Рішення

від 23.04.2024 по справі 380/25146/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 рокусправа № 380/25146/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №913050145494 від 22.08.2023 щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної їй пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській поновити з 01.09.2019 нарахування та виплату пенсії за віком у розмірах відповідно до чинного законодавства (провести її перерахунок, осучаснення, індексацію, тощо) відповідно до положень статей 27, 28, 40-42 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 30.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №380/14471/22 відповідач повторно розглянув заяву представника позивача про поновлення виплати пенсії, однак відповідач прийняв рішення про відмову.

Відповідач проти позову заперечив з підставі викладених у відзиві. Вказав, що оскільки представник позивача звернувся до відповідача із заявою довільного зразка про поновлення виплати пенсії позивача, станом на дату звернення (16.08.2022) діяли норми статті 44 Закону №1058 в редакції Закону №1217, які передбачали звернення особи особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 стаття 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №380/14471/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023, позов задовольнити частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у відмові в поновленні виплати пенсії за віком, належної ОСОБА_1 за заявою ОСОБА_1 , що діє на підставі доручення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_1 щодо поновлення виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На виконання рішення суду відповідач 22.08.2023 за результатами повторного розгляду заяви, прийняв рішення про відмову в поновлення виплати пенсії, оскільки Законом №1058 та Порядком 22-1 не передбачено можливість подання заяви на поновлення виплати пенсії представником заявника, який діє на підставі виданої довіреності.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України № 137-V від 14.09.2006, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Згідно з статтею 12 Хартії держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі Закон №1058-VI) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №1058-VI виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частинами 1, 2 статті 5 Закону №1058-VI передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів ПФ України та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №805/402/18.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно частиною 2 статті 44 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.04.2014 №13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі веб-портал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 №991/27436.

Заява про призначення пенсії громадянам України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою, до органів, що призначають пенсію, визначених постановою правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-4 «Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.07.2014 №804/25581 (пункт 1.6 Порядку №22-1).

Пунктом 2.8 Порядку №22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Зміст викладених норм права свідчить про те, що положеннями Порядку №22-1 передбачена можливість подачі заяви про призначення (поновлення) пенсії як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником. При цьому, така заява подається за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, у цьому випадку, до виїзду за кордон.

Такий правовий висновок узгоджується із висновками Верхового Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 14.03.2023 у справі №280/3644/22, від 19.08.2021 у справі №208/4623/17 (2-а/208/272/17).

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З доказів у справі суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №380/14471/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_1 щодо поновлення виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На виконання рішення суду відповідач 22.08.2023 повторно розгляну заяву уповноваженого представника позивач та прийняв рішення про відмову в поновлення виплати пенсії, оскільки Законом №1058 та Порядком 22-1 не передбачено можливість подання заяви на поновлення виплати пенсії представником заявника, який діє на підставі виданої довіреності.

У рішеннях судів першої та апеляційної інстанції суди дійшли висновків, що вимога пенсійного органу щодо особистого звернення позивача з заявою про поновлення виплати пенсії ставить її право на соціальний захист в залежність від місця проживання (перебування), що є неприпустимим, а також, суперечить інституту представництва на підставі довіреності.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду викладених у постановах від 20.02.2018 у справі №757/12134/14-а, від 11.07.2019 у справі № 812/564/18, від 01.10.2019 у справі №826/3943/16, від 05.02.2020 у справі №501/28/17, від 03.09.2020 у справі № 213/2704/16-а.

Також, суд звертає увагу, що порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Положеннями зазначеного порядку передбачена можливість подачі заяви про призначення (поновлення) пенсії як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.

Такий правовий висновок узгоджується із висновками Верхового Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 14.03.2023 у справі №280/3644/22, від 19.08.2021 у справі №208/4623/17(2-а/208/272/17).

Отже, доводи відповідача про порушення позивачем вимог Порядку №22-1 та необхідності особисто звернутися з заявою про поновлення пенсії, є безпідставним. А тому, рішення відповідача №913050145494 від 22.08.2023 щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

З позиції суду, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язати відповідача поновити з 01.09.2019 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком.

Щодо позовних вимог в частині зобов`зання відповідача нарахувати та виплатити пенсію за віком у розмірах відповідно до чинного законодавства (провести її перерахунок, осучаснення, індексацію, тощо) відповідно до положень статей 27, 28, 40-42 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», суд зазначає таке.

Спір щодо визначення належного розміру пенсії за віком може виникнути лише після здійснення нарахування та виплати такої пенсії, натомість в даному випадку предметом розгляду у справі є визначення права позивача на поновлення раніше призначеної пенсії, а не її перерахунок, осучаснення, індексація, тощо.

Тому, суд висновує, що така вимога не підлягає задоволенню як передчасна, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №913050145494 від 22.08.2023 щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) поновити з 01.09.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, пропорційно задоволених позовних вимог, у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович