Постанова

від 23.10.2024 по справі 320/31454/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/31454/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Кващук Т.А.

позивач ОСОБА_1

пр-к відповідача Лисенко В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в м. Києві від 27.07.2023 № 1252 о/с «Про особовий склад» в частині звільнення ОСОБА_1 (жетон НОМЕР_1 ) (РНОКПП НОМЕР_2 ) зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на службі в Головному управлінні Національної поліції в м. Києві (РНОКПП НОМЕР_2 ) на посаді старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літальних апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» ГУНП в м. Києві (жетон НОМЕР_1) з 31.07.2023;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.07.2023 по день ухвалення рішення суду про поновлення на службі без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів із розрахунку його середньоденної заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем при проведенні службового розслідування було порушено норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Зокрема, таке службове розслідування було розпочато без наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Також зазначав, що підставою призначення службового розслідування була відсутність позивача на цільовому інструктажі 01.06.2023, в той час як за результатами службового розслідування позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за фактами відсутності позивача на службі 6, 12 ,15 та 21 червня 2023 року. За кожним з цих фактів нові службові розслідування не розпочиналися та пояснення щодо відсутності його на службі 6, 12 ,15 червня 2023 року не відбиралися. Крім того, вважав протиправним не включення до складу комісії, що проводила службове розслідування представників ППСПОП «Київ», так як його основним місцем служби є ППСПОП «Київ».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 22 серпня 2024 року.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року справу на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року до розгляду в судовому засіданні на 16 жовтня 2024 року.

Зважаючи на перебування головуючого судді та судді-члена колегії у відпустці, 16 жовтня 2024 року адміністративну справу № 320/31454/23 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 23 жовтня 2024 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 проходив службу в ГУ НП у м. Києві з 07.11.2015.

Позивач, згідно наказу ГУ НП у м. Києві від 20.04.2017 № 360о/с, займав посаду старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ».

Наказом ГУ НП у м. Києві від 07.06.2023 № 1099 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування щодо ОСОБА_1 за фактом не прибуття ним 01.06.2023 на цільовий інструктаж та для проведення службового розслідування утворено дисциплінарну комісію.

Наказом ГУ НП у м. Києві від 21.06.2023 № 1202 продовжено строк проведення службового розслідування до 05.07.2023.

Наказом ГУ НП у м. Києві від 21.06.2023 № 1204 внесено зміни до складу дисциплінарної комісії.

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 30.06.2023, який затверджено т.в.о. начальником ГУ НП у м. Києві полковником поліції Дмитром Шумейко.

Згідно висновку службового розслідування відомості, які стали підставою для його призначення, підтвердилися. Встановлено вчинення старшим інженером відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» капітаном поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5, 8 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за що останній підлягає дисциплінарному стягненню у виді звільнення зі служби в поліції.

На підставі Висновку службового розслідування, наказом ГУ НП у м. Києві від 19.07.2023 № 1162 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ»» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5, 8 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» капітана поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

З вищевказаним наказом позивач ознайомлений під особистий підпис 20.07.2023.

Вказаний наказ став підставою для винесення наказу ГУ НП у м. Києві від 27.07.2023 № 1252 о/с «По особовому складу» про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» зі служби в поліції з 28.07.2023, відповідно до пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»

Вважаючи наказ ГУ НП у м. Києві від 27.07.2023 № 1252 о/с «По особовому складу» про його звільнення необґрунтованим та незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).

Згідно з ст. 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Статтею 6 Закону №580-VIII передбачено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 7 Закону №580-VIII під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Наразі, ст. 8 Закону №580-VIII передбачає, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який відповідно до преамбули визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна полягає у дотриманні поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Так, пунктами 2,3,4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський зобов`язаний знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Отже, зміст положень №580-VIII та Дисциплінарного статуту, свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

За порушення службової дисципліни відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з частинами 1 та 15 статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

За приписами частин 7, 9 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок №893).

Крім того, пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з пунктами 1, 2 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

За приписами пункту 1 Розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що 03 червня 2023 року до начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла доповідна записка начальника Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві полковника поліції ОСОБА_3 від 03 червня 2023 року, в якій зазначено, що капітан поліції ОСОБА_4 01 червня 2023 року мав заступати на блок пост, однак у вказаний день не прибув на інструктаж о 08:45, який проходив за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначена службова записка стала підставою для прийняття відповідачем наказу від 07.06.2023 № 1099 «Про призначення та проведення службового розслідування».

За результатами службового розслідування складено висновок від 30.06.2023 року, в якому комісією встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, є такими, що підтвердились.

Із встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що відповідачем дотримано наведені вище вимоги Дисциплінарного статуту та Порядку № 893 при призначенні та проведенні службового розслідування.

Так, за результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивач вчинив проступок, який виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5, 8 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За висновком службового розслідування, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувала безпідставна відсутність на службі.

Зокрема, службовим розслідуванням встановлено наступне.

01 червня 2023 року старший інженер відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» капітан поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) не прибув на цільовий інструктаж, а в подальшому і до місця несення служби.

Відповідно до рапорту начальника сектору дізнання відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_5 від 07.06.2023, який 01 червня 2023 року заступив на добове чергування відповідальним по Дарницькому управлінню поліції повідомив, що під час несення служби ним здійснено перевірку несення служби на блокпостах в Дарницькому районі міста Києва, однак, капітана поліції ОСОБА_6 на блокпосту «ЖК Ідея» та на жодних інших блокпостах виявлено не було.

Крім того, відповідно до рапорту старшого інспектора сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві капітана поліції Красівської Світлани 06 червня 2023 року ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин, про свою відсутність нікого не повідомляв, що підтверджується актом про невихід на службу від 06.06.2023 №14010/125/48/05-2023.

12 червня 2023 року ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин, про свою відсутність нікого не повідомляв, на підставі чого складено акт про невихід останнього на службу від 12.06.2023 № 14474/125/48/05-2023.

Аналогічна ситуація мала місце 15 червня 2023 року, на підставі чого складено акт про невихід ОСОБА_1 на службу від 15.06.2023 № 14864/125/48/05-2023.

Також, 21.06.2023, відповідно до рапорту начальника сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції Ведяпіної Валентини 21 червня 2023 року останній був відсутній на службі без поважних причин, про свою відсутність нікого не повідомляв. За результатом було складено акт про невихід на службу ОСОБА_1 від 21.06.2023 № 15355/125/48/05-2023.

Отже, висновком службового розслідування, дисциплінарною комісією встановлено відсутність позивача 01, 06, 12,15 та 21 червня 2023 року на службі без поважних причин, чим допущено порушення службової дисципліни.

Протиправність вказаних висновків, апелянт аргументує тим, що 01 червня 2023 року о 07 год. 29 хв. у місті Києві оголошено повітряну тривогу, що ускладнило проїзд з правого на лівий берег громадським транспортом та призвело до спізнення на інструктаж. Про своє можливе спізнення ОСОБА_1 о 07 год. 40 хв. повідомив ОСОБА_7 . Також зазначає, що близько 09 год. 30 хв. він прибув на службу до Дарницького УП ГУНП у м. Києві і перебував до кінця робочого дня у розпорядженні ОСОБА_7 .

Також зазначав, що починаючи з 04.06.2023 року був зобов`язаний слідувати графіку виходу на службу в червні 2023 року, який затверджено наказом начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 12.12.2022 № 1702. Згідно графіку встановлені дні добових чергувань: 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25 та 28 червня. Отже, апелянт стверджував, що саме в ці дні він і мав бути на службі, а решта днів є його вихідними.

Апелянт вказував, що він своєчасно прибував на цільовий інструктаж, крім 1 червня (оголошення повітряної тривоги) та 28 червня (у зв`язку з перебуванням на лікарняному).

Судом критично оцінюються пояснення апелянт, оскільки вони спростовуються матеріалами службового розслідування.

Так, з особистих пояснень позивача, наданих 21.06.2023 засобами електронної пошти на адресу Дарницького управління поліції та пояснив, останній вказував ,що його направлено до Дарницького УП ГУНП у м. Києві для несення служби на блокпостах Дарницького району, однак у зв`язку зі станом здоров`я, враховуючи його посаду старшого інженера, він виконував функції сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції шість днів на тиждень.

Також, у письмових поясненнях позивач зазначав, що 01.06.2023 на 07год. 40 хвл. Він спізнився на інструктаж, оскільки о 07 год. 29 хв. у місті Києві оголошено повітряну тривогу, що ускладнило проїзд з правого на лівий берег громадським транспортом. Про своє можливе спізнення о 07 год. 40 хв. він повідомив ОСОБА_7 .

Оскільки 02-03.06.2023 він не зміг з`ясувати свої подальші дії з співробітниками/керівництвом відділу превенції, то 04 червня 2023 року прибув на інструктаж та повідомив ОСОБА_8 , який проводив інструктаж, про рекомендації лікаря.

