комісії не вимагали пояснення щодо відсутності його на службі 6, 12 ,15 червня 2023 року.

Водночас, в протиправність проведення відповідного службового розслідування, позивач посилається на відсутність включення до складу дисциплінарної комісії представників ППСПОП «Київ», так як його основним місцем служби є ППСПОП «Київ».

19.10.2023 позивачем подано до суду копію довідки лікаря від 09.03.2023 року.

15.11.2023 позивачем подано до суду заяву від 30.10.2023 про поновлення процесуального строку на звернення до суду.

15.11.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій він не погоджувався з доводами відповідача та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

06.01.2024 на адресу суду відповідачем надано копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 , в тому числі копію послужного списку.

28.01.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відзив обґрунтовано тим, що процедура звільнення, визначена Дисциплінарним статутом та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань була дотримана у повному обсязі, жодних порушень прав та законних інтересів позивача не допускалося.

При цьому, відповідач звертає увагу, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НП України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

На думку відповідача, оскаржуваний наказ ГУНП у м. Києві винесений у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, а відтак, доводи, викладені у позовній заяві, є такими, що не відповідають дійсності.

З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Одночасно відповідачем з поданим відзивом на позовну заяву, додано клопотання від 20.10.2023 № 1466/125/13-2023 про залишення позову без розгляду.

28.01.2024 відповідачем подано до суду супровідний лист про надання копії наказу від 12.12.2022 № 1702 щодо несення служби позивача на блокпостах, відповідного графіку, довідки-розрахунку грошового забезпечення позивача при звільненні та інші документи на виконання ухвали суду про відкриття провадження. Одночасно повідомлено про неможливість подання на виконання вимог ухвали суду копію штату ГУНП у м. Києві, з посиланням на норми Типової інструкції про порядок ведення, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 736.

11.02.2024 позивачем повторно подано до суду відповідь на відзив, в якій він не погоджувався з доводами відповідача та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в м. Києві від 20.10.2023 про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 проходив службу в ГУ НП у м. Києві з 07.11.2015.

ОСОБА_1 , згідно наказу ГУ НП у м. Києві від 20.04.2017 № 360о/с, займав посаду старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ».

Наказом ГУ НП у м. Києві від 07.06.2023 № 1099 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування щодо ОСОБА_1 за фактом не прибуття ним 01.06.2023 на цільовий інструктаж та для проведення службового розслідування утворено дисциплінарну комісію.

Наказом ГУ НП у м. Києві від 21.06.2023 № 1202 продовжено строк проведення службового розслідування до 05.07.2023.

Наказом ГУ НП у м. Києві від 21.06.2023 № 1204 внесено зміни до складу дисциплінарної комісії.

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 30.06.2023, який затверджено т.в.о. начальником ГУ НП у м. Києві полковником поліції Дмитром Шумейко.

Даним висновком службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 завершено.

За результатами проведення службового розслідування відомості, які стали підставою для його призначення, підтвердилися. Також згідно висновку, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1, 2, 5, 8 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» застосуванню до капітана поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) підлягає дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Копію висновку службового розслідування направлено до полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» для ознайомлення особливого складу та долучити до особової справи ОСОБА_1 .

Наказом ГУ НП у м. Києві від 19.07.2023 № 1162 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ»» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1, 2, 5, 8 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» капітана поліції ОСОБА_1 (0035513) підлягає застосуванню дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

З вищевказаним наказом позивач ознайомлений під особистий підпис 20.07.2023.

Наказом ГУ НП у м. Києві від 27.07.2023 № 1252 о/с «По особовому складу» відповідно до пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», з 28.07.2023.

Незгода позивача з наказом ГУ НП у м. Києві від 27.07.2023 № 1252 о/с «По особовому складу» стала підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

За приписами пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, серед іншого, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частини друга статті 77 Закону № 580-VIII).

Сутність службової дисципліни в поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Пункти 1, 2, 3, 6, 7, 11 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зобов`язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з положеннями ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (стаття 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту. Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, ґендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893.

Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

Згідно п. 1, 2, 4, розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Згідно п. 1 розділу VІI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Матеріалами справи встановлено, що 03 червня 2023 року до начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла доповідна записка начальника Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві полковника поліції ОСОБА_2 від 03 червня 2023 року, в якій зазначено, що капітан поліції ОСОБА_3 01 червня 2023 року мав заступати на блок пост, однак у вказаний день не прибув на інструктаж о 08:45, який проходив за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено, вказана службова записка стала підставою для прийняття відповідачем наказу від 07.06.2023 № 1099 «Про призначення та проведення службового розслідування».

За результатами службового розслідування складено висновок від 30.06.2023 року, в якому комісією встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, є такими, що підтвердились.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що відповідачем було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування.

Тобто, відповідачем дотримано наведені вище вимоги Дисциплінарного статуту та Порядку № 893 при призначенні та проведенні службового розслідування.

Судом встановлено, що за результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивач вчинив проступок, який виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1, 2, 5, 8 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувала безпідставна відсутність на службі.

Так, згідно висновку про проведення службового розслідування позивача, дисциплінарною комісією встановлено наступне.

01 червня 2023 року не прибув на цільовий інструктаж, а в подальшому і до місця несення служби старший інженер відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» капітан поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ).

Відповідно до рапорту начальника сектору дізнання відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів Позняки та Осокорки) Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_4 від 07.06.2023, який 01 червня 2023 року заступив на добове чергування відповідальним по Дарницькому управлінню поліції повідомив, що під час несення служби ним здійснено перевірку несення служби на блокпостах в Дарницькому районі міста Києва, однак, капітана поліції ОСОБА_5 на блокпосту «ЖК Ідея» та на жодних інших блокпостах виявлено не було.

Крім того, відповідно до рапорту старшого інспектора сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції Красівської Світлани 06 червня 2023 року ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин, про свою відсутність нікого не повідомляв, на підставі чого складено акт про невихід останнього на службу від 06.06.2023 № 14010/125/48/05-2023.

12 червня 2023 року ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин, про свою відсутність нікого не повідомляв, на підставі чого складено акт про невихід останнього на службу від 12.06.2023 № 14474/125/48/05-2023.

Аналогічна ситуація мала місце 15 червня 2023 року, на підставі чого складено акт про невихід ОСОБА_1 на службу від 15.06.2023 № 14864/125/48/05-2023.

Також, 21.06.2023, відповідно до рапорту начальника сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції Ведяпіної Валентини 21 червня 2023 року останній був відсутній на службі без поважних причин, про свою відсутність нікого не повідомляв. За результатом було складено акт про невихід на службу ОСОБА_1 від 21.06.2023 № 15355/125/48/05-2023.

Отже, висновком службового розслідування, дисциплінарною комісією встановлено відсутність позивача 01, 06, 12,15 та 21 червня 2023 року на службі без поважних причин, чим допустив порушення службової дисципліни.

Протиправність вказаних висновків, позивач аргументує тим, що 01 червня 2023 року о 07 год. 29 хв. у місті Києві оголошено повітряну тривогу, що ускладнило проїзд з правого на лівий берег громадським транспортом та призвело до спізнення на інструктаж. Про своє можливе спізнення ОСОБА_1 о 07 год. 40 хв. повідомив ОСОБА_6 . Також зазначає, що близько 09 год. 30 хв. він прибув на службу до Дарницького УП ГУНП у м. Києві і перебував до кінця робочого дня у розпорядженні ОСОБА_6 .

Також позивач зазначає, що він починаючи з 04.06.2023 року був зобов`язаний слідувати графіку виходу на службу в червні 2023 року, який затверджено наказом начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 12.12.2022 № 1702. Згідно графіку встановлені дні добових чергувань: 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25 та 28 червня.

Як зазначає позивач, він своєчасно прибував на цільовий інструктаж, крім 1 червня (оголошення повітряної тривоги) та 28 червня (у зв`язку з перебуванням на лікарняному).

Поряд з цим, судом з висновку службового розслідування додатково встановлено, що під час його проведення було опитано позивача, який 21.06.2023 надав пояснення засобами електронної пошти на адресу Дарницького управління поліції та пояснив, що його направлено до Дарницького УП ГУНП у м. Києві для несення служби на блокпостах Дарницького району, однак у зв`язку зі станом здоров`я ОСОБА_1 виконував функції сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції, шість днів на тиждень, враховуючи його посаду старшого інженера.

Також встановлено, що 31.05.2023 останньому надано на ознайомлення графік несення служби на блокпостах Дарницького району на червень 2023 року. Цього ж дня, ОСОБА_7 запитав щодо своїх подальших дій ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , однак чіткої відповіді він не отримав. Тому ОСОБА_1 було прийнято рішення 01.06.2023 прибути на інструктаж.

Також пояснив, що 01.06.2023 о 07 год. 29 хв. у місті Києві оголошено повітряну тривогу, що ускладнило проїзд з правого на лівий берег громадським транспортом та призвело до спізнення на інструктаж. Про своє можливе спізнення ОСОБА_1 о 07 год. 40 хв. повідомив ОСОБА_6

02-03.06.2023 останній не зміг з`ясувати свої подальші дії з співробітниками/керівництвом відділу превенції та 04 червня 2023 року прибув на інструктаж та повідомив про рекомендації лікаря ОСОБА_9 , який проводив інструктаж.

У той же час, судом встановлено, що згідно рапорту начальника сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції Ведяпіної Валентини встановлено, що 15 травня 2023 року у присутності першого заступника начальника управління та працівника відділу кадрового забезпечення для ознайомлення старшому інженеру відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку, патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» капітану поліції ОСОБА_1 було надано посадову інструкцію старшого інженера зв`язку сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції. ОСОБА_3 з вказаною посадовою інструкцією ознайомився, однак, завірити факт ознайомлення власним підписом відмовився, аргументуючи тим, що останній був ознайомлений з функціональними обов`язками старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» під час несення служби в вищезазначеному підрозділі.

Під час проведення службового розслідування опитано начальника відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_10 , який пояснив, що до несення служби заступає особовий склад визначений начальниками секторів/відділів згідно розрахунків, тому він не визначає кому заступати, а кому ні. Також додав, що працівники заступають згідно списків, наданих керівниками служб.

Також встановлено, що 19 червня 2023 року згідно графіку виходу на службу на червень 2023 року, затвердженим начальником Дарницького УП, ОСОБА_1 перебував на добовому чергуванні. Того ж самого дня, на електронну адресу ОСОБА_1 надіслано лист-виклик за вихідним номером Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві № 15005/125/48/05-2023від 19 червня 2023 року, в якому зазначено про необхідність прибуття до Дарницького управління поліції 20.06.2023 о 09 год. 00 хв. до кабінету № 407 для надання пояснень, однак, останній не прибув за вказаною адресою та в зазначений час, через те, що зі слів останнього, у нього день відпочинку після добового чергування.

20 червня 2023 року на електронну адресу ОСОБА_1 надіслано повторний лист-виклик за вихідним номером Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві № 15255/125/48/05-2023 від 20.06.2023, в якому зазначено про необхідність прибуття до Дарницького управління поліції 21.06.2023 о 09 год. 00 хв. до кабінету № 407 для надання пояснень, однак, останній не прибув за вказаною адресою та в зазначений час, причину свого неприбуття нікому не повідомив.

В ході проведення службового розслідування опитано начальника сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , яка пояснила, що 01 червня 2023 року о 07 год. 40 хв. ОСОБА_1 на мобільний телефон ОСОБА_6 у месенджер «Телеграм» надіслав повідомлення, в якому зазначив, що у місті Києві оголошена повітряна тривога, тому він не знає коли зможе приїхати. ОСОБА_1 про своє запізнення повідомив її лише написанням вищевказаного повідомлення та жодних додаткових дзвінків з метою інформування останньої про затримання ОСОБА_1 не здійснював. Також додала, що на її запитання ОСОБА_1 щодо визначення плану роботи на день останній повідомив, що буде займатись питаннями щодо проведення службового розслідування відносно нього та іншими завданнями, що стосуються виконання службових обов`язків, пов`язаних з роботою у секторі інформаційної підтримки Дарницького УП ГУНП у м. Києві, які будуть виникати протягом дня.