Позиція позивача спростовується поясненнями начальника сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_7 , яка пояснила, що 01 червня 2023 року о 07 год. 40 хв. ОСОБА_1 на мобільний телефон ОСОБА_7 у месенджер «Телеграм» надіслав повідомлення, в якому зазначив, що у місті Києві оголошена повітряна тривога, тому він не знає коли зможе приїхати. ОСОБА_1 про своє запізнення повідомив її лише написанням вищевказаного повідомлення та жодних додаткових дзвінків з метою інформування останньої про затримання ОСОБА_1 не здійснював. Також додала, що на її запитання ОСОБА_1 щодо визначення плану роботи на день останній повідомив, що буде займатись питаннями щодо проведення службового розслідування відносно нього та іншими завданнями, що стосуються виконання службових обов`язків, пов`язаних з роботою у секторі інформаційної підтримки Дарницького УП ГУНП у м. Києві, які будуть виникати протягом дня.

Також, згідно рапорту начальника сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції Ведяпіної Валентини встановлено, що 15 травня 2023 року у присутності першого заступника начальника управління та працівника відділу кадрового забезпечення для ознайомлення старшому інженеру відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку, патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» капітану поліції ОСОБА_1 було надано посадову інструкцію старшого інженера зв`язку сектору інформаційної підтримки Дарницького управління поліції. ОСОБА_4 з вказаною посадовою інструкцією ознайомився, однак, завірити факт ознайомлення власним підписом відмовився, аргументуючи тим, що останній був ознайомлений з функціональними обов`язками старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» під час несення служби в вищезазначеному підрозділі.

З пояснень начальника відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_9 слідує, що до несення служби заступає особовий склад визначений начальниками секторів/відділів згідно розрахунків, на підставі списків, наданих керівниками служб.

Наразі, відповідно до вимог статті 91 Закону України «Про Національну поліцію», характер служби в поліції містить спеціальні умови для певних категорій, а саме: службу у святкові та вихідні дні, службу позмінно, службу з нерівномірним графіком та службу в нічний час.

Разом з тим, у зв`язку з веденням воєнного стану в Україні, наказом керівництва Національної поліції України від 09 серпня 2022 року № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» було запроваджено посилений варіант несення служби для працівників поліції. Встановлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу та святкові дні. У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67, статей 71, 73 (святкові і неробочі дні).

З зазначеними положеннями діючого законодавства та наказами керівництва позивач був обізнаний, наразі допустив порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності останнього 01, 06, 12, 15 та 21 червня 2023 року на службі без поважних причин.

Також, в ході службового розслідування щодо наявності у позивача підстав до полегшеного режиму служби на підставі довідки від 07.03.2023 року № 17, отримано відповідь від Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» за № 33/31-1136 від 13 червня 2023 року, в якій зазначено, що довідка стосовно полегшення умов несення служби від 09 березня 2023 року, яку надав ОСОБА_1 , видана особисто лікарем, а не лікувально-консультативною комісією та не засвідчена печаткою лікувального закладу, тому вона, як документ не може бути використана для зміни умов служби. Також додатково повідомлено, що довідки про тимчасову зміну умов праці у зв`язку із станом здоров`я видає лікарсько-консультативна комісія, рішення якої регламентовано наказами МОЗ від 13.11.2001 № 455 та від 01.06.2021 № 1066. Для визначення можливостей виконання службових обов`язків або їх обмежень за станом здоров`я необхідно ініціювати проходження медичної (військово-лікарської) комісії.

Отже, за результатами проведеного службового розслідування, факт грубого порушення службової дисципліни позивачем повністю доведений і документально зафіксований.

Виходячи із того, що головним завданням поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку; охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидія злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги, - чітке та неухильне дотримання особовим складом функціональних обов`язків, норм професійної підготовки набуває ще більшої ваги.

Позивач, склавши Присягу працівника Національної поліції України, присягнув вірно служити Українському народові, дотримуючись Конституції України та законів України, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивачем була допущена безвідповідальність у виконанні своїх обов`язків. Допустивши порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності останнього 01, 06, 12, 15 та 21 червня 2023 року на службі без поважних причин, позивач допустив дисциплінарний проступок.

Стосовно посилання апелянта на порушення відповідачем вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту при проведенні службового розслідування, а саме не проведення нового службового розслідування, якщо поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок під час проведення службового розслідування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Натомість п. 8 вказаної статті передбачено, що у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

Наразі, колегія суддів звертає увагу на визначену Статутом можливість проведення відносно поліцейського одного службового розслідування. Можливість призначення нового службового розслідування передбачена лише у разі якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок.

Колегія суддів враховує, що наказом від 07.06.2023 року № 1099 службове розслідування щодо позивача розпочато за фактом не прибуття ним 01.06.2023 на цільовий інструктаж та для проведення службового розслідування утворено дисциплінарну комісію.

Наразі, висновком службового розслідування встановлено відсутність позивача на службі без поважних причин в інші дні, вже під час проведення службового розслідування.

При цьому, судом першої інстанції правильно зазначено, що вчинені позивачем дисциплінарні проступки стосуються відсутності його на службі без поважних причин, тобто невиконання службових обов`язків у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України, а тому не можуть вважатися вчиненням іншого дисциплінарного проступку.

Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем вимог ст. 14 Статуту не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Також, щодо посилань позивача про не включення до складу дисциплінарної комісії представників полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», так як основним його місцем служби, посадою є старший інженер відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції.

До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення; 7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх.

Полк патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» ГУ НП у місті Києві - це структурний підрозділ поліції публічної безпеки, який забезпечує охорону публічного порядку, особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, власності від злочинних посягань, запобігає правопорушенням на вулицях та в інших громадських місцях та припиняє їх, як на території міста Києва, так і в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тобто, Полк патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» є структурним підрозділом ГУ НП у місті Києві.

Так, матеріалами справи вбачається, що наказом ГУ НП у м. Києві від 20.04.2017 № 360о/с, позивача призначено на посаду старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ».

Наказом ГУ НП у м. Києві від 12.12.2022 № 1702 відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, з метою здійснення додаткових превентивних та профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення правового режиму воєнного стану та запобігання вчиненню правопорушень на території Дарницького району м. Києва, т.в.о. командира полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» підполковнику поліції Третяку Вадиму, наказано, зокрема, починаючи з 12.12.2022 року і до особливого розпорядження направити до Дарницького управління поліції капітана поліції ОСОБА_10 (НОМЕР_1), старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ».

Також згідно вказаного наказу, начальникові Дарницького управління поліції підполковнику поліції ОСОБА_11 наказано: провести цільовий інструктаж та стройовий огляд прибулого поліцейського, перевірити стан однострою, наявність зброї, спеціальних засобів, засобів індивідуального захисту, посвідчення, жетона, облікової картки зброї та боєприпасів поліцейського; забезпечити залучення ОСОБА_10 до несення служби на блокпостах, розташованих на території Дарницького району, розробити та затвердити план несення служби; прийняти у встановленому порядку на тимчасове зберігання до чергової частини Дарницького управління поліції вогнепальну зброю та спеціальні засоби поліцейського, направлено у розпорядження.

Отже, згідно вказаного наказу позивач, з 12.12.2022 року перебував у розпорядженні Дарницького управління поліції.

Відповідно до п. 4 розділу І Порядку № 893 дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, у якому призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їхніх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції або відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування.

Таким чином, твердження апелянта про необхідність залучення до складу дисциплінарної комісії представників полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» є необгрунтованими.

Натомість, відповідно до наказу від 07.06.2023 № 1099 «Про призначення та проведення службового розслідування», до складу дисциплінарної комісії увійшли: голова комісії - полковник поліції ОСОБА_12 , начальник Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; члени комісії: підполковник поліції ОСОБА_13 , перший заступник начальника Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; лейтенант поліції Курер Катерина, інспектор відділу кадрового забезпечення Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; старший лейтенант поліції Гайворонський Дмитро, заступник начальника відділу підтримки управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві та Дроботун Євгеній провідний спеціаліст провідного інспектора правового забезпечення Головного управління Національної поліції у м. Києві (залучений наказом від 21.06.2023 № 1204).

Також судом не беруться до уваги посиланням апелянта про протиправність наказу від 12.12.2022 № 1702 про направлення його у розпорядження до Дарницького управління поліції капітана поліції, оскільки даний наказ не є предметом оскарження в даній справі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не оскаржується наказ ГУ НП у м. Києві від 19.07.2023 № 1162 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ»» яким до старшого інженера відділення зв`язку та безпілотних літаючих апаратів полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» капітана поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, і який є підставою для винесення наказу ГУ НП у м. Києві від 27.07.2023 № 1252 о/с «По особовому складу» про звільнення.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що за наслідками проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, встановлено причини і умови його вчинення, а також вину позивача у його вчиненні, а доводи позивача про протилежне є необґрунтованими.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_14 та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 287, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 04.11.2024р.)