В ході проведення службового розслідування опитано начальника сектору «Харківський", "Нова Дарниця" (з обслуговування житлових масивів "Стара Дарниця" та селища Бортничі) Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_11 , який пояснив що 19.06.2023 року заступив на добове чергування для забезпечення публічної безпеки та порядку біля об`єктів критичної інфраструктури, а саме на блок пост № 503 "Харківська площа". На цільовому інструктажі ОСОБА_11 було доведено, що несення служби на цьому посту відбувається в добовому режимі, а саме з 9.00 ранку до 9.00 ранку наступного дня 20.06.2023 року. Змінившись з добового чергування ОСОБА_11 приїхав до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, для здачі своєї табельної вогнепальної зброї до чергової частини Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, та поїхав відпочивати за місцем проживання. 21.06.2023 року ОСОБА_11 о 08:59 прибув до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для виконання своїх функціональних обов`язків. Також він додає, що після добового чергування час його відпочинку складає 1 (одну) добу, а потім приступає до виконання своїх обов`язків за посадою.

В ході проведення службового розслідування опитано старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_12 , який пояснив, що 13.06.2023 заступив на добове чергування для забезпечення публічної безпеки та порядку біля об`єктів критичної інфраструктури, а саме на блок пост "Південний міст". На цільовому інструктажі ОСОБА_12 було доведено, що несення служби на цьому посту відбувається в добовому режимі, а саме з 09.00 ранку до 09.00 ранку наступного дня 14.06.2023 року. Змінившись з добового чергування ОСОБА_12 приїхав до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, для здачі своєї табельної вогнепальної зброї та амуніції до чергової частини Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, та поїхав відпочивати до дому. Після добового відпочинку 15.06.2023 року ОСОБА_13 о 08.46 прибув до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для виконання своїх функціональних обов`язків та вказівок керівництва. Також він додає, що після добового чергування час його відпочинку складає 1 (одну) добу, а потім приступає до виконання своїх обов`язків за посадою.

Судом також встановлено, що 09 червня 2023 року Дарницьким УП ГУНП у м. Києві на адресу Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву направлено лист (за вих. № 14249/125/48/01-2023) про надання роз`яснення щодо діагнозу, який був вказаний у довідці від 07.03.2023 року № 17, виданій капітану поліції ОСОБА_1 1983 р.н.

13 червня 2023 року отримано відповідь від Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» за № 33/31-1136 від 13 червня 2023 року, в якій зазначено, що довідка стосовно полегшення умов несення служби від 09 березня 2023 року, яку надав ОСОБА_1 , видана особисто лікарем, а не лікувально-консультативною комісією та не засвідчена печаткою лікувального закладу, тому вона, як документ не може бути використана для зміни умов служби. Також додатково повідомлено, що довідки про тимчасову зміну умов праці у зв`язку із станом здоров`я видає лікарсько-консультативна комісія, рішення якої регламентовано наказами МОЗ від 13.11.2001 № 455 та від 01.06.2021 № 1066. Для визначення можливостей виконання службових обов`язків або їх обмежень за станом здоров`я необхідно ініціювати проходження медичної (військово-лікарської) комісії.

Також, 21.06.2023, відповідно до рапорту начальника сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції Ведяпіної Валентини 21 червня 2023 року ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин, про свою відсутність нікого не повідомляв. За результатом було складено акт про невихід на службу ОСОБА_1 від 21.06.2023 № 15355/125/48/05-2023.

22 червня 2023 року з дозволу керівництва Дарницького управління поліції під час цільового інструктажу особового складу, який заступає на блокпости в Дарницькому районі міста Києва ОСОБА_1 було запрошено до кабінету № 407 для надання пояснень. Останній в письмовому поясненні на запитання яким чином він встановив собі графік відпочинку після несення служби на блокпостах останній відповів, що після добового чергування у нього 1 день відпочинку, а другий день вихідний, але у нього 1 день вихідний замість двох.

У той же час, висновком службового розслідування зазначено, що відповідно до вимог статті 91 Закону України Про Національну поліцію, в якій зазначено, що характер служби в поліції містить спеціальні умови для певних категорій, а саме: службу у святкові та вихідні дні, службу позмінно, службу з нерівномірним графіком та службу в нічний час. Також у зв`язку з веденням воєнного стану в Україні, наказом керівництва Національної поліції України від 09 серпня 2022 року № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» було запроваджено посилений варіант несення служби для працівників поліції. Встановлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу та святкові дні. У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67, статей 71, 73 (святкові і неробочі дні).

З огляду на вищенаведене, службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 своїми діями допустив порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності останнього 01, 06, 12, 15 та 21 червня 2023 року на службі без поважних причин.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У той же час, позивачем не надано суду належних та обґрунтованих доказів, які б спростували встановлені під час службового розслідування факти відсутності його 06, 12, 15 та 21 червня 2023 року на службі без поважних причин.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту при проведенні службового розслідування, а саме не проведення нового службового розслідування, якщо поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок під час проведення службового розслідування, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 7 ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Натомість п. 8 вказаної статті передбачено, що у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

Суд звертає увагу на визначену Статутом можливість проведення відносно поліцейського одного службового розслідування. Можливість призначення нового службового розслідування передбачена лише у разі якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок.

Суд зазначає, що наказом від 07.06.2023 року № 1099 службове розслідування щодо позивача розпочато за фактом не прибуття ним 01.06.2023 на цільовий інструктаж та для проведення службового розслідування утворено дисциплінарну комісію.

Також висновком службового розслідування встановлено відсутність позивача на службі без поважних причин 06.06.2023, про що складено акт про невихід останнього на службу від 06.06.2023 № 14010/125/48/05-2023.

Тобто, до винесення відповідачем наказу про призначення службового розслідування передувало два вчинених позивачем дисциплінарних порушення.

У той же час, суд акцентує увагу, що вчинені позивачем 12, 15 та 21 червня 2023 року дисциплінарні проступки стосуються відсутності його на службі без поважних причин, тобто невиконання службових обов`язків у зв`язку з військовою агресією російської федерації та введенням воєнного стану на території України, а тому не можуть вважатися вчиненням іншого дисциплінарного проступку. Тобто вчинені ним 12, 15 та 21 червня 2023 року дисциплінарні проступки стосуються тих підстав, щодо яких вже проводиться дисциплінарне розслідування.

У іншому випадку, проведення відносно позивача двох службових розслідувань та складення висновків призвело б до винесення двох наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, що не передбачено нормами чинного законодавства.

Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем вимог ст. 14 Статуту не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Щодо посилання позивача про не включення до складу дисциплінарної комісії представників полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», так як основним його місцем служби, посадою є старший інженер відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції.

До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення; 7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх.

Полк патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» ГУ НП у місті Києві - це структурний підрозділ поліції публічної безпеки, який забезпечує охорону публічного порядку, особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, власності від злочинних посягань, запобігає правопорушенням на вулицях та в інших громадських місцях та припиняє їх, як на території міста Києва, так і в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тобто, Полк патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» є структурним підрозділом ГУ НП у місті Києві.

Матеріалами справи встановлено, що наказом ГУ НП у м. Києві від 20.04.2017 № 360о/с, позивача призначено на посаду старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ».

Наказом ГУ НП у м. Києві від 12.12.2022 № 1702 відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, з метою здійснення додаткових превентивних та профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення правового режиму воєнного стану та запобігання вчиненню правопорушень на території Дарницького району м. Києва, т.в.о. командира полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» підполковнику поліції ОСОБА_14 , наказано, зокрема, починаючи з 12.12.2022 року і до особливого розпорядження направити до Дарницького управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0035513), старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ».

Також згідно вказаного наказу, начальникові Дарницького управління поліції підполковнику поліції ОСОБА_15 наказано: провести цільовий інструктаж та стройовий огляд прибулого поліцейського, перевірити стан однострою, наявність зброї, спеціальних засобів, засобів індивідуального захисту, посвідчення, жетона, облікової картки зброї та боєприпасів поліцейського; забезпечити залучення ОСОБА_1 до несення служби на блокпостах, розташованих на території Дарницького району, розробити та затвердити план несення служби; прийняти у встановленому порядку на тимчасове зберігання до чергової частини Дарницького управління поліції вогнепальну зброю та спеціальні засоби поліцейського, направлено у розпорядження.

Отже, згідно вказаного наказу позивач, з 12.12.2022 року перебував у розпорядженні Дарницького управління поліції.

Відповідно до п. 4 розділу І Порядку № 893 дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, у якому призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їхніх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції або відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування.

Таким чином, за вказаних вище обставин, необхідність залучення до складу дисциплінарної комісії представників полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» також не знайшло свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Натомість, відповідно до наказу від 07.06.2023 № 1099 «Про призначення та проведення службового розслідування», до складу дисциплінарної комісії увійшли: голова комісії полковник поліції ОСОБА_16 , начальник Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; члени комісії: підполковник поліції ОСОБА_17 , перший заступник начальника Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; лейтенант поліції Курер Катерина, інспектор відділу кадрового забезпечення Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; старший лейтенант поліції Гайворонський Дмитро, заступник начальника відділу підтримки управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві та Дроботун Євгеній провідний спеціаліст провідного інспектора правового забезпечення Головного управління Національної поліції у м. Києві (залучений наказом від 21.06.2023 № 1204).

Також судом не беруться до уваги посиланням позивача про протиправність направлення його наказом від 12.12.2022 № 1702 у розпорядження до Дарницького управління поліції капітана поліції, оскільки даний наказ не є предметом оскарження в даній справі. Так само, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо визнання противними дій Головного управління Національної поліції у м. Києві по його виданню та скасування самого наказу.

Інших доказів щодо протиправності звільнення позивача з лав Національної поліції, ним надано не було.

Отже, враховуючи встановлені під час службового розслідування, а також в ході судового розгляду справи, обставини, повністю підтверджують порушення позивачем службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що за наслідками проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, встановлено причини і умови його вчинення, а також вину позивача у його вчиненні, а доводи позивача про протилежне є необґрунтованими.

Разом з тим, жодних доказів, які б спростовували висновки службового розслідування, проведеного відносно позивачки, під час розгляду справи не надано.

Щодо застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За результатами проведеного службового розслідування, відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі № 360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі № 804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно службової характеристики, наданої тимчасово виконуючим обов`язки командира полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковником поліції Третяком Вадимом, встановлено, що ОСОБА_1 характеризується негативно. При вирішенні службових питань проявляє некомпетентність. Систематично допускає порушення службової дисципліни. Має недостатню теоретичну підготовку. Не готовий працювати у складних умовах, поступатися особистими інтересами в інтересах служби. За характером неврівноважений. З колегами поводиться незрозуміло, нерідко зневажливо у грубих тонах. Схильний до ухилення завдань по службі. Щомісячні тестування рівня службової підготовки проходить на незадовільному рівні або вдається до пропусків перевірок.

Також, згідно матеріалів послужного списку позивача за час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України ОСОБА_1 притягувався до дисциплінарної відповідальності 3 (три) рази.

Отже, в межах спірних правовідносин, враховуючи встановлені в ході службового розслідування, а також під час розгляду справи судом обставини скоєного позивачем під час дії воєнного стану дисциплінарного проступку, суд дійшов висновку про співмірність застосованого дисциплінарного стягнення вчиненому проступку.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу, в частині, що стосується позивача, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в м. Києві від 27.07.2023 № 1252 о/с "Про особовий склад" в частині звільнення ОСОБА_1 (жетон НОМЕР_1 ) (РНОКПП НОМЕР_2 ) зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.